Фонетичний розбір.
1. Слово із записом транскрипцією.
-
Кількість складів, відкриті і закриті склади, наголошений склад.
-
Визначення кількості букв і звуків у слові.
-
Характеристика голосних (наголошених і ненаголошених як вимовляються, якими буквами позначаються.
-
Характеристика приголосних:
а) за активним мовним органом (губні, язикові, глоткові);
б) за участю голосу й шуму (сонорні, шумні дзвінкі й шумні глухі);
в) за твердістю і м'якістю (тверді, м'які, пом'якшені).
Зразок:
боротьба[бород'ба ]-8 букв, 7 звуків; бо- ро-тьба - 3 склади, всі відкриті, останній наголошений.
Голосні звуки: [о], [о]- (ненаголошені), [а]- наголошений, вимовляється чітко й виразно.
Приголосні звуки: [б]- губний, шумний, (дзвінкий), твердий ;
[р]-язиковий, сонорний, твердий;
[д']-язиковий, шумний (дзвінкий), м'який;
[б]-губний, шумний(дзвінкий), твердий.
Розділові знаки у складнопідрядних реченнях
Підрядне речення, яке стоїть на початку, в середині або у кінці речення: В одному місці, де небо сходилось з морем, де білів легенький туман, з'явилась чорна пляма (І.Н.-Л).
|
Якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності: Учнів цікавило у друкарні і як народжуються газети, і як друкуються
|
Перед підрядним означальним, що починається сполучними словами хто, що, який, котрий:
Щаслив, хто в парості гілля сади грядущого читає (М.Наг).
|
Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники): Підв'язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого.
|
Якщо підрядне речення, що стоїть після головного, складається з відносного слова чи словосполучення, до якого прилягає інше слово або частка: Я не міг здогадатися, що ще.
|
Якщо перед сполучником як, ніби стоять слова зовсім, майже. Син заввишки майже як батько.
|
Неповні підрядні речення і порівняльні звороти, які приєднуються до головного сполучниками як, мов, немов, ніби, ніж, щоб: Стежина, неначе лоза виноградна, пнеться по білій спині гори (Д.Павл.).
|
У словосполученнях більш ніж, менш ніж, не пізніше як, не раніше як: Урожай буде зібрано не пізніше як у серпні
|
Між однорідними підрядними реченнями, не з'єднаними сурядними сполучниками: Вона побачила пишний сад, де міме зеленими яблунями росло дерево з золотими яблуками, де на дереві шугали й співали райські птиці (І.Н.-Л).
|
У суцільних висловах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або до обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: А дощ все ллє як із відра.
|
Між однорідними підрядними реченнями, з'єднаними повторюваними сполучниками сурядності:
Його завжди цікавило у майстерні і як збирають ці пристрої, і як утворюють такі кумедні механізми.
|
Між однорідними підрядними реченнями, з'єднаними неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками:
Всім відомо, куди він звик ходити і де він лиха набирався (Л.Гл).
|
Якщо підрядне стоїть після головного, з'єднується складеними сполучниками типу тому що, в міру того як, так що тощо, кома ставиться перед усім сполучником або в середині його:
Туман слався по полю, так що дерева потопали в ньому.
|
Якщо підрядне речення із складеним сполучником стоїть перед головним, то сполучник не розділяється. Після того як Ленінград скинув із себе тягар блокади, ми побували в цьому величному і гордому місті (М.Рші).
|
Перед складеним сполучником, якщо підрядне речення з'єднується з головним сполучниками в той час як, перш німе, лише коли, тоді як, навіть якщо: Вірш необхідно уважно прочитати, перш ніж вивчити його напам'ять.
|
При збігу двох сполучників, якщо при вилученні підрядного не вимагається перебудова головного:
Іван Антонович кричав, що, доки командує ротою, нікому не дозволить створювати л ній нездорові взаємини (О.Гонч).
|
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ
Крапка з комою, тире, двокрапка чи кома і тире?
Правила
|
Приклади
|
1. Крапка з комою ставиться між значно
поширеними підрядними частинами, не
з'єднаними між собою сурядними сполучниками.
|
Він стояв та дививсь, як шпарко дбайливі
городяночки поспішали, заспавши, і гонили
одна одну до криниці і від криниці; як ішли
наймички, під їздили і від їздили бочки (М.В.).
|
2. Тире або кома і тире ставляться, якщо
підрядна частина виноситься перед головною з метою сильнішого інтонаційного і смислового її виділення.
|
Що говорив мені в лісі струмок,
Що мені поле шуміло —
Мозок не міг зрозуміть їх думок,
Серце ж моє зрозуміло (Ол.).
І коли я спокутую,
Коли діжду краю, —
Не бачу й не знаю (Ш.)-
|
3. Кома і тире ставляться:
а) після двох підрядних частин, щоб
підкреслити інтонаційне розчленування
складного речення;
б) передсловом, яке повторюється, щоб
зв'язати з ним нову частину або подальший фрагмент тої ж частини;
в) у періоді на початку другої його частини, яка визначається різким спадом голосу.
|
В тім і жаль, що, хоч би ми черпати могли
Непомірними чашами горе,
Скільки б ми таких кубків гірких не пили, —
Ще зостанеться цілеє море (Л.У.).
/ враз мені так сумно стає, так незатишно,
ніби я оце востаннє йду селом у великих нових
калошах, що з незвички трохи водять мене по
стежці, — ніби й мені скоро теж кудись
відлітати... (Т.).
Коли весна рожева прилетить
1 землю всю вбере і заквітчає,
Коли зелений гай ласкаво зашумить
І стоголосо заспіває,
Коли весні зрадіє світ увесь
І заблищить в щасливій долі
І ти одна, в квітках і травах, в полі десь,
Серед весни, краси і волі
Не зможеш більше серця зупинить,
Що в грудях буде битись, мов шалене,
1 скрикнем, — знай, не долетить
Уже твій скрик тоді до мене ... (Ол.)
Коли в грудях моїх тривога
То потухає, то горить;
Коли загублена дорога,
А на устах любов тремтить;
Коли уся душа тріпоче,
Як білий парус на човні, —
Тоді рука моя не хоче
Пером виводити пісні (Р.).
|
4. Двокрапка ставиться, якщо в головній
частині є слова, що вимагають роз'яснення, і при відповідній інтонації.
|
Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попелястий Віл
На панській винниці пив, як мошенник, брагу,
їв сіно, і овес, і сіль (Греб.).
|
ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ.
1. Визначити граматичну основу речення і довести, що воно просте.
-
Вид речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
З. Вид речення за емоційним забарвлення: окличне, неокличне.
4. Вказати на особливості будови простого речення:
а) за складом граматичної основи: двоскладне чи односкладне (означено - особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, називне);
б) за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;
в) зі наявністю необхідних для розуміння змісту членів речення повне, неповне;
г) за наявністю чи відсутністю ускладнюючих засобів: неускладнені, ускладнені (однорідними членами; звертаннями; вставними (чи вставленими) словами, словосполученнями, реченнями; відокремленими членами).
-
Розібрати речення за його членами, вказати, чим вони виражені;
а) характеристика граматичної основи:
— форма підмета (проста чи складена);
— тип присудка (простий дієслівний, складений дієслівний, складений іменний, подвійний);
б) визначення і характеристика другорядних членів речення (спочатку групи підмета, потім групи присудка):
-
означення (неузгоджене, узгоджене, прикладка);
-
додаток (прямий, непрямий);
-
обставина, вид обставини.
6. Пояснити розділові знаки.
ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
1. Довести, що речися складне, знайшовши граматичні основи простих речень, що входять до його складу (якщо 3 і більше основ, то речення багатокомпонентне).
-
З'ясувати вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне спонукальне).
-
Вид речення за емоційним забарвленням : окличне, неокличне.
-
З'ясувати вид речення за характером зв'язків у ньому простих речень сполучникове (складносурядне чи складнопідрядне), безсполучникове чи складне речення з різними видами зв'язку..
5. Охарактеризувати названий вид складного речення, засоби зв'язку в ньому:
— якщо речення складносурядне, то визначити смислові відношення між простими реченнями (єднальні—одночасність, послідовність, перелік, причинно-наслідкові тощо; протиставні - протиставні, зіставні розділові -взаємовиключення, перелік однаковою мірою можливих чи неможливих дій, подій, явищ станів) між ними;
— якщо речення складнопідрядне з одним підрядним, то вказати головне речення і вид підрядного, засоби зв'язку між простими реченнями;
— якщо складнопідрядне з кількома підрядними, то, крім характеристики кожного підрядного, назвати вид підрядності:
послідовну, однорідну, неоднорідну або мішаного (змішаного) типу, тобто поєднання цих видів;
— якщо безсполучникове, то визначити смислові відношення між простими реченнями;
— якщо складне речення з різними видами зв'язку, то назвати , які саме види зв'язку поєднанні у ньому:
-
сполучниковий сурядний і підрядний,
-
сполучниковий сурядний і безсполучниковий,
• сполучниковий підрядний і безсполучниковий,
• сполучниковий сурядний і підрядний та безсполучниковий.
-
Накреслити лінійну чи вертикальну схему речення.
-
Пояснити розділові знаки.
-
Кожну частину розглянути окремо як просте речення.
СКЛАДНОСУРЯДНІ РЕЧЕННЯ
Кома, О, крапка з комою, тире чи кома і тире?
Правила
|
Приклади
| -
Розділяються комами частини складносурядних речень, з'єднані сполучниками і (й), та, а, але, проте, однак, зате, не то, або, чи, ні... ні, то ... то, не то ... не то та ін.
-
Кома не ставиться перед сполучником і (й), якщо він поєднує дві частини - еквіваленти:
а) питальних речень;
б) спонукальних речень;
в) окличних речень;
г) номінативних речень;
ґ) безособових речень з однотипними головними членами.
3. Кома не ставиться перед сполучниками і (й), та (=і), якщо сурядні частини мають:
а) спільну підрядну частину;
б) спільний другорядний член.
-
Крапка з комою ставиться між сурядними частинами, зв'язаними сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки (рідше і, та), якщо ці частини мають значний обсяг або в середині їх є коми.
-
Тире ставиться, якщо сурядні частини, з'єднані сполучниками і (й), та (=і), та й, а, виражають швидку зміну подій або різке протиставлення.
6. Кома і тире ставляться, якщо в другій частині говориться про наслідок того, про що йдеться в першій частині.
|
Ми йшли удвох, і виш осипали Рожевий цвіт на трави і хвощі (К.). Хутенько казка кажеться, та не так-то хутко діло робиться (М.В.).
До кого я пригорнуся і хто приголубить? (Котл.).
Хай наше слово не вмирає І наша правда хай живе! (Р.).
Які пісні складував Кармелюк і як він їх співав! (М.В.).
Сльози і сміх (Ол.).
Але: І сон, і сосни... Тишина (С). (сполучники повторюються)
Тихо й безлюдно (Коц.).
Але: Розвиднілось, і стало тепліше.
Ніщо не миле тепер Дмитрові й ніщо не може його розважити, бо сталася тяжка й зовсім не зрозуміла для нього подія... (Кащ.). Але: І ноги тремтіли, і серце билося..., як ліз малий Шевченко до дяка у вікно... (Вас), (сполучники повторюються)
У неї тоді блищали очі й червоніли щоки (Д.). Але: У нас і хліб є, й скотинка прибуває, й захист безпечний (П.М.). (сполучники повторюються)
Вітерець легенький дихнув; поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел, а там над шляхом понеслась - полилась, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня (П.М.).
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна (Л*У.).
Свій меч історія підносить — ї долу падає ярмо (Р.).
Хтось ударив без жалю по серці моїм, —
/забилося серце в вогні золотім... (Ол.).
Всім серцем любіть Україну свою, —
І вічні ми будемо з нею (С).
|
УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
Правила
|
Приклади
|
1 .Двокрапка ставиться після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення
2. Перед словами а саме, як-от, наприклад, як наприклад ставиться кома, а після них-двокрапка.
3. Тире ставиться, якщо узагальнююче слово йде за однорідними членами
4.Якщо однорідні члени стоять у середині речення після узагальнюючого слова, перед ними ставиться двокрапка, а після них -тире.
5. При відсутності інтонаційного виділення узагальнюючого слова однорідні члени виділяються з обох боків тире.
|
Усе одбивається в пісні, як в морі: Рожевая зоря, й червоная кров, І темна ненависть ,І ясна любов
На думку В.Сухомлинського, школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи, а саме : культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова. Багато білкових речовин та вітамінів є у бобових рослинах , як наприклад : у квасолі, горосі, бобах, сочевиці, арахісі тощо . Але бобові рослини, наприклад квасоля, горох, боби, сочевиця, арахіс містять білкові речовини та вітаміни(уточнюючі члени речення).
Ні спека дня, ні бурі, ні морози-Ніщо не вб'є любов мою живу ! (С.)
Ось пароплав одійде від пристані, і все: береги, лози,рідне село, батько, мати, друзі - попливе назад ...
На ці теми - про народ , його звичаї й традиції, про кращі й гірші риси національного характеру - він міг говорити безкінечно (Г)
|
Слід розрізняти зовні схожі випадки:
Були написані твори на теми: "Мови - це історія народу". "Без мови в світі нас нема". (теми - узагальнююче слово).
Я написав твір на тему "Т.Г. Шевченко і сучасність".(тему - означуване слово). Тема твору - "Моє розуміння творчості Кобзаря. ( тире між підметом і присудком). Тема уроку:"Мотиви лірики Лесі Українки "(традиційний запис заголовка).
Мене зацікавили вірші поетів В.Симоненко і В.Стуса. (Власні імена осіб після прикладки; нема паузи при читанні).
Широко відомі імена багатьох українських письменників: Т.Шевченка і М.Вовчка, І.Франка і М.Коцюбинського. (двокрапка після узагальнюючих слів; є пауза при читанні).
На церемонії вручення нагород були присутні господарі і гості фестивалю. На зборах були присутні:...
Збори ухвалили:...(двокрапка у діловій та науковій мові при відсутності узагальнюючого слова і при наявності логічного наголосу та попереджувальної інтонації).
ОДНОРІДНІ І НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ ТА ПРИКЛАДКИ.
Кома чи О ?
 Правила
|
Приклади
|
1. Означення однорідні і розділяються комами, якщо:
а) кожне з них безпосередньо відноситься до означуваного іменника (між ними можна вставити сполучникі);
б) при цьому вони характеризують предмет з одного боку (колір, розмір, форма, матеріал, зовнішні ознаки тощо);
в) автор об'єднує їх своєю позитивною чи негативною оцінкою, що виражається інтонацією переліку;
г) вони протиставляються іншим означенням при тому ж слові;
д) вони стоять після означуваного іменника;
е) поруч стоять спочатку прикметник або дієприкметника потім дієприкметниковий зворот;
ж) друге означення пояснює перше (між ними можна вставити слова тобто, а саме).
2. Означення неоднорідні і не розділяються комами, якщо:
а) кожне з них відноситься до сполучення іменника з прикметником, а не до самого іменника;
б) вони характеризують предмет з різних боків (між ними не можна поставити сполучники і, тобто та ін.)
3. Прикладки однорідні і між ними ставиться кома, коли вони:
а)характеризують предмет з одного боку;
б) стоять після означуваного слова;
в) становлять найменування вчених ступенів і звань, почесних звань, назви посад, що виступають в одному ряду.
|
Сиві, важкі хмари облягли все небо...(Гр.)
Люблю весну,
Та хто ж її не любить
На цій чудесній ,радісній землі.
Всі наші раси - біла, жовта, чорна
Вклонялись тобі, владико - хліб.(Л.)
Усе приймало незвичайний, казковий характер (Коц.)
Настав похмурий, задушливий вечір.
З одного боку стоять високі,цегляні будинки, а з другого - низенькі, дерев'яні.
І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна (Р.)
Поміж кучугурами, твердими, злежаними, порослими бур'янами, він грався зі своїм дитячим товариством у жмурки... (Т.)
Він купив іншу,цікаву книжку.
Але:Він купив іншу цікаву книжку.(Одна в нього вже була).
Здається, що ця довга осіння ніч ніколи нескінчиться...(Коц.)
Данило відсунув двері, вдихнув сирої погрібної пітьми...(Т.)
І в огородь загородив козак аж сім високих старих коренатих дубів (М.В.)
Великий майстер української сатири, письменник-патріот Остап Вишня заслужив визнання широких читацьких мас. Але: Доповідь зробив ректор Інституту професор Петренко. Доповідь зробив Петренко - ректор інституту, професор
Завідувач кафедри,доктор фізичних наук, професор Іваненко; але професор полковник Кононов( військове звання перед прізвищем).
|
Вставні СЛОВА, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ
Кома, тире чи дужки?
Правила
|
Приклади
|
1. Вставні слова і словосполучення виділяються комами.
-
Два вставні слова відділяються одне і одного комою.
3. Комою не відокремлюються вставні слова, що стоять на початку або в кінці відокремленого звороту (вони виділяються комами разом з усім зворотом).
4. Вставні слова відділяються комами від усіх попередніх сполучників, крім а.
Після сполучника а кома ставиться тільки тоді, коли перед ним. стоїть слово з часткою не.
5. Тире при вставних словах уживається:
а) при пропуску слова в повторюваному словосполученні;
б) як додатковий знак після коми, якщо вставні слова можуть за змістом належати або до попередньої, або до наступної частини.
-
Невеликі за розміром вставні речення виділяються комами.
-
Поширені вставні речення виділяються:
а) тире, якщо немає потреби дуже різко
виділяти: їх із основних речень;
б) комами з тире, якщо на місці розриву основного речення повинна стояти кома;
в) дужками, якщо вставне речення різко випадає із структури основного речення.
|
І кожен фініш — це, по суті, старт (К.).
Правда, може, я сам-таки в цьому й винен... (Г.).
Ми сиділи на дереві, очевидно поваленому бурею. Ми сиділи на дереві, поваленому бурею очевидно.
Але: Ми сиділи на дереві, поваленому, очевидно, бурею.
Якось однієї ночі в нашій хаті, що, як відомо, вже вросла по вікна в землю, сталось дві події (Д.).
Для будівництва потрібні додаткові матеріали, а крім того, ще й обладнання.
Запасним видом палива може бути не вугілля, а, наприклад, торф.
З одного боку, цілу ваз барині ручку, а з другого — клумби квіткові їй толочив (О.В.).
Тайна дрож пронимає народи,
Мабуть, благодатная хвиля надходить (Ф.)
Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном (Д.).
Свиридович — так звали начальника усі в депо — майже ніколи не ходив, а бігав (Т.).
Жила удова з дітьми у хатці, — навіть би й хаткою узивати не годилося — хижкою, — і стояла удовина хатка на луці під горою (М.В.).
І скоро промінь той туман розоре (Не відірвати погляд від землі!),
І кораблі ідуть в широке море, Зникаючи в зловісній млі (Пл.)
|
Достарыңызбен бөлісу: |
