Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

2. 
   Вправа на знайомство «Калина»
   

Мета:

сприяти створенню позитивної атмосфери.

на калиновому листочку своє ім’я, на ягідках – очікування від тренінгу. Після цього кожен презентує свої очікування та прикріпляє калиновий кетяг на плакат із написом «Наші очікування». Після презентації тренер робить узагальнення і привертає увагу учасниць до прекрасного куща калини, який утворився після спільної роботи. Тренер акцентує увагу на тому, що здоров’я, цнотливість української молодої незаміжньої дівчини здавна символізується із тендітним кущем калини який треба оберігати.

Мета

Запитання для обговорення:

1. 
   З якою метою ми приймали правила?
   

Хід вправи

Потім групи презентують свої визначення. Після презентації тренер повідомляє учасникам загальноприйняті поняття (додаток 4) та демонструє плакат «Складові здоров’я».

Запитання для обговорення:

1. Яким чином пов’язані між собою складові здоров’я?

2. Чи залежить репродуктивне здоров’я дівчини від екології, професійної діяльності жінки, емоційних переживань, інтелектуального, фізичного розвитку, психологічного стану, духовності?

5. Вправа «Асоціації»

Мета: визначити фактори, які позитивно чи негативно впливають на здоров’я дівчини/жінки.

Обладнання: плакат із написом «Здорова дівчина/жінка», плакат із написом «Хвора дівчина/жінка», маркери.

Хід вправи: Тренер пропонує учасницям методом «мозкового штурму» охарактеризувати здорову дівчину/жінку;тренер пропонує учасницям методом «мозкового штурму» охарактеризувати хвору дівчину/жінку; після цього методом «мозкового штурму» група визначає фактори, які сприяють здоровю жінки. Учасниці визначають фактори, шкодять здоровю дівчини.

Запитання для обговорення:

1. Які фактори сприяють збереженню здоров’я дівчини?

2. Які фактори негативно впливають на здоров’я дівчини?

3. Чому здоров’я дівчини так важливо зберігати?

4. Чи впливає на репродуктивне здоров’я дівчини ранні статеві стосунки?

5. Які хвороби є небезпечними для репродуктивної системи жіночого організму?

6. Що потрібно робити для того, щоб зберегти здоров’я дівчини?

6. Вправа на активізацію «Овації»

Мета: сприяти створенню атмосфери довіри та доброзичливості серед учасників.

Хід вправи: тренер пропонує підвестися тим, у кого, наприклад, є молодші брат чи сестра. Якщо у групі є такі учасники, то вони встають, а інші «нагороджують» їх оваціями. Після оплесків, ті, хто встав, сідають на свої місця, а тренер продовжує: «Прошу встати тих, хто…».

- має старших брата чи сестру;

- любить гратися з дітьми;

- у кого гарний настрій.

7. 
   Вправа
   

Мета

1. Чи впливають шкідливі звички матері на здоров’я майбутньої дитини?

2. Як уникнути дівчині в сучасному світі згубного впливу алкоголю, наркотиків, нікотину?

3. Якими словами можна відмовити людині, яка пропонує Вам спробувати наркотичні речовини?

8. 
   Вправа на активізацію «Ритм»
   

Мета

2. Учасникам необхідно поплескати свій ритм;

3. Учасникам необхідно протупотіти в ритм тренера;

4. Учасникам необхідно протупотіти свій ритм;

5. Учасникам необхідно «поклацати» язиком в ритм тренера;

6. Учасникам необхідно «поклацати» язиком свій ритм … .

8. 
   Вправа «Велика сила любові»
   

1. Як відрізнити любов від закоханості?

2. Деякі дівчата заради кохання готові вперше вступити в статеві стосунки, чи є правильним їх рішення?

10. Підведення підсумків першого дня.

Мета: отримати зворотній зв'язок від учасників, акцентувати увагу на основних ідеях першого дня.

Обладнання: плакат «Рефлексія» (додаток 13).

Хід вправи: Тренер роздає учасникам по 3 стікери і просить відповісти на запитання та зафіксувати свої відповіді на стікерах. Учасники, за бажанням, підходять до плакату «Рефлексія» прикріплюють стікери та озвучують написане.

Запитання для обговорення:

1. Які запитання у мене з’явилися чи залишилися після першого дня роботи?

2. Яку інформацію візьму для себе і буду використовувати?

3. Про що я ще подумаю або які аспекти я сприймаю неоднозначно?

Запитання для обговорення:

1. Для чого ми проводили рефлексію попереднього дня?

Мета

Запитання для обговорення:

1. З якою метою ми виконували цю вправу?

Мета:

Запитання для обговорення:

1. З якою метою ми виконували цю вправу?

Мета

Запитання для обговорення:

1. Чи вплинула на ваші переконання щодо раннього початку статевогожиття дана вправа? Яким чином?

Мета

1. 
   В якому віці, на Вашу думку, краще створювати сім'ю і чому?
   
2. 
   Як Ви ставитися до народження позашлюбних дітей?
   
3. 
   Чому ми створювали «будинок-сім'ю» ?
   
4. 
   Чи було достатньо карток для створення «будинку-сім'ї»?
   
5. 
   Якими картками Ви б хотіли доповнити «будинок-сім'ю»?
   
6. 
   Чи можна створити «будинок-сім'ю» з карток від яких? Ви відмовилися?
   

Мета

Мета

Запитання для обговорення:

1. 
   Які думки у Вас виникли після виконання цієї вправи?
   
2. 
   Чи впливає сьогоднішнє ставлення до свого здоров’я на майбутнє Вашої дитини?
   

Мета

Запитання для обговорення:

1. 
   З якою метою ми виконували цю вправу?
   

Мета

Додаток 9

Тренер роздає учасникам елементи листівки, які вирізані у формі пазлів і пропонує об’єднатися у 3 групи, склавши з частин цілі листівки.

Додаток 11

Тютюн і ті речовини, які є в ньому, шкідливо впливають на людину, змінюючи її зовнішній образ і руйнуючи її організм. Жінка, яка курить

Завдає собі шкоди ще більшою мірою, ніж чоловік палить. Жінка шкодить своїй жіночності, руйнує організм, призначений для продовження життя, створює загрозу здоров'ю майбутньої дитини.

Під час паління цигарок, сигар чи курильної люльки під дією надвисоких температур відбувається суха перегонка тютюну з утворенням деяких нових речовин. Тютюновий дим містить близько 1200 різних компонентів, причому, половина з них мають отруйну дію. Це такі речовини, як нікотин, його похідні (котонін, міоснін, наркотин), аміак, чадний газ, синильна, оцтова й мурашина кислота, феноли, піролідин, формальдегіди, сірководень, канцерогенні речовини, сажа. Якщо людина палить щоденно 20 сигарет протягом

Під час затягування на кінці цигарки температура сягає 600-900 градусів, утворюється так званий тютюновий дьоготь, що містить канцерогенні речовини. При згоранні тютюну утворюється понад 80 канцерогенних сполук. Тютюновий дьоготь має вигляд глейкої маси, яка забарвлює фільтр сигарети, пальці й зуби запеклого курця в бурий колір. Внаслідок згорання 1 кг тютюну утворюється 50 грам тютюнового дьогтю, значна частина якого потрапляє в легені.

У тютюновому дьогті є такі радіоактивні сполуки, як полоній-210, калій-40,
цезій-137, стронцій-90 та інші. Радіоактивні елементи потрапляють у тютюн через коріння із землі й через листя з крапель дощу.

При викурюванні 20 сигарет в організм надходить до 400 мл. чадного газу. В крові чадний газ сполучається з гемоглобіном еритроцитів й утворюється карбооксигемоглобін, який не здатний транспортувати й віддавати кисень.

Основна отруйна речовина тютюнового диму – нікотин. Вміст його залежить від сорту тютюну. Передусім, нікотин впливає на центральну нервову систему, в малих дозах збуджує діяльність нервової системи, прискорює дихання. Короткочасне збудження кори головного мозку переходить у довготривале гальмування. Великі дози нікотину пригнічують функціональну активність кори головного мозку і провокують судороги.

Нікотин пригнічує апатит, порушує білковий обмін і зменшує відкладання жиру. Значна частина амінокислот іде на покриття енергетичних витрат, а решта – на зріст і відновлення клітин. При тривалому вдиханні тютюнового диму підвищується тонус шлунка, прискорюється його скорочення. Небезпечно навіть ковтати слину з розчиненим у ній нікотином. При палінні протягом 5 років посилюється виділення в шлунку вільної соляної кислоти. Пізніше в курців настає атрофія шлункових залоз.

Захищаючи тезу про користь паління тютюну, дехто наводить такий доказ: після того як кидають палити, набирають масу тіла. Це так, але частково. Відмова від уживання тютюнових виробів сприяє нормалізації обміну речовин. Через кілька тижнів маса тіла стабілізується, апетит знижується й стає нормальним. Паління не може бути засобом схуднення. Масу тіла потрібно регулювати харчовим режимом, фізичною активністю.

На серцево-судинну систему особливо згубно діють нікотин, його похідні та чадний газ. При випаленні однієї цигарки число серцевих скорочень збільшується. У людини, що не палить, серце скорочується приблизно 100 000 разів на добу, в курця – 110000-115000. Випалення 2-3 цигарок спричиняє звуження артерій протягом 20-40 хвилин, причому, артеріальний тиск підвищується. Внаслідок цього погіршується живлення серцевого м’яза. При випалюванні 20-30 цигарок на добу в судини надходить на 1000-2000 л крові менше.

Про те, що нікотин – досить сильна отрута, свідчать такі факти: одна його капля вбиває собаку; від запаху нікотину голуб гине протягом 3-4 хвилин. П’явка, що насмокталася крові запеклого курця, відпадає мертвою. Для людини, яка ніколи не палила, смертельна доза нікотину становить 60-100 мг. Випалення 30-60 цигарок протягом короткого часу може призвести до її загибелі.

Довготривале паління тютюну супроводжується звиканням організму до нікотину, що надходить малими дозами й через певні проміжки часу. Організм встигає знешкодити його. І отруєння не розвивається. Одна сигарета містить від 1 до 3 мг нікотину. Людина, яка протягом доби випалює 30-60 сигарет, щодня одержує смертельну дозу. За 30 років курець пропускає через легені дим від 160 кг. Тютюну, в яких міститься 1500 г нікотину, тобто більше 15000 смертельних доз.

З повітрям, яке вдихає курець після затягування, в навколишнє середовище надходить до 68% нікотину, чадний газ, аміак. Цікавим є той факт. Що тютюновий дим від сигарети при вдиханні містить більше продуктів згорання, ніж той, що вдихає курець. У напалених закритих приміщеннях дим проникає в легені людей, які не палять («пасивне паління»). Курець одержує ілюзію бадьорості від короткочасного збудження кори головного мозку. Поступово це закріплюється в умовний рефлекс, який вимагає постійного повторення.

При малому вмісті нікотину в крові курець починає частіше палити й робить глибокі затягування. Цигарки, в якого мало нікотину, його вже не задовольняють. Він переходить на міцні сорти тютюну, особливо йому хочеться палити після сну, їжі. Під час вживання спиртного, інтенсивної розумової праці. При нервовому напруженні нікотин швидко виходить з кори головного мозку. Щоб компенсувати цей дефіцит, під час хвилювання потреба у палінні збільшується.

Чому дев’яти-десятирічні дівчата починають, потай від батьків, затягуватися цигарками. Усе просто: хочуть здаватися дорослішими, сучаснішими. Вони роблять це не для себе, а ровесників, старших друзів, особливо хлопців, а також для свого оточення взагалі. Чому ж у середовищі підлітків сигарета набула такої привабливості?

• 
  По-перше, у суспільстві склався стереотип дорослого курця. Якщо палять багато жінок, що оточують жінку, то в її розумінні – це норма: «от подорослішаю – і теж буду палити»… А подорослішати хочеться раніше. Це факт, що якщо в сім’ї палять, то ймовірність того, що діти також будуть палити, збільшується на 50-60%
  
• 
  По-друге, коли палять друзі й подруги, у дівчаток – одна з основних причин, чому вони беруться за сигарету. Спрацьовує механізм соціальної залежності, причому, не тільки на підлітках, й на дорослих: - «вона палить, запалю і я, аби не відрізнятися від неї, а то вона погано про мене подумає»
  
• 
  По-третє, невідомо чому, але в кіно й на телебаченні створюється уява про «круту» героїню – жінку в стилі «вамп» із цигаркою в руці.
  

• 
  По-третє, багато хто починає палити під час стресу, потрапляючи в якусь важку ситуацію. Причому нерідко це відбувається навіть у віці 40-50 років. Люди, що ніколи не брали цигарку в руки, починають палити.
  

Алкоголь – це етиловий або винний спирт, що має вид безбарвної прозорої рідини характерного пекучого смаку і різкого запаху. Етиловий та винний спирт належать до отруйних наркотичних речовин.

Під дією алкоголю знижується гострота зору, підвищується зорове сприйняття. Спиртні напої відзначаються великою «жадобою» до води, забираючи її від усіх клітин й тканин тіла.

Алкоголь швидко всмоктується кровоносною системою й разом з кров’ю розноситься по всіх тканинах і органах. Основна частина його (90%) окислюється. Але навіть невелика кількість «незасвоєного» алкоголю (10%) виділяється з організму з потом, сечею, а також через легені з повітрям, що й обумовлює специфічний стійкий запах. З іншого боку, легені вражаються алкоголем, що потрапляють у кров, із шлунково-кишкового тракту. Таким чином, люди, які зловживають алкоголем , піддаються руйнівному впливу спиртних напоїв на легеневу тканину.

Шкідливий вплив алкоголю на легені й дихальні шляхи різноманітний: він погіршує живлення легень, знижує опірність легеневої тканини хвороботворним організмам. Алкоголіки у чотири рази частіше, ніж непитущі, хворіють на пневмосклероз, а у тих, хто ще й палить, захворювання часто ускладнюється. «Аматори спиртного» часто хворіють на бронхіти тому, що в розширених бронхах накопичуються й розмножуються різноманітні збудники інфекційних захворювань; внаслідок алкогольної інтоксикації значно послаблюється імунітет людини.

Серед прибічників «корисності» алкогольних напоїв існують дуже стійкі, але абсолютно хибні уявлення про те, ніби алкоголь покращує апетит і травлення. Якраз навпаки: спиртне сильно подразнює слизову оболонку шлунку й послаблює дію шлункового соку. Особливо негативно діють спиртні напої, якщо вони потрапляють у порожній шлунок. Через це розвивається хронічне запалення – катар слизової оболонки шлунка (гастрит).

Неприпустимо користуватися спиртними напоями і як заспокійливим засобом при різноманітних нервових розладах, безсонні. Особливо варто ще раз підкреслити шкідливий вплив алкоголю на печінку. Цей орган виділяє жовч, необхідну для перетравлення жирів. А в ураженій алкоголем печінці знижуються захисні функції, порушується процес утворення білків крові. У зв’язку із зменшенням альбумінів в організмі виникають набряки. Призначення печінки – знешкоджувати отруйні речовини, що потрапляють в організм. Коли алкоголь потрапляє в організм. Це захищає людину від багатьох захворювань. Однак, коли алкоголь проникає в печінку, виникає ризик її запалення. Згодом клітини печінки піддаються жировому переродженню і, врешті-решт, замінюються сполучною тканиною, тобто рубцем. Печінка зморщується, зменшується, поверхня її стає зернистою, вона набуває жовтаво-іржавого кольору. Звідси й виникає назва «цироз», що означає у перекладі з грецької «іржавий».

Згубний вплив алкоголю на організм людини посилюється при переохолодженні. Уявлення, що спиртні напої зігрівають є хибним. В дійсності ж, посилено циркулюючи на поверхні тіла в розширених через уживання алкоголю судинах, кров віддає зовнішньому середовищу значну кількість тепла. В результаті температура тіла знижується на

Понад 20% алкоголю, прийнятого всередину, всмоктується слизовою шлунка, інша частина – кишечником. Алкоголь швидко поглинається тканиною головного мозку, тому навіть така мала доза, як 10-30 г алкоголю. Знижує здатність людини критично аналізувати ситуацію та свої дії.

Більшість людей настільки призвичаїлися до алкоголю, що агресивно сприймають найменші спроби втручатися в їхні звички. Алкоголь – це спокуса, що звела нанівець життя багатьох людей як у минулому, так і продовжує це робити в наш час.

Алкоголь дуже підступний. Він практично миттєво може викликати задоволення, поліпшити настрій, вгамувати біль, викликати нестримні веселощі або полегшити спілкування. І навпаки. Вживання алкоголю може призвести до сп’яніння, конфлікту, вгамувати біль, викликати нестримні веселощі або полегшити спілкування. І навпаки, вживання алкоголю може призвести до сп’яніння, конфлікту, травми або громадського осуду, а також може бути причиною інвалідності або навіть смерті людини.

Алкогольні напої хоча б зрідка вживає абсолютна більшість громадян, однак страждають на алкоголізм лише деякі з них. Ризик стати залежним від алкоголю збільшується, якщо:

• 
  Почати вживати алкогольні напої в ранньому віці (до 16 років).
  
• 
  Вживати алкоголь у стресових ситуаціях, для того аби розслабитися, відчути себе впевненим і розкутим у компанії.
  
• 
  Молода людина не впевнена в собі й готова будь-якою ціною набути авторитет у своїй компанії.
  

• 
  Алкоголь має причинний зв'язок із виникненням раку ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу та печінки. Більше того, існує тісний взаємозв’язок між кількістю випитого й підвищенням ризику захворіти на рак (навіть після врахування таких чинників, як тютюнопаління): і цей взаємозв’язок дійсний як для чоловіків, так і для жінок. Накопичено достатньо доказів щодо тісного взаємозв’язку між споживанням алкоголю і раком грудей у жінок, причому ризик зростає повільно, але стійко зі збільшенням кількості споживання алкоголю.
  
• 
  Дослідження щодо здоров’я жінок виявляють взаємозв’язок між споживанням алкоголю і підвищенням кров’яного тиску. Так само існує прямий зв'язок між кількістю спожитого алкоголю й виникненням крововиливу в мозок. Та коли загроза інсульту обумовлена тромбозом судин, уживання алкоголю в малих («медичних») дозах може дещо знизити потенційний ризик, хоча у великих – підвищити його.
  
• 
  Споживання великої кількості алкоголю спричиняє виникнення серцевої аритмії.
  
• 
  Споживання алкоголю як головна причина виникнення цирозу печінки – цей факт встановлений незаперечно. У нетропічних країнах, для яких характерний високий рівень споживання алкоголю, він, мабуть, викликає більш ніж 80 % усіх випадків смерті внаслідок цирозу печінки.
  

Наркоманія – це майже завжди смерть у молодому віці. Ріст наркоманії в Україні може стати трагедією нації. Особливо страшно, що ряди наркоманів поповнюються, в основному, з підліткового середовища.

Проблема вживання наркотиків актуальна практично в усіх регіонах України. Щорічно на облік береться понад 10 тис. осіб з наркозалежністю, 600 з них – підлітки. Вік майже 90% осіб, які перебувають на обліку в нарколога, до 30 років, кожна 5-та – жіночої статі. Наркоманія давно вже набула характеру епідемії. На слуху цифра – майже два мільйони. Але скільки їх насправді – це не знає ніхто. Батьки витрачають немалі гроші, щоб врятувати дитину, заспокоюючи її: «Вилікуєшся – все в тебе налагодиться», «Зустрінеш кохану людину, заведеш сімю …». Однак не все так просто. Якраз наркотики менше всього сприяють нормальним сімейним стосункам.

Наркотики рослинного походження, що мають одурманюючу дію на людину, відома здавна. Вживання наркотиків спочатку було пов’язане з релігійними й побутовими звичаями у місцях росту, де ростуть рослини, що містять наркотичні речовини – так званих зонах первинного наркотизму. Такими зонами є Азія, де ростуть опійний мак і конопля, Південна Америка – рослина кока, з якої добувається кокаїн, Африка – рослина кат, близька до кока. Багато тисяч років тому наркотики стали використовуватися служителями різних релігій для досягнення стану містичного екстазу при виконанні культових обрядів, ритуалів. Інший історично сформований тип споживання наркотиків – використання їх у лікувальних цілях, як заспокійливих, знеболюючих, снотворних засобів. Нарешті, третій тип – використання ейфоризуючого ефекту наркотиків для того, щоб впасти в стан «кайфу».

Різким поштовхом поширення наркотиків у всьому світі був бурхливий розвиток у 19-20 ст. хімії, в тому числі хімії лікарських речовин. Хіміками були отримані такі нині широко відомі наркотики, як морфій і героїн, різні психостимулятори. В останні роки спостерігається різка зміна структури споживання наркотиків. Частка опіатів і похідних коноплі знижуються, частка «важких» наркотиків, включаючи героїн і кокаїн, а також синтетичних наркотиків, в тому числі галюциногенів типу ЛСД, зросла. Особливо широко поширене «домашнє» виробництво наркотиків з інгредієнтів, що вільно продаються в аптеках нездоланна залежність від таких наркотиків настає стрімко, через 6 місяців його вживання наявні всі ознаки дебільності.

Нині серед молоді, особливо на дискотеках, поширюється так званий, «легкий» наркотик – екстезі. Така думка вкрай помилкова. Звикання до цього наркотику з’являється досить швидко, після чого споживачі переходять на важкі наркотики: героїн і кокаїн. Споживання наркотиків дуже швидко призводить до формування особливого захворювання – наркоманії, суть якого полягає в постійній залежності людини від прийому наркотику. З давногрецької – це слово означає нерухомість, затьмарення свідомості. Прийом наркотиків призведе до важких медичних і соціальних наслідків, руйнування особистості, росту ВІЛ/СНІДу та злочинності.

Наркотики специфічно діють на нервову систему, а також на весь організм людини в цілому. Ця дія полягає в розвитку особливих станів, що називаються станами наркотичного сп’яніння: знімаються відчуття болю, змінюється настрій, психічний та фізичний тонус. З’являється почуття легкості, зосередженість на власних нереальних відчуттях, звільнення від вантажу проблем і турбот.

При повторних прийомах доз за короткий термін розвиваються важкі медичні наслідки хронічного отруєння організму: поразка внутрішніх органів, нервової системи, головного мозку. Виникають різноманітні психічні розлади, зростає деградація особистості, втрата працездатності, відзначається висока смертність. Загибель хворих викликається не тільки ускладненнями важких захворювань, що є наслідком постійної наркотичної інтоксикації (такими, як гостра серцева чи печінкова недостатність), але й передозуванням препаратів, нещасними випадками в стані сп’яніння, самогубствами в приступі туги. Хворі помирають від зараження крові при вживанні брудних шприців, від тромбозу судин, а в останні роки – від СНІДу, вірусного гепатиту В.

Наркомани руйнують себе не тільки фізично, а й духовно. Для них характерні такі порушення психіки, як щиросердечна спустошеність, черствість, втрата здатності до співпереживання, глибокий егоїзм. У ході хвороби різко падає енергетичний і вольовий тонус, згасають усі потяги й потреби, крім потягу до наркотиків. Нерідко на перший план виступають

Аморальність хворих, їхня схильність до асоціальної поведінки, готовність до злочинів.

Наркотики вкрай негативно впливають на стан репродуктивної системи чоловіка й жінки, відбиваються на сексуальному житті людини, а згодом і на її дітях. Доведено, що застосування наркотиків, зрештою, роз’єднує людей. Так, статевий потяг жінок до чоловіків слабшає в результаті нервових і гормональних порушень. Під впливом наркотків у людини знижується рівень статевих гормонів у плазмі крові. У статевих партнерів сексуальні реакції можуть бути притуплені або цілком відсутні.

Практично всі наркотики викликають затримку фізичного і розумового розвитку плоду. Що відчуває плід під час наркотичного сп’яніння матері чи під час «ломки», яку вона відчуває? Скоріш за все те, що й мати. Наркотичні речовини проникають через плаценту в кров плоду і викликають зміни в його психіці. Мати-наркоманка ризикує одержати не лише фізично слабку дитину, а й розумово відсталу. Мати, яка вживає наркотики, не може годувати годувати дитину грудьми.

Відомо, що 70-80 % наркоманів заражаються СНІДом. Для жінки це вже катастрофа, тому, що її хвороба передається новонародженій дитині. І дитина також стає приреченою. Але страшнішою за хворобу для дитини настає нестерпна її ізоляція, її просто не приймають у дитячі колективи, а прийнявши – одразу позбавляються дізнавшись про хворобу.

Додаток 12

Говорити про любов приємно і водночас важко. Почуття любові і ніжності ми відчуваємо по відношенню до своїх батьків, дітей, родичів.

Звідси виникають нерівні шлюби, помилки, драматичні наслідки палкої любові. Занадто палка любов ніколи не може бути міцною та справжньою.

Першу любов можна порівняти із блискавкою пристрасті, яка швидко зникає.

Натомість істинна любов може утворитися лише тоді, коли вона ґрунтується на усвідомленні моральних переваг коханої людини, яка здатна ділити і радість і горе, не зупиняючись ні перед чим у своїй самопожертві.

Любов сповнена милосердя, прощення, доброти, щирості, взаємоповаги, самопожертви заради коханої людини. Любити іншого – означає служити йому або їй.

Закоханість – ілюзорне, мрійливе, імпульсивне, сповнене різних емоцій почуття, далеке від реальності. Закохана людина бачить лише почуттєву сторону кохання, вона далека від відповідальності та реальності. Закоханість може перетворитися на любов, а може так і залишитися лише закоханістю.

Той, хто відчуває закоханість, може потрапити у складну ситуацію. За результатами проведеного опитування багато хто з молодих дівчат заради кохання готові все віддати, навіть вступити у статеві стосунки із чоловіком. Через деякий час кохання проходить, а незайманість не повернеш.

Закоханість, що стала основою для укладання шлюбу, може швидко призвести до його руйнування. Саме тому молодим людям важливо перевіряти свої почуття, не спішити приймати рішення. Важливо порадитись із родичами, друзями щодо свого вибору, можливо, взяти участь у тренінгу з підготовки до подружнього життя, в ході якого майбутні чоловік і дружина з’ясують свої погляди на сімю, правила спільного життя, обов’язки пари, сімейні цінності.

Союз, укладений на розсудливій любові, взаємоповазі, домовленості про спільні обов’язки, набагато міцніший ніж той, що утворився лише на основі «палкого кохання».

Наскільки дорослою повинна бути людина, щоб вступити в інтимні відносини? Чи має яке-небудь для сексу вік? Звичайно, має. Існує ряд об’єктивних причин, внаслідок яких небажано вступати в статеві зв’язки у дуже юному віці, а саме:

• 
  Фізіологічні, медичні. Рання статева активність(особливо секс з різними статевими партнерами) значно збільшує ймовірність інфікування інфекціями, які передаються статевим шляхом, і ВІЛ\СНІДом для дівчаток не виключена можливість небажаної вагітності.
  
• 
  Соціальні. Людина живе серед людей, і хоче вона того чи ні. Але їй доводиться дотримуватися певних норм поведінки. Навіщо створювати собі труднощі. А потім витрачати чимало сил на їх подолання, якщо можна цю дорогоцінну енергію витратити з набагато більшою для себе користю.
  
• 
  Емоційні. Щоб розібратися у своїх сексуальних відчуттях і цінностях, необхідно чимало часу (навіть дорослі люди часто зазнають в цьому труднощів). Підлітки ж тільки починають вивчати свою сексуальність, тому не варто поспішати.
  

Приймаючи рішення про вступ в інтимні відносини в ранньому віці, ви повинні мати на увазі, що покладаєте на себе вже дорослу (соціальну, фізичну, емоційну. Емоційну, духовну і матеріальну) відповідальність за будь-які (незапланована вагітність, інфікування ІППСШ і ВІЛ, психічні травми) наслідки перед собою, своїм статевим партнером, можливість потомством. Починаючи статеве життя, для збереження власного здоров’я потрібно чітко засвоїти правила безпечного сексу.

Коли підліток почувається невпевнено, відповідальним буде перенести рішення про початок статевого життя на майбутнє, тобто утриматись.

Утримання – це свідома відмова від ризикованої поведінки за допомогою відмови від сексуальних контактів у даний час.

Під утриманням розуміють рішення підлітків уникати статевої близькості до того, як вони будуть готові взяти на себе відповідальність за кохану людину та можливі наслідки статевого співжиття.

Люди з різних причин деякий час утримуються від сексуальної активності. Утримання не шкідливе для здоров’я або потенції як з фізичної так і психічної точки зору, в тому числі і тим, хто вийшов з юнацького віку.

Можливо Вам допоможуть поради, як відкласти статеву близькість:

- пофантазуйте і пошукайте шляхи вияву любові, що виключають секс;

- будьте чіткі стосовно своїх сексуальних меж – не створюйте помилкового враження, якщо секс не входить у ваші плани;

- будьте спочатку чесними, твердо заявивши, що Ви не бажаєте сексу;

- уникайте захоплення романтичними словами і доводами;

- знаючи про те, що алкоголь і наркотики змінюють сексуальну поведінку, бажано їх не вживати;

- уникайте зустрічей з людьми, які можуть примусити Вас до сексу, або яким ви просто не довіряєте.

- ваше тіло – це Ваша власність. Жодна людина не має права торкатися Вас, якщо ви того не бажаєте. Умійте постояти за себе. Не погоджуйтеся на статеві відносини «під натиском».

Додаток 15

Додаток 16

Головне завдання сьогодення – пропагувати здоровий спосіб життя, здійснювати заходи щодо профілактики, наркоманії та алкоголізму серед дітей, правопорушень та злочинності.

Роботу по запобіганню таким негативним проявам в поведінці учнів рекомендуємо проводити з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей. Значна роль відводиться педагогам та медичним працівникам.

Бесіда – найбільш розповсюджена форма роботи в школі. Розпочати виховний захід можна з ознайомлення з виставкою літератури, переглянути кінофільми або прослухати аудіокасету з даної теми.

Необхідно переконливо на конкретних прикладах проілюструвати наслідки неправильних вчинків дітей-підлітків, допомогти учням розібратися в складних ситуаціях, викликати їх на відверту розмову.

Додаток 3
Орієнтовна тематика бесід

1-4 класи

1. Учням про алкоголь і наркотики.

2. Наркотики - шкідливі отруйні речовини.

3. Вплив фізичної культури та спорту на зміцнення здоров'я. Безалкогольне дозвілля.

4. Пити – здоров'ю шкодити. Що таке добре, а що погано.

5. Права і обов'язки учнів.

1. Тверезість – норма життя.

2. Алкоголь і здоров'я.

3. Підлітку особливо шкідливий алкоголь.

4. Хвороби, викликані алкоголем.

5. Вуличний травматизм і алкоголь.

6. Наркоманія – тяжке захворювання.

7. Боротьба з пияцтвом та алкоголем – справа всіх і кожного.

8. Охорона громадського порядку – обов'язок кожного. Законодавство про боротьбу з пияцтвом та наркоманією.

10-11 класи

1. Сучасна медицина про шкідливий вплив алкоголю на здоров'я.

2. Вплив алкоголю на потомство: п'ють батьки – страждають діти.

3. Алкоголь руйнує сім'ю.

4. Пияцтво руйнує сім'ю.

5. Пристрасть до алкоголю – це небезпечно!

6. Вплив алкоголю на продуктивність праці.

7. Від пияцтва до злочину – один крок.

8. Вино – ворог мудрості і спільник божевілля.

9. Шляхи викоренення пияцтва та наркоманії.

1. Безумство з моєї вини.

2. Відповідальність неповнолітніх перед законом за пияцтво.

3. Кримінальна відповідальність неповнолітніх перед законом за пияцтво. Відповідальність за залучення неповнолітніх до пияцтва.

4. Алкоголізм та наркоманія – медико-соціальна проблема (причини, поширення, наслідки).

5. Шкідливий вплив наркотиків на здоровий організм підлітка.

6. Дівчатам-підліткам про алкоголізм та наркоманію.


3.2.Практичні наробки
Учнівські проекти оздоровчого напряму
Сучасна нормативно-правова база освіти передбачає не тільки турботу про здоров'я підростаючого покоління, а й виховання в молоді засад здорового способу життя, турботу про власне здоров'я тощо. Загальновідомо, що найціннішим для кожної людини є здоров'я. Про здоров'я ми пригадуємо й замислюємось над ним, як правило, тоді, коли його не маємо чи коли маємо з ним якісь негаразди.

Організація проектної діяльності оздоровчого напряму має певну специфіку. Керівниками проектів, як правило, повинні бути ті педагоги, які дотримуються здорового способу життя і є своєрідним зразком для молоді. Щоб не сталось так, що проектом «Ні – нікотину!» керував учитель, який курить і не може відмовитись від цієї негативної звички.

Тематика проектів за цим напрямом може бути різноманітною. Наприклад, «Переможемо підлітковий алкоголізм», «Ні – наркотикам і нікотину!», «Здоровий спосіб життя – запорука доброго навчання», «Народні корені здоров'я», «Ранкова гімнастика для всіх» тощо. Вибираючи тему проекту зі школярами, варто пам'ятати, що вона повинна бути актуальною саме для цієї вікової категорії.

Тривалість проектів за цим напрямом може бути різною. На час виконання проекту впливатиме ступінь реалізації мети та завдань. Навчальні проекти варто планувати на

Результатами проектів за цим напрямом повинні стати зміна ставлення учнів до власного здоров'я, пропаганда й утвердження здорового способу життя, відмова від тих звичок, які мають негативний вплив на здоров'я.

Школярі дуже часто чують вислів «здоровий спосіб життя». Який зміст прихований у цих трьох словах? Як треба жити, щоби про тебе сказали, що ти ведеш здоровий спосіб життя? Коли треба починати впроваджувати здоровий спосіб життя? Можливо, це варто робити після закінчення школи, а можливо, як завжди, з наступного понеділка? Але чи варто відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні? Почни ранок із простих гімнастичних вправ. Вийди на вулицю та вдихни на повні груди. Відмовся від цигарки, коли її тобі пропонують підлітки. Повір, така відмова не зруйнує твого авторитету серед однолітків. Не ризикуй і не вживай наркотиків. Почати просто, але відмовитися – складно. Подумай про власне здоров'я та здоров'я твоїх майбутніх дітей.

• 
  дослідити ставлення підлітків до проблеми наркоманії й необхідності її вирішення в суспільстві;
  
• 
  провести опитування школярів і дорослих про їхню оцінку наркоманії як суспільного явища, джерела походження та шляхів боротьби з нею;
  
• 
  формувати в підлітків загальне уявлення про шкідливий вплив наркотичних речовин на організм людини;
  
• 
  пропагувати необхідність заборони наркотиків і дотримання здорового способу життя, притягнення до відповідальності тих, хто залучає молодь до вживання та розповсюдження наркотичних речовин;
  
• 
  формувати активну громадянську та життєву позицію щодо здорового способу життя;
  
• 
  привернути увагу учасників проекту до вирішення проблеми в межах класу, навчального закладу, дому, вулиці тощо;
  
• 
  організувати та провести заходи та акції, спрямовані на вирішення проблеми.
  

• 
  визначення вікової категорії учасників проекту;
  
• 
  вибір та обговорення теми;
  
• 
  теоретична підготовка учасників проекту – отримання знань про здоровий спосіб життя, негативний вплив на здоров'я наркотиків, юридичну відповідальність за вживання, розповсюдження, зберігання й виготовлення наркотичних речовин;
  
• 
  зацікавленість учнів майбутнім проектом;
  
• 
  ознайомлення з метою та можливими аспектами діяльності.
  

• 
  отримання згоди адміністрації навчального закладу на початок проекту;
  
• 
  узгодження керівником проекту питань про діяльність із колегами по роботі, учителями, які можуть допомогти при вирішенні навчальних завдань (учителі біології, основ правознавства, охорони безпеки життєдіяльності);
  
• 
  налагодження зв'язків з медиками, працівниками органів внутрішніх справ, соціальних служб;
  
• 
  визначення часу та потрібних ресурсів, наприклад, час – тиждень або один місяць; ресурси – написання листів-звернень; створення фотовиставки; проведення анкетування; опитування школярів; випуск листівок, іншої друкованої продукції, яка сприяє поширенню інформації про проект і заплановані заходи; необхідні кошти для організації акцій тощо;
  
• 
  планування роботи з урахуванням плану навчального закладу;
  
• 
  підбір необхідної літератури;
  
• 
  поширення інформації про проект;
  
• 
  мотиваційна діяльність – проведення різноманітних заходів з метою зацікавлення учнів майбутнім проектом;
  
• 
  обґрунтування необхідності дослідження проблеми, яку можна розв'язати спільними зусиллями;
  
• 
  переконання учнів у корисності їхньої діяльності й можливості отримання практичних навичок, які не тільки є важливими для ефективного навчання у школі, а й можуть бути використані в майбутньому; формування груп учасників проекту;
  
• 
  проведення першого заняття – повідомлення мети, завдань, тривалості проекту, його можливих наслідків для учнів і місцевої громади в цілому;
  
• 
  використання вправ, спрямованих на усвідомлення учнями власної відповідальності за стан справ у школі, на вулиці, розуміння необхідності співпраці з різними категоріями населення та установами для вирішення проблеми наркоманії, вироблення навичок працювати у групі, приймати колективне рішення.
  

• 
  збір інформації;
  
• 
  накопичення матеріалів, що підтверджують актуальність проблеми боротьби з наркоманією;
  
• 
  навчання й набуття учнями досвіду активної діяльності;
  
• 
  вивчення проблеми за матеріалами преси, статистики;
  
• 
  ознайомлення з правовими документами, що мають відношення до проблеми.
  

• 
  ознайомлення учнів із ситуацією поширення наркоманії як явища на території міста, села;
  
• 
  збір матеріалів про негативний вплив наркотиків на здоров'я людей;
  
• 
  проведення опитування, анкетування серед школярів і різних вікових категорій населення про їхнє ставлення до проблеми;
  
• 
  вивчення громадської думки про ставлення до здорового способу життя та шкідливих звичок;
  
• 
  визначення переліку організацій, установ, що займаються вирішенням проблеми.
  

• 
  узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої інформації;
  
• 
  визначення найефективніших шляхів розв'язання проблеми;
  
• 
  планування діяльності для вирішення проблеми, розподіл обов'язків;
  
• 
  прогнозування наслідків діяльності;
  
• 
  розподіл завдань; визначення часу, необхідного для їх виконання;
  
• 
  вивчення ефективних шляхів взаємодії з представниками правоохоронних органів, медичних установ.
  

• 
  організація презентації зібраних матеріалів, що підтверджують наявність проблеми у школі, мікрорайоні, місті, селі;
  
• 
  узагальнення результатів двох попередніх етапів;
  
• 
  визначення переліку можливих дій, спрямованих на розв'язання проблеми боротьби з наркотиками;
  
• 
  вибір найефективніших, але водночас реальних і доступних способів досягнення мети;
  
• 
  визначення плану конкретних заходів подальшої реалізації проекту з утвердження здорового способу життя й запобігання шкідливим звичкам;
  
• 
  пошук можливих шляхів фінансування, матеріальної підтримки, написання листів до потенційних спонсорів;
  
• 
  зустрічі з людьми, які не байдужі до вирішення проблеми.
  

• 
  реалізація плану дій, спрямованих на вирішення проблеми;
  
• 
  здійснення заходів, визначених на попередньому етапі.