Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання


Твори для текстуального вивчення на навчальний рік



бет7/12
Дата04.07.2016
өлшемі473 Kb.
#176595
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Твори для текстуального вивчення на навчальний рік


  1. Архілох, Сапфо (1-2 вірші за вибором учителя і учня).

  2. Вергілій. “Енеїда” (фрагменти): Заспів (кн.1, вірші 1–33), “Пророцтво Анхіза” (кн.6, вірші 752–853).

  3. Данте. “Божественна комедія”: “Пекло” (скорочено).

  4. М.Сервантес. “Дон Кіхот” (ч.І., скорочено).

  5. В.Шекспір. “Гамлет”.

  6. П.Кальдерон. “Життя – це сон”.

  7. Й.В.Гете. “Фауст” (ч.І., скорочено).


Для вивчення напам’ять

  1. Шекспір. Монолог Гамлета “Бути чи не бути ?..”






К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Вступ

1.

1

Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва.

Веди, Біблія, Коран як пам’ятки світової літера­тури



Учень:

називає характерні ознаки художньої літератури як мистецтва слова, визначає її місце серед системи інших видів мистецтва;

визначає Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури, наводить приклади їхнього впливу на розвиток світової культури.

2. Із античної літератури

2.

1

Антична (давньогрецька і давньоримська) література – вихідна основа європей­ських літератур.


Учень:

характеризує античну літературу як вихідну основу європей­ських літератур, невичерпне джерело сюжетів, тем, образів для літературного процесу наступних епох;

пригадує відомості про добу античності, отримані на уроках всесвітньої історії.

3.

1

2.1 Із давньогрецької лірики

Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики. Злиття в ній особистих почуттів і переживань поета з реаліями життя, утвердження самоцінності люд­ської особистості.



Архілох (серед. VII ст. до н.е.). “Серце, серце...”, “Всі шляхи богам відкриті...”, “Хліб мій на списі замішений”, “В горі невтішному...”

Образ суворого поета-воїна, мужньої людини (“Хліб мій на списі замішений”). Заклик до мужнього і спокійного ставлення до життєвих поразок і перемог, “змін у людському житті”.



Сапфо (VII-VI ст. до н.е.). “До богів подібний...”, “Жереб мені випав такий...”

Майстерність Сапфо у відтворенні психології людини.



Учень:
дає визначення давньогрецької лірики як єдності, з одного боку, власне поетичного тексту, а з другого – музики;
визначає Архілоха і Сапфо як видатних представників давньогрецької лірики;

називає провідні теми віршів:
а) Архілоха: заклик до мужнього і спокійного ставлення до життєвих перемог і поразок (“Серце, серце...”, “Всі шляхи богам відкриті...”, “В горі невтішному...”);

б) Сапфо: зображення почуттів дружби, кохання (“До богів подібний...”), замилування красою життя, природи (“Жереб мені випав такий...”).



виразно читає і аналізує окремі вірші давньогрецьких ліриків.

4.

2

2.2 Із давньоримської літератури

Публій Вергілій Марон (70-19 pp. до н.е.). “Енеїда”: Заспів, “Пророцтво Анхіза”.

“Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея – заснов­ника Риму. Поетизація римської доблесті, патріотизму, величі Риму як провідні настанови й основний пафос поеми.


Учень:


визначає значення творчості Вергілія як творця національного героїчного епосу;

пояснює, що “Енеїда” є літературною обробкою римської легенди про троянця Енея – легендарного заснов­ника Риму;

переказує сюжет поеми “Енеїда”, читає окремі фрагменти з тексту, визначає провідну думку твору – звеличення римської держави (головний герой “Енеїди” не троянець Еней, а Рим);

пригадує відомості про римську державу і добу Октавіана, отримані на уроках всесвітньої історії.

3. Із літератури Середньовіччя

5.

1

Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.

Учень:

називає хронологічні межі доби Середньовіччя: від V (476 рік – падіння Риму, Західної Римської імперії) до XV ст. (падіння Візантії; великі географічні відкриття, в т.ч. Америки);

пригадує відомості про добу Середньовіччя, отримані на уроках всесвітньої історії та історії України.

6.

3

Аліг’єрі Данте (1265–1321). “Божественна комедія” (“Пекло)

“Божественна комедія” – філософсько-художній синтез середньовічної культури. Композиція поеми. Бачення світу в поемі, її алегоричний зміст.



Учень:

пояснює, що поема “Божественна комедія” є філософсько-художнім синтезом (узагальненням найвищих досягнень) середньовічної культури;

переказує ключові фрагменти “Божественної комедії” (“Пекло”);

складає план її першої частини (дев’ять кіл Пекла: хто за що карається);

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в поемі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття терцина.

4. Із літератури доби Відродження

7.

1

Доба Відродження, її хронологічні межі (XIV-XVI ст.). Ідейний рух гуманізму. Античність і культура Відродження.

Учень:

пояснює, чому Відродження називають світоглядним пере­воротом;

пригадує відомості про культуру Відродження, отримані на уроках всесвітньої історії.

8.

4

Мігéль де Сервантес Сааведра (1547–1616). “Дон Кіхот” (І частина)

Роман “Дон Кіхот” – пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя. Мандри Дона Кіхота у пошуках справедливості. Очікувані та реальні наслідки його вчинків. Романтизм Дона Кіхота та твереза розсуд­ливість Санчо Панси. Дон Кіхот – вічний образ всесвітньої літератури.



Учень:

переказує близько до тексту ключові епізоди роману; перелічує основні пригоди Дон Кіхота (битва з вітряками, бурдюгами вина, звільнення злочинців тощо);

сприймає великий за обсягом твір цілісно;

характеризує образи Дон Кіхота і Санчо Панси;

висловлює судження про те, чому Дон Кіхот став вічним образом світової літератури;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в романі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття вічний образ.

9.

4

Вíльям Шекспір (1564–1616). “Гамлет”.

Шекспір – геніальний англійський дра­матург доби Відродження.

Трагедія “Гамлет”, її філософсько-моральні мотиви.

Гамлет – вічний образ світової літе­ратури.

Багатогранність шекспірівських характерів.


Учень:

переказує близько до тексту ключові епізоди трагедії;

називає провідні філософсько-моральні мотиви трагедії “Гамлет”: мотив пізнання людиною зла та необхідності боротьби з ним; мотив зіткнення благородства й ницості;

доводить, що Гамлет – вічний образ світової літе­ратури;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в трагедії, аргументуючи свою точку зору цитатами з тексту.

5. Із літератури XVII століття





10

1

Бароко й класицизм як провідні літературні напрями XVII століття.

Бароко – перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко. Естетика і поетика літератури бароко.




Учень:

визначає бароко й класицизм як провідні літературні напрями XVII століття;

пояснює, що бароко є першим художнім напрямом, який охопив практично всю Європу, в т.ч. українські землі;

пригадує відомості про XVII століття та його культуру, отримані на уроках всесвітньої історії, історії України, української літератури.




11

3

Пéдро Кальдерон (1600–1681). “Життя – це сон”.

Втілення в драмі світоглядних і художніх принципів бароко. Філософсько-моральний конфлікт драми. Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо.



Учень:

доводить, що в драмі “Життя – це сон” втілилися художні особливості бароко (схильність до протиставлення, барокова пишність і надлишковість у вживанні метафор, епітетів, порівнянь і т.п.);

визначає філософсько-моральний конфлікт драми;

простежує причини і наслідки еволюції, зміни образу Сехісмундо;

ТЛ Дає визначення поняття бароко




6. Із літератури XVIIІ століття




12

1

Просвітництво як літературна епоха. Провідні ідеї Просвітництва (віра у всеперемагаючу силу розуму, у безмежні можливості людини) та їх втілення в літературі.

Учень:

характеризує Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху; підкреслює важливу роль літератури в пропаганді та розповсюдженні прсвітницьких ідей;

пригадує відомості про XVIIІ століття та його культуру, отримані на уроках всесвітньої історії, історії України, української літератури.




13

3

Йóганн Вóльфґанґ Ґете (1749–1832)

“Фауст” (І частина)

Трагедія “Фауст” як один із найвидатніших творів світової літератури. Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита.


Учень:

переказує близько до тексту ключові епізоди трагедії;

сприймає текст цілісно;

розкриває головну тему трагедії – пошуки людиною сенсу буття і свого призначення;

характеризує образ Фауста, Маргарити, Мефистофеля;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.




6. Підсумок




14

1

Узагальнення та систематизація вивченого протя­гом року матеріалу.


Учень:

називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;

повторює, узагальнює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу.





Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет