Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА
443
сімейне життя, збирання, зберігання та використання інформації про
особу.
Нині
системи відеоконтролю – обов’язковий, а інколи й основний
елемент сучасної системи охорони підприємств, установ, організацій. Їх
можна зустріти будь-де: у навчальних установах,
магазинах, метро,
розважальних закладах, музеях, банках. Дистанційний візуальний
контроль усього охоронюваного об’єкту, внутрішніх приміщень,
навколишнього
простору
і
периметру,
дозволяє
створювати
високоефективні системи безпеки – без значних витрат на охорону.
Статтями 29, 31 і 32 Конституції України встановлено права людини
і громадянина на недоторканність особистого життя, особисту та сімейну
таємницю, таємницю переписки, телефонних переговорів, захист своєї
честі і гідності. Не допускається збирання, зберігання,
використання та
поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім
випадків визначених законом. У ст. 13 Конституції підкреслюється, що
власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Означені права громадян закріплюють ст. 302 (право на інформацію)
і ст. 307 ЦК України (захист інтересів фізичної особи при проведенні
фото-, кіно-, теле- та відеозйомок). Зокрема, ч. 1 ст. 307 ЦК України
передбачає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи
відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання на фото-, кіно-,
теле- чи відеоплівку припускається, якщо
зйомки проводяться відкрито
на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах
публічного характеру. Частина 2 ст. 11 Закону України «Про
інформацію» передбачає, що не допускаються збирання, зберігання,
використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її
згоди, крім випадків,
визначених законом, і лише в інтересах
національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані
про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан
здоров’я, а також адреса, дата і місце народження. При цьому, відповідно
до рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р., № 5-зп,
забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та
поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди.
На наш погляд, вже нині
використання систем відеоконтролю
покладає на роботодавців низку обов’язків. По-перше, про встановлення
систем відеоконтролю мають бути
поінформовані всі
працівники. Навіть
використання системи відеоконтролю закритого типу, не
знімає цього
обов’язку. По-друге,
порядок роботи цієї
системи повинен
закріплюватись в окремому
локальному нормативному акті, з яким
працюючі мають бути ознайомлені письмово. По-третє,
про наявність на
підприємстві
систем відеоконтролю необхідно
повідомляти не тільки
працюючих. Уже на стадії укладання трудового
договору про наявність
ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
444
таких систем необхідно попереджувати працівників, а ознайомлення з
такою інформацією фіксувати в письмовій формі.
Основною
метою встановлення відеосистем на місцях, де
зосереджуються значні матеріальні цінності (склади готової продукції,
металу, устаткування тощо) є фіксація фактів розкрадання як у робочий,
так і не робочий час. Метою встановлення відеоспостереження на
логістичних дільницях (зони вантаження-розвантаження, залізничні
станції та ін.) є
фіксація дій, які, у подальшому, можуть забезпечити
власнику доказову базу у випадках спорів із контрагентами або особами,
що вчинили корисливі правопорушення. Встановлення відеообладнання в
адміністративних приміщеннях має мету забезпечення збереження майна
роботодавця, яке знаходиться на даному об’єкті (комп’ютерів, дорогого
устаткування, грошових коштів). У більшості випадків основною метою
встановлення засобів відеоконтролю є не стільки виробничий процес,
скільки забезпечення збереження майна підприємства і працівників,
безперебійної роботи устаткування та механізмів.
Достарыңызбен бөлісу: