Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання



бет9/12
Дата04.07.2016
өлшемі473 Kb.
#176595
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


11 клас

(35 год.; 1 год./тижд.; тематична атестація – 4 год.; резервний час – 4 год.)



Твори для текстуального вивчення на навчальний рік


  1. Ш.Бодлер (1-2 вірші за вибором учителя).

  2. П.Верлен (1-2 вірші за вибором учителя).

  3. Кнут Гамсун. “Пан” (скорочено).

  4. Ф.Кафка. “Перевтілення”.

  5. Дж.Джойс. “Джакомо Джойс”.

  6. М.Булгаков. “Майстер і Маргарита” (скорочено).

  7. Із європейської поезії початку ХХ ст. (2-3 вірші за вибором учителя).

  8. Дж.Б.Шоу. “Пігмаліон”


Для вивчення напам’ять

  1. П.Верлен (вірш за вибором учня).

  2. Із російської поезії “срібного віку” (вірш за вибором учня).






К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Нові напрями в літературі межі ХІХ-ХХ століть

1.

3

Модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст.

Шарль Бодлер (1821–1867). “Альбатрос”, “Відповідності”, “Гімн красі”, “Вечорова гармонія”.

Бодлер – французький поет другої по­ловини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Збірка “Квіти зла”. Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь збірки.



Учень:

розповідає про модерністські зрушення у французькій поезії другої половини ХІХ ст., пошуки нових засобів художньої виразності, модерних естетичних орієнтирів;

характеризує композицію збірки “Квіти зла”;

виразно читає й аналізує вірші Бодлера;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творах поета, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;

наводить приклади втілення рис символізму в поезіях Бодлера.

ТЛ Дає визначення поняття символ.


2.

2

Із поезії французького символізму

Символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне нова­торство символістів. Поняття про символ як основ­ний засіб поетичного самовираження.



Поль Верлен (1844–1896). “Тихе небо понад дахом”, “Поетичне мистецтво”

Учень:

характеризує в загальних рисах символізм як літератур­ний напрям;
визначає музичність як важливу ознаку віршів Верлена, засіб прямого вираження інтуїтивно-емоційного, несвідомого, настроєвого;
виразно читає й аналізує вірші Верлена.

ТЛ Дає визначення поняття символізм.

3.

3

Ранній модернізм у літературі поч. ХХ ст.

Кнут Гамсун (1859 –1952). “Пан”

Кнут Гамсун як знакова постать у світовій літературі кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Ранньомодерністський характер його творчості, її еволюція.

“Пан” як модерністський роман, природа і люди­на в ньому. Неоромантичні мотиви й образи лейтенанта ґлана і Едварди.

Імпресіоністична тех­ніка письма і поетичність твору.



називає основні художні напрями раннього модернізму: імпресіонізм, символізм, нео­романтизм;

пояснює, чому норвежця Кнута Гамсуна називають знаковою постаттю світової літератури кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.;

переказує близько до тексту ключові епізоди роману;



характеризує образи лейтенанта Глана і Едварди;

пояснює, чому “Пан” вважається модерністським романом;

знаходить конкретні приклади імпресіоністичної тех­ніки письма;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття імпресіонізм.

2. Із літератури першої половини ХХ століття

4.

1

XX ст. як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці. Світова література XX ст.: основні етапи та тен­денції розвитку.

Учень:

визначає розвиток модернізму і авангардизму як провідну тенденцію літературного процесу першої половини ХХ ст.;

характеризує роздвоєння культурного процесу на два річища (елітарну і масову культуру) як характерну ознаку ХХ ст.

ТЛ Дає визначення понять авангардизм, модернізм (у літературі).

5.

2

Франц Кафка (1883–1924). “Перевтілення”. Кафка – австрійський письменник-модерніст. Своєрідність світобачення і його художнього ви­раження в оповіданні “Перевтілення”. Грегор Замза і його родина. Особливості стилю Кафки, поєднання реальності і міфотворчості.

Учень:

пояснює характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Франца Кафки;

висловлює судження про особливості стосунків Грегора з його родиною;

характеризує образ Грегора Замзи;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення понять експресіонізм.

6.

2

Джеймс Джойс (1882-1941). “Джáкомо Джойс”.

Джойс – ірландський письменник-модерніст, його світоглядні й естетичні позиції. Харак­терні риси поетики його модерністських творів. Психологічне есе “Джакомо Джойс”, його автобіографічний характер. Джойс як один із “батьків модернізму”.



Учень:

називає та ілюструє прикладами з тексту психологічного есе “Джакомо Джойс” харак­терні риси поетики модерністських творів одного з “батьків модернізму” ірландського письменника Джойса;

наводить приклади автобіографічного характеру “Джакомо Джойса”;

називає ключові слова твору і пояснює їхній зв’язок із творчим задумом автора;

ТЛ Дає визначення поняття “потік свідомо­сті".

7.

4

Михайло Булгаков (1891–1940). “Майстер і Маргарита”.

Булгаков – російський письменник. “Майстер і Маргарита” як вершина його творчості. “Магічний реалізм” роману. Часові шари в творі, художні засоби їхньої зв’язності. Особливості композиції твору Булгакова – “роман у романі”. Реальне та ірреальне в творі. Булгаков і Київ.





Учень:

пояснює зв’язок Булгакова з Україною;

характеризує роман як вершину творчості М.Булгакова;

переказує близько до тексту ключові епізоди роману;

наводить приклади використання автором елементів “магічного реалізму”, нерозривне поєднання реального та ірреального в творі;

характеризує головних героїв твору;

висловлює судження про особливості його композиції;

висловлює особисте ставлення до проблем твору, аргументуючи свою точку зору цитатами з тексту.

3. Нові віяння в поезії початку ХХ ст.

8.

3

3.1 Із західноєвропейської поезії

Райнер Марія Рільке (1875–1926). “Згаси мій зір...”, “Осінній день”, “Гетсиманський сад”, “Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось...”

Ґійом Аполлінер (1880–1918). “Лорелея”, “Міст Мірабо”, “Пісня нелюбого”, “Зарізана голубка й водограї”

Учень:

розповідає про нові віяння в поезії ХХ ст.;
визначає особливості віршів Рільке і Гійома Аполлінера (зокрема - використання останнім впливу на читачів фігурних віршів – “Зарізана голубка й водограї”);
виразно читає й аналізує вірші західноєвропейських поетів початку ХХ ст.

9.

3

3.2 Із російської поезії “срібного віку”

“Срібна вік” російської поезії, його модерністські й авангардистські течії.



Олександр Блок (1880–1921). “Вітер далекий навіяв...”, “Незнайома”, “Весно, весно, без меж і без краю...”, “Скіфи”

Анна Ахматова (1889–1966). “Довкола жовтий вечір ліг”, “Дав мені юнь ти сутужную”, “Реквієм”

Борис Пастернак (1890–1960). “Про ці вірші”, “Визначення поезії”, “По стіні збігали стрілки...”, “Зимова ніч”.

Учень:

називає провідні модерністські й авангардистські напрями і течії “срібного віку” російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників: символізм (Блок), футуризм (ранній Пастернак), акмеїзм (Ахматова);
виразно читає й аналізує вірші російських поетів початку ХХ ст.
ТЛ Дає визначення понять мо­дернізм, авангардизм.

4. Новаторство в драматургії

10

3

Джордж Бéрнард Шоу (1856–1950). “Пігмаліон”

Комедія “Пігмаліон”, її міфологічна основа. Динамізм дії і парадоксаль­ність як невід’ємні риси творчості Шоу. Проблема­тика й художні особливості твору, його “філологічний конфлікт” і соціально-виховна спрямованість. Елайза Дулитл, її шлях від мало привабливої квіткарки-кокні до “чарівної леді”. Інтелектуальний характер драматургії Шоу.



Учень:

доводить, що у веселій, дотепній комедії “Пігмаліон” присутній “філологічний конфлікт”, в якому Шоу втілює ідею вирішення проблеми соціальної рівності ;

визначає гуманітарну освіту і формування почуття власної гідності Елайзи Дулитл як її шлях від мало привабливої квіткарки-кокні до “чарівної леді”, як підґрунтя для “фантастичного міжкласового стрибка” (Б.Шоу);

пояснює сенс назви твору, зокрема – зв’язок (збіги й відмінності) комедії “Пігмаліон” з давньогрецьким міфом про Пігмаліона;

висловлює особисте ставлення до проблем твору, аргументуючи свою точку зору цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття інтелектуальна драма.

5. Підсумок

11

1

Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу


Учень:

називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;

повторює, узагальнює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет