Практикум Івано-Франківськ 2013 ббк 81. 0 93



бет6/9
Дата11.07.2016
өлшемі0.98 Mb.
#191600
түріПрактикум
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Дериватологія


  1. Явище словотвірної мотивації.

  2. Елементарні і комплексні словотвірні одиниці.

  3. Способи словотворення.


Теми повідомлень:

  1. Формування основоцентричної дериватології.

  2. Поняття про словотвірну парадигму.

  3. Дериватологія як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце у системі науки про мову.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 118––121.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 176––180, 183––200.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 265––274, 287––297.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 275––280, 291––293.


Додаткова література

  1. Грещук В. В. Український відприкметниковий словотвір / В. В. Грещук. –– Івано-Франківськ : Плай, 1995. –– С. 7––28.

  2. Клименко Н. Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Н. Ф. Клименко. –– К., 1998. –– С. 67––89.

  3. Морфемика // Лингвистический энциклопедический словарь. –– Режим доступу : http://lingvisticheskiy-slovar.ru/description/morfemika/373.

  4. Клименко Н. Ф. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови / Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. — К., 1998. –– С. 69––112.

  5. Ковалик І. І. Вчення про словотвір / Іван Іванович Ковалик // Іван Ковалик. Вчення про словотвір: Вибрані праці. –– Івано-Франківськ –– Львів, 2007. –– Ч. 1. –– С. 21––169.

  6. Ковалик І. І. Про основну мовну одиницю словотвірного рівня / Іван Іванович Ковалик // Іван Ковалик. Вчення про словотвір: Вибрані праці. –– Івано-Франківськ –– Львів, 2007. –– Ч. 1. –– С. 314––319.

  7. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 137––165.

  8. Плющ М. Я. Граматика української мови в таблицях /  М. Я. Плющ,  Н. Я.  Грипас. –– К. : Вища школа, 2004. –– С. 7––22.

  9. Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. –– К. : Вища школа, 2005. –– С. 155––194.



Завдання

1. Прочитайте текст, випишіть з нього похідні слова.


1.1. Колись на Клепарові стояла невелика церква, оточена липами і яворами. З дзвіниці тричі на день лунали дзвони, скликаючи людей з поблизької околиці. Але у 1695 році, коли татари напали на Львів, сталося лихо. Саме недільного ранку, як у церкві було багато люду, орда увірвалася всередину. Татари в’язали молодь, грабували хоругви, образи, церковні шати й скарбницю. Ніщо їх не могло спинити –– ні голосне ридання дітей, ні прокльони матерів, ні благання священика. У той самий час, коли в церкві шаліли розбишаки, зірвався сильний вихор, а за ним жахлива злива. Небо вгорі спалахнуло блискавками. Пролунав несамовитий удар грому і церква разом зі всіма, хто в ній знаходився, почала западатися під землю. Бурхлива клекочуча вода залила підлогу і хутко піднімалася вгору. Незабаром на місці, де стояла церква, зостався лише каламутний став. Тому то й прозвали його Чорний діл (Ю. Винничук).
1.2. Після того, як почав падати сніг, вже важко сказати, якою була ця осінь. Аж сьогодні, приїхавши в гори, я усвідомив, що була вона, напевно, дуже сухою. Бо там, де завжди так багато води, її було мало. Треба було опускати відро на всю довжину ланца. І воно все одно ледь досягало поверхні води. Чи через те з дерев'яного вала облітали крупинки, стерті ланцом, чи ще через щось всередині, але вода пахла деревом. Так, ніби довго зберігалася у посудині з нестійкої до вологи деревини. Приблизно так робляться коньяк, кальвадос, ром. Але мене не нецавив присмак дерева. Я збирався випити якнайбільше води саме з цієї кирниці. Якщо моє тіло є на дев'яносто відсотків водою, то очевидно, що весь стан цієї системи залежить від того — яка це вода. Навіть мозок — переважно вода. Значить, думки мали би мінятися в залежності від сорту і якості води (Т. Прохасько).
2. Запишіть слова; визначте твірні основи та форманти.
2.1. Лекційний, святковий, перепис, по-нашому, замовкнути, прамова, грузин, шестикутний, розправа, безкрилий.
2.2. Залізобетон, земельний, сутінь, навчальний, щиро, пролісок, жовтуватий, архіважливий, перегляд, пришкільний.
2.3. Зафіксувати, веселитися, білизна, синь, жовтогарячий, ніхто, вищенаписаний, глухонімий, перепис, молода (іменник).
3. Заповніть таблицю за наведеним зразком. При роботі користуйтеся словниками лінгвістичних термінів.


Термін

Дефініція

Субстантивація

Перехід слів з інших частин мови до класу іменників (вартовий ходив, визволені не забувають).

Адвербіалізація




Ад’єктивація




Прономіналізація




Нумералізація




Інтер’єктивація




Кон’юнкціоналізація




Партикуляція




Препозиціоналізація




4. Визначте спосіб словотворення наведених слів.
4.1. Спідлоба, Долина, кобзар, Кобзар, забілений, вишневий (берет), кавовий (сервіз), працелюб, шістсот, розрадниця.
4.2. Зернина, ярмарковий, китоподібний, кишенька, суфіксальний, відіменний, добудова, надлюдина, пройдисвіт, сьогодні.
4.3. Ярмаркування, виярок, міжгір’я, антинародний, народжений, Біла Церква, синява, залізобетонний, підсніжник, вузлик.
5. Визначне напрями похідності у наведених парах слів за зразком:
жовтий жовток

перехід переходити


ліс – лісовий

прадід – дід

перший – по-перше

дояр – доярка

вчитель – вчителька

ліс – праліс

тихий – тихо

малиновий (кущ) – малиновий (шарф)

перекоти поле – перекотиполе

супутник (людина) – супутник (космічний об’єкт)

скажи-но – скажи
6. Запишіть у дві колонки слова з грецькими та латинськими словотвірними елементами. Обґрунтуйте свою думку. У роботі користуйтеся Словником українських морфем Л.Полюги.
Експресія, експозиція, імпонувати, інкубатор, інтервал, реконструкція; універсальний, концентрат, інформація, інцидент, диктор, диктатура, мінімум, казус, радіус, лексика, психіка, олімпіада, панахида, піраміда, автомобіль, антинародний, мікроскопічний, макроекономіка, аероплан, хронотоп, фотоелемент, агрохімія, архіважливий, ізометрія, пан’європейський, бібліофіл, людинофоб.
7. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові. Поясніть правопис.
Юрій, Ілля, Сергій, Ігор, Олег, Дмитро, Микола, Анатолій, Миколай, Антін, Євген, Євгеній.
8. Випишіть іменники із суфіксами на означення збільшеності, згрубілості чи зменшеності, пестливості. Поставте наголоси в цих словах.
9. Згрупуйте слова за словотвірними типами.

Глибоко, журавлиний, телятина, внучка, хлібець, далеко, близько, курятина, папірець, свинина, тополиний, солов’їний, дочка, баранина.



Практичне заняття № 12

Граматика як розділ мовознавчої науки


  1. Предмет і розділи граматики.

  2. Основні одиниці граматичної будови мови.

  3. Граматичне значення слова. Типи граматичних значень слова та засоби їх вираження.

  4. Поняття граматичної форми.

  5. Граматичні категорії.


Теми повідомлень:

  1. Розвиток граматичної системи мови.

  2. Динамічність обсягу поняття «граматика».


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 113––118.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 214––218.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 170––173.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 284––295.


Додаткова література

  1. Будагов Р. А. Введение в науку о языке / Будагов Р. А. — М. : Наука, 1965. — С. 215––227, 245––279.

  2. Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник / В. О. Горпинич. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 9––33.

  3. Ковалик І. І. Про лінгвальні категорії, їх властивості і види / І. І. Ковалик // Мовознавство. –– 1980. –– № 5. –– С. 10––13.

  4. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 181––260.

  5. Кочергина В. А. Введение в языковедение / Кочергина В. А. — М. : Наука, 1991. –– С. 72––76, 95––116.

  6. Краснов И. Ч. Лексическое й грамматическое в слове / Краснов И. Ч., Марченко А. Н. // Вопр. языкознания. –– 1982. –– № 3. –– С. 70––76.

  7. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. –– К. : Вид-во КДУ, 1961. –– Ч. 1. –– С. 4––23.

  8. Плющ М. Я. Граматика української мови в таблицях /  М. Я. Плющ,  Н. Я.  Грипас. –– К. : Вища школа, 2004. –– С. 23––33.

  9. Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. –– К. : Вища школа, 2005. –– С. 194––201.



Завдання

1. Прочитайте слова. Утворіть усі можливі синтетичні й аналітичні форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.


Легкий, молодий, кваліфікований, святий, святковий, зелений, досвідчений, дорогий, талановитий, авторитетний, гарний, цікавий, скромний, адекватний, рішучий, приємний.
2. Визначте граматичне значення наведених груп слів.


  1. зірка, парта, жінка, люлька, гайка;

  2. стіл, окраєць, папірець, принтер, диван;

  3. працює, шиє, вишиває, переписує, замітає;

  4. найкраще, найважливіше, найсмачніше, найприємніше, найчервоніше.

3. До дієслів недоконаного виду запишіть парні дієслова доконаного виду, утворені: а) за допомогою префікса; б) заміною суфікса; в) за допомогою основи іншого дієслова.


3.1. Писати, брати, екзаменувати, агітувати, шукати, рости, хвилювати, гримати.
3.2. Розкласти, застерегти, розмістити, засипати, виключити, хлинути, одержати, зупинитися.
4. Від поданих слів за допомогою суфіксів -ник -ач, -ець, -тель утворити віддієслівні іменники із значенням «виконавець дії» (де це можливо).
Досліджувати, читати, боротися, любити, розвідувати, глядіти, творити, мислити, розмовляти, слухати, гнати, цінити, запобігати, опитувати, проводити, розвантажувати, паяти, заглушувати, вимикати, вимірювати, приймати.
5. Заповніть таблицю за наведеним зразком, використовуючи словники лінгвістичних термінів.


Термінологічне поняття

Визначення

Приклади

Граматика







Морфологія







Синтаксис







Граматичне значення







Граматична категорія







Граматична форма слова






6. Визначте способи вираження граматичних значень наведених слів.


6.1. Їстоньки, голубонька, бездушний, підсніжник, стін (Р.в, мн.), ходжу, брати – забирати, ру̀ки – рукѝ, во̀ди – водѝ.
6.2. Пишеш-пишеш, ґоґоль-моґоль, брати-взяти, говорити-сказати, більш привабливий, дуже приємний, безвусий, переписати, приємніший.
6.3. Нехай читає, грозовий, пишуть, великий-превеликий, показала б, ходив би, весняний, картоплина.

7. Розгляньте схему. Складіть за нею відповідь на питання «Загальне поняття про граматичні категорії» (Таблиця запозичена з книги: Плющ М. Я. Граматика української мови в таблицях : навч. посіб. / М. Я. Плющ, Н. Я. Грипас. –– К. : Вища школа, 2004. –– С. 23).



8. Визначте способи вираження граматичних значень слів тієї мови, яку вивчаєте.


Англійська: the dog (собака), the capital (столиця), a town (місто), an omelette (омлет), an umbrella (парасоля), a pen (ручка), regular – irregular (правильний – неправильний), polite – impolite (ввічливий – нечемний), claim – reclaim (вимагати – вимагати назад), approve – disapprove (схвалювати – не схвалювати), student (студент), sailor (моряк), builder (будівельник).
Німецька: der Sommer (літо), das Huhn (курка), die Klasse (клас), der Bau – die Bauten (будівлі-будівлі), der Name (ім’я), schreiben – geschrieben (писати – написаний), lesen – gelesen (читати – прочитаний), Arbeit – Arbeiter (робота – робітник), Apfelkuchen (яблучний пиріг), das Fachgeschaft (спеціалізований магазин), die Prufzone (зона випробувань).
Французька: le fils (син), la femme (жінка), l'homme (чоловік), du vin (вино), de la viande (м'ясо), de l'eaux (вода), au fils (синові), aux filles (донькам).
Італійська: la data (дата), il cane (собака), il colore (колір), la cena (вечеря), il cibo (харчування), il tavolo (стіл), il poema (вірш), il tram (трамвай), il bar (бар), la crisi (криза).
9. Прочитайте тексти. Знайдіть та випишіть синтетичні й аналітичні форми слів.
9.1. Переночуй мене, вишневий саде,

Бо це моя остання в світі ніч.

Бо завтра хрест мені на плечі сяде,

Як символ роздоріж і протиріч (О. Ірванець).


9.2. Не пнуся я поміж пророків,

Та перспектива є така:

У нас найближчих кілька років

Один суцільний рік Бика (О. Ірванець).


9.3. Закіптюжений ангел живе у друкарні,

наче промінь стрибає в дівочі люстерка,

на губах залишає цілунки безкарні —

безшелесний, мов тінь, і липкий, мов цукерка (Ю. Андрухович).


9.4. Я міг би гнати тепле стадо —

мене б життя кудись несло,

або пізнав би легко й радо

просте корисне ремесло.

І так лічив би добрі днини,

а дзиґарі з високих веж

мене хвалили б щогодини:

«Ти мудро й праведно живеш,

якщо живеш, якщо живеш!» (Ю. Андрухович).

10. Прочитайте тексти. Знайдіть синтетичні форми прикметників та прислівників. Замініть їх аналітичними.


10.1. ти — достеменна як сльоза

найтонша лагідна лоза

ти — океан для корабля

розкішна маревна земля

ти — і колиска і труна

найчарівливіша струна (Ю. Андрухович).


Досить людно й тому нестача киснева.

Як і всюди, найбільше невдах і дурнів.

Кожен з них, не добігши до брами неба,

має право на прах і на місце в урні (Ю. Андрухович).


Доречне все. Лише судома

Щораз цупкіш бере за плечі.

І день волочить тіло втоми

У надвечір’я недоречне (А. Мойсієнко).


10.2. Але найбільшу насолоду справило б споглядати, як вона ходить по кімнаті роззута — байдуже, боса чи в панчохах (тих простих бавовняних панчохах, які, крім неї, ніхто не носить)… (Ю. Іздрик). З усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста, хоч інші коні вважали це найлегшим (В. Дрозд). Мимоволі обирала найдовший шлях, хоч не застановлялася на цьому. Подзвонюючи ключами, стояла коло вікна, потім, вкладаючи їх до торбини, намацала якусь випадкову, забуту піґулку і раптом із ясністю, яка буває тільки при спалахові далекої грози, зрозуміла, чого хотіла весь цей час найбільше (Ю. Іздрик). З усього нинішнього життя чи не найважче гнітила його оця табунна, тричі на день, подорож до колодязного корита (В. Дрозд). Вже піднімалися з найглибших океанських западин нові, майже прозорі мешканці, котрі ніколи не бачили сонця, й далекі айсберги розтріскувалися, мов стиглі горіхи, відкриваючи очеревину кришталевого соку (Ю. Іздрик). То був один з найсвітліших його земних спогадів, хоч і йшлося про час скоро по смерті Параски (В. Дрозд). Пустельні трави вибухали невтримним цвітінням, випускаючи за найменшим вітром пишні хмари золотого, невагомого пилку (Ю. Іздрик). Сонце висіло високо, ставало спекотно й сонно, проте я не міг заснути, ніби опираючись чомусь, намагаючись якомога довше протриматись на ногах, дочекатись найголовнішого, що мало ось-ось початись. Найголовніше справді почалось (С. Жадан).
10.3. Вдуматися тільки: серед мільярдів (К. Москалець). А вони наче й не існують для мене, сто, двісті тисяч — щонайбільше. Вона не бачила зв’язків між частинами, вона й не намагалась їх підібрати –– незв’язане тіло видавалось більш пластичним. Як і незв’язаний текст (І. Карпа). У вітальні за столом сиділи купою найближчі родичі та найбільш поважні гості (С. Жадан). Серветки і скатерки, щоправда, були чистими і накрохмаленими до ламкості, та еклектичність посуду і начиння промовисто свідчила про наступ того щонайсправжнішого декадансу, котрий завше виглядає набагато привабливішим, аніж фальшива розкіш, якій він приходить на зміну (Ю. Іздрик). Бо найстрашніше — глузливі людські погляди, слова невимовлені (В. Дрозд). Коли ловиш життя за хвіст, найменше думаєш, що з ним потім робити (С. Жадан). Таке, однак, траплялося щоосені, але в більш загострених формах (І. Карпа). Ось у Кочі з самооцінкою було, очевидно, все гаразд, — подумав я, падаючи на канапу, котра здалась мені менш продавленою та більш прибраною (С. Жадан). Не вірші, а знову молитви і гімни та пеани, не просто музика, а «музика сфер» спроможні лікувати душі; не просто живопис, а живопис, який допоможе конкретній, реальній особистості врятуватися від демонічних, зловорожих сил, які не перестають бути менш загрозливими через те, що у них ніхто не вірить. Містика не тільки палаючої молитви, але і кожного написаного слова; містика мовчання і чистоти, містика бруду, містика Буття (К. Москалець).
11. Прочитайте речення. Проаналізуйте синтетичні й аналітичні форми дієслів. Здійсніть, де це можливо, їх адекватну заміну.
11.1. Хоч і випадали хвилини, коли він у своєму приниженні гостро, солодко звеличувався (його, білого коня, загнуздано, заковано в хомут, поставлено під дугу; хай буде соромно людям, які те вчинили), але це була надто коротка і безперспективна втіха (В. Дрозд). Я буду стрибати від несподіванки. І як я справді примудрилася не роздавити? (Ю. Андрухович). Хай йому біс! Як не митники, то рекетири, як не контролери, то ґанґстери, як не цигани, то акупунктура. Господи, якби хто знав, як усе це мені набридло. Швидше назад. До мосту. До річки. До незалежності (Ю. Іздрик). І вже не буду знати, як виявляється. Що то був за чувак? Чому він сюди приїздив, що ним волокло в нашому напрямку? (Ю. Андрухович). Карл-Йозеф примудрився вислизнути крізь безповітряну трубу між двох зустрічних циклонів, кожен з яких міг би закрутити його в собі до решти часів (Ю. Андрухович). Окей, нехай буде по-вашому. Жодних афектованих вчинків. Я просто ляжу в сніг і замерзну (Ю. Іздрик). Він міг би взяти південніше і петляти понад самим словацько-угорським кордоном –– якщо б йому хотілося не гір, а вапнякових схилів і виноградників. Зрештою, він міг би цей кордон перетнути –– непомітно не тільки для вартових, але й для себе самого –– і виникнути над картографічно зеленим Земпліном, а тоді, дрейфуючи не стільки на південь, скільки на захід, усе-таки прибитися до Дунаю трохи вище від Будапешту (Ю. Андрухович).
11.2. І тоді вони, звиваючись і вилискуючи вологою, поповзуть коридорами, заполонять сходи, вириватимуться назовні, де їх уже чекатимуть, жируючи, усі потвори світу, дбайливо збережені для нас алхеміками ночі завдяки спирту, формаліну та іншим чудам консервації (Ю. Іздрик). А тут на мене мчала здоровенна вівчарка, … і нічогісінько для захисту, окрім тих дурнуватих піґулок, в мене немає. До того ж невідомо, яку саме дію матимуть вони на неї (Ю. Іздрик). — Шептала візьмеш, — сказав конюх хлопчикові. — Тільки зачекай, напою (В. Дрозд). Фройд би все зрозумів. Або: лиш Зіґі Фройд знав би, про що ми не говорили по дорозі. Або: професор Фройд знав би, про що питати завтра (Т. Прохасько). А тепер хай друг командир трохи собі одпочине. І як довго йому ще одпочивати? (О. Забужко). Але хай уважає, бо ці люди будуть упевнюватися до кінця. І він не зможе робити більше без шкоди для себе (Т. Прохасько). — Косити на ньому буду, — роздратовано відповідав я. — Ти що — бензин зажав? (С. Жадан).
11.3. Стронціцька –– есеїстка з Відня (вона могла би бути шпигункою на користь дому Габсбурґів –– так каже Іржі). Вона страшенно курить (Т. Прохасько). — Я нічого закривати не буду, — відповів я (С. Жадан). Як мені вдалося — найточніше — віддати це своє враження в розмові з Лялюською (бо саме в розмовах із нею мені й приходять найвдаліші формулювання, хай би навіть ішлося про принцип дії термоіонного ґенератора або інші речі, про які вона не має зеленого поняття), — враження таке, ніби переді мною помилково відкривають дверцята чужої шафи, де лежать незнайомі речі в незнайомому порядку (О. Забужко). Фактично трактат перетворився на хроніку –– із спогляданням цілком конкретних щоденних подій вирафіновувалися такі абст рактні онтологічні міркування, що лиш сам Маркус міг би відтворити подіяне за хронікою поміркованого (Т. Прохасько). — Просто так, — відповів Болік. — Я не буду заважати (С. Жадан).
11.4. Я б не знав ніяких мотивів, я б не знав ніяких причин, я б не знав чому. Я бачив би як є. Бачив би те, що показується. Не було б еволюції, лиш нагромадження феноменів, властивостей, явищ, фактів. Непослідовна логіка. Я би міг навіть більше придумувати, ніж знати. Не хотів би нічого досягнути - лиш пригадати те, що може бути можливим (Т. Прохасько). Царство їм Небесне, хай спочивають з миром. А ця криївка в лісі, надійна, тут неподалік, у лісничівці, його й оперували, той зверхник, що його виніс на собі, носатий такий, застеріг їх, що ранений — то важна особа, командир із надрайону, і щоб вони зробили все можливе (О. Забужко). Інший варіант Млинар ського став би нещастям для друкарні, бо текст «Некрополя» повинен би набиратися на шостій лінійці нотного стану, де вже були б ноти маршів Моцарта й аванґардного джазу (Т. Прохасько). Бідарка по селу їздила, збирала трупи по хатах. Мати ще дихали, то об'їщик каже — їй один день остався, то що я по неї, ще завтра буду їхать? (О. Забужко). — Я бухгалтер, Германе, — сказала Ольга, — я буду відпрацьовувати свою зарплату. Так що не бійся (С. Жадан).

Практичне заняття № 13

Частини мови і принципи їх класифікації


  1. Загальне поняття про частини мови.

  2. Критерії виділення частин мови.

  3. Характеристика основних частин мови.


Теми повідомлень:

  1. З історії питання про частини мови.

  2. Частини мови в різних мовах.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 124––126.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. —С. 214––218.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 297––301.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 295––307.


Додаткова література

  1. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / Вихованець І. Р. –– К. : Наукова думка, 1988. –– 256 с.

  2. Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник / В. О. Горпинич. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 33––333.

  3. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 165––181.

  4. Мединська Н. М. Категорія ознаковості та її реалізація ознаковими засобами / Н. М. Мединська // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10, Проблеми граматики і лексикології української мови : збірник / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. –– К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. –– Вип. 4 : До 175-річчя НПУ ім. М. П. Драгоманова. –– С. 75––82.

  5. Плющ М. Я. Граматика української мови в таблицях /  М. Я. Плющ,  Н. Я.  Грипас. –– К. : Вища школа, 2004. –– С. 33––90.

  6. Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. –– К. : Вища школа, 2005. –– С. 201––311.

  7. Частини мови // Українська мова : Енциклопедія. –– К. : Вид-во Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. –– С. 788––789.

  8. Ярошевич І. А. Становлення й кодифікація української морфологічної термінології / І. А. Ярошевич // Українська мова : Науково-теоретичний журнал. –– 2010. –– № 3. –– С. 44––54.



Завдання

  1. Прочитайте слова. Згрупуйте їх окремо за частиномовною належністю, а окремо –– за спорідненістю кореневих морфем.

1.1. Радий, веселий, любощі, радощі, весело, любов, полюбити, радіючи, звеселити, любити, зраділий, повеселілий, порадіти, радість, веселка, радісно, веселість, любить.


1.2. Книжка, сухопутний, книгарня, сущий, сухий, сухопуття, книга, висушити, сухість, книжковий, суходіл, книжний, книжечка, сухар, книжник, сухуватий, книгоноша, сушений, сушка, сухесенький.
1.3. Клуб, ковальський, клубний, клумбовий, клубитися, ковальчук, клубовиння, ковальство, клумбочка, коваль, клубкуватий, клубочок, клубок, клумба, ковалівна, ковалювати, кований.
2. Прочитайте речення. Визначіть частиномовну належність кожного слова та обґрунтуйте, який критерій (семантичний, морфологічний, синтаксичний, словотвірний) ліг в основу розрізнення.
2.1. І в цю мить ніби вибух струсонув кущем папороті, і Волин піднісся вгору, тримаючи квітку, від якої все ще струменіло червоне світло і осявало доволі велику частину лісу. Враз довкола куща папороті зібрались найдивніші лісові створіння, ті, кого Волин досі ніколи не бачив, а лише чув про їхнє існування – лісовики, планетники, літавиці, мавки і стрижені, русалки і змії, вовкулаки й упирі, куці і куцики та багато інших, більших й менших, які мали більш чи менш людську подобу або творили поєднання людини із звіром, як-от вовкулаки, що були ніби люди із вовчими мордами і порослі шерстю, а інші – ніби вовки, але з обличчям людини, подібним до звірячого (Ю. Покальчук).
2.2. Як і для більшості рослин, структура цьому будинкові була потрібна лиш для того, щоб утримувати властивості, що непомірно перевищують можливості самої структури. Властивості ж будинку мали свої властивості. Найсуттєвіша та, що їх справді треба було втримати. Властивості зсихалися, гасли, ховалися і чаїлися на всіх поверхах, стрихах, у пивницях, на сходах, підвіконнях, балконах, дахах і піддашшях. Вздовж ринв і слідом за паркетними дощечками. Потрібне зусилля, щоб оживити ту чи іншу, потрібне зусилля, щоб навіть встежити за ними, втримати у голові їхні топографію, періодичність і циклічність (Т. Прохасько).
2.3. Телефони існують, аби повідомляти ними різні неприємності. Телефонні голоси звучать холодно й офіційно, офіційним голосом простіше переказувати погані новини. Я знаю, про що говорю. Все життя я боровся з телефонними апаратами, хоча й без особливого успіху. Телефоністи всього світу далі відслідковують розмови, виписуючи собі на картки найбільш важливі слова та вирази, а в готельних номерах лежать збірники псалмів і телефонні довідники — все, що необхідно, аби не втратити віру (С. Жадан).
2.4. I раптом захоплена загальною магiєю цих iнтонацiй та розповiдей, зачарована, приголомшена Ася вiдчула… нi з чим не порiвняний дискомфорт. Якесь неспiвпадiння з тою любов'ю, яку вiдчувала вона. Розчулена музикою спiлкування, вона всiма фiбрами вiдчула кiлька, а можливо лише одну (!) фальшиву ноту, яка псувала, зводила нанiвець всю гармонiю тiєї музики i того свiтла, яке несли присутнiм сестри. Вона окинула поглядом гостей, щоб знайти пiдтвердження своїй крамольнiй думцi, адже не могло бути, щоби цю ноту не почув хоча б хтось (І. Роздобудько).
3. Прочитайте запропоновані слова. Вкажіть на словотвірні афікси, наявність яких засвідчує належність слова до групи іменників.
Англійська: Ukrainian (українець), captain (капітан), robbery (грабіжник), enquiry (опитування), accountant (бухгалтер), homage (повага), leakage (витік), pressure (тиск), mixture (суміш), engineer (інженер), volunteer (волонтер), hostess (господиня), fortress (фортеця), constancy (сталість), tendency (тенденція).
Німецька: der Arbeiter (робітник), die Erklärung (заява), die Freiheit (свобода), Berliner (берлінець), die Fischerei (рибальство), die Schreiberei (писанина), die Schlauheit (розум), die Bescheidenheit (скромність), das Menschentum (людство), das Bauerntum (селянство), das Gefängnis (в’язниця).
Французька: geneticien,(генетик), manageur (менеджер), skiffeur (весляр), chevalier (лицар), anarchiste (анархіст), ecologiste (еколог), evolutionniste (еволюціоніст), pompier (пожежник), financier (фінанстст), grainetier (сіяч), penseur (мислитель), informateur (інформатор).
Іспанська: argentino (аргентинець), el traje (костюм), el coraje (відвага), la atención (увага), la decisión (рішення), la razón (причина), el tropezón (помилка; перешкода), la avaricia (жадібність), la tendencia (тенденція), el conde (граф), la condesa (графиня), el príncipe (принц), la princesa (принцесса), еl dependiente (продавець).
Російська: преподаватель, издатель, предатель, работник, мученик, лётчик, танцовщик, носильник, курильщик, кипятильник, продавец, жилец, кормилец, едок, ездок, знаток, игрок.
4. Знайдіть і випишіть 10 іншомовних словотвірних афіксів, що вказують на належність слова до групи прикметників. При виконанні вправи беріть до уваги слова тієї іноземної мови, яку вивчали.
5. Визначте, до якої частини мови відносяться виділені слова. Відповідь аргументуйте.
Українська: Коли я молився, я не знав, куди йдуть мої слова — у минуле чи майбутнє, у якийсь далекий і окремий простір Царства Божого (К. Москалець). У нашій родині його не було, за ціле минуле століття не знаю нікого, хто б так звався (О.Забужко).І то саме на тому ринку, що його збирається обслуговувати майбутнє шоу «Міс Канал» (О. Забужко). "Якщо вони витримають цю зиму, - писав у листах Цумбруннен, –– то їм судилося добре майбутнє (Ю. Андрухович). Не знати, чому саме той чи інший музика божеволів від неї –– чи через усе своє минуле, –– але, починаючи всім оркестром, догравали, втрачаючи якусь комбінацію інструментів і не звертаючи уваги на їх відсутність (Т. Прохасько). Жив у вагончику, вів спокійне розмірене життя, минуле згадував із ностальгією, проте повертатись до своєї квартири не хотів (С. Жадан). Минуле засліплювало, наче ліхтарі, наповнюючи собою темні кути вагонів (С. Жадан). Шибку можна розбити. I вдихнути повiтря на повнi груди. Нехай навiть це буде єдиний ковток на все майбутнє життя! (І. Роздобудько). Принаймні було б минуле, якщо вже немає майбутнього (Л. Костенко). Минуле сторіччя завершилося тим, що якийсь чоловік покусав собаку (Л. Костенко). А вони входили все далі й далі, врешті танець продовжувався у глибині Озера, і Волин, не відриваючи своїх закоханих очей від очей Царівни О, розчинявся в них, народжувався іншим, дорослішав і дитиннішав водночас, забував про все земне, минуле, родинне і чув тільки одне – кохання, жагу, пристрасть, яка чекала його попереду, і вічний танець (Ю. Покальчук). Я не хочу, щоб ти питав мене про минуле, бо тоді виростає і майбутнє, а зараз, оця мить, – щезає (Ю. Покальчук). І не кажи, що й ти в його віці зовсім не думав про дівчат, про майбутнє своє життя (Ю. Покальчук).
Російська: Разрезного ножика не было на столе, и она, вынув карточку, бывшую рядом (это была карточка Вронского, сделанная в Риме, в круглой шляпе и с длинными волосами), ею вытолкнула карточку сына (Л. Толстой). На сцене певица, блестя обнаженными плечами и бриллиантами, нагибаясь и улыбаясь, собирала с помощью тенора, державшего ее за руку, неловко перелетавшие через рампу букеты и подходила к господину с рядом посередине блестевших помадой волос (Л. Толстой). Почти рядом с ним на другом столике сидел студент, которого он совсем не знал и не помнил, и молодой офіцер (Ф. Достоєвський). — Что ты? Пить? — спросил сиплый голос, и толстое бабье лицо, блестя сплошным рядом металлических зубов, наклонилось над ним (О. Толстой).
6. Прочитайте речення. Поясніть, чому виділені слова належать до різних частин мови.
6.1. Так от, він, той хлопчик, поступово й безслідно зник, лишивши своїм заступником хлопа, неуважного й іноді брутального. І то був жах. При цьому ще один, третій, зі знанням справи узяв пса на шворку, від чого той став захлинатися ще запекліше (Ю. Андрухович). Бо той п’є горілку так, ніби це робить уперше (М. Матіос). Чи прийде той звір із великої бойні, чи ні — її голова не болить (М. Матіос).
6.2. Ось вона, я - вродлива i молода (байдуже, скiльки промине рокiв!), струнка (даремно боявся!), успiшна i дiлова (вiн був упевнений, що моя доля –– кухня!), в надзвичайному (зiрки Голлiвуду вiдпочивають!) бiлому костюмi, подзенькую ключами вiд власного авто… I ось вiн: добряче пiдтоптаний типчик невизначеного вiку, з «пивним» животиком, що ледь вмiщується пiд картатою сорочкою… (І. Роздобудько). Завтрашня молода із накрученим на дерев'яні палички волоссям ліниво снувала подвір'ям, як побита, шукаючи чи то місця, де б її ніхто не займав, чи якоїсь роботи (М. Матіос). Там по коліна у воді стояла і щось полоскала дуже молода і дуже вродлива дівчина (Ю. Покальчук). Птаха ще молода і дуже гарна, вона подібна на піщаний берег озера у сосновому лісі (Т. Прохасько). За тиждень до його початку молода з дружкою, зодягшись у весільний одяг, почергово обходили односельчан (С. Жадан).
6.3. Ворожба — це коли чарівне зілля збираєш точно в одному місці й в один час; коли змішуєш-колотиш та на вогні його припікаєш…(М. Матіос). Підрізала ножичком виноградну мотузку, обвила-обв'язала один її бік круг шиї й почепилася за другий, той, що був прив'язаний до бука (М.Матіос). — О! — сплеснув руками один із них, побачивши перед собою переляканих і задиханих жінок (М. Матіос). Один лише Павло витер сльозу з ока (М. Матіос). Але ні один багач Бога за бороду ще не тримав (М. Матіос). Іван не один на войні. Половина села воює за Цісаря (М. Матіос). Колись давно він щось таке міг би й пригадати, але через товщу літ все сплуталось в один вузол, і він не пам’ятав, що було раніше, коли він був людиною, як жив тоді, як узагалі живуть люди (Ю. Покальчук). Повернувшись до Відня на початку літа, Карл-Йозеф Цумбруннен привіз дерев'яного лакованого орла, пару косівських ліжників (один для своєї дівчини) і пачку сигарет "Ватра" (Ю. Андрухович). Поки вона гримотіла замком — мабуть, його не один раз змінювали, бо двері в тому місці були залатані кольоровим пластиком — я уявляв собі, ніби дивлюся на ту, хто привела мене сюди, напівпричинну-напівжінку-напівдитину (Ю. Іздрик).
6.4. Бічним зором фіксував на собі часом цікаві, проте зазвичай зневажливі погляди вкритих щоразу товщим шаром косметики огрядних російськомовних секретарок і, допущений врешті до аудієнції, вкотре нагадував забудькуватому урядникові своє прізвище, ім’я, род занятій та мету відвідин (Ю. Андрухович). Вся моя фізіологія майже повністю завмирала, а ресурси мозку до решти поглинала боротьба із безмежно сповільненим часом (Ю. Іздрик). З часом він вигадав для них ще одну, значно довшу, напівмарафонську вправу –– до крамниці на залізничній станції, куди часом завозились популярні одеколони («Шипр»? може, «Хвойный»? О ці пахощі дитинства!) (Ю. Андрухович). Мені вже не вдавалося повністю поринути в сон — я зависав десь на півдорозі, і боротьба з часом просто набувала фантасмагоричного забарвлення (Ю. Іздрик).
6.5. Незалежно від того, який військовий ступінь мав отець капелян, зараз його старшинство було безсумнівне й усіма мовчазно признане (О. Забужко). Смішний Павло Іванович, підстаркувата каракатиця, вимуштрувана на військовий лад, — із вірлиним профілем і очима зірки гарему, із прізвищем потомственного рязанського хроніка, алкаш у дванадцятому коліні…(О. Забужко). Просто зник, як турист із готелю, витягнувши мене на просмолені сонцем пагорби, на яких я завжди почувався невпевнено ще з дитинства, від перших спогадів і аж до останніх років, проведених тут, аж до того прекрасного осіннього дня, коли ми з батьками вибралися звідси, коли наш тато, відставний військовий нікому не потрібної армії, отримав житло поблизу Харкова і ми поїхали (С. Жадан). Згори це нагадувало дивний військовий табір, танкову колону, що зупинилась на нічліг, боячись себе виявити (С. Жадан). Я не військовий і не політик, але я нікому в світі не радив би обстрілювати чужі мечеті. Як і церкви, і костьоли, і пагоди (Л. Костенко).
7. Прочитайте слова, випишіть іменники, яким в українській мові властиве інше граматичне значення роду. При виконанні вправи беріть до уваги слова тієї іноземної мови, яку вивчали.
Польська: adres (адреса), dyktando (диктант), kotlet (котлета), głowa (голова), margaryna (маргарин), metoda (метод), prognoza (прогноз), system (система), żyrafa (жираф), symbol (символ), linia (лінія), brzeg (берег).
Російська: прибыль, адрес, сирень, свадьба, крыльцо, государство, крыша, разрешение, Сибирь.
Німецька: der Sommer (літо), das Huhn (курка), die Klasse (клас), das Hotel (готель), die Stadt (місто), das Jahr (рік), das Bett (ліжко), der Name (ім’я), das Bild (картинка).
8. Прочитайте тексти. Прокласифікуйте у них лексеми за такими параметрами: службові/самостійні, змінні/незмінні частини мови.
8.1. Сьогодні потрапили в дощ. Возив дружину на закупи, щоб їй самій не ходити, а вже коли під’їжджали до двору, линула злива. Вода заливала скло, я зупинив машину. Ми сиділи, як у дощовій капсулі, омиті від усього на світі. їли виноград, сміялися і цілувались. У дружини були щасливі очі. Шкода, що такі зливи бувають короткочасними. П’ятий місяць іракської війни. Горять і вибухають нафтогони. Зброї масового знищення так і не знайшли. Саддама Хусейна теж не знайшли. Чутка, що він уже вбитий. Однак арабський супутниковий канал транслював голос, таки схоже, його. Оплакує смерть Удая і Кусая. Загрожує Америці. Кажуть, зголив свої сталінські вуса, відпустив бороду і тепер невпізнанний. Весь час у русі, ніде надовго не зупиняється. То його бачили в арабській одежі на задньому сидінні машини «Ніссан» (Л. Костенко).
8.2. Я закінчив школу, досить легко вступив на кінофакультет на сценарне відділення (мій екзаменаційний сценарій виявився кращим, ніж опуси вже досвідчених і набагато старших за мене абітурієнтів, його потім ще довго зберігали на кафедрі як вдалий приклад). Довідавшись про результат, поїхав трохи відпочити в гори, на туристичну базу біля підніжжя Карпат. Власне, це була «кінематографічна» турбаза, до якої поїхали всі мої майбутні однокурсники — оголошення про невикористанні студентські путівки висіло в холі інституту. Ми ще не були добре знайомі між собою. Нас об'єднував загальний дух нещодавніх іспитів, під час яких усі ми дружно штовхалися біля дверей аудиторій та галасливо вітали кожного щасливчика (І. Роздобудько).
8.3. Вдосвіта, коли прокинулись, Волина не було в хаті. Шукали його по всьому Лісі й на березі Озера, де він любив сидіти, дивлячись у воду, та не знайшли жодного сліду. Того дня не поїхали, шукали його весь наступний день, гукали, як могли. Жодних відголосів. Таємничо зникла водночас із Волином і риба, яку він приніс звечора і яку родина мала забрати з собою в дорогу. Цебрик з водою стояв як і стояв, але рибини в ньому жодної не було. На третій день, однак, старша сестра Волина побачила на березі Озера, під розлогою плакучою вербою, що звисала над водою, дбайливо складену всю одежу Волина. Сюди, здавалося, зазирали не раз, адже саме на цій плакучій вербі любив сидіти Волин, вдивляючись у озерне свічадо, але ж ніхто раніше не помітив одежі. Чому? (Ю. Покальчук).

Практичне заняття № 14

Словосполучення та речення


  1. Поняття словосполучення. Типи синтаксичних зв’язків у словосполученні.

  2. Речення як основна комунікативна одиниця мови. Речення та судження.

  3. Структурно-граматичний поділ речення: члени речення.

  4. Актуальне членування речення.

  5. Текст та дискурс.


Теми повідомлень:

  1. Прагматика речення.

  2. Поняття про синтагму.

  3. Взаємодія різних структурних рівнів мови.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 126––136.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 218—235.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 173––187.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 307––321.

  5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 172––184.


Додаткова література

  1. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства / Булаховський Л. А. — К. : Знання, 1959. — С. 251––289.

  2. Камчатнов A. M. Введение в языкознание / A. M. Камчатнов, Н. А. Николина. — М. : Языки русской культуры, 1999. –– С. 138––157.

  3. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 260––294.

  4. Плющ М. Я. Граматика української мови в таблицях /  М. Я. Плющ,  Н. Я.  Грипас. –– К. : Вища школа, 2004. –– С. 90––149.

  5. Речення // Українська мова: Енциклопедія. –– К. : Вид-во Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. –– С. 548––549.

  6. Словосполучення // Українська мова : енциклопедія. –– К. : Вид-во Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. –– С. 617––618.

  7. Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. –– К. : Вища школа, 2005. –– С. 311––419.



Завдання


  1. Випишіть усі можливі словосполучення з наведених речень. Обгрунтуйте, що перед нами –– саме словосполучення.

1.1. Це був найпростіший спосіб пожаліти себе, помочити слізьми паплюжу долю. Даня просто УЯВЛЯВ собі, що його покинуто. Звісно ж, Євка повернеться за якийсь місяць, бо кому вона ТАМ потрібна? Коли вирішуєш стати невдахою, треба витримувати цей притор до кінця (І. Карпа).


1.2. Його несло тунелем –– кудись подалі від танучої оболонки світу, від повсюдного стугоніння талих вод, від нестерпно-млосної гірської весни, він опинився в якихось широких повстяних рукавах, так що зіткнення тіла з м'якими стінами йому зовсім не боліли, аж урешті невідомі пневматичні системи вистрелили ним, ніби з повітряної гармати, й він вилетів кудись назовні - в інші коридори, з іншим світлом, де товклося безліч якихось прохачів під зачиненими кабінетними дверима, всі вони про щось ненастанно перемовлялись, але Пепа не міг розрізнити жодного слова за винятком того, що всі прагнули потрапити до Илька Ильковича (Ю. Андрухович).
1.3. Шептало нашорошив вуха. Неприємна, знайома млявість — провісниця всіляких прикростей — закрадалася в груди. Сьогодні суботній вечір, роботу скінчили раніше, і він насолоджувався спокоєм та тішив себе надією на завтрашній відпочинок. Звісно, якщо вранці не поженуть до міста. Але він сподівається на Степанову добрість. З конюхом у нього особливі стосунки. Інші коні це відчувають, тому й недолюблюють Шептала (В. Дрозд).
1.4. Зрідка траплялися пожежні гідранти, більше схожі на комори кунсткамери. За їх тьмавими шибами вгадувалися муміфіковані шкури змій, містичні тіла рур, завмерла перистальтика. Ці монстри, мабуть, лише чекають свого часу — великої води, котра б наповнила їхні нутрощі, кишки і жили струмуючим життям, і тоді вони, звиваючись і вилискуючи вологою, поповзуть коридорами, заполонять сходи, вириватимуться назовні, де їх уже чекатимуть, жируючи, усі потвори світу, дбайливо збережені для нас алхеміками ночі завдяки спирту, формаліну та іншим чудам консервації (Ю. Іздрик).
2. Прочитайте речення. Охарактеризуйте їх залежно від мети повідомлення.
–– То ми –– де?.. – тремтячим голосом спитала Євка, –– Ми що, там, де всі... грішники? –– (Вона не наважувалась вимовити «пекло») (І. Карпа). Раціоналізмові достатньо простих труб –– щоб випускати дим, але не так ще давно намагалися думати про довершеність коминів. Можливо, хтось навіть мусів проектувати цілий будинок заради коминаідеї (коминової ідеї)? (Т. Прохасько). Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули, згинули у вечоровій безвісті, ніби їх ніколи і не було (В. Дрозд). І скільки тих амулетів-імен або амулетів-назв філософських, чи релігійних, чи мистецьких течій перейшло через наші руки та шиї за ці одинадцять-дванадцять років! (К. Москалець). Якийсь час Карл-Йозеф тримався поруч із кельнським, при цьому встиг зазирнути з ілюмінатора до напівпорожнього салону з великою групою індусів у помаранчевих тюрбанах (якого біса їм треба у Відні в таку рань?!), але з огляду на все відчутніше світлішання східної частини неба в нього за спиною, випірнув убік з-під боїнґового крила і продовжив свій незалежний від будь-яких авіаліній курс (Ю. Андрухович). — Та час до часу ходжу, — брешу я, споглядаючи ризиковане сусідство Матінки Божої, анатомічно-акупунктурної магій та чорно-білого варіанту загальновідомого логотипу PEPSI — Інь-і-ян, пепсі-і-кола. Інь-пепсі, кола-ян. Мати Божа, врятуй нас! (Ю. Іздрик).
3. Прочитайте словосполучення. Визначте типи підрядного зв’язку в них.
3.1. Літній ранок, радість душі, світло дня, гарна дівчина, завершити вчасно, виконати негайно, підготовка до іспитів, дорога додому, вишивати хрестиком, з’їхати з гори, зроблено на совість, максимум уваги.
3.2. Кожен з нас, святковий день, щасливий дітьми, комфорт для вас, високі стебла, малюю картину, розмова про дітей, сподіваюсь на винагороду, крик немовляти, порада батька, батькова порада.
3.3. Вчитель в окулярах, гарна погода, ясний день, несправний принтер, підготовка до заняття, кущі барвінку, вирішення проблеми, розв’язання завдання, прочитана книга, читання книги.
4. Прочитайте тексти тією іноземною мовою, яку вивчали. Випишіть з них усі можливі словосполучення. Обгрунтуйте свою думку.
Польська: Rada Europejska wskazuje Unii Europejskiej ogólny kierunek działań politycznych i wytycza jej ogólne priorytety. Wraz z wejściem w życie traktatu z Lizbony 1 grudnia 2009 r. zyskała status instytucji.
Іспанська: Julia estudia el inglés y el español. Ella estudia bien. Ella habla bien el inglés y habla poco el español. Ahora Julia toma el bolígrafo y escribe un ejercicio. Carmen, amiga de Julia, también escribe. Ella escribe una carta. Elena lee un libro de versos de García Lorca. Rafael no lee ni escrіbe. Rafael mira una revista spañola.

En el aula entra la profesora y saluda a los estudiantes. La profesora pone la cartera en la silla, saca los libros, un lápiz, un bolígrafo y una libreta y pone sobre la mesa.


Російська: Он почувствовал, что ему не выдержать того всеобщего напора презрения и ожесточения, которые он ясно видел на лице и этого приказчика, и Корнея, и всех без исключения, кого он встречал в эти два дня. Он чувствовал, что не может отвратить от себя ненависти людей, потому что ненависть эта происходила не оттого, что он был дурен (тогда бы он мог стараться быть лучше), но оттого, что он постыдно и отвратительно несчастлив. Он знал, что за это, за то самое, что сердце его истерзано, они будут безжалостны к нему.
Англійська: Mаny pеоplе hаvе fоrgоttеn whаt thе wоrld wаs lіkе bеfоrе TV. But tоdаy іt hаs bесоmе аn іntеgrаl pаrt оf оur lіvеs. Nо mеdіum саn соmpаrе wіth TV аs а mеаns оf іnfоrmаtіоn, еntеrtаіnmеnt & еduсаtіоn. TV nоw plаys suсh аn іmpоrtаnt rоlе іn sо mаny pеоplе's lіvеs thаt іt іs еssеntіаl fоr us tо try tо dесіdе whеthеr іt іs bаd оr gооd. Оn thе fіrst plасе TV іs nоt оnly а соnvеnіеnt sоurсе оf еntеrtаіnmеnt, but аlsо а соmpаrаtіvеly сhеаp оnе.
Німецька: Literatur war mein Lieblingsfach. Mein Literaturlehrer war ein gebildeter Mann. Er lehrte uns, russische Klassiker verstehen,die Sprache und den Stil schätzen. Er machte uns mit modernen Autoren bekannt, half die Geschichte und das moderne Leben besser zu verstehen. Er ermunterte mich Literaturlehrerin zu werden. In diesem Jahr habe ich die Schule absolviert und mich an der philologischen Fakultät der Hochschule beworben. Ich hoffe sehr, dass mein Traum in Erfüllung geht und ich studieren kann.
5. Визначіть типи складних речень, з’ясуйте їх будову та передайте її графічно.
5.1. Побачивши, що він прокидається, вони одностайно зникають –– кланяючись, пританцьовуючи і щось таке сороміцьке сором'язливо приспівуючи (Ю. Андрухович). Найперше моє дитяче самоусвідомлення, яке можу згадати, полягало у відчутті, ніби я потрапив у якусь гру, правил якої не знаю, натомість всі довкола поводяться за цими правилами (Ю. Іздрик). Крізь шибки вікна у краплях недавнього дощу бачу: дід Данило до мене дибає (В. Дрозд). Прозовість була його сутністю, а прозу він вважав ознакою живості (Т. Прохасько). Тоді він уперше подумав, що в чомусь важливому «Стодоля» його переважує (О. Забужко). Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалась крізь бетонні плити (С. Жадан).
5.2. Самотній, я раптом усвідомлюю просту істину: письмо є різновидом діалогу, з усіма притаманними останньому і зі своїми власними законами (К. Москалець). Я шепотiла за нею слова пiсень, i вони (цi слова!) менi категорично не подобалися! (І.Роздобудько). Але музика уривається, і знову інформаційний простір кишить новинами (Л. Костенко). Якщо господар забував підгодувати кактус або говорив компліменти недбало, без почуття, скоромовкою, кактус швидко здихав (М. Ряполова). Зеленава вода спалахнула тисячами золотих іскринок в ту мить, коли сонне вийшло в зеніт і над озером враз щезла тінь від довкружних дерев віковічного лісу, що завмер навколо (Ю. Покальчук).
5.3. Саме в такі дні, як сьогодні, набирала весна того розмаху і сили, коли за нею вже відчувалося тепло, а потім і гаряче літо (Ю. Покальчук). А був я з потомствених бідняків, і ніхто в нашому роду оком зизим не глядів на радянську владу, дак мене вписали у війська енкаведе (В. Дрозд). Ліс розступався неохоче, відкриваючи щоразу нові гущавини, ніби це були якісь безконечні декорації, зліплені в кільце (Ю. Іздрик). Кожного року, коли воду Озера врешті починає зігрівати отой найпотужніший промінь, який, розскочившись у глибинах безліччю сонячних зайчиків, засвічує світло весни і на дні Озера, прокидається до життя підводне царство Царівни О (Ю. Покальчук). Всередині грубого плаща Маркуса ще трималося повітря, захоплене у помешканні Северина, плащ переносив повітря з місця на місце, Християн відчув його запахи, коли Маркус розщепив верхні ґудзики, витягуючи з кишені дві сигарети (Т. Прохасько). Хтось засміявся, жвавіше застукали ложки об бляшані їдунки (О. Забужко).
6. Проаналізуйте складні речення. Визначте в їх структурі односкладні та двоскладні частини. Охарактеризуйте їх.
6.1. А ще кажуть, що треба про майбутню професiю думати, про кар'єру, виховувати в собi дiловi якостi, мови вивчати. Вчу. Виховую. Думаю. Щоб батькiв не засмучувати (І. Роздобудько). А я вiдповiм, що так звуть мого янгола, мого чарiвного птаха, мого найрiднiшого друга, зрадити якого важче, нiж здiйснити самогубство! (І. Роздобудько). Йому конче треба дiзнатися, як мене звуть…(І. Роздобудько). Про таких жiнок частенько кажуть: миша в борошнi…(І. Роздобудько). I вважатимуть це за честь (І. Роздобудько). Але нi той, нi той не можуть похвалитися владою над нею (І. Роздобудько). «Бажання видаватися геніальнішим, ніж ти є насправді», — добре сказано (В. Москалець). Якось усе це затягнулося, час провис, наче стоїш у довжелезній черзі і знаєш, що стояти доведеться ще три-чотири години, а від цигарок уже болять горло і легені, журнал і книжку прочитано, прочитано всі вивіски уздовж довжелезного коридору, і перед тобою все та ж сама спина, і позаду те саме обличчя (В. Москалець). Зруйновано живий організм із налагодженою системою суспільної комунікації, знищено довіру одного його члена до іншого (В. Москалець). Скільки тут побачень було призначено, скільки цвіту з каштанів осипалося на нас! (Л. Костенко). Це виявилося сильнішим не тільки за Місяць, але й за нього самого: не всі нитки розірвано (Ю. Андрухович).
6.2. Так що не виключено, що рік Змії може піти під знаком Скаженої Корови (Л. Костенко). Ніби цим чогось досягнеш, окрім батога (В. Дрозд). У дворі натулено гаражів (Л. Костенко). А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш (В. Дрозд). До 10-ліття Незалежності тут буде споруджено монумент, хоч завершеного проекту ще немає, в процесі додумають (Л. Костенко). Але мій час втрачено, я не досяг себе (Л. Костенко). Але ж і робота труденна була: глину тачкою везеш — очі на лоба вилазять (В. Дрозд). По телебаченню це виглядало як голка, на яку нашпилено мотиля (Л. Костенко). Приміряй, поки не розпластався спать, то я за сьогодні дошию, а завтра поїдеш у район по довжность (В. Дрозд). Не зачепила й чутка, що ті хлопці з 9-го мартобря оголосили голодування, що їх уже мали судити, але суд відкладено, бо один знепритомнів і вдарився головою об ґрати (Л. Костенко). Те саме й з науковцями, яких купують на Заході, а в себе вдома їхні відкриття академію нітрохи не цікавлять, і з інтелектуалами, які розбрелися по чужоземних ґрантах, бо своїх українських катма… (О. Забужко). В Україні оголошено траур. Похилено державні прапори (Л. Костенко). Враження таке, ніби переді мною помилково відкривають дверцята чужої шафи, де лежать незнайомі речі в незнайомому порядку (О. Забужко).
7. Перетворіть запропоновані словосполучення в речення, зберігаючи їх лексичну тотожність. Поясніть різницю між словосполученням та реченням.
Її прихід, веселий хлопець, прихід подруги, написання статті, вирішення проблеми, крик дитини, цікаве питання, прибуття поїзда, розкрадання майна, шелест дерев, шепіт трави.
8. Визначте головне та залежне слово в поданих словосполученнях.
8.1. Старанно працювати, їхати на роботу, здатний мислити, читання уголос, іти швидше, дитячий крик, вирішення проблеми, прочитана книга, жінка-інженер, підготовка до практичного, закладений стіл.
8.2. Зів’ялі квіти, вимовлене слово, дуже красивий, сумлінно вчитися, прийшов навчитися, командир загону, бажання вчитися, шанувати матір, моя подруга, розмовляти тихо, бігти підтюпцем.
8.3. Повний сили, вищий від брата, добрий по-своєму, схожий на батька, хизуватися успіхами, дуже весело, мені сумно, шість зошитів, бачу сестру, підбігти під будинок, дім із цегли.

Варіанти підсумкової контрольної роботи

Варіант 1

1. Слово як одиниця мови. Ознаки слова. Слово і лексема.

2. Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови.

3. Зробити морфемний та словотвірний аналіз наведених слів: землянка, прегарно, молодість, весною (О.в. ім.), перехід.

4. Визначити типи омонімів: гриби-греби, дорога-дорога, замок-замок, три, мати.

5. Тестове завдання




1. Метод дослідження, згідно з яким на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне, називається:

  1. індукція;

  2. дедукція,

  3. зіставний метод;

  4. структурний метод.

6. Існують такі теорії складу:

  1. еспіраторна теорія;

  2. теорія мускульної напруги;

  3. сонорна теорія;

  4. фонологічна теорія.

2. Прикладне мовознавство вивчає:

  1. застосування мовознавчої теорії на практиці;

  2. загальні особливості мови абстраговано від конкретних мов;

  3. окремі конкретні мови;

  4. фонетичну систему мови.

7. Етапами розвитку графічного письма є:

  1. піктографія;

  2. ідеографія;

  3. гаплологія;

  4. фонографія.

3. Функціями мови є:

  1. комунікативна;

  2. мислетворча;

  3. іонетична;

  4. фатична.

8. За способом номінації слова поділяють на такі типи:

  1. повнозначні;

  2. вказівні;

  3. службові;

  4. вигукові.

4. Семіотика вивчає:

  1. різні системи знаків;

  2. лексичне значення слова;

  3. звукову систему мови;

  4. словосполучення і речення.

9. Граматичні значення бувають:

  1. дериваційні;

  2. реляційні;

  3. модальні;

  4. синтаксичні.

5. В артикуляції розрізняють такі фази:

  1. екскурсія;

  2. кульмінація;

  3. сюжет;

  4. рекурсія.

10. Критеріями виділення частин мови є:

  1. семантичний;

  2. формально-граматичний;

  3. синтаксичний;

  4. словотвірний.


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет