Для стимулювання творчості вчителя, а також з метою запобігання незапланованих змін у виконанні цих програм (на випадок хвороби вчителя, карантину, збігу часу проведення уроків зі святковими днями і т.п.) виділяється резервний час – по 4 години на рік у кожному класі , що становить понад 11% від усієї кількості часу, відведеного на вивчення предмета. Кількість годин на вивчення конкретних тем і творів мають орієнтовний характер. Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, увести до кола вивчення додатковий твір (див. додаток № 2) тощо.
Під час календарно-тематичного та поурочного планування вчителеві слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі “Зміст навчального матеріалу”, з другого – конкретні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури, закладені до розділу “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.
Плануючи і виконуючи програми, слід пам’ятати, що через значне скорочення кількості навчального часу (на 50% у порівнянні з попереднім варіантом Типових навчальних планів) перевагу слід надавати проблемно-тематичному, а не монографічному, структуруванню навчального матеріалу.
І, насамкінець, оскільки наша програма розроблена у відповідності до вимог чинного Державного стандарту базової повної загальної середньої освіти (постанова КМ України № 24 від 14.01.2004), узгоджена із програмами освітніх галузей “Мови і літератури”, “Суспільствознавство” і “Естетична культура” (наказ МОНУ № 132 від 23.02.2004), а також із нещодавно затвердженою “Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах” (наказ МОНУ та АПНУ № 151/11 від 25.02.2004), словесник може краще координувати викладання зарубіжної літератури з іншими шкільними дисциплінами гуманітарного й естетичного циклів (“Українська література”, “Історія України”, “Всесвітня історія”, “Музичне мистецтво”, “Художня культура” та ін.).
Така координація, з одного боку, дозволяє уникнути дублювання змісту навчального матеріалу, який школярі отримують на уроках із суміжних предметів (що особливо важливо за умов згаданого вище скорочення навчального часу на вивчення “Зарубіжної літератури”), з другого – сприяє формуванню в учнів цілісної картини світу, “розсипаної” в мозаїці численних шкільних навчальних дисциплін.
5 клас
(35 год.; 1 год./тижд.; 4 год. – тематична атестація; резервний час – 4 год.)
Твори для текстуального вивчення на навчальний рік -
Прислів’я народів світу (5-7 за вибором учителя і учня).
-
Брати Грімм. “Пані Метелиця”.
-
Ш.Перро. “Попелюшка”.
-
Г.Х.Андерсен. “Снігова королева”.
-
С.Маршак. “Дванадцять місяців” (скорочено).
-
Р.Кіплінг. “Мауглі” (скорочено).
-
Р.Бернс. “Чесна бідність”.
-
Марк Твен. “Пригоди Тома Сойєра” (скорочено).
Для вивчення напам’ять
-
Вірш про природу (за вибором учня).
-
Р.Бернс. “Чесна бідність”.
№
|
К-ть год.
| Зміст навчального матеріалу |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1. Вступ
|
1.
|
1
|
Література і фольклор – скарбниця духовних багатств людства.
Фольклор – усна народна творчість.
Прислів’я та приказки – малі жанри фольклору, джерело народної мудрості.
|
Учень:
називає перелік літературних творів, які вивчатимуться протягом навчального року;
обґрунтовує сенс вислову “література і фольклор – скарбниця духовних багатств людства”;
наводить приклади декількох прислів’їв та приказок різних народів світу;
розпізнає, пояснює і порівнює прямий і переносний сенс вивчених прислів’їв і приказок;
Теорія літератури (ТЛ) Називає малі жанри фольклору: прислів’я, приказки.
|
2. Народна казка
|
2.
|
3
|
Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом – головний конфлікт народної казки. Реальне та фантастичне в ній.
Казка про тварин – один із найдавніших різновидів казки.
Брати Грімм. “Пані Метелиця”
Брати Грімм – відомі збирачі німецьких народних казок. Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу.
Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці “Пані Метелиця”.
|
Учень:
переказує зміст казки “Пані Метелиця”;
висловлює судження про повчально-виховний характер народної казки;
визначає головний конфлікт народної казки (боротьба добра зі злом);
дає оцінку персонажам казки з огляду на їхні вчинки та моральні якості;
виразно читає (в т.ч. “в особах”);
пояснює, чому братів Грімм називають збирачами, а не авторами казок;
перелічує назви 2-3 найвідоміших казок, записаних братами Грімм (“Хоробрий кравчик”, “Гензель і Гретель” та ін.);
розкриває своєрідність конфлікту казки “Пані Метелиця”: різне ставлення її героїв до праці та інших людських цінностей і чеснот: поваги до старших, поцінування не лише матеріальних (дочка), а передовсім духовних і моральних цінностей (пасербиця);
дає оцінку людським якостям персонажів казки з огляду на їхні вчинки, ставлення до роботи, інших людей і т.п.
ТЛ Наводить приклади типової будови казки: зачин, кінцівка, повтори (часто – трикратні) тощо;
дає визначення понять оригінал і переклад, народна казка, “мандрівний сюжет”.
|
3. Літературна казка
|
3.
|
2
|
Шарль Перро (1628–1703). “Попелюшка, або Соболевий черевичок”
Перро як основоположник європейської літературної казки. Збірка “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями” та її найпопулярніші сюжети. “Попелюшка”. Поетизація працьовитості та скромності, ідея винагороди за людські чесноти та страждання, віра в перемогу добра над злом.
|
Учень:
пояснює, що Шарль Перро є основоположником європейської літературної казки;
називає найпопулярніші казки зі збірки Ш.Перро “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями”, а саме: “Червона шапочка”, “Кіт у чоботах”, “Хлопчик, мов мізинчик”, “Спляча красуня”, “Синя борода” та ін.;
називає причини популярності сюжету про Попелюшку в світовій культурі (у казці є мотиви і проблеми, які були, є і завжди будуть актуальними як для окремої людини, так і для усього людства: незаслужені страждання і несправедливість; повага до працелюбства як високої людської чесноти; винагорода Попелюшки за її важку працю і моральні якості);
складає план характеристики головної героїні і підбирає у тексті приклади до розкриття пунктів цього плану;
характеризує Попелюшку;
відрізняє твір Шарля Перро від його пізніших інтерпретацій (братів Грімм, різних кіно- і мультиплікаційних версій тощо).
|
4.
|
3
|
Ганс Хрістіан Андерсен (1805–1875). “Снігова королева”
Поєднання побутовості і фантастики у казках Андерсена. Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви. Авторська оцінка героїв твору.
|
Учень:
перелічує назви та персонажів найвідоміших казок Андерсена: “Принцеса на горошині”, “Дюймовочка”, “Стійкий олов’яний солдатик”, “Гидке каченя”, “Нове вбрання короля” та ін.;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
переказує зміст казки “Снігова Королева” (в т.ч. від імені однієї з її дійових осіб);
називає особливості будови тексту;
пояснює роль у будові казки антитези (протиставлення): дружба – влада, щирі людські стосунки – угода між Каєм і Сніговою Королевою; гаряче серце Герди (добро) – крижаний поцілунок Снігової Королеви і крижане серце Кая (зло) тощо.
ТЛ Дає визначення поняття антитеза, наводять приклади антитези з казки “Снігова королева”.
|
5.
|
3
|
Самуїл Маршак (1887–1964). “Дванадцять місяців”
Казкові мотиви у п’єсі. Протиставлення образів пасербиці – з одного боку та мачухи і її рідної дочки – з другого як втілення конфлікту добра та зла. Підлабузництво підлеглих та необмежена влада – головні причини спотворення характеру принцеси. Особливості драматичного твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п’єси.
|
Учень:
переказує зміст п’єси-казки Маршака “Дванадцять місяців”;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
виділяє казкові мотиви: “мандрівний” сюжет – протиставлення рідної дочки й пасербиці; чарівний предмет (перстень); чарівні помічники (дванадцять місяців); чарівні перетворення (баби та її дочки на собак) і події (фантастично швидка зміна пір року) тощо у п’єсі і робить висновок, що одним із джерел твору є народна казка;
пояснює роль протиставлення образів (з одного боку – пасербиці, з другого – баби та її дочки) як втілення головного конфлікту п’єси – протистояння добра та зла;
пояснює, що підлабузництво підлеглих та необмежена влада – головні причини спотворення характеру Королеви.
ТЛ Дає визначення поняття драматичний твір.
|
4. Література і світ природи
|
6.
|
4
|
Джозеф Редьярд Кіплінг (1865-1936). “Мауглі”
Історія Мауглі, вихованця джунглів. Основні персонажі казки та їх характеристика. Головний закон джунглів і світ людей.
|
Учень:
переказує зміст казки “Мауглі”, історію вихованця джунглів Мауглі;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
відтворює події казки в хронологічній послідовності;
пояснює відмінність художнього світу казки від реального світу (реальні діти-“мауглі” втрачають здатність до спілкування з людьми);
розмірковує над сенсом протиставлення світу джунглів і світу людей;
наводить приклади відповідності світу звірів і світу людей;
характеризує основних персонажів казки і висловлює своє ставлення до них;
відрізняє твір Р.Кіплінга від його пізніших інтерпретацій (в т.ч. різних кіно- і мультиплікаційних версій).
|
7.
|
4
| Алкман (VII ст. до н.е.). “Сплять усі верховини гірські...”
Йоганн Вольфганг Гете (1749–1832). “Нічна пісня мандрівника”
Михайло Лермонтов (1814-1841). Із Гете (“Горные вершины...”) 1
Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Взаємозв’язок стану людської душі та опису природи.
“Олюднення” природи у віршах.
|
Учень:
аналізує вірш Алкмана як один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навіюють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, умиротворення;
аналізує вірш Гете як суголосний поезії Алкмана, знаходить спільні риси в двох творах (образи гірських вершин, сонних птахів, створення настою спокою);
порівнює переспів Лермонтовим вірша Гете: навіювання душевного спокою, спільні художні образи (гірські вершини, поснуле птаство і т.д.);
виразно читає поезії, намагаючись відтворити інтонацією їхній настрій;
порівнює відомості про пейзаж, отримані на уроках музичного та образотворчого мистецтва і зарубіжної літератури.
ТЛ Наводить приклади використання епітетів у текстах поезій.
|
|
|
Федір Тютчев (1803-1873). “Я знаю в прáосені пору...”
Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.
|
Учень:
виразно читає і аналізує вірш, звертаючи увагу передовсім на красу “золотої осені”, гармонійну єдність природи і людини: завмирає природа і закінчує свою працю людина;
знаходить у вірші епітети (марна борозна, блакить прозора) і пояснює їхню роль (створення переконливих, художньо досконалих образів: краса природи, гармонія природи і людини).
|
|
| Мацуо Басьо (1644-1694). Хоку
Одухотворення природи – характерна ознака японської культури. Природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів японців.
Характерні ознаки хоку.
|
Учень:
виразно читає тривірші (хоку) “На всохлу гілку...”, “Старий ставок...”, “Соловей на гілці...”, “Метелик літає...” та ін.;
виділяє характерні ознаки хоку: постійну кількість рядків, стислість, увагу до деталі, “сезонну поетику /символіку/” (наприклад, весна – квітуча слива, сакура, туман; осінь – хризантема, крики гусей) тощо;
обґрунтовує тезу про повагу до самобутності культури будь-якого народу як необхідну рису сучасної людини;
ТЛ Дає визначення поняття хоку, називає його жанрові ознаки.
|
5. Світ дитинства й моральні цінності в літературі
|
8.
|
2
|
Роберт Бернс (1759-1796). “Чесна бідність”
Уславлення у вірші справжніх людських чеснот. Віра у світове братерство – основна ідея твору. Антитеза як основа його будови.
|
Учень:
виразно читає напам’ять вірш “Чесна бідність”;
аналізує вірш, звертаючи увагу на відображення у назві твору життєвих ідеалів поета, уславлення у вірші справжніх людських чеснот: духовності, шляхетності, честі, чесності, розуму та ін., на роль антитези (протиставлення) у втіленні головної думки твору, на особливу емоційну піднесеність твору (окличні й питальні речення);
висловлює особисте ставлення до морально-етичних проблем, поставлених у вірші.
|
9.
|
4
|
Марк Твен (1835-1910). “Пригоди Тома Сойєра”
Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в романі. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Цінності дитинства та їх доля в дорослому житті. Вплив світу дорослих на дитячі стосунки.
|
Учень:
називає основні твори для дітей Марка Твена: “Пригоди Гекльберрі Фінна”, “Принц та злидар” та ін.;
переказує зміст та знаходять автобіографічні мотиви повісті “Пригоди Тома Сойєра”;
сприймає цілісно текст великого обсягу;
висловлює судження про багатоплановість твору: з одного боку – радісно-бешкетливий світ дитинства з цінностями і забобонами, неприйнятними у дорослому житті, з другого – глибина морально-етичних проблем (готовність Тома Сойєра і Гека Фінна до самопожертви заради порятунку Мефа Потера і вдови Дуглас; необхідність переборювання домінування власних образ заради почуття близьких людей (поведінка Тома Сойєра та його друзів до, під час і після проведення заупокійної меси) тощо;
висловлює судження про причини популярності повісті;
характеризує літературних героїв на основі їхніх портретів, вчинків та переживань, ставлення до них інших персонажів;
знаходить комічне в тексті і пояснює його роль (характеристика персонажів);
висловлює особисте ставлення до персонажів повісті, аргументуючи свою точку зору цитатами і прикладами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття повість.
|
6. Підсумок
|
10
|
1
|
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу
|
Учень:
називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;
висловлює судження про роль світової художньої літератури як скарбниці духовних багатств людства.
|
6 клас
(35 год.; 1 год./тижд.; 4 год. – тематична атестація; резервний час – 4 год.)
Достарыңызбен бөлісу: |
