Підручник

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
98 
підпорядкування». Та головне не це. Хоча уявити собі сучасне 
виробництво без належного управління працівниками не можливо. 
Основою змісту трудових правовідносин є обов’язок працівника 
виконувати обумовлену трудовим договором роботу(з підляганням 
управлінській владі роботодавця). Це випливає зі змісту норм ч. 1 ст. 21 
та 139 КЗпП України. Тобто, трудові правовідносини опосередковують 
цивілізоване, організоване та врегульоване заробляння людиною собі на 
життя працею, яку вона вільно обрала або на яку вільно погодилася. 
Трудові правовідносини охоплюють у нерозривній єдності цілий 
комплекс взаємних прав і обов’язків працівника і роботодавця. Ці 
суспільні зв’язки є не тільки складними за складом прав і обов’язків 
сторін, але й тривалими, в яких права і обов’язки не можуть бути 
реалізовані одноразовими діями, а потребують систематичного або 
періодичного вчинення тих чи інших дій направлених на їх реалізацію. 
При цьому постійною є кореляція ряду відповідних дій сторін цих 
відносин. Так, виконання працівником нормативу робочого часу, обсягів 
роботи відповідно до необхідної кількості та якості корелюється з рівнем 
винагороди за працю та заохоченням за сумлінну роботу. 
Трудові правовідносини виявляються через єдність трьох необхідних 
аспектів цих суспільних зв’язків: організаційно-трудового, матеріального 
та особистісного. 
Організаційно-трудовий аспект характеризується особливістю 
структурного типу трудових правовідносин і виражається в тому, що 
взаємовідносини тут будуються на принципах включення працівника в 
трудовий колектив підприємства, установи, організації та підлягання 
його внутрішньому трудовому розпорядку. Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП 
України працівник зобов’язується виконувати роботу обумовлену 
трудовим договором. А ст. 139 КЗпП закріплює як основний обов’язок 
працівника своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця 
(організатора виробничого процесу). 
Матеріальний аспект трудових правовідносин характеризується 
тим, що винагорода за працю у формі заробітної плати є обов’язковою 
складовою цих відносин, тобто працівник виконує роботу належної 
кількості та якості, а роботодавець оплачує її відповідно до трудового 
внеску працівника. Згідно з ч. 7 ст. 43 Конституції України право на 
своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частина 
1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначає заробітну плату як 
винагороду, обчислену, як правило, у грошовому вигляді, яку за 
трудовим договором роботодавець виплачує працівнику за виконану ним 
роботу. 
Особистісний аспект трудових правовідносин виражається, по-
перше, в особистому виконанні дорученої роботи, а по-друге, в наявності 
в складі трудових правовідносин, крім прав матеріального характеру, 

Модуль 2. ПРАВОВІ МОДЕЛІ Й МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ … 
99 
особистих прав на соціальні блага, які невід’ємні від самої особи 
працівника та мають нематеріальний характер (право на трудову честь, 
гідність та добре ім’я працівника). Так, згідно зі ст. 30 КЗпП України 
працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має 
права передоручати її виконання іншій особі за винятком випадків, 
передбачених законодавством. А відповідно до ст. 237-1 КЗпП 
відшкодування роботодавцем, моральної шкоди заподіяної працівнику 
проводиться у разі, коли порушення його законних прав призвели до 
моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають 
від нього додаткових зусиль для організації свого життя. 
Отже, трудові правовідносини – це суспільні зв’язки, які виникають 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: