~
24~
Бала да (від лат. ballаrе – танцювати) –
невеликий за
обсягом сюжетний ліро-епічний твір казково-фантастичного,
легендарно-історичного чи героїчного змісту. Гострота, часом
трагічність сюжету поєднується в ній з яскраво-ліричним
забарвленням розповіді. Іноді Б. називають «маленькою
поемою». Цей жанр розвивали П. Гулак-Артемовський
(«Рибалка»), Т. Шевченко («Тополя», «Причинна»), І. Драч
(«Чорнобильська мадонна») та ін.
Баро ко (від італ. bагоссо – вигадливий, примхливий) – стиль
у європейському мистецтві, що становив перехідний етап від
мистецтва раннього Відродження (Ренесансу) до класицизму і
був дуже поширений у ряді країн з кінця XVI до середини
XVIII ст. У кожній країні цей
стиль набирав своєрідних
національних рис. Для Б. характерно підкреслену урочистість,
пишність, складність, примхливість, мальовничість (контраст-
ність світла й тіні), динамічність композиції, декоративність.
«Безконе чник» – жартівливий вірш для дітей, у
якому
розповідь увесь час повертається до самого початку і є
повторенням уже сказаного, часто нісенітного. Н-д:
Був собі журавель та журавочка,
Накосили сінця повні ясельця,–
Наша пісня гарна й нова,
Починаймо її знову:
Був собі журавель…
☺
Достарыңызбен бөлісу: