Практикум Івано-Франківськ 2013 ббк 81. 0 93


Фонетичне членування потоку мовлення



бет3/9
Дата11.07.2016
өлшемі0.98 Mb.
#191600
түріПрактикум
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Фонетичне членування потоку мовлення


  1. Сегментні й суперсегментні одиниці мови.

  2. Такт, енклітики і проклітики. Фраза.

  3. Склад і його види.

  4. Наголос і його типи.

  5. Поняття про орфоепію.

  6. Інтонація та її елементи.


Теми повідомлень:

  1. Основні норми української літературної вимови.

  2. Загальне поняття про морфонологію.

  3. Мелодика як компонент інтонації.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 69––74, 81––82.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 81––87.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 133––141.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 121––132, 141––146.

  5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 190––201.


Додаткова література

  1. Берковець В. Словникове і фонетичне слово в сучасній українській мові / Віра Берковець // Дивослово. –– 1999. –– № 1. –– С. 10––11.

  2. Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія : навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К. : ВЦ «Академія», 2006. –– С. 45––65.

  3. Бондаренко В. До питання про подвійний наголос в українському слові / Віра Бондаренко // Українське мовознавство. –– 2008. –– Вип. 38. –– С. 19––24.

  4. Вербич Н. Фонетичний фонд Інституту української мови НАН України: історія та перспективи розвитку / Наталія Вербич // Українська мова. –– 2011. –– № 4. –– С. 3––9.

  5. Винницький В. М. Деякі теоретичні питання акцентології / В. М. Винницький // Мовознавство. –– 2003. –– № 5. –– С. 14––25.

  6. Дудик П. Наголошення слів і культура мовлення / Петро Дудик // Дивослово. –– 2003. –– № 4. –– С. 19––20.

  7. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. — Л.,1979. —С. 4––14.

  8. Кочергина В. А. Введение в языковедение / В. А. Кочергина. — М., 1999. –– С. 35––43.

  9. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – М. : Советская энциклопедия, 1991. –– С. 555––557.

  10. Матвіяс І. Г. Особливості фонетичної системи в західноукраїнському варіанті літературної мови / І. Г. Матвіяс // Мовознавство. –– 2011. –– № 4. –– С. 16––22.

  11. Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства : навч. посіб. / І. П. Ющук – К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995. –– С. 49––63.



Завдання

1. Прочитайте текст. Випишіть односкладові, двоскладові, трискладові, чотирискладові слова.


1.1. Однак, проводячи вечори в пияцтві й балачках, Воццек не просто вбивав час. Його хвора недорікуватістю проповідь поступово вдосконалювалася, шліфувалась стилістично, набувала ознак образності, обростала пелехатими метафорами і соковитими деталями. Він уже майже знав її напам'ять, і, перевіряючи на піддослідних ефект того чи іншого нововведення, ретельно викінчував свою вербальну конструкцію, котра в його уяві набувала схожості з архітектурним фантомом — тонкі опори з двох боків, тріумфальна арка нагорі і порожнеча посередині (Ю. Іздрик).
2.1. Це сталося наприкінці серпня 1977-го… Тоді мені виповнилося вісімнадцять. Я мріяв про славу. І знав, що вона — прийде. Йшлося не про тимчасове сходження на якийсь п'єдестал у вузькому просторі, в якому я тоді жив. Не про оплески аудиторії, котра забуває про тебе вже наступного дня. Ні. Я відчував, що в мене є призначення, таємницю якого мені ще належить розгадати. А поки що воно зароджувалося десь глибоко всередині, ніби у вологій марлі визрівала квасолина — такий дослід ми робили в школі на уроках біології (І. Роздобудько).
2. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Покажіть на прикладі одного речення, скільки в ньому фраз, тактів, фонетичних слів. Наведіть з тексту приклади, які ілюструють особливості українського наголошування.
2.1. Вранці територія турбази мала зовсім непривабливий вигляд. Скульптури були жахливі, альтанки поламані. Тільки непідстрижені кущі, високі дерева обабіч алей та клумби в різнокольорових капелюхах троянд були природними й не викликали роздратування. Попри все, мені подобалося це запустіння. Я вийшов до басейну. Біля нього походжали кілька людей, але ніхто не насмілювався пірнути в зеленувату, вкриту ряскою воду. Швидше за все, вона була дощовою й простояла в цьому бетонному кориті ціле літо. По темній, непрозорій поверхні, як човники, ковзали кленові листки (І. Роздобудько).
2.2. Дяк із приміського села Троянів Григорій Комарницький, саме той, котрий створив пісню про бідаху комара, що оженився на мусі, а опісля необачно звалився з дуба, бо його здула звідтіля шуря-буря, сидів на порозі школи, поклавши на виставлене коліно правого ліктя, а в долоню втуливши власне підборіддя; при цьому ріденька борідка його (а ріденька тому, що був іще молодий) так покуйовдилася, що волосини чи позліплювалися, чи поспліталися, а з-під шапки-оглавка вибивалися давно немиті, схожі на солому, косми; а очі, голубі й водянисті, ніби померли, а чи обкурилися димом; ліва рука його тримала люльку, з якої вививалося тоненьке пасмочко; і та рука вряди-годи та й підносила кушпельку до сухих, трохи полущених вуст, які смакали раз-пораз, але диму з рота дяк Григорій Комарницький випускав мало, мав-бо таку здатність, як ніхто в цьому краї, – міг випускати дим вухами та очима, хоча трошки вивіювалося з нього й носом, через що, коли палив люлечку, то голова його потрапляла в димову кулю, яка ніжно огортала ту макітерку, формою банякувату (В. Шевчук).
2.3. Як завжди у сезон дощів. Рівно чотири місяці, живучи в тропіках, ти, хоч-не-хоч, а мусиш бігати забирати недосушену білизну з двору, бо не буде тому сушінню кінця і краю. Маркіян із грюкотом закрив вікно. Знову хтось із України розпачливо дзвонив йому на мобільний - Маркіяну було байдуже. Він натискав кнопку “Сanсel“ (І. Карпа).
3. Перепишіть слова, поділіть їх на склади. Охарактеризуйте типи складів. Повторіть правила складоподілу в українській мові.
Раджу, мільйон, розбій, зошит, організовувати, майстер, зірка, кукурудза, підписати, розповісти, бур’ян, низький, ходжу, огірок, вільно, камінець, гойдалка, гіркий, солдат, парта, гайка, майструвати, гавкати, гірко.
4. Прочитайте. Виділені слова поділіть на склади. Позначте закриті і відкриті склади.
Гарний, сурма, сумний, горло, люблю, мудрий, нудний, посвист, оббити, життя, піддашшя, зілля, сміється, розбивати, сльоза, монітор, правдолюб, підручник, горщик, диван, святковий, плямистий, людина, вірність, колонка.
5. Прочитайте слова. Визначте, яку функцію виконує у них наголос.
атлас (збірник мап) — атлас (тканина)

вигода (користь) — вигода (зручність)

відомість (повідомлення; знання; дані) — відомість (документ)

виходити (доглядаючи) — виходити (звідки-небудь)

доводитися (бути спорідненим) — доводитися (спричиняти небажані наслідки водінням)

дорога (ім. шлях) — дорога (прикм.)

досипати (від сипати) — досипати (від спати)

замок (споруда) — замок (на дверях)

запальний (від запал) — запальний (гарячий)

зараз (негайно) — зараз (за одним разом)

захват (захоплення) — захват (ширина робочого ходу механізму)

жила (ім. анат.) — жила (дієсл. існувала)

колос (рослини) — колос (велика статуя)

контролер (перемикач) — контролер (людина, яка контролює)

об'єднання (ціле, що складається шляхом поєднання) — об'єднання — (дія)

образа (ікона ім. Р. в. од.) — образа (кривда ім. Н. в.)

розходитися (у різні боки) — розходитися (розім'ятися, захопитися ходінням; емоційно діяти)

сума (певні кошти) — сума (торба)

твердити (запевняти) — твердити (повторювати)
6. Розбийте подані слова на склади. Обґрунтуйте складову межу в середині групи приголосних.
Адреса, азбест, Андрій, бастіон, батальйон, вразливий, бойкот, бомбардувальник, вертлявий, верхів’я.
7. Користуючись словниками, поставте наголос у поданих нижче словах. Перевірте, чи зміщується наголос при зміні слова. Чи можливі варіантні наголошення?
Чорнослив, дрова, кропива, спина, феномен, жалоба, гуртожиток, каталог, колесо, коромисло, веретено, ходжу, глибоко, разом, широко, подруга, дошка, олень, вітчим, циган, решето, новобудова, гірничодобувний, байдуже.
8. Яку роль відіграє логічний наголос. Придумайте контексти, у яких логічний наголос падатиме на різні слова у реченні:
Мені завжди приємно бачити Вас.
9. Затранскрибуйте наведені фрагменти, виділивши енклітики й проклітики. Слова яких частин мови звичайно виступають у цій ролі? Чи можуть службові слова мати словесний наголос?
9.1. Я півсвіту стискаю в долоні, мов танучу сніжку,

Срібний вітер між нами бринить по зчужілих містах.

Я відчую, як вкотре, завжди невимовно і ніжно

Наді мною зійде тінь обличчя твого золота (К. Калитко).


9.2. Важким був схід. Довкола аж гуло,

Довкола все, здавалося б, палало,

Але зійшло! Ні, швидше проросло,

Оте насіння паростком буяло (Н. Петрів).


9.3. Знову не збагнуть мене дорослі:

Ти б порозумнішала, ачей?



О…

Серце вибирає не наосліп,



Просто в нього інший тип очей (О. Мамчич).

Практичне заняття № 5

Фонологія.

Лінгвістичний аспект вивчення звуків


  1. Фонологія як галузь знань про фонему.

  2. Поняття фонеми. Функції фонем.

  3. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

  4. Позиції фонем. Варіанти та варіації фонем.

  5. Фонологічна система.


Теми повідомлень:

  1. Українські мовознавці про фонему.

  2. Концепції Ленінградської та Московської фонологічних шкіл.

  3. Лінгвістичні погляди І. А. Бодуена де Куртене.

  4. Особливості реалізації фонеми в мовленні.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 87––90.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 57––61.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 156––166.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 152––164.

  5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 211––227.


Додаткова література

  1. Бондар О. І. Система голосних фонем української мови: динамічний підхід / Бондар О. І. Записки з українського мовознавства. –– Одеса, 2005. –– Вип. 15. –– С. 12––19.

  2. Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія : навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К. : ВЦ «Академія», 2006. –– С. 65––111.

  3. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. –– К. : Вища школа, 1985. –– 360 с.

  4. Глібчук Н. М. Погляди О. Курило на систему голосних фонем української мови / Н. М. Глібчук // Мовознавство. –– 1993. –– № 6. –– С. 34––37.

  5. Карпенко Ю. О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови / Ю. О.  Карпенко. – Одеса : Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова, 1996. –– С. 12––37.

  6. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 220––234.

  7. Тоцька Н. І. Голосні фонеми української літературної мови / Н. І. Тоцька. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1973. – 192 с.

  8. Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства : навч. посіб. / І. П. Ющук – К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995. –– С. 64––75.


Завдання


  1. Запишіть тексти фонетичною та фонематичною транскрипціями. Підкресліть позиційні варіанти голосних. У якій із двох транскрипцій це треба зробити ?

1.1. Крiзь мури слiв у тузi за собою,

лишивши карби в щiльностi буття,

я знов спливу високою водою,

яка не знає мулу каяття (О. Некора).
1.2. Нехай як сім сторіч тому все буде:

Плескатий круг стоїть на трьох китах.

На каравелах йдуть за обрій люди,

І губляться у морі, у віках (М. Макуха).


1.3. І тихо, і ніжно, і падають зорями дні

мені на мою золоту від печалі маківку.

І ти – ще одна, роздерта до краю сторінка

в моєму блокноті, де повно смішних віршів (Н. Пасічник).

1.4. Сонечко сумно стухає,

Сутінки сірі сідають,

Сніжно стелиться, сонно

Синій світ смереково…(Я. Шекера).


1.5. Я боялася так, що твій голос розчиниться в пам’яті,

Так боялась його проковтнути, мов кісточку з вишні,

Що просила у січня, як чорна жебрачка на паперті,

Щоби голос цей в серці моєму він золотом вишив (К. Калитко).




  1. Запишіть подані слова фонетичною та фонематичною транскрипцією. Назвіть фонеми, що розрізняють значення поданих пар слів.

Лан – лань, стан – стань, лак – ляк, долу – долю, сад – сядь, лук – люк, поле – полю, відвезти – відвести, бар – дар, рівнем – рівним, пороти – полоти.


3. Запишіть слова фонетичною та фонематичною транскрипцією. Назвіть варіанти (комбінаторні, позиційні) при реалізації фонем. Поясніть різницю між варіантами та варіаціями.
3.1. Розжувати, голубка, земля, знаємо, прийшовши, засміявшись, піддашшя, робиться, український, село, святковий, розширити, ллється, осінній.
3.2. Повернувся, свідомість, кожух, щедрівка, відродження, зсунути, зціпити, грієшся, веселка, зчищу, безжалісний, завдання, молотьба, вокзал.
3.3. Розчесати, бездарний, легко, дьогтю, дочці, анекдот, якби, житловий, днями, незабутній, кігті, просьба, рюкзак, улесливість, піднігтьовий.
4. Прочитайте пари слів. Вкажіть, за якими диференційними ознаками фонем вони протиставляються.
Діло – тіло, зад – сад, лин – линь, казка – каска, коржі – корчі, мило – рило, долото – золото, рана – мана, рука – лука, бар – дар, кара – тара, рис – рись, біла – біля, вити – рити, мимохідь – мимохіть мити – лити, джміль – хміль, лан – лань, кров – крос, уран – Іран, тіло – сіло, бити – пити, дах – дух, сад – лад, сон – син, люк – лук, рот – ром, лід – літ, кран – крен, гриб – грип, плід – пліт, везти – вести.
5. Перепишіть речення. Підкресліть голосні, що знаходяться у сильній позиції . Обґрунтуйте свою думку.
5.1. Я завжди був нормальною людиною. Радше меланхоліком, ніж флегматиком. Раціо в мені явно переважало, поки не зустрів свою майбутню дружину. Тоді на деякий час взяло гору емоціо, а тепер вже не знаю. Зрештою, дружина в мене розумна й красива, упадальників біля неї не бракувало, і якби зі мною щось не так, то вона вибрала б не мене (Л. Костенко).
5.2. «Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов'язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли це постає перед нами, навіть не впізнаємо його в обличчя. Тому ми переважно боїмося майбутнього, боїмося подорожей, дітей, боїмося змін. Я не вмію чинити цьому опору, але з усієї сили вдаю, що чиню його. Не так давно тут знову почали надовго вимикати світло» (Ю. Андрухович).
6. Заповніть таблицю.


Фонема

Звук

Мовна одиниця

Мовленнєва одиниця

Соціальне явище




Абстрактна одиниця




Стала (кількісно) одиниця




Наукове узагальнення



7. Запишіть слова фонетичною та фонематичною транскрипціями. Охарактеризуйте звукове поле фонеми /з/.


Зал, казці, з джерела, зшити, з чогось, розказати, зцідити, з житом, з шістьма, з собою.

Практичне заняття № 6

Основні етапи розвитку письма


  1. Звукова мова і письмо. Значення письма в історії суспільства.

  2. Походження і основні форми й етапи розвитку графічного письма.

  3. Графіка як система писемних знаків для позначення звуків мови.

  4. Орфографія. Основні принципи орфографії.

  5. Транслітерація.


Теми повідомлень:

  1. Основні алфавіти світу.

  2. Типи стародавнього українського письма.

  3. Формування української графіки.

  4. Становлення орфографії української мови.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 33––39.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 106––119.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 166––182.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 164––181.

  5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 347––385.


Додаткова література

  1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство : навч. посіб. / А. О. Білецький. –– К. : АртЕк, 1996. –– С. 49––73.

  2. Березин Ф. М. История лингвистических учений / Березин Ф. М. –– М. : Высш. шк., 1984. –– С. 36––87.

  3. Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія : навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К. : ВЦ «Академія», 2006. –– С. 142––162.

  4. Мельничук О. С. Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства / О. С. Мельничук // Мовознавство. –– 1997. –– № 2-3. –– С. 3––19.  

  5. Німчук В. В. Проблеми українського правопису ХХ – поч.. ХХІ ст. / В. В. Німчук. –– Кам’янець-Подільський : КПДПУ, 2002. –– С. 14––37.

  6. Німчук В. В. Про графіку та правопис як елементи етнічної культури: історія / В. В. Німчук // Мовознавство. –  1990. –  № 6. –– С. 3––10.

  7. Пилинський М. М. Літературні норми: типи та їх класифікація / М. М. Пилинський // Мовознавство. –– 1974. –– № 1. –– С. 11––23.

  8. Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства : навч. посіб. / І. П. Ющук – К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995. –– С. 75.––79.



Завдання
1. Випишіть усі слова з наведених уривків, не порушуючи алфавітного порядку.
1.1. Ніхто з найближчих приятелів так і не дочекався від нього виразної відповіді на запитання, чого він туди їздить. Дівчина, з якою він прозустрічався вісім років (її ім'я було Ева-Марія й невідомо кого саме –– Марії чи Еви було в ній більше), одного ранку повідомила, що має досить (Ю. Андрухович).
1.2. Час неосяжний, коли він категорія Вічності. А звичайний наш час, повсякденний, мигтить-мигтить, його завжди не вистачає. Він летить, мов експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній. Пролітаємо крізь події, підбиваємо підсумки на льоту. Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер (Л. Костенко).
1.3. Що я робила три роки перед цим, не знаю. Точніше, не пам'ятаю. Мабуть, так само, як і по тому, у пахучій царинці-пасовищі, пила ще паруюче молочко з медом («просто з-під корови», кажуть на Буковині) із білого горнятка в зелену квіточку, яке зберігається тепер у мене в Києві (М. Матіос).
2. Запишіть в алфавітному порядку слова тієї іноземної мови, яку вивчаєте.
Англійська: а homework, a chalkboard, a student, to teach, to study, a calculator, a book, a computer;
Німецька: Haarband, lendenlahm, lieben, Freiheit, Familie, gabeln, Gablung, labbrig, Leinweber;
Французька: souvienne, sang, votre, être, magazin, laver, présent, venir, naître, milieu;
Польська: skrzypaczka, rodzina, Polska, mimika, język, ulica, budynku, mieszkanie;
Російська: язык, смеяться, мель, огонь, горечь, праздник, учебник, хрусталь, подъезд.
3. Запишіть текст фонематичною транскрипцією. Випишіть із нього слова, кількість літер та фонем у яких не збігається.
3.1. Він зацікавлено споглядав Тоя, коли Той спав. Тоді час близився до нуля. В ритмі таємних місяцевих годинників вони зливалися докупи, їхній подих співпадав у чотирьох чвертях, і Він поринав у м'якість міжсвідомості. Точніше, вони з Тоєм мандрували туди разом (І. Карпа).
3.2. – Знаєш, чоловіче, дівчата наші – гарні! Заміж повискакують, лиш у село вернемось. Тільки роззирнутися треба, хто сватами може бути і які з женихів хазяї. Я за дівчат не хвилююсь. Про хлопців менших ще рано думати... А от Волин... Тут мені серце віщує щось неспокійне. Чомусь аж моторошно часом, як починаю думати про його долю...(Ю. Покальчук).

3.3. Окрім дзеркала, подеколи я зазираю в паспорт. Дзеркало не лукаве –– правдиве. Воно тільки байдуже констатує реальність, а більш нічого. Ось він: твій блиск або тьмяність очей –– зморщечки –– «ямочки» –– «веснянки» –– сивина. Та мало що фіксує безстороннє дзеркало! Воно –– як правдива жінка, що завжди каже нелукаву правду чоловікові, якого любить. Можливо, каже подеколи занадто недипломатично, так, ніби бере дефіцитний тепер макогін до рук чи (швидше!) дає лупня в чоло. Але при тому –– каже. Правду (М. Матіос).


4. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Підкресліть ті, в яких я, ю, є позначають два звуки.
4.1. Ямниця, Ярема, святкувати, над’яр’я, Мін’юст, пряжа, юннат, з’юрмитися, юрба, спалювати, єднатися, возз’єднання, плюралізм, Юрій, сміються, ябеда, яблуко, Юлія, ювелір, єгер, юність, зумовлюють, зв’язковий, комп’ютер.
4.2. Бюро, бюрократ, пан’європейський, дисиміляція, свято, священик, об’єднання, Юпітер, працьовитий, Європа, Євангелія, демонстрація, асиміляція, трансплантація, целюлоза, гарячий, різдвяний, пюре, залишаються.
4.3. Піддашшя, різнотрав’я, учителювати, Придніпров’я, пломеніють, людина, в’янути, ясен, об’єм, віяти, розмовляючи, Єреван, Лук’ян, зварю, ллєш, портьєра, цятка, перев’язаний, роз’ятрювати, міняємо, м’якуш, плямистий, попрацюємо.
5. Прочитайте слова. Визначте принципи орфографії.
5.1. Жонатий, перемогти, кишеня, Любов, ящик, джміль, питаєшся, Голландія, левада, Віра, агентство, весна, зцілити, щедрість, джинси, вгору, янтарний, молотьба, стиснути, безчестя, посмієшся, прегарний, приблуда.
5.2. Шостий, перемагати, розжовувати, пізній, студентський, яєчня, лиман, зробити, джерело, живемо, братський, роздивляєшся, схопити, дзвінкий, убік, голубка, зшити, сільський, сказати, Орел, пити, сфальшувати, зробити, степи.

5.3. Гарячий, будувати, життя, посередині, дощик, молотьба, вмиваєшся, спитати, Вашингтон, невеликий, спитати, ґудзик, Надія, боротьба, тижневий, юрта, коза, інтелігентський, їсти, пісня, безжальний, щока, щирість, навесні.


6. Запишіть слова. Підкресліть орфограми.
Без’язикий, менший, сформувати, розчистити, розпис, зшити, вінницький, козацтво, доріжці, безшелесно, обласний, персня, швидкісний, даль, українець, кавказький, кишеня, вп’ятьох, перед’ювілейний, ніччю, ллється.
7. Запишіть подані слова у три колонки: 1) у яких кількість букв дорівнює кількості звуків; 2) у яких кількість букв більша від кількості звуків; 3) у яких кількість букв менша від кількості звуків.
7.1. Джміль, піддашшя, Донеччина, туманний, язик, збіжжя, зірка, саджанець, небеса, дядько, роздоріжжя, малюнок, пів’яблука, щоденник, святковий, любов, коритце, Івано-Франківщина, комп’ютер, лялька, щавель, безжалісний.
7.2. Освітлення, незрівнянний, яр, м’якість, рослинність, збирати, сміється, величчю, тремтять, мудрість, розщеплення, яскравий, підтюпцем, становище, мовлення, викорінювати, викорінення, безвість, згрібають, відпливає, прізвище.

Практичне заняття № 7


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет