Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| охорони праці, що здійснюються на рівні підприємства. У ст. 16
зазначається, що роботодавці повинні забезпечувати, наскільки це обґрунтовано й практично здійсненне, щоб робочі місця, механізми, обладнання та процеси, котрі перебувають під їхнім контролем, були безпечними і не загрожували здоров’ю. Роботодавці повинні забезпечувати, наскільки це обґрунтовано й практично здійсненне, щоб хімічні, біологічні й фізичні речовини та агенти, котрі перебувають під їхнім контролем, були безпечними для здоров’я, коли вжито відповідних захисних заходів. Роботодавці повинні, у разі потреби, надавати відповідні захисні одяг і засоби, щоб запобігти, наскільки це обґрунтовано й практично здійсненне, виникненню нещасних випадків чи шкідливих наслідків для здоров’я. А згідно зі ст. 19 цієї Конвенції на рівні підприємства треба вживати заходів, відповідно до яких: a) працівники в ході виконання роботи співробітничають з роботодавцем у справі виконання ним покладених на нього обов’язків; b) представники працівників на підприємстві співробітничають з роботодавцем у галузі безпеки й гігієни праці; c) представники працівників на підприємстві дістають належну інформацію про заходи щодо забезпечення їхньої безпеки та охорони здоров’я, вжиті роботодавцем, і можуть консультуватися зі своїми представницькими організаціями з приводу такої інформації за умови нерозголошення комерційної таємниці; d) працівники та їхні представники на підприємстві дістають належну підготовку в галузі безпеки та гігієни праці; e) працівники чи їхні представники або їхні представницькі організації на підприємстві наділяються відповідно до національних законодавства й практики повноваженнями розглядати всі аспекти безпеки й гігієни праці, пов’язані з їхньою роботою, і роботодавці консультують їх щодо цих аспектів; для цієї мети з обопільної згоди на підприємство може бути запрошено позаштатних технічних радників; f) працівник негайно повідомляє свого безпосереднього начальника про будь-яку ситуацію, з приводу якої в нього є достатні підстави вважати, що вона створює пряму й серйозну загрозу його життю чи здоров’ю; доти, доки роботодавець, у разі потреби, не вжив заходів для її усунення, він не може вимагати, щоб працівники поновили роботу, де як і раніше зберігається пряма й серйозна небезпека для життя чи здоров’я. Конвенція МОП № 187 про основи, що сприяють безпеці і гігієні праці 2006 р. запровадила термін «національна культура профілактики у сфері безпеки і гігієни праці». Згідно з п. «d» ст. 2 Конвенції, він означає ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 368 культуру, в якій право на безпечне і здорове виробниче середовище дотримується на всіх рівнях, коли уряди, роботодавці і працівники беруть активну участь у забезпеченні безпечного і здорового виробничого середовища через систему встановлених прав, відповідальності та обов’язків і коли принципам профілактики надається самий високий пріоритет. Згідно з ч. 3 ст. 3 Конвенція МОП № 187 про основи, що сприяють безпеці і гігієні праці 2006 р., при розробці своєї національної політики кожна держава-член, з урахуванням своїх національних умов і практики, а також на основі консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, сприяє основоположним принципам, таким як: оцінка професійних ризиків та небезпек; боротьба з професійними ризиками чи небезпеками в місці їх виникнення; розвиток національної культури профілактики у сфері безпеки та гігієни праці, яка включає інформацію, консультації та підготовку. Рекомендація МОП № 164 щодо безпеки та гігієни праці і виробничого середовища 1981 р. детально розкриває питання організації жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|