Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| КЗпП України можливе у разі вчинення працівником, який виконує
виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи. З цих підстав можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Однак таке звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами (абз. 3 п. 28 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»). Прикладами вчинення аморальної поведінки можуть бути визнаними: грубість з дітьми чи студентами, зневажливе ставлення до них, приниження їх гідності тощо. Проте практичне застосування цієї підстави звільнення наражається на одну суттєву проблему – відсутність чіткого тлумачення поняття «аморальна поведінка». Мораль – система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства. На наш погляд, в нинішніх умовах, характеризуючи поняття «аморальна поведінка» роботодавцю, який застосовує п. 3 ст. 41 КЗпП України необхідно виходити з оцінки загального рівня культури людей у суспільстві, рівня культури того виробничого середовища де працює особа, яка виконує виховні функції (школа, професійний навчально-виховний заклад, заклад вищої освіти). Однак враховувати необхідно й те, що особа, яка виконує виховні функції, сама має бути носієм культури та зразком поведінки і слухняності для учасників навчально-виховного процесу (учнів, студентів, курсантів, слухачів). У «Рекомендації про статус викладацьких кадрів вищих навчальних закладів» ЮНЕСКО, прийнятої Генеральною конференцією Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури 21 жовтня 1997 р. акцентується на тому, що звільнення як дисциплінарне стягнення Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 257 допускається лише з обґрунтованих та достатніх причин, які стосуються професійних норм поведінки, наприклад, систематичного невиконання посадових обов’язків, очевидна професійна непридатність, підробка або фальсифікація результатів наукових досліджень, серйозні фінансові порушення, сексуальні домагання або інша неправомірна поведінка відносно студентів, колег або інших представників академічного товариства або висловлювання серйозних погроз на їх адресу, або одержання протиправної вигоди з навчального процесу, наприклад, шляхом фальсифікації свідоцтв, дипломів та ступенів за грошову винагороду, сексуальні чи інші послуги шляхом вимагання з метою отримання сексуальних послуг або фінансових чи інших матеріальних винагород від підлеглих або колег за збереження роботи (Т.В. Красюк). Слід зауважити, що на відміну від російського трудового законодавства, у ст. 41 КЗпП України отримала продовження теорія службово-трудових відносин, яку підтримують чимало вчених- трудовиків України (В.С. Венедіктов, С.В. Венедіктов, М.І. Іншин, М.М. Клемпарський, О.В. Лавриненко, С.С. Лукаш, К.Ю. Мельник, В.І. Щербина та ін.). У 2013 р. ч. 1 ст. 41 КЗпП України було доповнено п. 4, який передбачає звільнення у випадку перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у безпосередньому підпорядкуванні у близької особи. Умовами розірвання трудового договору з працівником за п. 4 ст. 41 жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|