Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- запобіжні заходи у трудовому праві
| застосування.
Застосування запобіжних заходів є первинною реакцією роботодавця на правопорушення, оперативний засіб від передбачуваних шкідливих наслідків, що не вимагає застосування у майбутньому заходів дисциплінарної чи матеріальної відповідальності. Запобіжні заходи у трудовому праві направлені на запобігання порушень внутрішнього трудового розпорядку і класифікуються на: 1) виробничі (відсторонення від роботи); 2) технологічні (заборона робіт на окремих верстатах, агрегатах, ділянках; припинення виготовлення деталей, вузлів і виробів, якщо було виявлено брак у роботі окремого працівника або колективу (ділянки, бригади)); 3) екстенсивні (заходи, направлені на запобігання непродуктивному використанню робочого часу) (В.М. Лебедєв). Відсторонення працівника від роботи, передбачене ст. 46 КЗпП України, є класичним прикладом запобіжних заходів у трудовому праві. Відсторонення розглядають як тимчасове недопущення працівника або службовця до виконання обов’язків, покладених на нього трудовим договором, з припиненням виплати заробітної плати та з метою запобігання можливим негативним наслідкам (П.Р. Стависький). На наш погляд, визначити єдиний і універсальний критерій їх класифікації досить важко. Проте, саме класифікація запобіжних заходів дозволяє розкрити багатогранність досліджуваного юридичного явища, його універсальність і необхідність для правового регулювання відносин, що складають предмет трудового права. Критерієм поділу запобіжних заходів можуть бути також різновиди юридичних фактів, як підстав їх застосування. До таких слід віднести: відступ від технічних правил експлуатації машин, механізмів або агрегатів; безцільні ходіння по цеху (неробство); порушення пропускного режиму або режиму перебування на підприємстві, в установі, організації; робота з несправними вимірювальними приладами тощо. Отже, за підставами застосування запобіжні заходи можуть бути поділені на ті, що застосовуються у випадку правопорушень (порушення правил техніки безпеки, поява на роботі у нетверезому стані), та ті, що пов’язані з фактами, що не є протиправними (інфекційна хвороба працівника, вихід із ладу технологічного обладнання). Запобіжні заходи також класифікуються за ступенем їх індивідуалізації. Вони можуть бути застосовані як до конкретного Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА 431 працівника (відсторонення від роботи), так і стосовно групи осіб (припинення відділом технічного контролю роботи технологічного обладнання на окремих ділянках виробництва). Запобіжні заходи поділяються за суб’єктами їх застосування. Вони застосовуються як державними органами, що не є суб’єктами трудових правовідносин, так і роботодавцем. При цьому роль роботодавця в обох випадках неоднакова. Позиція роботодавця активна, коли відсторонення відбувається з його ініціативи. Так, відповідно до Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, працівник, який вчинив проступок, наслідки якого загрожують безпеці руху поїздів, життю та здоров’ю громадян, повинен бути відсторонений від роботи до закінчення робочої зміни. Тобто правових примус застосовується безпосередньо роботодавцем до або відразу за фактом правопорушення. Застосування запобіжних заходів у трудовому праві пов’язується переважно з невиконанням або неналежним виконанням працівником обов’язків, передбачених трудовою функцією або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівника також може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. У цих випадках один юридичний акт є підставою застосування двох різновидів примусових заходів: запобіжних заходів і дисциплінарної відповідальності. Однак тут йдеться не про посилення примусового впливу, а про своєчасність і відповідність реагування різними заходами на протиправну поведінку працівника. Тому цілі й функції запобіжних заходів і дисциплінарної відповідальності різні. Застосування запобіжних заходів – первинна реакція на правопорушення, оперативний захід захисту від можливих шкідливих наслідків, що не виключає у подальшому застосування юридичної відповідальності. Так, відсторонення нетверезого працівника від роботи, не позбавляє роботодавця права застосувати дисциплінарне стягнення. Застосовуючи відсторонення від роботи, роботодавець перериває протиправну поведінку працівника і тим самим унеможливлює або мінімізує шкідливі наслідки. Цим досягається захист інтересів іншої сторони трудових правовідносин та опосередковано стимулюється правомірна поведінка. Отже, запобіжні заходи у трудовому праві – це передбачені законом оперативні примусові заходи, що застосовуються з метою припинення або запобігання неправомірній поведінці чи іншим шкідливим наслідкам, мінімізації негативного впливу правопорушень або інших негативних факторів, забезпечення життя, здоров’я та безпеки суб’єктів трудових правовідносин. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|