Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ
НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА
515
роботодавця, який не виконує вимоги закону щодо виплати працівникові,
який звільняється, належних йому грошових сум,
тобто незаконно
утримує чуже майно.
Тому поряд із цим, абсолютно обґрунтовано ставиться питання про
відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне проведення розрахунків
зі звільненим працівником.
Моральна шкода, заподіяна працівникові, є
наслідком невиконання роботодавцем трудових обов’язків або
порушення трудових прав працівника. Стаття 237-1 КЗпП України визнає
підставою для відшкодування моральної шкоди наявність у працівника
моральних страждань, спричинених протиправними діями роботодавця,
зокрема, позбавленням працівника та членів
його родини засобів до
існування через невиплату, несвоєчасну виплату чи виплату не в повному
обсязі заробітної плати, або не проведення з ним розрахунку в
установлені законом строки. Відповідно до ч. 2 ст. 237-1 КЗпП
України
порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Таким є цивільне законодавство. Абзац 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України
встановлює правило, відповідно до якого розмір грошового
відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від
характеру
правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,
погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх
реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є
підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які
мають істотне значення. При визначенні
розміру відшкодування
враховуються вимоги розумності та справедливості.
Відшкодування моральної шкоди за невиплату заробітної плати
у випадку звільнення працівника – це санкція не тільки за моральні
Достарыңызбен бөлісу: 
