Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН
283
Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Трудове
законодавство вказує, що до надурочних робіт працівники можуть
залучатися лише у виняткових випадках, визначених законодавством.
Такими, наприклад, є проведення робіт, необхідних для оборони країни,
відвернення громадського
або стихійного лиха, виробничих аварій та
негайного усунення їх наслідків, а також у інших випадках передбачених
ст. 62 КЗпП України. Стаття 63 КЗпП України вказує на категорії
працівників, яких забороняється залучати до надурочних робіт: вагітні
жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП); особи,
молодші вісімнадцяти років (ст. 192); працівники, які навчаються в
загальноосвітніх школах і професійно-технічних
училищах без відриву
від виробництва, в дні занять (ст. 220) та ін. Жінки, які мають дітей віком
від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись
до надурочних робіт лише за їх згодою (ст. 177). Залучення інвалідів до
надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не
суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172).
Відповідно до ст. 64 КЗпП України надурочні роботи можуть
провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової
організації (профспілкового представника) підприємства, установи,
організації. А згідно з ч. 2 ст. 64
КЗпП України, роботодавець повинен
вести облік надурочних робіт кожного працівника. Можна констатувати,
що поступово
надурочна робота в багатьох країнах перетворюється в
«
додатковий робочий час», від якого працівники не можуть відмовитися,
і який зараховується у кінці облікового періоду.
Достарыңызбен бөлісу: