Практикум Івано-Франківськ 2013 ббк 81. 0 93



бет2/9
Дата11.07.2016
өлшемі0.98 Mb.
#191600
түріПрактикум
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Есперанто

Есперáнто (есп. esperanto — той, що сподівається) – міжнародна мова, створена польським лікарем і поліглотом Людовиком Лазарем Заменгофом у 1887 році на основі найпоширеніших європейських мов, інтернаціональної лексики; проста, суворо нормалізована граматика; багато прихильників у всьому світі.

Абетка складається з 28 літер.

Ознаки:


  • Артикль існує тільки означений, для усіх родів, чисел та відмінків – la, неозначеного артикля немає;

  • іменники створюються за допомогою закінчення – о, у множині додається закінчення –j, відмінки створюються за допомогою прийменників: родовий — de , давальний — al, орудний — per, місцевий – sur та багато інших, для знахідного додається закінчення — n;

  • прикметники створюються за допомогою закінчення а. Множина та відмінки утворюються так само, як у іменників. Ступені порівняння: pli — більш (ol — ніж), plej — найбільш (el — з);

  • числівники: 1 – unu, 2 – du, 3 – tri, 4 – kvar, 5 – kvin, 6 – ses, 7 – sep, 8 – ok, 9 – naŭ, 10 – dek, 18 – dekok, 20 – dudek, 100 – cent, 1000 – mil. Для порядкових числівників додається закінчення а;

  • займенники: mi — я, vi – ти (ви), li — він, ŝi — вона, ĝi – він, вона, воно (для предметів), ni — ми , ili — вони. Для присвійних додається a;

  • дієслова створюються за допомогою закінчень: неозначені – і, теперішній час — as, минулий час — is, майбутній час — os, умовний спосіб — us, наказова форма — u;

  • прислівники (похідні) створюються за допомогою закінчення е. Ступені порівняння так само, як у прикметників;

  • усі прийменники вживаються з називним відмінком;

  • кожне слово читається так, як воно написано;

  • наголос завжди падає на передостанній склад;

  • складні слова утворюються злиттям простих слів;

  • у реченні може бути лише одне заперечення;

  • для зазначення напрямку у місцевому відмінку додається закінчення n;

  • якщо жоден прийменник не передає необхідний смисл, вживається неозначений прийменник je;

  • міжнародні слова вживаються без змін, приймаючи орфографію есперанто;

  • закінчення іменника та артикля можуть замінятися на апостроф (головним чином у поезїї).


Інтерлінгва

Інтерлінгва — натуралістична штучна міжнародна мова, оприлюднена у 1951 році Міжнародною асоціацією допоміжної мови під керівництвом А. Ґоуда. Попередня 27-річна праця великого колективу європейських та американських лінгвістів закінчилася виданням Інтерлінгва-англійського словника та Граматики інтерлінгви Ґоуда і Блера. У лютому 1954 р. було утворено Всесвітній союз розповсюдження інтерлінгви.

Абетка складається з 26 літер.

Ознаки:


  • c читається як [ц] перед голосними переднього ряду і [к] в інших позиціях;

  • ch звичайно вимовляється як [к], в інтернаціоналізмах французького походження може читатися [ш];

  • g в сполученнях —age, —agi— вимовляється як [дж], в інших позиціях — як [ґ];

  • n пом'якшується перед g та k;

  • s одзвінчується між голосними;

  • t читається як [ц] в закінченнях —antia, —entia, —tion, —tie;

  • у читається як [й] перед голосним, [і] — в інших позиціях;

  • наголос ненормований, але найчастіше припадає на голосний перед останнім приголосним;

  • частини мови не мають спеціальних закінчень. Множина іменників утворюється за допомогою кінцевого -(e)s, значення непрямих відмінків виражаються прийменниками;

  • прикметники та артиклі (неозначений un, означений le) не узгоджуються з іменниками;

  • особові займенники зберігають форми непрямих відмінків, як в романських мовах: io—я, me—мене, nos—ми, nos—нас, tu—ти, te—тебе , vos—ви, vos—вас, ille—він, le—його, illes—вони, les—їх, illa—вона, la—її, illas—вони, las—їх, illo—воно, lo—його, illos—вони, los—їх.


Ідо

І́до (есперанто ido —— дитина, нащадок) — штучна мова, створена, як друга після есперанто універсальна міжнародна мова, яка була б дуже легкою у вивченні для носіїв усіх національних мов. Створена на основі есперанто.

Абетка складається з 26 літер.

Ознаки:


  • ідо — аглютинативна мова, що дозволяє утворювати слова, поєднуючи різні корені, і таким чином змінювати значення, наприклад: chambro — кімната, dormo-chambro — спальня;

  • іменники закінчуються на –о: kato — кіт; komputoro — комп’ютер; domo — дім;

  • прикметники мають закінчення –а: bela — гарний; neta — чистий; alta — високий;

  • прислівники закінчуються на –е: perfekte — досконало; rapide — швидко;

  • для інфінітива характерине закінчення –ar: skribar — писати; esar — бути; ludar — грати;

  • значення слів можна змінити за допомогою префіксів та суфіксів. Наприклад : des— вказує на протилежне значення: deskonocar — не знати; desfacila — важкий (не легкий); desaparar — зникати (не з'являтися);- ist— вказує на професію, рід занять, — arte — artisto — артист; butiko — крамниця— butikisto — продавець; -ar — вказує на сукупність чогось: vorto — слово — vortaro — словник; direktisto — директор — direktistaro — дирекція;

  • відмінювання дієслів: закінчення –as — вказує на теперішній час: me opinionas — я думаю; elu lektas — вона читає; - is минулий: ni skribis — ми написали; tu parolis — ти сказав; -os —майбутній: vu drinkos — ви питимете; me pensos — я подумаю;

  • утворення множини: закінчення іменника -o змінюється на -i: foresto — ліс; foresti — ліси;

  • особові займенники: Me — я, Elu — вона, Ni — ми, Ili — вони, Tu — ти, Ilu — він, Vi — ви, Oli — вони (речі чи тварини), Vu — Ви (ввічливо до 1 особи), 'Olu — воно, Eli — вони (жіночого роду).

Практичне заняття № 3

Фонетика як наука про звуки мови.

Взаємодія звуків у потоці мовлення


  1. Фізичний аспект у вивченні звуків. Акустичні властивості звуків.

  2. Анатомо-фізіологічний аспект вивчення звуків. Будова мовного апарата.

  3. Принципи класифікації звуків мови. Система голосних.

  4. Система приголосних.

  5. Позиційні та комбінаторні звукові зміни.

  6. Історичні та живі звукові зміни. Спонтанні звукові зміни.

  7. Фонетичні закони.


Теми повідомлень:

  1. Загальне поняття про фоностилістику.

  2. Взаємодія лексики, фонетики і граматики як основних рівнів структури мови.

  3. Норми літературної вимови голосних й приголосних звуків.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 53––69, 74––86.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 81––106.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 109––126, 141––154.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 102––120, 133––141, 146––150.

  5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 190––210.


Додаткова література

  1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство : навч. посіб. / А. О. Білецький. –– К. : АртЕк, 1996. –– С. 19––44.

  2. Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія : навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. –– К. : ВЦ «Академія», 2006. –– С. 7––42.

  3. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. –– К. : Вища школа, 1985. –– 360 с.

  4. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. — М : Высшая школа, 1979. —С. 4––14.

  5. Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства : навч. посіб. / І. П. Ющук – К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995. –– С. 35––48.

  6. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 107––124.

  7. Кочергина В. А. Введение в языковедение / В. А. Кочергина — М., 1999. — С. 10––35.

  8. Росетті А. Вступ до фонетики / А. Росетті — К. : Вища школа, 1974. –– С. 12––25.

  9. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / за заг. ред. І. К. Білодіда.  ––  К. : Наук. думка, 1969. –– С. 37––40.



Завдання
1. Випишіть із тексту приголосні та охарактеризуйте їх за: участю голосу і шуму, місцем творення, способом творення.
Зеленава вода спалахнула тисячами золотих іскринок в ту мить, коли сонце вийшло в зеніт і над озером враз щезла тінь від довкружних дерев віковічного лісу, що завмер навколо. Сонячне світло залило срібну гладінь Озера, вже прямими своїми променями пробиваючи товщу води аж до дна, до глибин, до сонних ще від зимової сплячки донних вод, того завмерлого на зиму життя, яке з весною завирувало по всій поліській пущі – в озерах і лісах, в болотах і ставках, у верховіттях дерев і в підземних печерах, у найгустіших нетрях старого лісу (Ю. Покальчук).
2. Назвіть голосні звуки за вказаними ознаками і доповніть їх характеристику відсутніми:

    1. звук переднього ряду середнього підняття;

    2. звук низького підняття;

    3. звук високого підняття переднього ряду;

    4. лабіалізований звук високого підняття;

    5. звук високого підняття заднього ряду;

    6. звук високо-середнього підняття;

    7. лабіалізований звук середнього підняття.

3. Прочитайте текст. Проаналізуйте всі голосні відповідно до артикуляційної класифікації.


Сьогодні був саме той день. Саме в такі дні, як сьогодні, набирала весна того розмаху і сили, коли за нею вже відчувалося тепло, а потім і гаряче літо. У такий день, здавалося, можна почути, як росте трава, як наливається соком молоденьке листя на деревах і як вибухають різнокольоровою райдугою в пробудженій пущі лісові квіти (Ю. Покальчук).
4. Запишіть тексти фонетичною транскрипцією. Зробіть фонетичний аналіз виділених слів.
4.1. Розгублений і зблідлий молочай,

зелені лики стебел — білі чари.

Ой заваріте, мамцю, мені чай

із корінців сухого молочаю (І. Малкович).


4.2. Переночуй мене, вишневий саде,

Бо це моя остання в світі ніч.

Бо завтра хрест мені на плечі сяде,

Як символ роздоріж і протиріч (О. Ірванець).


4.3. Западається біль за сторінки рожевої віри.

Як чаклунка на воску, шукаєм рожевий пісок.

І шляхетна стріла, обминувши шляхетні турніри,

Прорізає вертепи червоних і чорних думок (С. Процюк).


4.4. — Вчителю, що робити? Вчитель на небесах.

Серце шепче — любити, а в голові — гніздо

бісиків звивистих, серце, їхнє тьохкання до

Неба не долітає, гусне у тілесах (В. Неборак).


4.5. Я порушую заповідь й кличу прощення,

Бо мій ідол — мій пензель, мій бог — лиш фарби.

У гріхах на землі я знаходжу натхнення,

Щоб у праведнім храмі ожили боги (Ю. Гуцуляк).


4.6. Ти – не кентавр, а я – не амазонка,

Ми просто звуки із високих веж,

Заховані в невидимих солонках

Солоних марень і солодких теж (А. Багряна).


5. Вкажіть, чим розрізняються з артикуляційного боку такі голосні української мови :
[а] – [о], [і] –[и], [і] – [у], [а] – [у], [е] – [о], [і] – [е].
6. Назвіть приголосні звуки за такими характеристиками :


  1. сонорний, передньоязиковий, зімкнений, носовий, пом’якшений;

  2. шумний, дзвінкий, передньоязиковий, щілинний, твердий;

  3. шумний, глухий, губно-зубний, щілинний, твердий;

  4. шумний, глухий, задньоязиковий, твердий;

  5. сонорний, середньоязиковий, м’який;

  6. шумний, дзвінкий, губний, твердий.

7. Прочитайте речення. Випишіть слова, у яких локалізовано випадки позиційних змін голосних. Прокоментуйте їх.


7.1. Він знав багато різновидів болю, однак лише три стали об'єктами класифікації (Ю. Іздрик).— Не знати, якої чуми ви тут собі нічкуєте, Василинко, як коло вашої хати вже крутиться вогонь?! Не будьте такі безпечні. То байка, що ви великі багачі! Але ні один багач Бога за бороду ще не тримав (М. Матіос). Василина м'яко, майже навшпиньки, подовгу затримуючи крок, ступає до розстеленого ліжка — й жорстка непідстрижена щетина свинської шкіри твердо коле босі її підошви (М. Матіос). Перше, що я завжди роблю, опинившись у не знаному досі приміщенні, — це шукаю музичний інструмент (Ю. Андрухович). Сама природа подбала, щоб людям жилося без меду –– густі ліси і кам’янисті пагорби не дозволяли розкинутися колосистим нивам, а тому одразу за селом жовтіли великі клаптики поля, які визволили з каміння (Ю. Винничук). А, зрештою, навіщо нам повертатись у міфічну суть й чекати снів –– невигадано-віщих, коли сніги нас завтра заметуть?..(А. Багряна). Так небесно-небесно дихає тихий ранок Весни ранньої. Вітер музику з серця вихопив і поніс в твої сни... (А. Багряна). Ти — слабкодухий безумець, котрому забракло зусиль повернутись додому... (М. Соколян). До хвиль потяглися губи, радіючи мудрій могуті, і з болем й солоним щастям злетіли, без страху впасти, бо очі твої, як море... (М. Макуха). Проблимне натужно набрякла душа, випинаючись потемнінням (а тіло тимчасом тектиме корчами, мов ковдра, що хоче скинути хворий, бо вона його душить)... (О. Забужко). Якою мовою бджола дзичить завзято, коли вона летить нектар збирати? (А. Матвійчук).
7.2. І крижина, і айсберг могутній тануть врешт, не лишивши слідів, але погляд її незабутній — то незрушність безкраїх льодів (В. Кикоть). Той замислив шляхом подібних каральних маніпуляцій усунути спочатку автора, чия постать бовваніє незримою тінню за кожною сторінкою кожної книжки, а потім піддати руйнації саму мову (Ю. Іздрик). В душу закрадеться спогадів зграя: стільки тепла — не зумів зберегти (В. Кикоть). Це озеро ще й – чаша кришталева, в якій парує тепле молоко (О. Ірванець). І все те у сталій свідомості, що життя наше невічне (І. Богдан-Терещенко). Життя — це бiг з дoланням пеpешкoд, хoча у кoжнoгo cвoї баp’єpи — хтocь змiнить напpям, швидкicть, iнтеp’єpи, а хтocь i вiдcтань — з двoх дo кiлька coт (І. Рябченко). Її очі, червоні, запалені, рятувалися від болю небесами, далеко від кривди земної (М. Влад). Грядки з картоплею i морквою перетворилися на газони, квiтники та дорiжки, викладенi пласким рiчковим каменем (Г. Вдовиченко). Тоді ще називалися теплом червонобокі сни в чиємусь літі (Р. Скиба). Машина, за визначенням, є системою розривів (В. Єшкілєв).
8. Прочитайте речення. Випишіть слова, у яких відбулась асиміляція, охарактеризуйте її.
8.1. Тисячі перехожих рухалися поруч зі мною в цьому іграшковому меґаполісі. Але порядні люди такого дня мусять причаститися рибою: Ash-Wednesday (як називав усе це Еліот), Aschenmittwoch, попіл, смуток, меланхолія і риба. Так починається піст... (Ю. Андрухович). Тільки бідній вдові було не до втіхи, бо зненацька розхворілася і мусіла злягти (Ю. Винничук). Може, хтось із сусідів змилосердиться, то поможе. Але мусять наперед на свому полі закінчити, а потім ще й змолотити, бо погода непевна. Нині парить, а завтра, дивися, і злива хлюпне. Тим часом зерно й висипеться…(Ю. Винничук). З Ґраалю просто п’єш ти пиво, в молитвах вивертаєш зміст, смієшся гучно й хворобливо над тим, що правило за диво, ти знаєш все, ти реаліст (М. Соколян). Моєї самотньої тіні торкнулась могутня піна, і над поривами моря повисли просолені зорі (М. Макуха). Стрілися погляди із глибини, і у глибину їх радість не вміщається у тілі і у світі, відкривається обітованна прірва, здіймається безплідна вершина, увінчана сонцем (М. Макуха). Закохано дивляться вони одне на одного, золотими переливами цілуючи свою нездійсненність (М. Макуха). А мазня та шедевр перетнутись не встигнуться – дзуськи! – наш гербарій віднайде залюблений в класику внук (С. Процюк). …Учора ми з ним здибались в кав’яреньці на Липках. Він розказав свіженький анекдотик. І ще сказав, що він, звичайно, “за”, та дуже ніколи — робота, діти, звіти… (О. Забужко). Хіба я знаю, чом на світі так, чому Душа болить, а Серце б’ється? Чом Сонце з неба лагідно сміється, а Місяць подає таємний знак? (А. Матвійчук).
8.2. Бездарність грає в елітарність, на огляд виставивши все. Не обдарованість — скандальність її на гребені несе (А. Матвійчук). Коли ж скінчиться морок позачасся? Ачи безчасся — все ж одне і те ж (А. Матвійчук). Кров переміниться. Цвіт на каштанах мине. Ми поспішаємо жити, немов після мору. Може, у тім і спасіння — пізнати цю пору, ніби останнє цвітіння. Єдине. Одне (Ю. Андрухович). Трощу устої вікові, поради відмітаю — мов мак, розсипаний в траві, любов свою збираю (В. Кикоть). Аліса знала, як різати мене до живого! Якби вона присіла до малого Йогана з округлим, як гарбуз, обличчям і щетиною на голові чи коло товстого й лисого Бруна, — то мені й печінка не заболіла б від того (Б. Бойчук). На зупинці товчуться люди: всі вони різні, всі вони мають свої смаки, всі вони чогось чекають від життя, і ось, на цьому маленькому клаптику землі вони об’єднались заради єдиної мети – сісти в маршрутку, як би це банально не звучало (Н. Абламська). Адже вогка ніч та вигляд гірських верхівок, що чорніли вдалині, і цей червоний вогник, і саме повітря — таке насичене та свіже — витверезили мене (І. Роздобудько). Спочатку їй здалося, що ці очі дивляться досить нахабно та двозначно. Але з кожною хвилиною це враження зникало. Як людина, що звикла розуміти найменші відтінки почуттів, Ліза відчула, що в цих очах немає агресії, зверхності або найменшого вульгарного натяку на серпневу пригоду (І. Роздобудько). За тиждень я від'їжджаю і Мерічці треба буде кататися самій (С. Андрухович). Адже так сумно весь час бачити лише незрозумілу і незмінну, а від цього ще більш незрозумілу, довколишню дійсність (Ю. Іздрик).
9. Прочитайте речення. Випишіть слова, де я, ю, є позначають два звуки.
Що є життя — боксерський поєдинок, і ми на ринг для бою піднялись (А. Матвійчук). Первісна назва цього явища невідома, так само як і первісні назви майже всіх відомих нам речей та явищ (В. Єшкілєв). І їй дозволили ніяковіючими поглядами, а баба ішла по-військовому підтягнута, а самій здавалося, що на плечі давить важкий бронежилет сорому за червонощокого міністра (М. Влад). Шановний любий читаче, я поважаю і не знаю тебе (В. Осипенко). Він йде митись холодною водою до кухні. Відкриває старовинний латунний, покраплений засохлою зубною пастою і зеленим окисом, кран (В. Єшкілєв). Він уже знаходився на такій стадії своєї кар’єри, що міг дозволити собі ставитися до людей, наче до інтер’єру (О. Ульяненко). Щось йому наснилось, якісь тьмяні образи, химери іще клубочились десь у сонному мозку, все глибше поринаючи у підсвідомість і не даючи себе висмикнути, чи бодай доторкнутися до себе (О. Ірванець). Я людина філософського крою. Цікавлюся всіма системами філософії і люблю дискутувати про них (Б. Бойчук). У відчинене вікно заглядало цікаве сонце, наче питало Орисю — і як ти тут живеш? (Л. Дашвар). Маркіян підняв скриньку із землі і спробував її відкрити (І. Карпа).
10. Перегляньте тексти. Випишіть з уривку, написаного тією мовою, яку ви вивчали, слова, що містять дифтонги та трифтонги. Вкажіть, який звук у дифтонзі є складотворчим. Зіставте цей текст з іншими. Поясніть, які типи дифтонгів зустрічаються у кожній з трьох мов.
Польська:

Dla miłośników folkłoru Zakopane jest ciekawym ośrodkiem żywej tworczości ludowej w różnych dziedzinach: budownictwa drewnianego, sztuk plastycznych, muzyki i literatury ludowej. Piękne Podhala i jego folkłor zawsze były źródłem natchnienia dla wybitnych artystów: malarzy, kompozytorów, pisarzy polskich. Przyrodę, historię i sztukę Zakopanego i całego Podhala przedstawiają zbiory znajdujące się w Muzeum Tatrzańskim. Najcenniejszym chyba skarbem Zakopanego jest wspaniała przyroda. Wychodzące z miasta szlaki turystyczne prowadzą w góry porośnięte lasem bukowym i jodłowym, który w miarę wspinania się wyżej przechodzi w bór świerkowy. Pośrod gór znajdują się piękne łąki — hale, doliny, a w nich — jeziora i potoki. Najbardziej znanym jeziorem górskim jest Morskie Oko. Na najwyższych szczytach leżą wieczne śniegi.


Англійська:

Yesterday, all my troubles seemed so far away

Now it looks as though they’re here to stay

Oh, I believe in yesterday.

Suddenly, I’m not half the man I used to be,

There’s a shadow hanging over me.

Oh, yesterday came suddenly.

Why she had to go I don’t know she woldn’t say.

I said something wrong, now I long for yesterday.

Yesterday, love was such an easy game to play.

Now I need a place to hide away.

Oh, I believe in yesterday.


Німецька:

Ich habe mich schon seit langem entschieden und für mich den Lehrerberuf gewählt. Oft überlege ich mich, wie sollte ich als Lehrer arbeiten, welche Eigenschaften müsste ich haben. Ich träume davon, ein idealer Lehrer zu sein.

Ich denke, der ideale Lehrer sollte streng, aber gerecht sein. Er sollte hervorragend erklären können, Lehrstoff bei ihm sollte interessant, fortschrittlich, aktuell, nicht

langweilig sein. Ich erwarte, er sollte spannenden Unterricht machen, muss fast immer gut vorbereitet sein. Er muss mit den Schülern gut umgehen können und bei den Schülern anerkannt sein, dürfte nicht allzuviel Hausaufgaben aufgeben und keine Lieblinge haben, müsste zu allen Schülern gleich nett sein. Ich stelle mir vor, er müsste freundlich, nett sein, dürfte nicht launenhaft sein und nicht schreien. Meiner Meinung nach muss der ideale Lehrer Humor haben, über sich selbst lachen, muss Streiche gut finden und Spaß mitmachen und sehr tolerant sein. Er sollte vertrauenswürdig sein und sollte sich durchsetzen können.


11. Запишіть фонетичною транскрипцією слова. Вкажіть ті, у яких кількість букв і звуків однакова.
11.1. Автор, колектив, щільний, атом, сюжет, сидіти, в’юнитися, під’юджувати, слов’яни, студент, розійтися, уральський, щавель, святковий, дифтонг, колекція, кошеня, янтарний, без’язикий, парусник, очерет, яблунька.
11.2. Міфологія, дит’ясла, роз’єднаний, ребро, яскравий, щедрівка, вівчар, сміливий, близький, їздити, юність, краєвид, голослівний, дебют, кювет, грамотій, чорнявенький, цокольний, корисний, їсти, нектар, нещадний, їжачок, березень.
12. Прочитайте текст. Випишіть з нього слова, у яких окремі букви не позначають звуків.
Терезка була найхоробрішою дівчинкою на світі. Це по-перше. Вона була завбільшки з лилика, гаряча і прозора, з бровами, що нагадували вуса шовкопряда кульбабкового (Lemonie taraxaci). По-друге, вона постійно думала, що є боягузкою; вона важила сорок дев’ять кілограмів і мала худі ноги. Терезка була ласою до ніяковінь. Терезці видавалося, що ніяковіння — найдотепніший спосіб переконати співрозмовника, буцім її направду ставить у тупик сказане. Наче її це торкається. Ви будете сміятись, але кожного разу, коли вона вдавала, буцім ніяковіє, губить слова чи втрачає думку, їй просто робилося ліньки пітримувати цю нав’язливу галюцинацію. Терезка, найхоробріша дівчинка на світі, любила дітей і мріяла стати вихователькою в дитячому садочку. Діти принаймні бачили щось нове. Всі дорослі, яких вона знала, були сліпими, наче мертві канарки. Дорослі, на їхнє ж переконання, вже побачили все (Л. Дереш).
13. Встановіть відповідність між звуками і буквами у словах. При виконанні вправи обов’язково скористайтеся словниками.
Українська: свято, приїзд, їжаченя, щавель, місячний, кінцевий, іменувати, український, піддашшя, пів-Ялти, дзвін, підживлювати, якір, подвір’я, лялечка;
Англійська: a chalkboard, a student, to teach, to study, a calculator, a book, a computer, а homework;
Німецька: lieben, Familie, Freiheit, gabeln, Gablung, labbrig, Leinweber, lendenlahm, Haarband;
Французька: votre, être, magazin, laver, présent, venir, naître, milieu, souvienne, sang;
Польська: рogoda, skrzypaczka, rodzina, Polska, mimika, język, ulica, budynku, mieszkanie;
Російська: язык, смеяться, мель, огонь, горечь, праздник, учебник, хрусталь, подъезд.
14. Випишіть слова, у яких відбувається асиміляція. Охарактеризуйте її.
Стрибати, веселка, зліт, двір, звір, ремінь, безжалісний, зчищу, зціпити, ввічливий, тінь, шепнути, зсунути, щирість, житнє, проїзд, костюм, юність, щастя, збіжжя, якби, отже.
15. Запишіть подані слова фонетичною транскрипцією (при потребі скористайтеся словником). Поясніть різницю в артикуляції українських і російських звуків:
сім’я — семья

професор — профессор

письмо — письмо

листя — листья



суб’єкт — субъект.

Практичне заняття № 4


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет