ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
124
Розділ 7. Колективно-договірне регулювання праці
7.1. Поняття, сторони, структура та зміст колективного договору
Становлення інституту колективних договорів і угод у всіх країнах
проходило складний шлях. Лише на кінець ХІХ-го початок ХХ-го ст.
колективний договір, як позитивне правове явище, завойовував симпатії
навіть серед ортодоксів. Цей договір виводився з
ідеї про свободу
асоціації, яка тривалий час піддавалася нападкам, як
джерело постійної
загрози громадському порядку та соціальним устоям,
проте яка в кінці
кінців перемогла практично у всіх країнах.
Світовий досвід дає підстави стверджувати, що реалізація принципів
добровільності праці, моральної та матеріальної зацікавленості в її
результатах здійснюється шляхом застосування
системи угод для
регулювання праці. Ці угоди можна поділити на дві групи:
індивідуальні
угоди, що укладаються між працівником і роботодавцем (трудовий
договір, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність)
та
колективні угоди – різного роду угоди між роботодавцем (їх
об’єднаннями) і працівниками (їх органами представництва). Колективні
угоди укладаються на державному, галузевому та регіональному рівнях.
Колективна угода на
виробничому рівні йменується колективний
договір.
Достарыңызбен бөлісу: