Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 22.3. Загальна характеристика окремих видів матеріальної відповідальності роботодавця
| Суб’єктивною стороною трудового матеріального правопорушення
є вина роботодавця. Коли йдеться про встановлення вини працівника, який заподіяв шкоду підприємству, або вини роботодавця-фізичної особи, то тут, зрозуміло, оцінюється психічне ставлення людини до своїх дій та їх наслідків. Важче визначити вину підприємства, установи, організації, які є системами і складаються з колективу працівників, а також органів управління, яких в літературі йменують «адміністрація». Винними діями роботодавця слід уважати винні дії органу управління підприємства або будь-якого з його працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов’язків (П.Р. Стависький). Крім того, слід зазначити, що в разі притягнення до відповідальності роботодавця практично не проводиться диференціація за формами вини, але окремі елементи такої відмінності все ж можна відзначити. Так, у разі затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника (що можливо лише за наявності умислу) підприємство несе повну матеріальну відповідальність, відшкодовуючи заробіток за весь час вимушеного прогулу. Незалежно від форми вини роботодавець несе матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди в разі незабезпечення збереження особистих речей працівника під час роботи. Отже, трудове матеріальне правопорушення – це протиправне винне невиконання роботодавцем своїх обов’язків або порушення трудових прав працівника, що спричинило працівникові реальні втрати матеріального і/або морального характеру. 22.3. Загальна характеристика окремих видів матеріальної відповідальності роботодавця Роботодавець зобов’язаний виплачувати працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням або переведенням, неправильним формулюванням звільнення, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, затримкою виконання рішення про поновлення на роботі. Важливо зазначити, що в цих випадках матеріальна відповідальність роботодавця наступає за винне порушення права громадянина на працю, гарантоване йому ч. 1 ст. 43 Конституції України, яке охороняється, перш за все, нормами трудового права. За цих обставин роботодавець притягується до відповідальності за винне позбавлення особи можливості заробляти собі на життя працею, на яку особа вільно погоджується або вільно обирає. Працівнику заподіюється шкода у вигляді вимушеного прогулу. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|