Практикум Івано-Франківськ 2013 ббк 81. 0 93


Фразеологія. Лексикографія



бет5/9
Дата11.07.2016
өлшемі0.98 Mb.
#191600
түріПрактикум
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Фразеологія. Лексикографія


  1. Поняття фразеології. Фразеологізм.

  2. Класифікація фразеологізмів. Типи фразеологізмів.

  3. Поняття про лексикографію.

  4. Типи словників.


Теми повідомлень:

  1. Основні класифікації фразеологічних одиниць.

  2. Становлення лексикографії в Україні.

  3. Практична лексикографія


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 108––109, 110 – 112.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 155––159, 163––175.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 241––257.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 241––262.

  5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 131––132, 151––156.


Додаткова література

  1. Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія : навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. – К. : ВЦ «Академія», 2006. –– С. 282 – 354.

  2. Голянич М. І.Словник лінгвістичних термінів: лексикологія, фразеологія, лексикографія / Голянич М. І., Стефурак Р. І., Бабій І. О. ; за редакцією М. І. Голянич. –– Івано-Франківськ : Сімик, 2011. –– 272 с.

  3. Гордієнко Н. Сучасна лексикографія як об’єкт лінгвістики / Наталія Гордієнко // Українська мова. –– 2011. –– № 3. –– С. 67––74.

  4. Єрмоленко С. С. Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні / С. C. Єрмоленко, Я. В. Бечко // Мовознавство. –– 2010. –– № 6. –– С. 45––55.

  5. Карпіловська Є. А. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій / Євгенія Анатоліївна Карпіловська // Українська мова. –– 2007. –– № 4. –– С.3––15;

  6. Лексикография / Лингвистический энциклопендический словарь // Режим доступу : http://lingvisticheskiy-slovar.ru/description/leksikografiia/299.

  7. Ляшук Н. Кодифікація багатозначних лінгвістичних термінів у словниках цитатного типу / Наталія Ляшук // Українська мова. –– 2011. –– № 3. –– С. 57––67.

  8. Мовчун Л. Словник української мови: додатковий том. Історія укладання та підсумки роботи / Лариса Мовчун // Українська мова. –– 2011. –– № 3. –– С. 74––82.

  9. Словник лінгвістичних термінів: лексикологія, фразеологія, лексикографія / [Голянич М. І., Стефурак Р. І., Бабій І. О.] ; за редакцією М. І. Голянич. –– Івано-Франківськ : Сімик, 2011. –– 272 с.

  10. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : навч. посіб. / Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. — К. : Знання, 2007. — С. 26––38.



Завдання

1. До наведених стійких сполучень слів підберіть фразеологічні синоніми.


1.1. Жити, як сир у маслі; сухий хліб їсти; макітра не в порядку; замазати рота; жалити язиком; дерти кирпу; й у вус не дути; давати прочухана.
1.2. Мати голову на плечах, велика риба; аж ребра світяться; гнути горба; співати дифірамби; капустяна голова.
2. Запишіть синоніми до фразеологізмів.

2.1. Без пана в голові; бистрий на розум; невелике цабе; бити байдики; не взятися й за холодну воду; гнути горба; крок за кроком.


2.2. Гнути спину; зарубати на носі; два чоботи пара; мало каші з’їв; не за горами; не до речі, не до ладу; мов у рот води набрати.
3. Знайдіть у наведених реченнях фразеологізми та поясніть їх значення.
— А вона озьме й не заплатить! І все, що ти там настроїв, піде тюльці під хвіст. Цього хочеш? — Собаці під хвіст, — поправив поважно Коля-рибалка (В. Шевчук). –– Річ у тому, що його було звинувачено в жахливих злочинах. Він та його родина провадили кнайпу, в якій годували постояльців різним свинством, від чого ті давали дуба, а потім їх переробляли на шинки, сальцесони, шпондерки, кишки і таке інше (Ю. Винничук). Одні голосять, волосся на собі рвуть, порохом посипаються або й, теє, жінок за собою спалюють... і коней... (В. Тарнавський). Ми вже вибились у люди, а він ще лишився десь на нижньому щаблі соціальної драбини (В. Тарнавський). Ми бажали йому тільки добра, а він по-хлопчачому кусав руку допомоги (В. Тарнавський). Трапилося так, що після того феєричного концерту, нашої лебединої пісні, коли згасли ліхтарі і всі розійшлися, комусь треба було лишитися стерегти на сцені апаратуру (В. Тарнавський). — А ти не розпускатимеш язика, коли продам тобі ту заразу? — Продасте, то й язика мого зв’яжете, — сказав поважно Шурка Кукса (В. Шевчук). Як вона померла, пішло усе в родині невлад, одне лихо за одним почали стукати у двері, аж доки не наскочила справжня біда –– чужинське нашестя –– і не вигнало усю родину світ за очі з рідної хати (Ю. Покальчук).
4. До запропонованих стійких сполучень слів підберіть фразеологічні антоніми.
4.1. Аж кипить у руках; зуби з’їсти; ані телень; стріляний горобець; держати хвіст бубликом; стати на ноги; птах високого польоту; викинути з голови; вибілювати зуби; відкинути ноги.
Для довідки: жовтодзьобе горобеня; як мокре горить; опустити крила; подати голос; з’явитися на світ; сидіти на шиї; не йти з думки; невелике цабе; молоко на губах не обсохло; умитися сльозами.
4.2. Виносити сміття з хати; виходець з того світу; високо літати; дерти кирпу; вибитися з колії; відводити зір; відкрити душу; не порожня кишеня; і конем не об’їдеш; глянути гидко.
Для довідки: низько сісти; прясти очима; сховатися у шкаралущу; тримати язик за зубами; живіт присох до спини; ні в казці сказати ні пером описати; гнути коліна; бідний, як церковна миша; кров з молоком; входити в русло.
4.3. Обливатися потом; комар носа не підточить; зняти камінь з душі; хоч греблю гати; догори дриґом; жити з головою; мати серце; як сир у маслі; затуляти рота; аж танцює.
Для довідки: носити камінь за пазухою; битися, як риба об лід; давати горобцям дулі; як у кота сліз; тягнути за язик; через пень-колоду; чин чином; душі не чути; як чорна хмара; не вистачає клепки.
5. Визначте, з яких типів словників наведено словникові статті.
АРГÓ (франц. argot — жаргон, первісне — жебрацтво) — один з різновидів соціальних діалектів, штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної або профес. групи, незрозуміла для сторонніх. Іноді термін «арго» вживається на позначення певного соціального чи профес. відгалуження від загальнонар. мови (напр., А. артистів, музикантів, спортсменів, військовослужбовців та ін.), тобто в тому ж значенні, що й термін жаргон. У вужчому розумінні А. — мова «соціального дна», декласованих та антисоціальних елементів (рекетирів, злодіїв, жебраків, бомжів, картярів-шулерів тощо).

Виникнення А. пов’язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників, бродячих торгівців, жебраків та ін., які з метою самозахисту та відособленості від решти суспільства і збереження своїх профес. таємниць створювали спец. мовні коди. В укр. мові здавна відомі А. сліпих кобзарів і лірників — т. з. лебійська або шлепецька (сліпецька) мова, а також кушнірів, кожухарів, шаповалів, рашевців (бродячих торгівців) тощо. А. цих соціальних груп у цілому мають спільні риси з незначними місц. чи профес. відмінностями.

В основі А. звичайно лежить загальнонар. мова та її грамат, система, проте вони істотно відрізняються від неї словниковим складом. Так, у найдослідженішому в укр. мовознавстві лірницькому А. найуживаніші в загальнонар. мові слова мають свої специф. відповідники. Серед них є незначна частина утворень від іншомов. коренів, напр., гальомий — великий (пор. болг. голям), дикона — десять (пор. грец. δέκα), метропіль — земля (пор. грец. μητρόπολις), мікрий — малий (пор. грец. μικρός). Решта ж слів є утвореннями від загальновідомих слів з прозорою чи не зовсім ясною внутр. формою і своєрідною будовою, невідомими в загальнонар. мові (висюлька — яблуко, пор. висіти; котинь — віз, пор. котити; скрипота, скрепи — двері, пор. скрипіти; ботняк — буряк, пор. ботвина) або деформованими шляхом заміни звуків, додавання, усічення чи перестановки складів тощо словами загальнонар. мови (батузник — мотуз, кідро — відро, лоботи — чоботи, пасорити — пасти, ставреник — вареник, кудень — день, кузавтра — завтра, бимій — мій. Словозміна і утворення префіксованих форм відбуваються за законами загальнонар. мови. Прикладом лірницького А. є недавні (60-х pp.) записи Й. Дзендзелівського на Волині: «В битебе клева буштирака, скелиха не вкушморить» («В тебе добра палиця, собака не вкусить»); «Закапшуй шкребета, щоб ніконто не припнав, яківнись климус» («Зачини двері, щоб ніхто не прийшов, якийсь злодій»). А. використовувалися не лише для таєм. спілкування, а й як засіб своєрідної мовної гри, розваги. Такими, зокрема, були школяр. та бурсацькі А., побудовані на свідомому поєднанні несполучуваних частин різних слів (На моторошні засердчить — На серці стане моторошно), додаванні до кожного слова своєрідних закінчень на зразок лат. (вишневентус — вишнівка, вечорнитентус — вечорниці), зразки яких зустрічаються у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка та ін. письменників. Слова і вислови з А., уживані в загальнонар. мові, наз. арготизмами. За незначними винятками, вони стоять поза межами літ. вжитку і можуть бути виправдані лише в мові персонажів худож. твору, якщо це зумовлюється його темою й стиліст. настановами (зразками такого їх використання є деякі твори І. Франка, В. Винниченка, А. Тесленка, Г. Хоткевича, С. Васильченка, І. Микитенка та ін.), або в перекладах для передачі А. ін. мов.
Валентність [(лат., сила)] ––

1.Число, яке показує, з скількома одновалентними атомами може сполучатися атом даного елемента або сполуки; скільки таких атомів він може, замістити.

2. Здатність атомів віддавати або приєднувати певне число електронів.

3. лінгв. Здатність слів сполучатися з певними іншими словами.


Владність, -ності, ор.-ністю.
ПІДБАДЬОРЮВАТИ (надавати енергії, сили) бадьорити, (більшою мірою), підживляти, (нер­ви, сили) оживляти, (ковтком води) освіжати.
ВЕРОНІКА гр.*; від phero — несу і nіке — перемога (буквально: та, що приносить перемогу). ВЕРОНА, ВЕРОНКА, ВЕРОНЦЯ, ВЕРОНЯ, ВЕРОНЬКА, ВЕРУНЬКА, ВІРА, ВІКА, ВІКУСЯ; НІКА.

— Мене звуть Вероніка. — Дякую, Вероніко (П. Загребельний); — Ти ще гарнішою стала, Вероно!.. Знову розквітла, квіточко моя (М. Томчаній); — Знайомтесь. Це і є та сама новітня Ковалевська.. Вероніка. Ніка (І. Драч).


ЗАМОВЧУВАТИ –– ВИГОВОРЮВАТИ

згадувати про що-н.

з метою приховати



висловити все, що думається, хочеться сказати

Замовчувати –– виговорювати слова, думки, повідомлення, відому інформацію, щось приховане; все, що думаєш; своєчасно, вдало, з чемності, з нехіттю.

○ Думаю, що занадто замовчувати і недоговорювати те, що можна зовсім просто і щиро сказати, теж не слід (Леся Українка); Довго тієї ночі говорив Турчинович, ніби хотів виговорити все, що накипіло на душі Колесник).

Обходити (обминати) мовчанкою (не згадуючи про щось) –– Виговорити все, що накипіло на душі (все висказати).

Замовчувати // недоговорювати // недоказувати –– виговорити все // сказати

6. Наведіть приклади словникових статей до слів: вода, флексія, психологія, лінгвістика, Земля, словник, магазин, екзотизм, сейсмографія.


7. Запишіть десять фразеологізмів, побудованих на антонімії. Поясніть причини появи таких виразів.
8. Доберіть до іноземних фразеологізмів українські відповідники. При виконанні вправи беріть до уваги стійкі сполучення слів тієї мови, яку вивчали.
Англійська: to give a hand; to be all ears; to have one’s head in the clouds; to bite one’s tongue; to rack one’s brain; to break smb’s heart; to fall head over heels in love; to put one’s foot in it.
Для довідки: уважно слухати; розбивати серце; прикусити язик; витати в хмарах; допомагати; закохатися по вуха; потрапити в халепу; ламати голову.
Німецька: sein Kreuz tragen; im siebenten Himmel sein; das goldene Zeitalter; die schwarze Liste; für den Notfall legen; mit allen Wassern gewaschen sein; zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen.
Для довідки: нести хрест; на сьомому небі; відкласти на чорний день; пройти вогонь і воду; чорний список; золотий вік; одним пострілом двох зайців вбити.
Французька: un home au poil et à la plume; question de vie ou de mort; кtre aux anges; renvoyer aux calendes grecques; faire l’andouille; кtre nй sous une bonne planиte.
Для довідки: питання життя і смерті; відкладати у довгий ящик; на всі руки майстер; бути на сьомому небі; клеїти дурня; народитися під щасливою зіркою.
Російська: пристал как банный лист; плакать навзрыд; на ладан дышит кто; в лапшу искрошить (изрубить) кого; лёгок на помине; ни пава, ни ворона; из одной печи, да не одни калачи; краеугольный камень; посадить в калошу.
Для довідки: не того тіста книш; ридма ридати; загнати на слизьке; на січку (на капусту) посікти кого; причепився, як реп'ях; на ладан дише (дихає) хто; ні пава ні ґава; про вовка помовка, а вовк у хату; наріжний камінь.

Практичне заняття № 10

Морфеміка. Морфема і словоформа


  1. Морфема як двостороння одиниця мови.

  2. Корінь, його значення і структура.

  3. Афікси і їх типи.

  4. Морфемна будова слова.

  5. Історичні зміни в морфемній будові слова.

  6. Поняття про морфонологію.


Теми повідомлень:

  1. Поняття про морфи й аломорфи.

  2. Класифікація афіксальних морфем.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 118––121.

  2. Вакарюк Л. О. Українська мова. Морфеміка і словотвір /  Л. О Вакарюк, С. Є. Панцьо. –– Тернопіль : Навчальна книга –– Богдан, 2010. –– С. 3––54.

  3. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 176––180, 183––200.

  4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 265––274, 287––297.

  5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 275––280, 291––293.


Додаткова література

  1. Клименко Н. Ф. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови / Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. — К. : УкрДНІПКСЮ, 1998. –– С. 23––54.

  2. Клименко Н. Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Н. Ф. Клименко. –– К. : ІЗМН, 1998. –– С. 3––25.

  3. Ковалик І. І. Про основну мовну одиницю словотвірного рівня / Іван Іванович Ковалик // Іван Ковалик. Вчення про словотвір: Вибрані праці. – Івано-Франківськ –– Львів, 2007. –– Ч.1. –– С. 314––319.

  4. Морфемика // Лингвистический энциклопедический словарь. –– Режим доступу : http://lingvisticheskiy-slovar.ru/description/morfemika/373.

  5. Плющ М. Я. Граматика української мови в таблицях /  М. Я. Плющ,  Н. Я.  Грипас. –– К. : Вища школа, 2004. –– С. 4––7.

  6. Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. –– К. : Вища школа, 2005. –– С. 145––155.

  7. Українська мова: Енциклопедія / редкол. : Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), М. П. Зяблюк [та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2004. –– 824 с.



Завдання

1. Прочитайте речення. Випишіть виділені слова і доберіть до них спільнокореневі. Виділіть у них корені.


1.1. Замість снігу йде дощ. Діди Морози перевзулися з валянок у черевики (Л. Костенко). Остання фраза не цілком вписувалася в попередній аматорсько-аналітичний контекст, і приятелям Карла Йозефа залишалося вкотре знизувати плечима, перечитуючи її (Ю. Андрухович). Євці пасували ці слова, й вона обвела довкола них рамку. Потім відступила два кроки назад і примружилась, оцінюючи зроблене (І. Карпа). Маленький Волин часто приходив туди, сідав під деревом і подумки розмовляв з бабусею (Ю. Покальчук). Проте я добре пам'ятала власні відчуття босих ніг на снігу –– і свою затятість, щоби лишень добігти до води, поборюючи вогонь йорданського снігу у підошвах (М. Матіос). Я зирнув у небо, святочне й погоже, сонце золотим клубком стояло над старезною липою, пливло павутиння, листя шаруділо в ногах (В. Шевчук). Пори року існують для того, щоб ніколи не набриднути, тому їх так скоро забуваємо (Т. Прохасько). Серпнева Ніч узяла жмут буйного колосся, підкинула його вгору і обсипала ними свою сукню (Ю. Винничук).
1.2. Плин святого поспів’я перебив поштовий дзвінок: ворожка вийшла на контакт у належний час (Є. Кононенко). Взимку сніговими завалами мешканці гірських садів пробираються до станцій, щоб поїздом привезти до франківського базару трохи яблук (Т. Прохасько). Десь над головою спалахнула їдка блискавка, ворота знову зарипіли й відкрилися повністю (В. Шевчук). Коли живеш у горах постійно, то дрова стають якоюсь такою важливою частиною життя, як хліб, молоко, ліжко, сорочка, фуфайка (Т. Прохасько). А в музеї саме відбувалася науково-практична конференція, і представниці з регіонів тинялися по експозиції, чекаючи, коли директорка столичного музею вийде до них, поділиться передовим досвідом (Є. Кононенко). Сама природа подбала, щоб людям жилося без меду –– густі ліси і кам’янисті пагорби не дозволяли розкинутися колосистим нивам, а тому одразу за селом жовтіли великі клаптики поля, які визволили з каміння (Ю. Винничук).
2. Прочитайте речення, знайдіть у них спільнокореневі слова та зробіть їх морфемний аналіз.
2.1. Світла щілина між недбало затягнутими шторами –– контур раннього ранку. Віталько Карманський прокинувся о пів на шосту; ліжко було двоповерхове, поверхом нижче спав Роман (М. та С. Дяченки). Дзвонили дзвони, мені потім довго чувся той дзвін, наче розбивались об хвилі осені згустки сонячного соку (В. Шевчук). Учора було весілля… Було весело… (М. та С. Дяченки). І все навколо змазувалося на швидкості, принаймні йому здавалося, що він не просто швидко їде –– мчить, летить… Йому здавалося, що за ним женуться, що він звідкись вирвався, втік і тепер його ніхто не дожене… (М. та С. Дяченки). Віталько спробував сформулювати питання. Пандем учив його цього –– виразно формулювати (М. та С. Дяченки). І тут він розсміявся глухим, розкотистим сміхом. Чорновус одразу впізнав вухатого москаля, який учора тицьнув йому для насмішки «кумхвету» (В. Шкляр).
2.2. Справжніх лісових красунь везуть і підвозять, жваво торгують у підворіттях, на перонах приміських електричок (Л. Костенко). Дружина спить, я дивлюся у стелю. Втім, вона, здається, теж не спить, чекає, поки я засну, щоб теж дивитися у стелю (Л. Костенко). Гетьман українського козацтва підтримав президента морально. Від імені нащадків козацької слави надав йому звання почесного гетьмана (Л. Костенко). Телебачення на всю потужність своїх проданих і перепроданих каналів демонструє палку відданість владі, лає опозицію, показує підставних осіб з обличчям то провокатора, то дебіла, експонуючи їх як студентів, що мітингували за гроші, — буцімто всі підкуплені, всім платили. Але я не вірю, бо якби знав, хто є хто, хто за що й проти чого, я примкнув би до них безплатно (Л. Костенко).
2.3. От хто у нас має чітку позитивну програму, то це Федерація альпінізму і скелелазіння. До Десятої річниці Незалежності наші альпіністи збираються підкорити одну з найвищих вершин Гімалаїв у Королівстві Непал, встановити на ній наш державний прапор і назвати її — Україна (Л. Костенко). Араби вважають цей день сприятливим для викриття ворогів. І справді, всі всіх викривають (Л. Костенко). Глобалізація глобалізує всі проблеми і ні одної не зменшить. Зменшиться тільки роль держав, деякі скотяться по цьому глобусу, як сльоза (Л. Костенко). Співала у хоровій капелі, у неї було глибоке оксамитове меццо. Але найбільше я любив її акапельний спів (Л. Костенко). Оце звик, змирився, і нічого не хоче міняти. Фактично він навіть не любить змін, і ніколи до них не готовий (Л. Костенко). Може, десь там і моя сестра, кришнаїтка, а може, й ні, я ж не знаю, які ритуали у кришнаїтів (Л. Костенко). Але чомусь уявляю її серед тих схудлих, обпалених сонцем людей, що заходять у ріку по груди і виходять звідти омиті й очищені від гріхів (Л. Костенко).
3. Проструктуруйте слова на кореневу (-і) та афіксальні морфеми.
3.1. Відцвілий, відшивати, відтягати, вкладник, долучати, книжник, урядовець, свинина, купівля, домашній, вроздріб, весною (ім.), весною (присл.), вказівка, перлина, перукар, разючий, уласкавлювати.
3.2. Українець, земельний, укриття, величезний, святковий, передгір’я, словник, улізливий, переморгуватися, перепеленя, перенервувати, мудро, працюючи, холодно, найвищий, козацтво, студентський.

3.3. Змордований, словниковий, груповий, багатство, мовознавство, сміються, дивляться, козацтво, гріховний, грішний, забудований, прилеглий, люблю, заборгованість, клітковинний.


3.4. Дивлячись, дивляться, дивлюсь, дивись, дивився, дивитись, ловити, ловлю, дивилась, подивився, дивишся, сидячи, кричать, цікавлюсь, боюсь.
4. Розподіліть наведені слова так, щоб у кожній групі були слова одного кореня.
4.1. Завод, заводити, водій, заводій, заводійка, заводський, заводь, водний, водянистий, видиця, водник, обводити, водолаз, приводити, заводити, водосховище, провідник.
4.2. Гадати, гадюка, загадувати, угадько, бригадир, гаддя, гадка, бригадний, гадина, загадати, загадка, загадковий, загадковість, гадючка, спогад, бригада.
4.3. Горіти, вигорить, гора, горить, горювати, горять, гірський, згоріти, гірка, недогарок, горяний, згорьований, горянка, гористий, горіння.
4.4. Губа, губити, пригубити, гублять, загублений, губань, губатий, губитель, губка, губний, губоньки, загубити.
4.5. Віра, завіряти, безвір’я, завірюха, говірка, віртуозність, вірус, вірувати, вірменин, вірогідний, віроломство, вірменський, вірусний, віртуозний, перевірка, говір, завірений, повірити, звіряти.
5. З наведених речень випишіть іменники із суфіксальними морфемами, позначте їх. На кількох прикладах доведіть двосторонній характер морфеми.
Борьці батько подарував японську магнітолу, а його мамі новесеньку сріблясту «Хонду», — бізнесмени вміють балувати своїх дружин, не те що я, інтелектуал-одиночка в умовах дикого ринку (Л. Костенко). Почуваюся ехолотом у болоті. Ловлю сигнали зі світу, а вони дедалі глухіші й зловісніші (Л. Костенко). Екранчик мобільного висвітлив його номер (Є. Кононенко). І зараз вона сидить за столом, дивиться на маленький апаратик, ще один недавній винахід людського генія, і не поспішає натиснути зелену кнопку, щоб почути: «ти вибач, але тут така справа…» (Є. Кононенко). Жінка, яка сидить у своєму кабінеті за письмовим столом перед комп’ютером, є директоркою невеличкого музейчика (Є. Кононенко).
6. Згрупуйте слова з однозвучними суфіксами за їх значенням:
вказівка на сукупність предметів та їх відокремленість;

вказівка на ознаку;

вказівка на частину чогось;

вказівка на наслідок дії;

вказівка на абстрактність.

Білковина, роковини, намистина, бистрина, городина, травина, третина, пухлина, десятина, перлина, четвертина, бадилина, подряпина, трухлявина, свердловина, садовина, іменини, відвідини.
7. Згрупуйте слова з однозвучними суфіксами за їх значенням:
вказівка на належність до жіночої статі;

виражає значення суб’єктивної оцінки;

вказує на назви конкретних предметів.

Теплиця, ударниця, цариця, вербиця, кислиця, льотчиця, гірчиця, продавщиця, щасливиця.


8. Зіставте пари слів та визначте їх кореневі морфи. Поясніть причини звукових змін у них.
Забарвити – забарвлений, безпека – забезпечений, виразний – виражальний, горлиця – горличка, загін – загоном, погода – погожий, купити – куплений, берег – узбережжя, підлога – на підлозі, недуга – недузі, недуга – недужий, свідок – свідчити, їздити – їжджу.
9. Поясніть лексичне значення іменників із суфіксом –ець (назви людей за характером діяльності, за належністю до організацій, за національністю, за місцем народження, за зовнішніми чи внутрішніми ознаками).
Продавець, партієць, молодець, швець, промовець, чужинець, творець, боєць, співець, удівець, стрілець, полтавець, українець, англієць, краєзнавець, мудрець.
10. Прочитайте пари слів. Визначте, які афікси впливають на їх лексичне значення.
Учитель – учителька, писати – переписати, білий – біліший, хвиля –хвилястий, земля – земляний, веселий – весело, рука– рученька, свекруха – свекрушище, співати –спів, молитися – молитва, чесний – чесність, хлопець – хлопчик, Івано-Франківськ – іванофранківець.
11. Прочитайте групи слів. Визначте у їх межах форми слова. Вкажіть, які афікси є формотворчими, а які –– словотворчими. Обґрунтуйте свою думку.
11.1. Свято, святковий, святкувати, священик, свята, святого, святому, святість, священний, святенький, святити, святкувати, посвятити, посвячений, святіший, найсвятіший.
11.2. Зима, зимонька, зимувати, зимівля, перезимувати, зазимувати, зимі, зимою, зимівлею, зимостійкий, зимовий, зимово, по-зимовому, зимового, перезимую, перезимують.
11.3. Ходити, ходжу, ходіння, заходити, переходити, відходити, переходини, ходять, перехід, хід, ходьба, ходячий, ходьбі, ходовий, відходять, ходимо, переходом, відходить.
12. Записати 5 іменників, 5 прикметників та 5 дієслів з нульовим закінченням. Визначити морфемну будову запропонованих слів.

Практичне заняття № 11


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет