Крім того, слідчий уже володіє відомостями: що собою представляють потерпіла і підозрюваний, є покази їх і свідків, одержані під час допиту; складений розгорнутий план розслідування. Особливості наступного етапу розслідування в основному залежать від того, наскільки повно досліджені на початковому етапі версії про обставини зґвалтування, відношення і поведінка потерпілої і підозрюваного, позиція, яку вій зайняв після пред'явлення постанови про притягнення в якості обвинуваченого і під час допиту.
В ході наступного етапу розслідування в залежності від поведінки обвинуваченого виникають такі типові ситуації:
1) обвинувачений визнає зустріч з потерпілою і факт статте- вих зносин з нею, але відкидає їх насильницький характер;
-
визанє знайомство з потерпілою, посилається на наявність між ними інтимних відносин і заявляє, що статевий акт з нею був добровільний;
-
відкидає зустріч з потерпілою, посилається на алібі.
Під час першої ситуації завдання слідчого зводиться до того, щоб на підставі зібраних на початковому етапі розслідування фактичних даних побудувати версії, перевірка яких дозволить достовірно встановити: з якою метою і за чиєю ініціативою зустрілися потерпіла і обвинувачений на місці події, чи приховували вони цю зустріч від оточуючих; чи мало місце насильство з боку обвинуваченого та опір потерпілої; чи могло їх знайомство стати умовою або приводом до статевого акту. Для перевірки версій, спрямованих на вияснення першого питання, необхідно детально проаналізувати обставини зустрічі і взаємовідносини потерпілої та обвинуваченого. З цією метою слідчий повинен шляхом допиту обвинуваченого, потерпілої і свідків, на яких вони посилаються, установити: як давно вони знайомі і при яких обставинах відбулось їх знайомство; чи проявлялась під час попередніх зустрічей у кого-небудь із них схильність до зближення; як вела себе потерпіла в колі знайомих з обвинуваченим та іншими чоловіками; чи була вона раніше або в даний час знайома з ким-небудь із них тощо. Важливо вияснити також, з якою метою і за чиєю ініціативою відбулась зустріч на місці події, хто знав про цю зустріч і бачив їх перед нею.
Перевірка версій і пояснень потерпілої та обвинуваченого по другому питанню вимагає детального аналізу слідів насильства на одязі і гілі як потерпілої, так і підозрюваного, перевірки їх показань про походження цих слідів, відповідності їх висновкам судово-медичної і криміналістичної експертиз.
Перевірка версій і показань потерпілої та обвинуваченого за третім питанням, крім детального вивчення характеру їх попередніх відносин, повинна бути спрямована на всебічне вивчення обстановки події, що розслідується.
Під час другої ситуації, коли обвинувачений в казус на знайомство з потерпілою, посилається на наявність інтимних відносин між ними і добровільні статеві зносини, за кожним із фрагментів його пояснень необхідно висунути обгрунтовані версії і критично їх перевірити: виїмкою та оглядом переписки з потерпілою, виявленням і вивченням інших доказів, на які він посилається (щоденники, фотознімки, подарунки тощо), а також допитом осіб, які добре знають обох і взаємовідносини між ними на протязі всього періоду знайомства. Встановлення інтимного зв'язку з обвинуваченим, який раніше приховувала потерпіла, може бути важливим підтвердженням правдивості його показань про добровільний характер статевого акту і підставою для побудови версій про можливий наклеп потерпілої.
Під час третьої ситуації, коли обвинуваченні і відкидає факт зустрічі з потерпілою, посилаючись на алібі, необхідно ретельно перевірити посилання па алібі, встановити чи спростувати версію звинувачення про його перебування на місці події і факту статевого акту з потерпілою з застосуванням насильства. Перевірка посилань на алібі у цих випадках нічим не відрізняється від перевірки його за справами про вбивства. Аналогічно, шляхом співставлення показань обвинуваченого і потерпілої з результатами огляду місця події та інших слідчих дій, повинна бути перевірена версія щодо перебування його на місці події. У даному випадку важливе значення може мати провадження очної ставки між ним і потерпілою, а також одночасна чи почергова перевірка їх показань на місці події.
Важливим завданням наступного етапу розслідування справ про зґвалтування є виявлення обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності винного, а також причин й умов, що сприяли скоєнню даного злочину. Тому під час уточнення плану розслідування з урахуванням ситуації, що склалася, та версій, що підлягають перевірці, необхідно включати в нього питання, що відносяться до виявлення не лише виправдувальних чи звинувачуючих обставин, аіе й пом'ягшуючих чи обтяжуючих його відповідальність, а також про причини й умови, що сприяли скоєнню даного злочину.
§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
В ході розслідування факту зґвалтування важливе значення має допит потерпілої, оскільки лише їй відомі подробиці скоєння цього злочину і дані про особу, що його вчинила. Проводять його терміново після порушення кримінальної справи В ході допиту встановлюються деталі скоєного злочину, оскільки саме вони, як правило, мають значення під час викриття злочинця, а також у ході подальшої перевірки показань потерпілої.
У ході допиту необхідно вияснити: де мало місце зґвалтування, коли, в якій обстановці, яким чином потерпіла опинилась па місці події, поведінку злочинця до і після скоєння злочину, чи мало місце фізичне і психічне насильство і в чому воно проявлялося, чи застосовував в даному разі злочинець зброю.
Якщо потерпіла повідомляє, що вона перебувала в момент зґвалтування у безпорадному стані, необхідне) одержати від неї детальні показання, в чому саме проявлявся її безпорадний стан і які причини його.
Важливо вияснити також, чи проявляла потерпіла опір ґвалтівнику, в якій формі він проявлявся, чи була боротьба між ними і які у зв'язку з цим сліди могли залишитися на одязі і тілі злочинця, де цей одяг знаходиться. Якщо потерпілій не відома особа, що скоїла зґвалтування, то в ході допиту необхідно детально вияснити прикмети зовнішності злочинця, які сприяли б його розшуку.
Якщо потерпілій відома особа, що скоїла зґвалтування, необхідно вияснити все, що стосується характеру взаємовідносин між нею і підозрюваним. В ході допиту виясняється також те, чи потерпіла добровільно подала заяву про зґвалтування. Якщо потерпіла допитується після того, як пройшов певний час після зґвалтування, необхідно перевірити, чи вона вагітна.
Розшук і затримання злочинця відноситься до числа першочергових дій. У цих випадках доцільно користуватися допомогою потерпілої, яка найбільш достовірно може визначити особу, що скоїла злочин. У розшуку і затриманні беруть участь працівники карного розшуку за дорученням слідчого.
Огляд місця події також проводиться за участю потерпілої. Особлива увага приділяється виявленню та описуванню місця зґвалтування, його розташування по відношенню до дороги, найближчих будівель тощо.
У ході огляду необхідно звернути увагу на можливість утворення на одязі, взутті і тілі ґвалтівника нашарувань ґрунтового забруднення і рослинних часток, взяти їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочастинок необхідно починати з огляду місця події.
Обшук і виїмка. Під час затримання підозрюваного проводиться обшук: особистий; за місцем проживання; за місцем роботи. Мета обшуку - відшукати предмети, які знаходились у підозрюваного в момент зґвалтування потерпілої чи раніше належали їй. Виїмка, як правило, проводиться на початковій стадії розслідування перед оглядом одягу потерпілої і підозрюваного. Дана слідча дія повинна проводитися в усіх випадках порушення справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої і підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства, які потім використовуються в якості доказів.
Огляд одягу проводиться на місці його виїмки. Для його дослідження застосовують ультрафіолетовий світильник. В огляді приймають участь поняті, а в необхідних випадках спеціалісти (судово-медичний експерт, криміналіст). Необхідно ретельно оглянути зовнішню і внутрішню сторони одяїу, кишені, манжети, шви тощо. Навіть якщо під час огляду не виявлено нічого суттєвого, але є підстави думати, що одяг до чогось доторкався, його необхідно відправити на експертизу. Мікрочастинки вилучають окремо.
Призначення експертизи. Для виявлення даних, що свідчать про здійснення статевого акту, а також установлення тілесних пошкоджень, які вказують на насильницьке скоєння статевого акту, призначається судово-медична експертиза потерпілої. З її допомогою визначаються: наявність факту злочину; наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
На вирішення судово-медичної експертизи виносяться такі питання:
-
чи е в наявності тілесні ушкодження, характерні для зґвалтування, їх давність;
-
чи порушена дівоча плевра, якщо так, то при яких обставинах;
-
чи відповідає характер виявлених ушкоджень обставинам, викладених потерпілою;
-
чи є на тілі потерпілої плями крові чи сперми, їх група і походження;
-
чп жила потерпіла раніше статтевнм життям;
-
чи є ознаки венеричного захворювання, якого і коли воно виникло;
-
чи вагітна потерпіла, строк вагітності.
Під час розслідування зґвалтування здійснюється допит підозрюваного. Його доцільно проводити після допиту потерпілої з використанням даних, які вона повідомила. Мета допиту - встановити не лише причетність підозрюваного до даного злочину, а й установлення взаємовідносин з потерпілою, обставин і мотивів його скоєння.
До допиту підозрюваного необхідно підготуватися: проаналізувати показання потерпілої, результати огляду місця події та її одягу, висновок судово-медичної експертизи, ознайомитися з характеристикою та іншими документами, що дозволяють скласти уявлення про особистість підозрюваного, його спосіб життя і поведінки. Такі дані необхідні для визначення тактики допиту та орієнтування в ході його проведення.
Достарыңызбен бөлісу: |