Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри

66 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ 
альності чи неперервної освіти (чи до соці­
ального захисту у свій час): лібералізація на­
стає вже після смерті. 
Великою подією цього періоду, його вели­
кою травмою є ця агонія потужних рефере­
нцій, агонія реального та раціонального, яка 
відкриває шлях до ери симуляції. У той час, 
як стільки поколінь, і особливо останнє, жи­
ло в такт з історією, в очікуванні, ейфорично-
му чи катастрофічному, революції, — сього­
дні складається враження, що історія відійш­
ла від справ, лишивши після себе індифере­
нтну туманність, яку перетинають потоки (?), 
але яка позбавлена своїх референцій. Саме в 
цій порожнечі знову наринають фантазми 
минулої історії, колекція з подій, ідеологій, 
течій моди в стилі ретро — здебільшого не 
тому, що люди вірять у це чи ще будують на 
цьому свої надії, а просто для того, щоб воск­
ресити час, коли принаймні ще було трохи іс­
торії, принаймні ще було насильство (хай на­
віть фашистське) чи принаймні існувала ста­
вка на життя або смерть. Усе годиться, аби 
уникнути цієї порожнечі, цієї лейкемії історії 
та політики, цієї кровотечі цінностей, — саме 
співвідносно до цієї туги згадують упереміш 
усі змісти, безладно воскресає вся попередня 
історія — жодна ідея сили не проходить біль­
ше кваліфікаційного відбору, одна лише но­
стальгія накопичує без кінця: війну, фашизм, 
літописи чудових часів, коли революційні 
рухи, коли все рівнозначне й без розбору змі­
шується в одному похмурому та тужливому 
захопленні, в одному зачаруванні ретро. 
Втім, існує один привілей для епохи, яка 
щойно скінчилася (фашизм, війна, перші по­
воєнні роки — незліченні фільми, що зніма­
ються в цей час, мають для нас більш близь­
кий, більш порочний, більш густий, більш 

жүктеу/скачать 1.67 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: