~
72~
Літерату рна мо ва – унормована мова, що обслуговує
культурні потреби народу. Вона використовується в художній
літературі, публіцистиці,
засобах масової інформації,
установах, навчальних закладах тощо. Л. м. протистоїть
діалектам, просторіччю, жаргону і в процесі розвитку
культури народу витісняє їх.
Мова художньої літератури є
найяскравішим і концентрованим вираженням Л. м.
Письменники вживають слова в прямому і в переносному
значеннях, що виявляється в контексті, використовуючи
найрізноманітнішу
лексику з художньою метою, а також
тропи, фігури стилістичні тощо. У художніх творах
розрізняється авторська мова і мова персонажів.
☺
Літературна мова – грамотна, красива мова.
Літо пис – найдавніший вид історико-мемуарної прози,
що несе в собі розташовані в
хронологічному порядку
коротенькі нотатки й докладні оповіді (сказання) про
історичні події. Найдавніші з них – «Повість минулих літ»,
«Літопис Самовидця», «Історія Русів».
Достарыңызбен бөлісу: