Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| Робота декількома змінами активно застосовується на безперервно
діючих виробництвах. Правову характеристику «безперервних робіт» можна знайти ще в Інструкції чинам фабричної інспекції із застосування затвердженої Імператором 2 червня 1897 р. думки Державної Ради про тривалість і розподіл робочого часу в установах фабрично-заводської промисловості (ст. 193 – 201 Статуту про промислову працю). При цьому, однак, не слід забувати, що за ступенем своєї безперервності та властивостями, безперервні роботи вкрай різноманітні: одні, як наприклад, роботи при доменних печах, не можуть припинятися інколи протягом декількох років; другі безперервні, в набагато вужчих, за часом, межах, але все ж перевищують добу (24 години) – такі, наприклад, роботи при пудлінгових печах, які тривають без перерви протягом 6 днів, але можуть призупинятися на 7 день (неділю), – день, коли провадиться ремонт; треті, не повинні перериватися протягом, порівняно, короткого проміжку часу (декілька годин), оскільки призупинення цих робіт – вже розпочатих – раніше повного закінчення певного процесу чи операції однозначно призведе до псування матеріалів або самих результатів виробництва, а інколи й самих приладів, в яких відбувається процес чи операція; до числа таких робіт належать багато хімічних операцій: ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 286 окраска тканих, деякі роботи у виробництвах із обробки металів; четверті безперервні роботи, за ступенем своєї безперервності займають середнє місце між вказаними вище трьома категоріями». До інших категорій працівників зі спеціальним режимом робочого часу зазначена Інструкція відносила, робітників зайнятих на допоміжних роботах. Такими вважалися роботи при певних виробництвах, зокрема: поточний ремонт, догляд за котлами, двигунами і приводами, опаленням, водопостачанням і освітленням фабрично-заводських приміщень, сторожова служба тощо. Розподіл робочого часу цих робітників украй різнився і залежав, узагалі, не тільки від роду виробництва, де вони були зайняті, але й від розмірів та інших особливостей самої установи, а не рідко й від суто місцевих умов. Однією з відмінних ознак приналежності робітника до цієї групи було те, що за сутністю своєї роботи, він повинен був працювати в той час, коли фабрика не діяла і основна маса робітників вільна від роботи. Змінний режим безпосередньо пов’язаний з роботою у вечірній і нічний час. У роз’ясненнях Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1987 р. «Про затвердження роз’яснення «Про порядок застосування доплат і надання додаткових відпусток з роботу у вечірню і нічну зміни, передбачених Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 12 лютого 1987 р. № 194» зазначається, що зміна, яка передує нічній, вважається вечірньою. За п. 5.2 наказу Укрзалізниці від 10 березня 1994 р. для поїзних диспетчерів і чергових на залізничних станціях (станційних постах централізації), для яких установлено скорочену тривалість робочого часу, застосовується п’ятизмінний графік чергування з 12-годинною тривалістю робочої зміни з наданням відпочинку після денного чи нічного чергування тривалістю 48 год. з додержанням місячної (квартальної) норми робочого часу. За згодою працівників указаної категорії допускається застосування чотирьохзмінного графіка з 12- годинною тривалістю зміни з наданням відкладеного відпочинку рівномірно протягом облікового періоду. На роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством України, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня (н-д, такий режим робочого часу передбачено для водіїв міського громадського транспорту). Відповідно до п. 10 Постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 28 квітня 1926 р. «Про умови праці працівників за наймом, що виконують удома у наймача (хатні працівники) роботи з особистого обслуговування наймача та його сім’ї», робочий день хатнього працівника міг бути розподілений на декілька частин, з тим, щоб вільний від служби час хатній працівник міг використовувати на власний розсуд. Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 287 Правове регулювання ненормованого робочого часу в Україні здійснюється й нині відповідно до постанови Народного комісаріату праці СРСР від 13 лютого 1928 р. № 106 «Про працівників з ненормованим робочим днем» та Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці. Згідно з п. 1 Рекомендацій, жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|