ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУРЯКОЦУКРОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Значний вклад в розробку теоретичних основ ведення бухгалтерського обліку внесли такі вчені, як Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Дем’яненко М.Я., Жук В.М., Кірейцев Г.Г., Коцупатрий М.М., Кужельний М.В., Моссаковський В.Б., Огійчук М.Ф., Палій В.Ф., Пархоменко Л.М., Пушкар М.С., Саблук П.Т., Сопко В.В., Сук Л.К., Ткаченко Н.М., Чумаченко М.Г. та інші.

Існує необхідність прив’язки Положень бухгалтерського обліку, що засновані на міжнародних стандартах, до специфіки роботи вітчизняних підприємств, і зокрема, галузевої прив’язки до конкретних організаційних особливостей підприємств бурякоцукрової галузі.

Основне завдання полягає в уточненні значення й необхідності інформації, що забезпечує розвиток бурякоцукрової галузі, а також адаптації облікової інформації до специфіки бурякоцукрового виробництва.

У період становлення в Україні ринкової економіки, появи нових господарських структур різних форм власності та господарювання, розвитку міжнародних економічних зв’язків зростає роль бухгалтерського обліку як необхідної умови отримання достовірної інформації для прийняття обґрунтованих рішень, вибору надійних господарських партнерів і запобігання підвищенню ризику діяльності. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об’єктивну оцінку результатам господарської діяльності підприємства [1, с. 12].

Бухгалтерський облік є важливим елементом економічної системи, без знань якого не можливе ефективне правління підприємством. Бухгалтерський облік – це одне з головних джерел інформації про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств і об’єднань, необхідної для прийняття та реалізації управлінських рішень. Лише налагоджена система бухгалтерського обліку дозволяє отримати необхідну інформацію для забезпечення управління господарською діяльністю підприємства. Отримана з бухгалтерського обліку інформація аналізується для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень, а тому неналежна якість бухгалтерської інформації може призвести до невірних висновків та прийнятих рішень. Крім того, бухгалтерська інформація забезпечує контроль за збереженням активів підприємства, за господарською діяльністю, у зв’язку з чим є важливим засобом зміцнення фінансового стану підприємства [2, с. 6; 3, с. 57].

Проте слід зазначити, що в більшості випадків ні керівники різних рівнів управління, ні працівники не здійснюють належної послідовної роботи щодо забезпечення надійності системи бухгалтерського обліку та підвищення якості отримуваної інформації. Причиною цього можна вважати неопрацьованість теоретико-методологічних та практичних питань застосування інформації бухгалтерського обліку в процесі прийняття управлінських рішень та відсутність науково-обґрунтованих рекомендацій щодо визначення якості організації обліку.

Інформація, що міститься в даних бухгалтерського обліку, використовується передусім всередині підприємства, тобто самим підприємством для прийняття рішень на різних рівнях менеджменту [4, с. 25].

Ми вважаємо, що вимоги до економічної інформації в сучасних умовах господарювання мають важливе значення для належного виконання функцій системного бухгалтерського обліку. Якісні характеристики інформації зроблять позитивний вплив на методику організації облікового процесу, сприятимуть інтеграції точок зору на розвиток наукових досліджень відносно організації всіх складових частин інформаційної системи управління (обліку, аналізу маркетингу, контролю), що направлена на виконання головної цілі їх функціонування. Якісні характеристики системи бухгалтерського обліку дозволять знизити інформаційний ризик і підвищити якість системи управління підприємством.

Володіння достовірною та актуальною інформацією поряд з умінням ефективно застосувати адекватні методи та засоби її збирання, перетворення і передавання є основою ефективної організації діяльності будь-яких підприємств, незалежно від рівня їхньої організаційно-правової форми.

Підприємство має різноманітні стосунки з навколишнім діловим та суспільним середовищем, тому всю сукупність користувачів облікової інформації можна поділити на дві групи: внутрішні й зовнішні користувачі.

В умовах ефективних структурних і організаційних зрушень в сільському господарстві, високого ступеня переробки сільськогосподарської сировини і використання всіх видів агроресурсів, агропромислової інтеграції важливим є збереження економіки галузей, які мають впливове народногосподарське значення. До таких галузей належить бурякоцукрове виробництво України, яке до недавнього часу розвивалося в умовах відносно високого рівня вимог до розмірів посівних площ, урожайності цукрових буряків, обсягів виробництва цукросировини, споживання цукру на душу населення тощо, а сьогодні знаходиться в кризовому стані.

Одним із дієвих шляхів виходу із критичного стану, що склався в галузі, є застосування новітніх технологій, перехід до довгострокової міжнародної виробничої кооперації, залучення додаткових інформаційних ресурсів [5, с. 92].

В умовах становлення ринкових відносин обліково-інформаційне забезпечення бурякоцукрового виробництва України набуває важливого значення. Концепція побудови обліково-інформаційного забезпечення управління ефективного функціонування бурякоцукрової галузі розроблена на таких передумовах [6, с. 3]:

• 
  інформація основних блоків бурякоцукрового виробництва (технології, виробництво цукру, маркетинг, тенденції споживання цукру і попит на нього тощо) є специфічним економічним ресурсом, який впливає на ефективність у всіх сферах господарської діяльності галузі;
  
• 
  зміна характеру послуг обліково-інформаційної системи вимагає розширення інженерного обслуговування, математичного забезпечення і методів обробки облікової інформації;
  
• 
  суттєво підвищуються вимоги до координації процесів управління і прогнозування основних параметрів розвитку галузі на основі єдності обліково-інформаційних ресурсів.
  

Останнім часом у сільськогосподарському виробництві нашої країни посилюється увага до організації розвитку облікових процесів і систем. Це зумовлено насамперед тим, що облікова інформація має унікальну властивість істотно впливати на збільшення і заощадження трудових зусиль, засобів і матеріальних ресурсів в процесі створення проміжної і кінцевої продукції. Вона є не тільки одним із основних ресурсів суспільної праці, а і виступає інтегратором та необхідною умовою використання кожного з них. В результаті, як фактор конкуренції і інтенсифікації сільського господарства та інших сфер агропромислового комплексу, облікова інформація набула виняткового значення.

На сучасному етапі соціального розвитку, через відчутну обмеженість ряду матеріальних (сировина, енергія, продовольство і т. ін.), а також людських ресурсів, які необхідні для успішного розвитку сільського господарства, особливе значення надається результативності і ефективності господарювання. Тому важливо чітко усвідомлювати той факт, що саме облікова інформація є впливовим важелем підвищення такої ефективності.

Бухгалтерський облік на сьогоднішній день є важливою складовою економічної науки, забезпечуючи технологію отримання необхідної облікової інформації про господарюючий суб’єкт. Основою інформації для бухгалтерського обліку є вихідні дані, отримані внаслідок спостереження і первинного відображення здійснених господарством операцій.

Бухгалтерський облік, відображаючи всі господарські операції безперервно, в міру їхнього здійснення, перетворюється на організовану систему накопичення, обробки, зберігання, передачі та використання облікової інформації в управлінні. Обов'язковою передумовою при цьому є складання відповідного документа на кожну операцію, незалежно від її змісту та обсягу. А тому документація в бухгалтерському обліку виступає як спосіб первинного спостереження за всією виробничою та фінансово-господарською діяльністю.

Початком обліку окремих операцій, що характеризують господарські процеси і явища, які відбуваються на сільськогосподарських підприємствах, є первинний облік, де відбувається оформлення пов’язаних з процесом виробництва господарських операцій первинними документами. Первинні документи відображають початкові відомості про господарські факти, що виникають в ланках, бригадах, інших підрозділах господарства, і являються початковою стадією облікового процесу [8, с. 6].

Основою інформації для бухгалтерського, фінансового, управлінського та статистичного обліку являються вихідні дані, отримані внаслідок спостереження і первинного відображення здійснених господарських операцій. В залежності від термінів одержання, обробки та видачі, достовірності облікових даних залежить обґрунтованість прийняття управлінських рішень.

Правильна організація первинного обліку дозволяє раціонально використовувати матеріальні, трудові і фінансові ресурси.

Проведені нами дослідження стану первинного обліку і його місця в системі управління дають змогу зробити наступні висновки:

• 
  на сьогодні в сільськогосподарському виробництві первинні документи зберігають своє значення і є основним носієм облікової інформації;
  
• 
  скорочення обсягів даних, які містяться у первинних документах і не використовуються для подальшої обробки та кількості форм первинних документів на основі їх уніфікації, а також побудова документів, відповідно до вимог раціональної інформаційної моделі, будуть успішними лише за умов впровадження в практику роботи досліджуваних господарств засобів автоматизованого збору та обробки інформації;
  
• 
  організація вихідних носіїв інформації у кожному конкретному випадку повинна забезпечуватися застосуванням комплексу раціональних форм первинних документів, що визначаються особливостями виробничих процесів.
  

1. 
   Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агро формуваннях: підруч. [2-е видання, доповнене і перероблене] / Т.Г. Марени, В. Я. Амбросов. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 896с.
   
2. 
   Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика:Навчальний посібник / В. С. Лень, В. В. Гливенко – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 576с.
   
3. 
   Палий В. Ф. Бухгалтерский учет в системе экономической информации / Палий В. Ф. – М.: Финансы, 1975. – 160с.
   
4. 
   Пушкар М. С. Креативний облік (створення інформації для менеджерів): [монографія] / Пушкар М. С. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2006, - 334с.
   
5. 
   Кропивко М.Ф. Інформаційне забезпечення агропромислового виробництва України в ринкових умовах / Кропивко М. Ф. – К.: Віпол, 1996.- 159 с.
   
6. 
   Глазунова И.А. Создание системы информации о рынке в агропромышленном комплексе / И. А. Глазунова, И. С. Романова // Достижения науки и техники АПК. – 1999. – №11. – С.2-4
   
7. 
   Астратова Г.В. Маркетинг как инструмент потребительского рынка продовольственных товаров / Г. Астратова , А. Семин // Маркетинг. – 1998. - №4. – С. 54-59
   
8. 
   Ігумнов Ю.С., Себестоимость и пути ее снижения в промышленности / Ю. С. Ігумнов, К. Ф. Лученко – К.: Наукова думка, 1986. – 224 с.
   

УДК 657(477):004.9

Дячук В.І.

Буковинська державна фінансова академія,м. Чернівці

• 
  збільшення кількості об’єктів і їх параметрів, якими необхідно управляти;
  
• 
  розвиток систем дистанційного управління об’єктами, про динаміку яких судять на основі прийнятих сигналів від засобів відображення інформації;
  
• 
  зміни в умовах праці;
  
• 
  створення різних типів систем “людина-машина”, функціонування яких залежить від взаємодії технічних пристроїв і діяльності людини в єдиному контурі регулювання.
  

• 
  інструментальні системи “людина-машина”, в якій технічними пристроями є прилади (стаціонарний комп’ютер бухгалтера, РРО, касові апарати тощо);
  
• 
  прості системи “людина-машина”, які включають стаціонарні та нестаціонарні технічні пристрої та людину, що їх використовує;
  
• 
  складні системи “людина-машина”, в яких людина управляє сукупністю взаємопов’язаних, але різних за функціональним призначенням апаратів, пристроїв і машин (прикладом може бути автоматизоване робоче місце бухгалтера - професійно-орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації функцій спеціаліста, що виконуються на його робочому місці) [7];
  
• 
  система “людина-машина” у вигляді системотехнічних комплексів, у яких людина взаємодіє не лише з технічними пристроями, а й з іншими людьми. Такі системи завжди мають складну ієрархію, що складається з простіших систем управління. Застосовуються вони, як правило у великих корпораціях і потребують значних капіталовкладень. Прикладом таких систем є системи планування ресурсів підприємства (Enterprise Resourse Planning - ERP), що являють собою цілі програмні комплекси із функціями бюджетування, автоматизованого проектування, управління технологічними процесами, імітаційного моделювання і розвинутою системою управлінського обліку та фінансового планування, підсистемою бухгалтерського обліку [5].
  

Проте, незалежно від рівня автоматизації системи управління, основною її ланкою є людина, яка ставить мету, планує, направляє і контролює весь процес її функціонування [4]. Саме людський фактор виступає як запорукою успішного впровадження автоматизованих систем у всі сфери діяльності суб’єктів господарювання, так і створює додаткові перешкоди на шляху комплексної автоматизації систем управління та обліку.

Таким чином, одним з основних недоліків автоматизації управління загалом та бухгалтерського обліку зокрема є те, що у сучасних умовах можливості основного її напряму - раціоналізації технології оброблення облікової інформації, зниження її трудомісткості, - дуже обмежені. Це пов’язано з тим, що існуючі автоматизовані інформаційні системи обліку побудовано на методологічних принципах, притаманних ручній технології господарського обліку [5]. А оскільки на великих підприємствах автоматизація бухгалтерського обліку до впровадження персональних комп'ютерів здійснювалася централізовано, із впровадженням мережевих технологій ха­рактер роботи бухгалтера суттєво змінився. Функції введення і контролю да­них на машинних носіях, які за централізованої системи виконувались опера­торами, тепер виконуються бухгалтерами. Отже, навантаження на бухгалтера помітно збільшилося.

Відповідно до затверджених нормативів професія бухгалтера передбачає виконання ряду спеціальних функцій. Так бухгалтер самостійно складає або приймає до обліку первинні документи, систематизує інформацію, відображену в цих документах, готує проміжні розрахунки для обліку господарських операцій та подає їх на розгляд, здійснює накопичення та узагальнення облікової інформації у потрібному розрізі тощо [1]. Проте процес автоматизації у сучасному його виразі нівелює більшість здобутків професії і наділяє бухгалтера, крім властивих йому функцій, ще рядом обов’язків звичайного технічного працівника. Тому особливістю діяльності бухгалтера стають:

• 
  керування великою кількістю об’єктів і параметрів, що зумовлює значні навантаження на нервово-психічні функції;
  
• 
  сприймання, переробка інформації і прийняття рішень;
  
• 
  необхідність декодування інформації, отриманої в закодованому вигляді із приладів, і співвіднесення її зі станом реального процесу або об’єкта;
  
• 
  висока точність дій та швидкість прийняття рішень;
  
• 
  висока відповідальність за дії та прийняті рішення;
  
• 
  обмежена рухова активність, незначні м’язові навантаження;
  
• 
  сенсорна моногонія або поліфонія;
  
• 
  сенсорні, емоційні та інтелектуальні навантаження.
  

За послідовністю побудови та ступенем впливу на організаційну структуру підприємства та бухгалтерської служби розрізняють два основних підходи щодо створення інформаційних систем на підприємстві. При першому із них автоматизація проводиться шляхом раціоналізації існуючої організаційної структури суб’єкта господарювання. Тобто введення ЕОМ та інших засобів автоматизації починається із основних процесів підприємства – виробництва, постачання, збуту, а вже після цього автоматизується виконання інших функцій, зокрема здійснення обліку та управління. При цьому максимально розвиваються технічні комунікації з метою покращення вже існуючих та створення нових організаційних взаємозв’язків, що в свою чергу зменшує обсяги вільно циркулюючої інформації між підрозділами підприємства.

Проте частіше на практиці підприємства через брак досвіду та ресурсів використовують інший підхід, який полягає в адаптації інформаційних технологій, що плануються до впровадження, до організаційної структури підприємства [3]. При цьому автоматизація здійснюється переважно локально, без охоплення основних процесів на підприємстві (наприклад, автоматизація обліку та управління без оптимізації процесів виробництва і збуту). Недоліком цього є те, що автоматизація таких вторинних процесів не тільки не сприяє швидкій окупності здійснених інвестицій, а й відволікає значні фінансові та трудові ресурси. Прикладом цього є значні витрати часу бухгалтера на додаткову обробку інформації та її перетворення до вигляду, зрозумілого рядовому працівнику, тобто налаштування чіткого двостороннього зв’язку: бухгалтерія–виробництво та виробництво-бухгалтерія. Левову частку цього процесу займають відповіді бухгалтера на питання, що надходять від персоналу підприємства. Оптимальним шляхом подолання цього є впровадження автоматизованих систем самообслуговування (програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС). На великих підприємствах такі системи дозволяють автоматично реєструвати виконану працю та передавати дані до бухгалтерських систем без їх втрати, фальсифікації та економити час на їх обробку. Крім того при застосуванні систем самообслуговування будь-який працівник в межах своїх повноважень у регламентному та запитному режимах може отримувати необхідну йому інформацію щодо виконання планів, оплати праці тощо. Проте поки-що використання таких систем на 100 відсотків залишається недосяжним, оскільки суперечить реально існуючим принципам побудови ринкового капіталістичного суспільства. “Ніколи капіталіст не надасть доступу працівникам до обліку та звітності” [2].