Перевірка показань на місці. Під час перевірки показань на місці пояснення потерпілої чи обвинуваченого співставляють- ся з раніше даними показаннями і з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом можуть бути виявлені неточності і протиріччя в показаннях, нові речові докази. Перевірка показань на місці важлива тим, що сприяє пожвавленню асоціативних зв'язків. Особа, що допитується, одержує можливість повніше і точніше згадати і відтворити окремі обставини з урахуванням обстановки місця події.
Пред'явлення для упізнання. Під час розслідування зґвалтування часто виникає необхідність у пред'явленні для упізнання особи чи предметів потерпілій, підозрюваному чи свідкам. Проводиться дана слідча дія в порядку, передбаченому вимогами кримінально-процесуального законодавства.
Основні завдання профілактичних процесуальних та орган- ізаційно-виховних дій слідчого - це виявлення причин та умов скоєння злочину, вжиття необхідних заходів (через державні органи і громадські організації) щодо усунення їх, а також недопущення чи присікання аналогічних злочинів на підвідомчій території.
Контрольні запитання
-
У чому полягає сутність криміналістичної характеристики зґвалтувань?
-
Які елементи входять в криміналістичну характеристику зґвалтувань?
-
У чому полягає початковий етап розслідування зґвалтувань?
-
Які типові версії про зґвалтування па початковому етапі розслідування можуть висуватись?
-
У чому суть наступного етапу розслідування зґвалтувань?
-
Які типові ситуації можуть виникати після пред'явлення ґвалтівнику постанови щодо притягнення його в якості обвинуваченого?
-
Які особливості тактики провадження окремих слідчих дій під час розслідування зґвалтувань?
Теми рефератів і курсових робіт
-
Проблеми розслідування зґвалтувань засобами і методами криміналістики.
-
Значення і завдання криміналістичної характеристики зґвалтувань в ході розслідування і попередження даного виду злочинів.
-
Особливості початкового і наступного етапів розслідування зґвалтувань.
Література
-
Кримінальний кодекс України. - К, 2001. - С. 99-101.
-
Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 1994. - С. 14, 52, 73-75.
-
Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лиси- ченко. - К, 1988. - С. 131-156.
-
Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М„ 1997. - С. 546-562.
-
Криміналістика. Підручник / За ред. В.К). Шепітька. - К, 2001. - С. 419- 444.
Тема 28. Розслідування крадіжок
Криміналістична характеристика крадіжок
Початковий етап розслідування
Наступний етап розслідування
Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
§1. Криміналістична характеристика крадіжок
Кримінальний закон розрізняє крадіжку як таємне викрадення чужого майна (ст. 185 КК України). Під час розслідування крадіжок підлягають встановленню наступні обставини:
-
чи мав місце факт крадіжки;
-
час, місце і спосіб вчиненя крадіжки;
-
чи використовувались злочинцем технічні засоби і які саме;
-
у кого вчинено крадіжку і кому належить викрадене майно;
-
які речі викрадено, їх прикмети;
-
розмір спричиненої шкоди;
-
де знаходиться викрадене майно;
-
хто скоїв крадіжку, кількість злочинців, роль кожного із них під час вчинення злочину, чи була між ними попередня змова, чи не вчинені злочинцем інші крадіжки;
-
які обставини сприяли скоєнню крадіжки.
Обтяжуючими вину обставинами під час скоєння крадіжки
є: спричинення значної шкоди потерпілому; скоєння крадіжки з попередньою змовою групи осіб; скоєння крадіжки повторно; скоєння цього злочину з проникненням у житло.
Крадіжка включає значне коло злочинів, які відрізняються предметом посягання, способом вчинення і приховування, місцем реалізації злочинного задуму. Виходячи з цього, можна поділити крадіжки:
-
з приміщень - магазинів, кіосків, складів, санаторіїв, гуртожитків, готелів, квартир, будинків, дач тощо;
-
особистих речей громадян у потягах, на вокзалах тощо;
-
матеріальних цінностей з цехів промислових підприємств, підприємств агро-ітромислового комплексу, комунального господарства і будівельних майданчиків, а також вантажів па запізнії чому, річковому, морському і повітряному транспорті;
-
кишенькові (у громадському транспорті, на базарах);
-
транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів, мопедів тощо).
Конкретна подія крадіжки характеризується притаманною їй індивідуальною сукупністю ознак. Однак ці злочини мають і спільні риси, які дозволяють дати їм узагальнену характеристику і виділити при цьому певну специфіку розслідування деяких видів крадіжок і на цій основі визначити основні елементи криміналістичної характеристики цього виду злочинів, зокрема: обстановку, в якій готуються і вчиняються крадіжки; предмет злочинного посягання; способи вчинення крадіжок; типові сліди; особу злочинця; особу потерпілого від злочину.
Кожний із перерахованих елементів обєднує цілу групу обставин, тісно пов'язаних і взаємообумовлених в конкретній події, що розслідується. В даному випадку доцільно розглянути кожний елемент криміналістичної характеристики крадіжок окремо.
Важливе місце серед елементів криміналістичної характеристики крадіжок займає обстановка, в якій готуються і вчиняються ці злочини. В обстановку включаються місце і час скоєння крадіжок. Місце вчинення у більшості випадків обмежено невеликою площею (ділянка місцевості, приміщення тощо). Щодо даних про час скоєння крадіжок, то питома вага їх у загальній кількості злочинів, іцо скоюються в святкові і вихідні дні, дещо нижча, ніж в інші дні тижня. Більшість квартирних крадіжок, як показує вивчення практики, вчиняється з 8 до 18 години, коли основна маса працюючих мешканців відсутня; крадіжки автомобілів із гаражів вчиняються найчастіше в нічний час, з відкритих стоянок - вдень; значна кількість кишенькових крадіжок вчиняється в ранкові і вечерні часи пік, коли створюються сприятливі для них умови в міському транспорті, магазинах та інших багатолюдних місцях.
Предметом крадіжок можуть бути різні речі із приміщень, що зберігаються в квартирах, домах, дачах, гроші, вироби із дорогоцінних металів, радіо-, кіно-, фотоапаратура, вироби із хрусталю, антикварні речі, книги, автомобілі, мотоцикли, мопеди тощо.
Предметом кішенькових крадіжок є гроші, інші цінності, кіно-, фотоапарати, портативні магнітофони, радіоприймачі, що викрадаються з кишень, сумок, портфелів, валіз.
Спосіб вчиненя крадіжки є основним елементом криміналістичної характеристики, оскільки об'єднує одним задумом систему дій щодо приготування, вчинення і приховання злочину. Більшості крадіжок із приміщень, автомобілів передує поперднє вивчення місця. З цією метою використовуються різні приводи для відвідування приміщень: під видом слюсаря, електрика, газовика тощо. Мета відвідування - визначення предмета крадіжки і місця його зберігання, вивчення розташування приміщень, особливостей замикаючих пристроїв на дверях, вікнах, кількість мешканців тощо.
В якості знарядь злому використовуються як інструменти побутового призначення, так і спеціально виготовлені.
Більшість крадіжок скоюється з приховуванням слідів злочину. Злочинці заздалегідь передбачають шляхи залишення місця крадіжки. Викрадене майно збувається, як правило, незнайомим особам.
Спосіб вчинення злочину у більшості випадків дозволяє визначити деякі особливості особи, що скоїла крадіжку (стать, вік, рід занять тощо).
В криміналістичній характеристиці крадіжок важливе місце займають дані про типові сліди та інші джерела. Механізм слідоутворсипя під час вчинення крадіжки обумовлюється характером взаємодії злочинця з навколишньою матеріальною обстановкою. На місці події сліди залишають: злочинець у вигляді слідів ніг, рук, зубів, крові, слини, губної помади, мікроча- стин одягу, запахові сліди тощо; знаряддя злочину - сліди розпилу, удару, віджиму, свердління, транспортних засобів тощо. Всі сліди між собою пов'язані і відображають ознаки конкретного предмета чи особи, а також механізму слідоутвореиня. На тілі, одязі та взутті злочинця і використаних ним знаряддях також можуть залишатися сліди з місця події і від злочинних дій (пошкодження, нашарування фарби, грунту, металевих і дерев'яних опилок, крові, волокон тканини тощо).
Особа злочинця в криміналістичній характеристиці крадіжок також займає важливе місце. Злочинців, що скоїли крадіжки, можна умовно поділити на дві групи:
-
особи з стійкою антисуспільною установкою, які вчиняють крадіжки великої кількості предметів і добре продуманим способом. Вони можуть мати певну спеціалізацію (квартири зі зломом, кишенькові, крадіжки автомобілів тощо);
-
особи, що вчинили крадіжку у зв'язку з виникненням певних конкретних обставин. Внутрішньо вони не підготовлені до скоєння злочинів, але вчиняють крадіжку, коли зовнішня обстановка, найчастіше віктимна поведінка жертви, провокує на її скоєння (залишені без нагляду особисті речі, не закриті на замок двері автомобіля тощо). Ці особи викрадають предмети, що знаходяться на виду, і намагаються швидко залишити місце крадіжки. Значну частку серед крадіїв складають неповнолітні. Характерним для обох груп злочинців є наявність корисливого мотиву.
Достарыңызбен бөлісу: |