ге
в з
н
в в
з
"О
с
со
5 в'
т.
|
♦
|
ге
|
|
|
в
|
ьо
|
в"
|
|
ге
|
|
ге
|
а
|
3
|
|
в
|
|
ге в
|
|
3
|
в
|
X
|
я*
|
і—; _
|
я
|
ЗІ
|
|
—
|
н
|
ге
|
ге
|
|
(
|
. .
|
я
|
СП
|
о
|
|
в
|
«
|
^
|
Я
|
в
|
<<
|
я
|
|
о
|
|
Гз
|
Р;
|
я
|
И
|
1—1
|
33
|
ге
|
|
я
|
|
В .
|
р
|
|
й
|
в
|
X
|
|
со
|
|
|
63
г- в СЛ
^ ге о ге н ге X ге ' о н ю ол ,ге ' ^ 3 < їч
Оі ^ " О N3 і 0 2
Я Я
я «< в $
^ << ^
* й. § ~
2 ^ —
в
63
Із
В з. О в
63
н ге ■а
2 ?? Й —■о в
в
63
Ол
ге
в
в
^ со
П и
З н
—>. ІО СЛ о кз V
63
А О
У системі початкових слідчих дій необхідно виділити ті, які за справами про зґвалтування рекомендується виконувати невідкладно: допит потерпілої; розшук і затримання підозрюваного; огляд місця події, виїмка й огляд одягу потерпілої і підозрюваного; судово-медична експертиза чи освідування потерпілої і підозрюваного. Час, послідовність, спрямованість, поєднання оперативио-розшукових і слідчих дій обумовлені вихідними даними конкретної слідчої ситуації.
Початковий етап розслідування зґвалтування завершується тоді, коли зібрано достатньо доказів для висунення обгрунтованих слідчих версій стосовно обставин вчиненого злочину і вини конкретної особи.
До найбільш типових версій під час розслідування справ про зґвалтування можна віднести:
-
мало місце зґвалтування з застосуванням фізичного чи психічного насильства, чи погрози його застосування;
-
статтевий акт був виконаний за добровільною згодою заявниці;
-
заява про зґвалтування є неправдивим доносом;
-
мало місце задоволення статевої пристрасті неприродним способом;
-
злочин не був закінчений (потерпіла зуміла захиститися).
Особливості планування розслідування за справами про
зґвалтування в значній мірі обумовлені типовими слідчими ситуаціями, що виникають на початковому етапі розслідування. Перша з них - коли потерпілій відомий ґвалтівник, друга - коли зґвалтування вчинено невідомим.
У разі, коли потерпіла називає в якості ґвалтівника особу, їй відому, перед слідчим стоїть завдання перевірити, чи дійсно вона винна у скоєнні злочину.
Вибірковий аналіз кримінальних справ показує, що в переважній більшості (понад -/.() випадків підозрювані, відомі потерпілим, посилаються на те, що статевий акт було здійснено добровільно.
Успішне розслідування зґвалтування забезпечується лише в тому випадку, якщо слідчий наполегливо і послідовно перевіряє показання і потерпілої, і особи, підозрюваної в зґвалтуванні. 372
Під час перевірки версії про добровільний характер статевого акту слідчий перш за все виясняє, чи застосовував підозрюваний насильство (чи погрозу насильством) для вчинення статевого акту. З цією метою він у першу чергу здійснює огляд місця події, обшук в квартирі підозрюваного, огляд його одягу, освідування підозрюваного і потерпілої, допит очевидців та інших свідків.
У разі, коли ґвалтівник невідомий потерпілій, перевірка версій і планування розслідування мають певні особливості. В цих випадках перевіряються версії про особу злочинця, речові докази, виявлені на місці події. Проводиться невідкладний допит потерпілої, огляд місця події, допит свідків, призначається судово-медична експертиза потерпілої.
Під час розслідування замаху на зґвалтування слідчий найчастіше висуває і перевіряє версії, пов'язані з виясненням питань про те, чи дійсно мав місце замах на зґвалтування чи заявниця добросовісно помилялась в оцінці вчинених дій; чи не є заява завчасно неправдивою, поданою з мстою компрометування певної особи; чи не є відмова від вчинення зґвалтування добровільною, що виключає кримінальну відповідальність. У відповідності з вказаними версіями планується провадження слідчих дій: допит і освідування заявниці і підозрюваного, огляд місця події, допит свідків.
Необхідно також побудувати і перевірити версії про скоєння зґвалтування однією особою чи групою осіб. Основні версії, які повинні бути ретельно перевірені стосовно суб'єкта даного злочину, такі:
-
звалтуваиня скоєно особою, на яку вказала потерпіла;
-
потерпіла помиляється в імені особи, що скоїла зґвалтування, чи умисно вказує на іншу особу;
-
потерпіла обмовлює конкретну особу з будь-яких причин.
За справами про зґвалтування поряд зі слідчими діями в
плані розслідування повинні бути передбачені й оперативно- розшукові заходи. Вони здійснюються з метою швидкого розшуку злочинця, встановлення очевидців, свідків злочину, виконання інших доручень слідчого. У тих випадках, коли злочинець невідомий, особливо важливо під час своєчасного одержання інформації про обставини злочину і прикмети злочинця негайно організувати його розшук «за гарячими слідами». Чим швидше буде розпочато переслідування злочинця, тим повніше іі ефективніше буде використано оперативно-роз- шукові заходи.
§3. Наступний етап розслідування
Внаслідок проведених слідчих дій на початковому етапі встановлені основні обставини, що відносяться до події злочину: коли, де і в якій обстановці було скоєно зґвал тування; в чому проявлялося фізичне чи психічне насильство; чим погрожував ґвалтівник потерпілій і чи застосовував з цією метою будь-які знаряддя; які спричинені потерпілій ушкодження і чим; чи проявляла потерпіла опір і в чому вій виражався; чи є сліди її опору на одязі і тілі ґвалтівника; чи був злочин закінчений, якщо ні, то чому; які сліди насильства залишились на тілі та одязі потерпілої; чи не перебувала потерпіла в момент насильства у хворобливому чи безпорадному стані; чи жила вона раніше статтевим життям; хто міг бачити її і насильника на місці події до і після неї; чи знайома вона з ґвалтівником та їх взаємовідносини; чи не просив він відмовитися вщ заяви про зґвалтування, що за це обіцяв тощо.
Достарыңызбен бөлісу: |