Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання


ІІ. Характеристика структури навчальної програми



бет2/12
Дата04.07.2016
өлшемі473 Kb.
#176595
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ІІ. Характеристика структури навчальної програми


Курс “Зарубіжна література” складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого – 5-8 класи) і систематичного (9-12 класи). Такий підхід узгоджено зі щойно затвердженою (за результатами конкурсу МОНУ) програмою з української літератури для 12-річних загальноосвітніх навчальних закладів, у якій вивчення матеріалу на історико-літературній основі також починається у 9 класі. Така координація двох програм і навчальних дисциплін дозволить учителеві-практику краще викладати матеріал і запобігати небажаному дублюванню понять із теорії літератури, що особливо актуально в умовах дефіциту навчального часу на літературну освіту.

Навчальний матеріал програм розподілено за такими рубриками:



  • Кількість годин (відведених на вивчення розділу/теми)”;

  • Зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу/теми)”;

  • Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.

До програм додано державні “Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з літератури” (додаток № 1), “Додаткова література для читання учнів” (додаток № 2), а також “Бібліографія для вчителя” (додаток № 3).

ІІІ. Особливості організації навчально-виховного процесу


Головним об’єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів. Звичайно, це не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать. Однак учителю особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, тому слід дуже обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами текстів тощо. Адже для навчального процесу важливе не стільки механічне запам’ятовування сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їхній аналіз та інтерпретація, уміння учня бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцінювати особливості його реалізації, насолоджуватися самим процесом читання, немов “переживаючи” події твору. Сáме така робота допоможе школярам сприйняти літературу як мистецтва слова.

Крім того, це є відповіддю на нагальну вимогу сучасності: формувати школяра не як пасивного споживача певного обсягу раз і назавжди даної інформації (яка чимдалі частіше застаріває майже одночасно з виходом підручників у світ), а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя. Адже будь-який, в т.ч. художній, текст є головною одиницею передачі інформації, тому робота сáме з повним твором (передовсім великого обсягу) вчитиме школярів “приборкувати” значний обсяг інформації, тим самим готуючи молодь до відповіді на “виклики ХХІ століття”, комп’ютеризованого “інформаційного суспільства”, що є необхідним для кожної сучасної людини.

Ще одним важливим аспектом підготовки учня є надання школяреві в процесі вивчення зарубіжної літератури не лише літературної, а й мовної освіти. Адже жодні лінгвістичні вправи не замінять навичок користування мовою, тобто розвитку мовлення. Курс літератури, особливо в старших класах, може дати для реальної мовної компетенції учнів не менше, а навіть більше, ніж власне мовні дисципліни. Так, донедавна в старших класах мова майже не вивчалася, а мовна грамотність населення України була значно вищою, ніж зараз.

Працюючи з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах, учні опановують сáме нормативну літературну мову, чого вельми бракує усьому сучасному українському суспільству, особливо враховуючи зовсім недавній час набуття українською мовою статусу державної, фактичну відсутність єдиного мовного еталону навіть у філологічних колах, ЗМІ та інших авторитетних джерелах розповсюдження мовного еталону й етикету в Україні, розмивання мовної норми різноманітними чинниками (вплив діалектів, арго, суржику, діаспорного варіанту українського мовлення, різке падіння загального рівня освіченості суспільства тощо).

У програмі широко представлені різні національні літератури світу. Тому використання на уроках зарубіжної літератури оригінальних текстів (творів Байрона – англійською, Гюго – французькою, Міцкевича – польською, Толстого – російською і т.д.) сприяє опануванню школярами іноземним мовленням, що теж є важливою потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна.

У нашій програмі, на відміну від інших, мінімізована кількість нового навчального матеріалу, який повинні опановувати учні 12 класу, оскільки, з одного боку, випускники в другому семестрі вже переймаються проблемами вступу до ВНЗ і працевлаштування, з другого – їм необхідно повторити й узагальнити навчальний матеріал, опанований під час попереднього навчання.



IV. Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності учнів


Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності школярів на уроках зарубіжної літератури загалом відповідають загальнодержавним, затвердженим Міністерством освіти і науки України (див. додаток № 1). Водночас такому оцінюванню покликана сприяти також згадана рубрика “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”, в якій деталізовані конкретні вимоги до школярів за кожною програмовою темою.

У межах часу, відведеного на тематичне оцінювання (4 години на рік, по дві години на семестр), проводяться контрольні роботи. Форму їхнього проведення (усний/письмовий залік, тестування, твір/переказ, письмова відповідь на запитання і т.д.) обирає вчитель. Під час виставлення тематичних оцінок доречно враховувати як результати згаданих контрольних робіт, так і поточні оцінки школярів, їхні навчальні досягнення за увесь період вивчення певної теми, що стимулює активність учнів не лише напередодні проведення контрольної роботи, а й на кожнім уроці.

Окремо слід відзначити важливість для отримання учнем високої оцінки не стільки переказу готових штампів і думок із численних нині дайджестів і посібників, скільки прочитання рекомендованого для вивчення художнього тексту в повнім обсязі, його самостійного аналізу та інтерпретації.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет