Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ
ВІДНОСИН
357
Розділ 16. Умови і охорона праці
16.1. Охорона праці й безпечне і комфортне виробниче
середовище
Стосовно змісту права на охорону праці існували й існують різні
точки зору. Так, у книзі кінця ХІХ-го ст. «Теорія промислового права»,
С.Ф. Вельбрек
поставив риторичну проблему, яка актуальна й до нині:
«Без сумніву держава не вправі сказати громадянину: я забороняю тобі
займатися більше 12-ти годин у день. Ні! Людина має право
користуватися своєю діяльністю тою мірою, яка їй є необхідною». Тобто
з тих давніх часів стоїть питання про обмеження
свободи експлуатації
людини та правові рамки визначення умов її експлуатації.
Поль Луї ще у 1907 р. сформулював основний принцип охорони
праці таким чином: «Зрозуміло, що для суспільства, як цілого,
підтримання життєвої сили кожного із
складових її елементів
представляє безсумнівний економічний інтерес: підтримуючи сили
конкретної особистості, воно тим самим підтримує здоров’я всіх».
Гідна праця є такою тільки тоді, коли вона безпечна. Відповідно до
ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я,
честь і гідність,
недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною
цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави. Утвердження і
забезпечення прав і
свобод людини є головним обов’язком держави. Згідно з ч. 4 ст. 43
Конституції України
кожен має право на належні, безпечні і здорові
умови праці. Виходячи з цього, держава повинна турбуватись про
покращення
умов і охорони праці людей, її наукової організації, повної
заміни тяжкої ручної праці, праці в шкідливих та небезпечних умовах на
автоматизовану та механізовану, мінімізувати
негативний виробничий
вплив на здоров’я людини.
Достарыңызбен бөлісу: