~
11~
А збука (від назв перших слов’янських літер «аз» та «буки») –
у прямому значенні –
сукупність букв, прийнятих у
писеменості окремого народу,
розташовані у певній
послідовності. У літературі – жартівливі двовірші,
розташовані в алфавітному порядку. Рядки двовірша,
починаючись з
однієї букви, становлять собою паралелізм
зовнішньо не пов’язаних між собою фраз,
між якими
виникають несподівані, комічні співвідношення.
В українській дитячій літературі чимало авторів є
творцями своєрідних цікавих А. Н-д: Г. Коломієць «Хто нам
літери приніс»:
А – впіймала нам акула і ген-ген хвостом майнула.
Буква Бе – у борсука, як і він, товста така.
Ве – верблюд привіз на спині в розцяцькованій корзині… і т. ін.
Акрові рш (грец. akrostichon, від akros – вищий, зовнішній,
крайній рядок) – вірш, написаний так, що початкові букви
рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово чи навіть ціле
словосполучення. Найчастіше – це ім’я чи
прізвище особи,
якій цей вірш присвячено, або ж тема вірша чи відповідь на
загадку, на запитання, поставлене у творі, просто жарт тощо.
Н-д:
Достарыңызбен бөлісу: