Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання


Твори для текстуального вивчення на навчальний рік



бет6/12
Дата04.07.2016
өлшемі473 Kb.
#176595
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Твори для текстуального вивчення на навчальний рік


  1. Гомер. “Іліада” (фрагменти): Заспів (пісня 1, вірші 1–10), “Щит Ахілла” (пісня 18, вірші 478–608).

  2. “Пісня про Роланда” (скорочено).

  3. Лі Бо, Ду Фу (1-2 вірші за вибором учителя і учня).

  4. Омар Хайям (1-2 рубаї за вибором учителя і учня).

  5. Франческо Петрарка (1-2 вірші за вибором учителя і учня).

  6. Мольєр. “Міщанин-шляхтич”

або М.Гоголь. “Ревізор” (за вибором учителя).

  1. Е.По. “Золотий жук”.

  2. Р.Л.Стівенсон. “Острів скарбів”.

  3. Р.Бредбері. “Усмішка”.

  4. В.Вордсворт. “До прекрасного”.



Для вивчення напам’ять


  1. Омар Хайям (1-2 рубаї за вибором учня).






К-ть год.

Зміст навчального

матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

1. Вступ

1.

1

Людина та її духовний світ у розмаїтті його виявів – головний об’єкт зображення творів зарубіжної літератури.


Учень:

пояснює, як художня література може впливати на формування шкали життєвих цінностей людини;

наводить приклади художніх текстів, із яких дізнався про роль художньої літератури у формуванні життєвих пріоритетів людини;

обґрунтовує особистий вибір літературних героїв для наслідування або не наслідування.

2. Людина та її світ у героїчних епосах

2.

3

Гомер. “Іліада” (фрагменти): Заспів, “Щит Ахілла”.

Гомер – легендарний основоположник євро­пейської літератури. “Іліада” – героїчний епос, енциклопедія життя давніх греків, її міфологічна та історична основа.



Учень:

пояснює, чому Гомер вважається легендарним основоположником євро­пейської літератури;

розказує, що міфологічною основою “Іліади” є троянський цикл міфів, а історичною – реальна війна під Троєю (ХІІІ ст. до н.е.);

переказує близько до тексту уривок “Щит Ахілла”, знаходить там подробиці життя і побуту давніх греків.

3.

4

Пісня про Ролáнда” – французький героїчний епос. Історична правда (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за бать­ківщину – провідна тема поеми. Роланд – голов­ний герой епосу. Карл як ідеал державної мудрості. Зрадник Ганелон – антипод Карла і Роланда. Спів­звучність “Пісні про Роланда” героїчним епосам інших народів світу.

Учень:

визначає “Пісню про Роланда” як французький середньовічний героїчний епос;

розрізняє історичну правду та вигадку в поемі;

характеризує: а) Роланда як голов­ного героя епосу; б) Карла як ідеалізованого героя, символ державної мудрості; в) зрадника Ганелона як антипода Карла і Роланда;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в епосі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття героїчний епос

3. Духовне багатство людини у світовій ліриці

4.

2

Лі Бо (701-762). “Входжу в річку...”, “Журба на яшмових східцях”.

Вишуканість, тонкий ліризм і довершена поетична техніка творів “вулкана поезії”, китайця Лі Бо. Свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші “Входжу в річку...”. Відтворення найтонших порухів жіночої душі (“Журба на яшмових східцях”).



Ду Фу (712-770). “При місяці згадую брата”, “Пісня про хліб і шовк”, “Повертаються дикі гуси”.

Проблематика лірики Ду Фу (молодшого товариша Лі Бо). Засудження війни (“При місяці згадую брата”). Поетизація мирної праці (“Пісня про хліб і шовк”). Мотив ностальгії за батьківщиною (“Повертаються дикі гуси”).



Учень:

називає провідні мотиви творів:

а) Лі Бо: туга за далеким товаришем як традиційний мотив китайської поезії (“Входжу в річку...”); відтворення елегійного настрою героїні вірша “Журба на яшмових східцях”;

б) Ду Фу: засудження війни (“При місяці згадую брата”); поетизація мирної праці у вірші “Пісня про хліб і шовк”, його асоціативний зв’язок із біблійною метафорою “перекуємо мечі на рала”; мотив ностальгії за батьківщиною (“Повертаються дикі гуси”);

пояснює, чому творчість Лі Бо і Ду Фу вважається вершиною світової лірики: в ній напрочуд досконало, одним-двома штрихами відтворено психологію, найтонші переживання людини, реалізовано провідний принцип китайської поезії “сенс не вичерпується написаним”;

виразно читає й аналізує вірші (за власним вибором).


5.

2

Омар Хайям (бл. 1048 – після 1122). Рубаї.

Людина та її духовний світ у рубаї Омара Хайяма. Життєва мудрість у віршах “царя філософів Заходу і Сходу”. Провідні мотиви його творчості: заклик до морального вдосконалення людини, оспівування життя, кохання, жінки, природи. Алегорична багатозначність образів його рубаї.



Учень:

знаходить в текстах рубаї приклади моральної проблематики (“шукай душі живої”; “боюсь неправедно прожити на землі” і т.п.) та інші провідні мотиви;

наводить приклади алегоричної багатозначності образів (наприклад, троянди і солов’я): “Троянда вранішня ошатністю своєю чарує солов’я, співця свого”;

виразно читає напам’ять й аналізує рубаї.

ТЛ Дає визначення поняття рубаї

6.

2

Франческо Петрарка (1304–1374). Із “Книги пісень”: “Благословенні місяць, день і рік...”, “Як не любов, то що ж це бути може...”, “Щасливі квіти й благовісні трави”, “Де погляд ніжний, де чарівний вид...”, “Ні зоряних небес мандрівні хори...”

Учень:

пояснює, чому видатного італійського поета Петрарку вважають гуманістом (центром його творчості є людина, її почуття, внутрішній світ);

називає провідні мотиви “Книги пісень”: оспівування багатства людської душі, краси і щирості людських почуттів, кохання до Лаури;

виразно читає та аналізує сонет (за власним вибором).

4. Комедія як засіб виправлення людських вад

7.

3

Мольєр (1622–1673). “Міщанин-шляхтич”.

Комедія Мольєра “Міщанин-шляхтич”, її пробле­матика та художні особливості. Висміювання безпід­ставних претензій буржуа Журдена на аристокра­тизм, інтелігентність і освіченість.


або: Микола Гоголь (1809–1852). “Ревізор”. Висміювання в комедії М.Гоголя людських вад і суспільних негараздів.

Учень:

відзначає, що в “Міщанині-шляхтичі” реалізована важлива настанова комедії – прагнення виховати глядача;
знаходить засоби створення смішного в комедії М.Гоголя;

висловлює особисте ставлення до проблем комедії, аргументуючи свою точку зору цитатами з тексту.

5. Людина в пошуках гаданих і справжніх скарбів

8.

2

Едгар Аллан По (1809–1849). “Золотий жук”.

Едгар По – американський письменник, основоположник детективної літератури.

Сюжетотворча роль розкриття загадки в новелі “Золотий жук”. Інтригуючий сюжет і напруженість оповіді як ознаки детективу.


Учень:

пояснює, чому По називають основоположником детективної літератури;

знаходить елементи детективу в новелі “Золотий жук” (мотив розкриття загадки, інтригуючий сюжет і напруженість оповіді);



переказує новелу близько до тексту.

9.

4

Роберт Луїс Стівенсон (1850-1894). “Острів скарбів”.

Романтика подорожей і пригод у романі “Острів скарбів”. Уславлення сміливості, винахідливості, порядності (Джим Хокінс і його товариші). Засудження жаги до збагачення, зрадливості, підступності (пірат Сільвер і його поплічники).



Учень:

переказує близько до тексту роман “Острів скарбів”;

порівнює його з романом Ж.Верна “П’ятнадцятирічний капітан” (6 клас): спільний мотив небезпечної подорожі, напруги інтелектуальних, душевних і фізичних сил як необхідної передумови перемоги; образи юнаків Діка Сенда – Джима Хокінса і т.д.).

6. Краса врятує світ, якщо світ врятує красу

10

2

Рей Дýглас Бредбері (нар. 1920). “Усмішка”.

Зневіра автора в майбутньому технократичної ци­вілізації. Знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу.

Трагічний оптимізм письменника. Несподіваний фінал як формальна ознака новели.


Учень:

переказує близько до тексту зміст новели “Усмішка”;

пояснює сенс назви твору;

тлумачить символічне значення фіналу “Усмішки” (дитина й ранок – символи Майбутнього) як втілення трагічний оптимізму Бредбері;

пояснює, в чому полягає несподіваність фіналу твору (в руці Тома опинилася саме усмішка Джоконди – найвідоміший фрагмент картини Леонардо да Вінчі).

11

1

Вільям Вордсворт (1770-1850). “До прекрасного”

Уславлення в сонеті “До прекрасного” величезної сили “святого мистецтва”. Вірш Вордсворта як гімн художній творчості, обожнення Мистецтва, здатного дарувати благодать” людині й людству.



Учень:

виразно читає та аналізує сонет “До прекрасного”;

визначає його провідну думку: Мистецтво “в пензлі чи пері” увічнює життя людини й природи, бо спроможне вирвать мить із плину часу і в ній божисту вічність передать”.

7. Підсумок

12

1

Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу

Учень:

називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів.


9 клас

(35 год.; 1 год./тижд.; тематична атестація – 4 год.; резервний час – 4 год.)





Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет