Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| Працівник – це особа яка уклала трудовий договір з підприємством,
установою, організацією або фізичною особою. Працівник – це особа, яка на законних підставах реалізує своє право на працю у конкретного роботодавця за чітко визначеною трудовою функцією і несе усю міру відповідальності за результати своєї трудової діяльності. Директивним правам роботодавця кореспондують обов’язки працівників, що визначені підп. «а»-«е» п. 11 Типових правил внутрішнього розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, і які не втратили своєї актуальності в умовах ринкових відносин, бо відображають сутність виробничих зв’язків роботодавця і працівників. Працівник повинен точно знати коло своїх обов’язків, за невиконання яких він несе юридичну відповідальність. Тому роботодавець у цьому випадку зобов’язаний чітко визначити коло обов’язків працівника, які він повинен виконувати. Йдеться не тільки про персоніфікацію відповідальності, але й про ефективність контролю з боку роботодавця за виконуваною працівником роботою. Так, відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України, працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ 79 непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов’язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства. Важливим для характеристики працівника як суб’єкта трудового права є питання його правового статусу. Зауважимо, що особливості статусу працівника можуть впливати не тільки на встановлення додаткових пільг і гарантій, але й додаткових обмежень. Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону «Про державну службу» державний службовець не має права бути членом політичної партії, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорії «А». На час державної служби на посаді категорії «А» особа зупиняє своє членство в політичній партії. А відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності). жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|