Таблица 1. Реакция коз на введение БСМ

Таблица 1. Реакция коз на введение БСМ

Результаты представлены в табл. 2, 3. Объем спермы у козлов опытной группы был выше, чем у козлов контрольной на 22,4%, концентрация спермиев – на 21,9%, подвижность – на 18%. Таким образом, применение БСМ улучшает качество свежей спермы в среднем на 18-22 %. Подвижность спермы после замораживания у козлов опытной группы повысилась на 55%.

После применения биостимуляторов в следующем году половая активность козлов по сравнению с контролем улучшилась незначительно (на 4%), объем спермы и качество возросли достоверно: объем – на 24%, концентрация спермиев – на 23,5%, подвижность – на 11,3%. Подвижность спермы после оттаивания увеличилась на 43%.

1. 
   Инструкция по технологии работы организаций по искусственному осеменению и трансплантации эмбрионов сельскохозяйственных животных. – Москва.- 2000.- 174 с.
   
2. 
   Мещеряков, Ф.А. Способ получения биологически активного препарата из тканей мозга/ Ф.А. Мещеряков//патент  RU (11) 2071335 (13) C1, (51) 6 A61K35/30 21), заявка: 94035229/15, дата подачи заявки  1994.09.21, опубликовано 1997.01.10.- 5 с. 
   
3. 
   Калашник, И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии / И.А. Калашник. - 2-е изд., перераб. и доп. - Киев.: Урожай, 1990. - 160 с.
   

«Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

– створення автоматизованих баз даних державних книг племінних тварин замість друкованих видань, які не забезпечують одержання оперативної інформації про племінних тварин;

– створення автоматизованих баз даних про всіх суб’єктів племінної справи у тваринництві – Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві замість Державного племінного реєстру, що включає інформацію лише про племінні стада, але не забезпечує накопичення й обробку інформації про суб’єктів по оцінці тварин, лабораторії генетичної експертизи;

– створення Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, як інформаційного джерела про якість селекційних досягнень і необхідну складову для впровадження захисту прав інтелектуальної власності на породи тварин, забезпечення державної реєстрації селекційних досягнень – обов’язкової умови при експорті племінних (генетичних) ресурсів вітчизняної селекції [1].

У представленому законопроекті відзначається, що “розвиток сучасних (у тому числі комп’ютерних) технологій дасть можливість більш оперативно одержувати й обробляти інформацію в племінному тваринництві, що підвищить поінформованість суб’єктів господарювання й надасть можливість використати у відтворенні більш продуктивні генотипи тварин” [2].

У свою чергу, на засіданні Бюро Президії УААН, що відбулося 10 грудня 2008 р., прийнята постанова “Наукове забезпечення формування нової системи збору й обробки інформації із селекції у тваринництві”, у якому відзначається, що за даними міжнародного комітету з реєстрації й обліку тварин (ICAR) у країнах з розвиненим скотарством питома вага підконтрольного поголів’я знаходиться в межах 20-91%, а в Україні аналогічний показник складає усього 6% і подібна ситуація спостерігається у всіх галузях тваринництва (м’ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво), що призводить до неможливості використання сучасних методів оцінки племінної цінності тварин. Тому відділенням зоотехнії УААН разом з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики України розроблені пропозиції щодо нової системи збору, накопичення й аналізу селекційної інформації на основі її централізації шляхом утворення відповідного державного органу з регіональними підрозділами, а також посиленні ролі і відповідальності науково-дослідних установ УААН тваринницького профілю у проведенні оцінки плідників сільськогосподарських тварин і визначенні їхньої племінної цінності на основі сучасних методик, включаючи оцінку їхнього впливу на формування типу тілобудови і екстер’єру потомства. Визнано необхідним прискорити залучення України до міжнародних структур з племінної справи у тваринництві і перевести систему збору селекційної інформації на загальноприйняті світові стандарти (ICAR, INTERBULL, INTERBEEF, INTERSTALLION) [3].

Зазначені документи вимагають необхідних уточнень стосовно того, як здійснюватиметься створення вищевказаних автоматизованих баз даних (БД), а також їхньої структури, програмного забезпечення та ін. На основі цих документів потрібно розробити удосконалену концепцію використання вказаних баз даних у вівчарстві.

У лабораторії популяційної генетики нашого інституту накопичено багаторічний досвід формування баз даних для галузі вівчарства, а також підготовки племінних книг засобами інформаційних технологій [4].

Текстові файли Держлемкниг формуються з існуючих (або знову створюваних) таблиць БД у форматі Microsoft Visual FoxPro (*.DBF), тому дані з них можуть бути експортовані (конвертовані) у той формат, що буде обраний для автоматизованих баз даних державних книг племінних тварин, що плануються, чи обміну інформацією (наприклад, збір даних із суб’єктів племінної справи найпростіше можливий у вигляді файлів формату робочих книг електронної таблиці Microsoft Excel *.XLS).

Оскільки на даний момент інформація про заплановані вищими організаціями структури і програмне забезпечення БД відсутня, а згадані вище автоматизовані бази даних передбачається створити як централізовані і загальнодержавні, для нашого інституту є актуальним удосконалювання галузевої інформаційно-аналітичної бази даних (ІАБД) генофонду вітчизняних порід і типів овець різних напрямків продуктивності, структури таблиць якої відповідатимуть сучасним вимогам щодо ідентифікації та переміщення овець. Ці вимоги відображені у відповідних документах СОТ, ЄС та ICAR, а в Україні регламентовані Законом «Про племінну справу у тваринництві» і рекомендаціями ДП «Агентство з ідентифікації й реєстрації тварин». Для подальшого аналізу накопичених даних та оцінки баранів-плідників за якістю потомства розроблені алгоритми і програми визначення показників успадковуваності селекційно-генетичних ознак для овець асканійської тонкорунної, цигайської і кросбредної порід (живої маси, настригу і довжини вовни), а також для каракульських овець (живої маси при народженні і багатоплідності), показників препотентності баранів-плідників. Комплексну оцінку генотипів овець планується проводити з використанням аналітичних модулів БД, доповнених програмами розрахунків селекційних індексів, що розробляються з використанням удосконалених алгоритмів.

З наведених вище документів випливає, що найбільш важливими напрямками у створенні удосконалених баз даних є:

1) удосконалення, впровадження, використання сучасних методів оцінки племінної цінності тварин для підтримки необхідних темпів генетичного прогресу в популяціях вітчизняних порід овець і визначення племінної цінності баранів-плідників на основі сучасних методик;

2) розрахунок індексів тілобудови для сучасної оцінки плідників за їхнім впливом на формування типу тілобудови й екстер’єру потомства з метою консолідації створених і виведення нових порід і типів овець;

3) удосконалення структур і функцій ІАБД для здійснення централізованого племінного обліку за напрямками вівчарства на основі сучасної методології і міжнародних вимог FAO, ICAR і т.п.

Нижче перелічено документи Європейського Співтовариства, які відображають 3 принципових вимоги: ідентифікацію, реєстрацію та переміщення овець і кіз, та які потрібно враховувати при створенні баз даних (БД) [5].

1. 
   «… Тварин для торгівлі в рамках Співтовариства потрібно ідентифікувати відповідно до вимог норм Співтовариства і реєструвати таким чином, щоб можна було простежувати вихідне або транзитне господарство, центр чи організацію, і що до 1 січня 1993 року ці системи ідентифікації та реєстрації повинні бути поширені на переміщення тварин в рамках території кожної держави-члена (Директива Ради 90/425/ЄЄС від 26 червня 1990 року щодо ветеринарних і зоотехнічних перевірок, що застосовуються в торгівлі деякими живими тваринами і продуктами всередині Співтовариства з метою формування внутрішнього ринку).
   
2. 
   … Для цілей швидкого та чіткого моніторингу для забезпечення здоров’я тварин на території кожної держави-члена мають бути створені комп’ютеризовані бази даних для запису кількості тварин, всіх господарств на її території та пересування тварин (Директива Ради 97/12/ЄС від 17 березня 1997 року про внесення змін та коректив до Директиви 64/432/ЄЕС щодо загроз для здоров’я, які зачіпають торгівлю великою рогатою худобою та свинями в рамках Співтовариства).
   
3. 
   …Кожна країна-член повинна встановити систему для ідентифікації і реєстрації овець і кіз у відповідності до умов цієї Директиви (Директива Ради (ЄC) Номер 21/2004 від 17 грудня 2003, яка встановлює систему ідентифікації і реєстрації овець і кіз і вносить зміни в Директиву (ЄC) Номер 1782/2003 і Директиву 92/102/ЄЄC і 64/432/ЄЄC).
   
4. 
   … З метою відслідковування переміщень овець та кіз, тварини повинні бути ідентифіковані належним чином і супроводжуватися документом при любому переміщенні… Кожна країна-член повинна створити комп’ютерну базу даних, де будуть реєструватися всі господарства на його території і всі переміщення тварин (Постанова Ради про запровадження системи ідентифікації і реєстрації овець та кіз і в доповнення до Постанови (ЄС) № 3508/92)».
   

- подвійна індивідуальна ідентифікація;

- документ переміщення для груп;

- регістр ферми;

- комп’ютеризована база даних.

Ідентифікація та реєстрація овець і кіз включає процеси:

– реєстрацію господарства;

– оформлення замовлення на ідентифікацію;

– нумерацію тварин шляхом прикріплення бирок;

– облік ідентифікованих тварин у книзі обліку тварин;

– реєстрацію ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин;

– оформлення і видачу реєстраційного свідоцтва овець/кіз;

– реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, падіж (загибель), забій, утилізацію тварин тощо (змін у Реєстрі тварин). Ці вимоги враховано у Наказі № 498 Міністерства аграрної політики України «Про запровадження ідентифікації та реєстрації овець і кіз» від 31.12.2004. [6].

Сучасні структури баз даних у тваринництві, а також проблеми їх створення, підтримки і фінансування розглянуто у статті Robert Bambauer, присвяченій Системі ідентифікації, реєстрації і контролю переміщення [7].

Вимоги до країн Центральної та Східної Європи щодо розробки програмного забезпечення для реєстрації тварин в центральній базі даних вказані у статті F.Schmitt на семінарі FAO / ICAR [8].

Для вирішення перелічених завдань у лабораторії розроблено “Методичні рекомендації по заповненню таблиць галузевої бази даних для збереження генофонду овець”, які призначені для фахівців установ і організацій у системі Української академії аграрних наук та суб’єктів племінної справи, які відповідають за збір і відправлення даних в ІТСР «Асканія-Нова».

Для фахівців установ і організацій у системі Української академії аграрних наук та суб’єктів племінної справи, які відповідають за збір і відправлення даних в ІТСР «Асканія-Нова», розроблено “Методичні рекомендації по заповненню таблиць галузевої бази даних для збереження генофонду овець”.