~
15~
важливу роль відіграє розкриття естетичних ідеалів, втілених
письменником у творі, усвідомлення
художньо-емоційної
природи твору.
Анапе ст (від грец. anapaistos – обернений, зворотний по
відношенню до дактиля) – у силабо-тонічному віршуванні –
трискладова стопа з наголосом на останньому складі (UU–).
У вірші, написаному А., наголошуються 3-ій, 6-ий, 9-ий, 12-й
склади. Н-д:
Білі гуси летять над лугами, UU–/UU–/UU–/U
В синім небі біліють снігами, UU–/UU–/UU–/U
В синім небі хмарками зникають, UU–/UU–/UU–/U
Довго-довго їх очі шукають. UU–/UU–/UU–/U
(Олександр Олесь).
Ана фора, або
Єдинопоча ток (від грец. anaphе rõ – виношу
нагору, виділяю) – поширений здавна в літературі і в оратор-
ському мистецтві стилістично-звуковий прийом організації
поетичної мови.
Суть його полягає в тому, що на початку
віршових рядків, строф чи речень (у прозовому творі) повто-
рюються однакові звуки, співзвуччя,
слова чи синтаксичні
конструкції. Н-д, поетеса Л. Костенко, перераховуючи все те,
що за часів тоталітаризму було забрано в народу України,
початковим словом «віддайте» наголошує на необхідності
повернення втрачених духовних цінностей:
Я вам цей борг ніколи не залишу,
Ви й так уже, як прокляті, в боргах.
Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу.
Віддайте мені сніг і річечку в лугах.
Віддайте мені сад і зірку вечорову.
І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив.
Віддайте мені все. Віддайте мені мову,
Якою мій народ мене благословив.
~
16~
А. зустрічається і в дитячих віршах:
Морозець, морозець!
Не щипай за щічки.
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець! –
Плещемо в долоні.
У дівчаток і хлоп’ят
Носики червоні.
Анекдо т (грец. anekdotos – неопублікований) – жанр
фольклору; коротке жартівливе оповідання про якийсь
незвичайний життєвий випадок чи ситуацію з несподіваним і
дотепним закінченням. Н-д:
Достарыңызбен бөлісу: