Селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35



жүктеу 4.26 Mb.
бет13/20
Дата22.02.2016
өлшемі4.26 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20
Таблица 1. Реакция коз на введение БСМ




Время осмотра

Результаты осмотра

Сразу после

введения


на месте инъекции образовалась припухлость величиной с чечевичное зерно, температура, пульс, дыхание в норме.

Через 1 час

припухлость исчезла; Т,П,Д в норме.

Через 3 часа

у 4 животных из 4-6 групп на месте введения появились ярко-розовые пятна размером с ноготь; Т,П,Д в норме.

Через сутки

то же

Через 3 суток

пятна стали бледно-розовыми; Т, П, Д в норме.

Через 5 суток

следов введения не обнаружено

Производственные исследования проводили в течение двух лет в мае-июне (анэстральный сезон). Для определения влияния БСМ на уровень и качество спермопродукции козлов-производителей в неполовой сезон были сформированы ІІ группы по 3 животных. Предварительно у козлов обеих групп в течение недели через день брали и исследовали сперму на объем, подвижность и концентрацию спермиев. Затем, козлам І группы вводили БСМ в дозе 0,1 мг/кг внутримышечно двукратно с интервалом в 5 дней. Животные ІІ группы служили контролем. На 3-й день после последнего введения препарата получали сперму и исследовали объем эякулята, концентрацию и подвижность спермиев. Оценку качества спермы и осеменение животных проводили в соответствии с «Инструкцией по технологии работы организаций по искусственному осеменению и трансплантации эмбрионов сельскохозяйственных животных» [1]. Аналогичные исследования были проведены на козлах-производителях в следующем году. Козлов разделили на две группы: опытную (n=3), которым вводили БСМ по той же схеме и контрольную (n=3). Здесь, кроме качества спермы, оценивали половую активность козлов, выражающуюся во времени, затраченном животным для эякуляции.

Результаты представлены в табл. 2, 3. Объем спермы у козлов опытной группы был выше, чем у козлов контрольной на 22,4%, концентрация спермиев – на 21,9%, подвижность – на 18%. Таким образом, применение БСМ улучшает качество свежей спермы в среднем на 18-22 %. Подвижность спермы после замораживания у козлов опытной группы повысилась на 55%.


Таблица 2. Качество спермы козлов-производителей



Показатели

І группа

опытная


Р

ІІ группа

контрольная

(M±m)

(M±m)

до применения БСМ

Объем, мл

0,58±0,07

>0,05

0,56±0,06

Концентрация, млрд./ мл

2,41±0,08

>0,05

2,48±0,13

Подвижность, баллы

6,45 ±0,21

>0,05

6,53±0,23

после применения БСМ

Объем, мл

0,71±0,09

<0,05

0,58±0,14

Концентрация, млрд./ мл

3,01±0,21

<0,001

2,47±0,08

Подвижность, баллы

7,67±0,18

>0,05

6,5±0,15

Подвижность после

замораж.-оттаивания



3,3±0,09

<0,05

2,13±0,1

После применения биостимуляторов в следующем году половая активность козлов по сравнению с контролем улучшилась незначительно (на 4%), объем спермы и качество возросли достоверно: объем – на 24%, концентрация спермиев – на 23,5%, подвижность – на 11,3%. Подвижность спермы после оттаивания увеличилась на 43%.



Таким образом, применение БСМ козлам в анэстральный сезон по схеме: 1 мг/кг трехкратно с интервалом в 5 дней в виде подкожных инъекций повышает качество свежей спермы и улучшает ее криопротекторные свойства, что позволяет использовать ее для осеменения и заготавливать для хранения.
Таблица 3. Половая активность и качество спермы козлов – производителей



Показатели

І группа

опытная



Р

ІІІ группа

контрольная

до применения БСМ

Половая активность, мин.

6,67±0,23

<0,05

6,63±0,31

Объем, мл

0,52±0,04

<0,001

0,55±0,06

Концентрация, млрд./ мл

2, 58±0,08

>0,05

2,52±0,09

Подвижность, баллы

2,67±1,16

<0,05

2,73±1,3

после применения БСМ

Половая активность, мин.

6,33±0,19

<0,05

6,54±0,24

Объем, мл

0,72±0,08

<0,001

0,58±0,06

Концентрация, млрд./ мл

3,10±0,09

<0,05

2,51±0,07

Подвижность, баллы

7,18±1,16

<0,05

6,45±1,3

Подвижность после замораживания- оттаивания

4,01±0,02

<0,05

2,8±0,04


Выводы. Использование биостимулятора БСМ в анэстральный период позволяет значительно повысить естественную резистентность и воспроизводительные возможности козлов-производителей. Считаем, что это связано со стимулирующим действием фрагментов нейропептидов, а также других биогенных факторов, содержащихся в БСМ.
Список использованной литературы:


  1. Инструкция по технологии работы организаций по искусственному осеменению и трансплантации эмбрионов сельскохозяйственных животных. – Москва.- 2000.- 174 с.

  2. Мещеряков, Ф.А. Способ получения биологически активного препарата из тканей мозга/ Ф.А. Мещеряков//патент  RU (11) 2071335 (13) C1, (51) 6 A61K35/30 21), заявка: 94035229/15, дата подачи заявки  1994.09.21, опубликовано 1997.01.10.- 5 с. 

  3. Калашник, И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии / И.А. Калашник. - 2-е изд., перераб. и доп. - Киев.: Урожай, 1990. - 160 с.


УДК 636.32/38.082.11:5

СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ БАЗ ДАНИХ

У ВІВЧАРСТВІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ
О.І. Горлов, канд. с.-г.н.,

І.О. Мокєєв, К.А. Івіна,

Т.Г. Герасименко, О.П. Чічаєва
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова

«Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства


Для вирішення проблем оцінки племінних ресурсів відповідно до світових норм і правил, можливості оперативного управління селекційним процесом передбачається створення національних і галузевих автоматизованих баз даних, нової системи збору й обробки інформації із селекції у тваринництві. Продовжується удосконалювання галузевої інформаційно-аналітичної бази даних генофонду вітчизняних порід і типів овець різних напрямків продуктивності, структури таблиць якої розроблені відповідно до міжнародних стандартів.
Ключові слова: база даних, вівчарство, міжнародні стандарти, оцінка якості племінних ресурсів, структура, програма, ICAR.
Міністерство аграрної політики України обнародувало проект Закону “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про племінну справу у тваринництві”, розроблений з метою приведення чинного законодавства України по веденню племінної справи у тваринництві відповідно до світових норм і правил, а також для врегулювання проблем оцінки якості племінних (генетичних) ресурсів, надання об’єктивної інформації про їхню якість і рівень роботи суб’єктів племінної справи у тваринництві споживачам, створення умов для можливості оперативного управління селекційним процесом у тваринництві, захисту прав інтелектуальної власності на породи тварин, узгодження системи управління й контролю в галузі племінного тваринництва. Законопроектом, зокрема, передбачається:

– створення автоматизованих баз даних державних книг племінних тварин замість друкованих видань, які не забезпечують одержання оперативної інформації про племінних тварин;

– створення автоматизованих баз даних про всіх суб’єктів племінної справи у тваринництві Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві замість Державного племінного реєстру, що включає інформацію лише про племінні стада, але не забезпечує накопичення й обробку інформації про суб’єктів по оцінці тварин, лабораторії генетичної експертизи;

– створення Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, як інформаційного джерела про якість селекційних досягнень і необхідну складову для впровадження захисту прав інтелектуальної власності на породи тварин, забезпечення державної реєстрації селекційних досягнень обов’язкової умови при експорті племінних (генетичних) ресурсів вітчизняної селекції [1].

У представленому законопроекті відзначається, що “розвиток сучасних (у тому числі комп’ютерних) технологій дасть можливість більш оперативно одержувати й обробляти інформацію в племінному тваринництві, що підвищить поінформованість суб’єктів господарювання й надасть можливість використати у відтворенні більш продуктивні генотипи тварин” [2].

У свою чергу, на засіданні Бюро Президії УААН, що відбулося 10 грудня 2008 р., прийнята постанова “Наукове забезпечення формування нової системи збору й обробки інформації із селекції у тваринництві”, у якому відзначається, що за даними міжнародного комітету з реєстрації й обліку тварин (ICAR) у країнах з розвиненим скотарством питома вага підконтрольного поголів’я знаходиться в межах 20-91%, а в Україні аналогічний показник складає усього 6% і подібна ситуація спостерігається у всіх галузях тваринництва (м’ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво), що призводить до неможливості використання сучасних методів оцінки племінної цінності тварин. Тому відділенням зоотехнії УААН разом з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики України розроблені пропозиції щодо нової системи збору, накопичення й аналізу селекційної інформації на основі її централізації шляхом утворення відповідного державного органу з регіональними підрозділами, а також посиленні ролі і відповідальності науково-дослідних установ УААН тваринницького профілю у проведенні оцінки плідників сільськогосподарських тварин і визначенні їхньої племінної цінності на основі сучасних методик, включаючи оцінку їхнього впливу на формування типу тілобудови і екстер’єру потомства. Визнано необхідним прискорити залучення України до міжнародних структур з племінної справи у тваринництві і перевести систему збору селекційної інформації на загальноприйняті світові стандарти (ICAR, INTERBULL, INTERBEEF, INTERSTALLION) [3].

Зазначені документи вимагають необхідних уточнень стосовно того, як здійснюватиметься створення вищевказаних автоматизованих баз даних (БД), а також їхньої структури, програмного забезпечення та ін. На основі цих документів потрібно розробити удосконалену концепцію використання вказаних баз даних у вівчарстві.

У лабораторії популяційної генетики нашого інституту накопичено багаторічний досвід формування баз даних для галузі вівчарства, а також підготовки племінних книг засобами інформаційних технологій [4].

Текстові файли Держлемкниг формуються з існуючих (або знову створюваних) таблиць БД у форматі Microsoft Visual FoxPro (*.DBF), тому дані з них можуть бути експортовані (конвертовані) у той формат, що буде обраний для автоматизованих баз даних державних книг племінних тварин, що плануються, чи обміну інформацією (наприклад, збір даних із суб’єктів племінної справи найпростіше можливий у вигляді файлів формату робочих книг електронної таблиці Microsoft Excel *.XLS).

Оскільки на даний момент інформація про заплановані вищими організаціями структури і програмне забезпечення БД відсутня, а згадані вище автоматизовані бази даних передбачається створити як централізовані і загальнодержавні, для нашого інституту є актуальним удосконалювання галузевої інформаційно-аналітичної бази даних (ІАБД) генофонду вітчизняних порід і типів овець різних напрямків продуктивності, структури таблиць якої відповідатимуть сучасним вимогам щодо ідентифікації та переміщення овець. Ці вимоги відображені у відповідних документах СОТ, ЄС та ICAR, а в Україні регламентовані Законом «Про племінну справу у тваринництві» і рекомендаціями ДП «Агентство з ідентифікації й реєстрації тварин». Для подальшого аналізу накопичених даних та оцінки баранів-плідників за якістю потомства розроблені алгоритми і програми визначення показників успадковуваності селекційно-генетичних ознак для овець асканійської тонкорунної, цигайської і кросбредної порід (живої маси, настригу і довжини вовни), а також для каракульських овець (живої маси при народженні і багатоплідності), показників препотентності баранів-плідників. Комплексну оцінку генотипів овець планується проводити з використанням аналітичних модулів БД, доповнених програмами розрахунків селекційних індексів, що розробляються з використанням удосконалених алгоритмів.

З наведених вище документів випливає, що найбільш важливими напрямками у створенні удосконалених баз даних є:

1) удосконалення, впровадження, використання сучасних методів оцінки племінної цінності тварин для підтримки необхідних темпів генетичного прогресу в популяціях вітчизняних порід овець і визначення племінної цінності баранів-плідників на основі сучасних методик;

2) розрахунок індексів тілобудови для сучасної оцінки плідників за їхнім впливом на формування типу тілобудови й екстер’єру потомства з метою консолідації створених і виведення нових порід і типів овець;

3) удосконалення структур і функцій ІАБД для здійснення централізованого племінного обліку за напрямками вівчарства на основі сучасної методології і міжнародних вимог FAO, ICAR і т.п.

Нижче перелічено документи Європейського Співтовариства, які відображають 3 принципових вимоги: ідентифікацію, реєстрацію та переміщення овець і кіз, та які потрібно враховувати при створенні баз даних (БД) [5].


    1. «… Тварин для торгівлі в рамках Співтовариства потрібно ідентифікувати відповідно до вимог норм Співтовариства і реєструвати таким чином, щоб можна було простежувати вихідне або транзитне господарство, центр чи організацію, і що до 1 січня 1993 року ці системи ідентифікації та реєстрації повинні бути поширені на переміщення тварин в рамках території кожної держави-члена (Директива Ради 90/425/ЄЄС від 26 червня 1990 року щодо ветеринарних і зоотехнічних перевірок, що застосовуються в торгівлі деякими живими тваринами і продуктами всередині Співтовариства з метою формування внутрішнього ринку).

    2. … Для цілей швидкого та чіткого моніторингу для забезпечення здоров’я тварин на території кожної держави-члена мають бути створені комп’ютеризовані бази даних для запису кількості тварин, всіх господарств на її території та пересування тварин (Директива Ради 97/12/ЄС від 17 березня 1997 року про внесення змін та коректив до Директиви 64/432/ЄЕС щодо загроз для здоров’я, які зачіпають торгівлю великою рогатою худобою та свинями в рамках Співтовариства).

    3. …Кожна країна-член повинна встановити систему для ідентифікації і реєстрації овець і кіз у відповідності до умов цієї Директиви (Директива Ради (ЄC) Номер 21/2004 від 17 грудня 2003, яка встановлює систему ідентифікації і реєстрації овець і кіз і вносить зміни в Директиву (ЄC) Номер 1782/2003 і Директиву 92/102/ЄЄC і 64/432/ЄЄC).

    4. … З метою відслідковування переміщень овець та кіз, тварини повинні бути ідентифіковані належним чином і супроводжуватися документом при любому переміщенні… Кожна країна-член повинна створити комп’ютерну базу даних, де будуть реєструватися всі господарства на його території і всі переміщення тварин (Постанова Ради про запровадження системи ідентифікації і реєстрації овець та кіз і в доповнення до Постанови (ЄС) № 3508/92)».

Основою діючої системи ідентифікації і реєстрації овець і кіз в Європейському Союзі є Декрет Ради (ЄС) № 21/2004, складовими елементами якого є:

- подвійна індивідуальна ідентифікація;

- документ переміщення для груп;

- регістр ферми;

- комп’ютеризована база даних.

Ідентифікація та реєстрація овець і кіз включає процеси:

– реєстрацію господарства;

– оформлення замовлення на ідентифікацію;

– нумерацію тварин шляхом прикріплення бирок;

– облік ідентифікованих тварин у книзі обліку тварин;

– реєстрацію ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин;

– оформлення і видачу реєстраційного свідоцтва овець/кіз;

– реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, падіж (загибель), забій, утилізацію тварин тощо (змін у Реєстрі тварин). Ці вимоги враховано у Наказі № 498 Міністерства аграрної політики України «Про запровадження ідентифікації та реєстрації овець і кіз» від 31.12.2004. [6].

Сучасні структури баз даних у тваринництві, а також проблеми їх створення, підтримки і фінансування розглянуто у статті Robert Bambauer, присвяченій Системі ідентифікації, реєстрації і контролю переміщення [7].

Вимоги до країн Центральної та Східної Європи щодо розробки програмного забезпечення для реєстрації тварин в центральній базі даних вказані у статті F.Schmitt на семінарі FAO / ICAR [8].

Для вирішення перелічених завдань у лабораторії розроблено “Методичні рекомендації по заповненню таблиць галузевої бази даних для збереження генофонду овець”, які призначені для фахівців установ і організацій у системі Української академії аграрних наук та суб’єктів племінної справи, які відповідають за збір і відправлення даних в ІТСР «Асканія-Нова».



Висновки. Багаторічний досвід лабораторії популяційної генетики інституту з формування баз даних для галузей вівчарства може бути використаний для реалізації запропонованої УААН нової системи збору, накопичення і аналізу селекційної інформації на основі сучасних методик і загальноприйнятих світових стандартів, взаємодії з міжнародними структурами з племінної справи у тваринництві. В лабораторії продовжується удосконалювання галузевої інформаційно-аналітичної бази даних (ІАБД) генофонду вітчизняних порід і типів овець різних напрямків продуктивності, в структурах таблиць якої враховані вимоги міжнародних стандартів, зокрема ICAR. Для ІАБД розробляються алгоритми і програми визначення показників успадковуваності і препотентності, комплексної оцінки генотипів, а також концепція поповнення даними через мережу Інтернет.

Для фахівців установ і організацій у системі Української академії аграрних наук та суб’єктів племінної справи, які відповідають за збір і відправлення даних в ІТСР «Асканія-Нова», розроблено “Методичні рекомендації по заповненню таблиць галузевої бази даних для збереження генофонду овець”.



1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   20


©dereksiz.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет