В. О. Богуненко, О. С. Дадашов, Н. О. Тутова Етнічна історія Бахмутського краю

Висновок

Інтенсивне залюднення краю почалося в середині XVIII ст. До середини XVIII ст. це був край переважно стихійної, народної колонізації, котрій перешкоджали постійна загроза татарських набігів, важкість військової служби. В третій чверті XVIII ст. відбувалася військово-господарська колонізація краю, основу котрої, незважаючи на запрошення урядом іноземців, складали українці. З кінця XVIII до середини ХІХ ст. тривала так звана «поміщицька колонізація» краю. Основним етнічним компонентом при цьому були українці – приватновласницькі та державні селяни. Також зростає питома вага переселенців із середньоросійських губерній. Міграційні процеси та суттєве збільшення населення краю в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. були пов'язані як із природним відтворенням населення, так і з міграційними процесами. Більшість населення продовжували становити українці, проте суттєво збільшився відсоток інших етнічних груп, зокрема євреїв, німців, татар.

Національні меншини (серби, волохи, євреї, німці та ін.) – військові, вільні переселенці, міщани й купці, - зіграли значну роль у процесі заселення, господарського освоєння, економічного, соціально-культурного розвитку території Бахмутського повіту.

Наприкінці XVIII ст. в краї розпочався, з другої половини ХІХ ст. активно йшов розвиток промислового виробництва, підприємництва, і представники «нетитульних» народів імперії, а також іноземці брали активну участь у цьому процесі як підприємці, інженери, інвестори, кваліфіковані працівники. У промисловості повіту наприкінці ХІХ ст. був залучений іноземний німецький, англійський, голландський, переважав франко-бельгійський капітал.

Культурні традиції регіону великою мірою склалися завдяки строкатості культур і конфесій, принесених представниками різних народів. Упродовж XVIII - першої половини ХІХ ст. в краї існувала певна полікультурність, внаслідок існування в етнічних груп виразних національних особливостей побуту, господарства тощо. З другої половини ХІХ ст. відбувалися уніфікаційні процеси, передусім у сфері сільського господарства, міського побуту.

З другої пол. ХVIII ст. досить швидко відбулася асиміляція переселенців-сербів, чорногорців, інших балканських народів, а також поляків та поселених у повіті військовополонених з турків і татар. Євреї, греки, німці-менноніти, цигани, частково волохи та молдавани зберігали національну самобутність. Конфлікти, що виникали на етнічному грунті, переважно були інспіровані тогочасною урядовою політикою. У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. у регіоні відчутними були русифікаційні процеси, ініційовані Російським урядом, що торкнулися як більшості населення - українців, так і представників інших народів.

Джерела та література

1. 
   Авраменко А. Земли казачьих войск и сообществ на территории Украины. – Донецк, 2004.
   
2. 
   Бабенко В.А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края. - Екатеринослав, 1905.
   
3. 
   Багалей Д.И. История Слободской Украины. – Киев, 1993.
   
4. 
   Баранников О.П. Про діалект циган Артемівської округи // Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови. – Київ, 1928.
   
5. 
   Беляев И.Д. О сторожевой, станичной и полевой службе на Польской Украине Московского государства до царя Алексея Михайловича. – М., 1846.
   
6. 
   Бойко А.В. Атласи Катеринославського намісництва останньої чверті XVIII століття // Записки науково-дослідної лабораторії Південної України ЗДУ. Випуск 3. - Запоріжжя, 1998. - С. 122-135.
   
7. 
   Бойко А.В. Топографічні описи Південної України початку XIX століття // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. Південна Україна XVIII - XIX століття. Випуск 2. - Запоріжжя, 1996. - С. 28-30.
   
8. 
   Буницкий К. О цыганах Екатеринославской губернии // Записки общества сельского хозяйства Южной России. – Одесса, 1861. – Январь – с. 112-126.
   
9. 
   Бутовский А.И. Историческая записка о Бахмутском духовном училище за 60 лет. –Бахмут, 1893.
   
10. 
    Ведомость, учиненная в Бахмутской управе благочиния с какого времени гор. Бахмут. Записки Одесского общества истории и древностей. т.1. –Одесса,1850.
    
11. 
    Верменич Я.В. Історична регіоналістика в Україні // УІЖ. –2001. - №6. – С. 3-21.
    
12. 
    Военно-статистическое обозрение Российской империи. т. ХІ, ч. 4 Екатеринославская губерния. – СПб, 1850.
    
13. 
    Вопросы германской истории. Немцы в Украине. – Днепропетровск, 1996.
    
14. 
    Гаевой Л. Краткое историко-географическое описание Бахмутского уезда. – Бахмут, 1906.
    
15. 
    Гедьо А.В. Переселение греков из Крыма в Приазовье (вымыслы и реальность) // Новые страницы в истории Донбасса. – Донецк, 1995. – с. 16.
    
16. 
    Гедьо А. Джерела з історії греків Північного Приазов'я (кінець XVIІІ -- початок ХХ ст.). - К., 2001.
    
17. 
    Городские поселения в Российской империи. том 3. – СПБ, 1863.
    
18. 
    Дадашов О.С., Татаринов С.Й. Витоки солевидобутку в Донбасі. – Артемівськ, 2009.
    
19. 
    Демура Ю.М. Іноземні колоністи в соціально-економічному розвитку Північного Приазов’я (друга пол. XVIII - поч. XX ст.). Автореферат дисертації. – Донецьк, 2008.
    
20. 
    Джерела до історії населених пунктів Донеччини. - Донецьк, 2001.
    
21. 
    ДОДА. Ф.134 («Контора іноземних поселенців»).
    
22. 
    Егоров. Екатеринославское блуканье. - Екатеринослав, 1887.
    
23. 
    Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Т.13. Список населенных мест по сведениям 1859 года. – СПб, 1863.
    
24. 
    Екатеринославские епархальные ведомости. - 1900. - № 2.
    
25. 
    Екатеринославские губернские ведомости. – 1906. - №69.
    
26. 
    Записки Одесского общества истории и древностей. Т.3. – Одесса, 1852.
    
27. 
    Зіневич Н.О. Цигани в Україні: формування етносу і сучасний стан. // УІЖ. – 2001.- №1. – С.40-52.
    
28. 
    Иславин В.А. Очерк каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа. - СПб., 1875.
    
29. 
    Істория міст і сіл Української РСР. Донецька область. – К., 1970.
    
30. 
    Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII - первой половине XIX века (1719—1858 гг.). - М., 1976.
    
31. 
    Казаков А.Л., Татаринов С.И., Федяев С.В. От черты оседлости к Холокосту. – Артемовск, 2003.
    
32. 
    Калоиров С.А. Материалы по истории и культуре греков Украины.- Вып. 1. - Донецк, 1998.
    
33. 
    Клаус А. Наши колонии. Опыт и материалы по истории и статистикеиностранной колонизации в России. Вып. І. - СПб., 1869.
    
34. 
    Кондратьев А.В. К истории поселка Новоэкономическое Красноармейского района Донецкой области / Літопис Донбасу. – Донецьк, 2006. - №16.
    
35. 
    Корнилов Д. Юзовка и евреи // Донецкий кряж. - 1998. - №6.
    
36. 
    Краснянский М.Б. Из истории горного дела на Дону. – Ростов-на-Дону, 1918.
    
37. 
    Лисенков А.В. Историко-статистическое описание Бахмутского собора // Екатеринославские епархиальные ведомости. №№ 13-15. 1875.
    
38. 
    Лещиловская И.И. Сербы в России. – М., 2003.
    
39. 
    Маркевич Арсений. Краткий очерк деятельности генералиссимуса А.В. Суворова в Крыму - ИТУАК, 1901 - № 31. - с. 17-19.
    
40. 
    Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства. - Харьков. 1886. – т. 1-2.
    
41. 
    Матковски Александар. Македонскиот полк во Украина.- Cкопje, 1985.
    
42. 
    Мельникова Н. Еврейская проблема на юге Украины в контексте российской национальной политики в конце XVIII - начале XX вв. // Міжнародні зв'язки народів Європи. - Запоріжжя, 1996.
    
43. 
    Михненко А.М. Історія Донбасу (1861-1945 рр.). – Донецьк, 1999.
    
44. 
    Міжконфесійні взаємини на Півдні України в XVIII-XX cт. – Запоріжжя, 1999.
    
45. 
    Мурзакевич Н.Н. Очерк успехов Новороссийского края и Бессарабии в истекшие 25- летие с 1820 по 1846 годы. - Одесса, 1846.
    
46. 
    Найман О. Єврейські партії та об'єднання України наприкінці XIX та на початку XX столптя // Українське еврейство. - Київ, 1998. - Вип. З.
    
47. 
    Народная газета Бахмутского земства. - 1914-1916 рр.
    
48. 
    Новицкий Я.П. Описание границ и городов бывшей Азовской губернии. – Александровск, 1910.
    
49. 
    Новороссийский календарь на 1845 г. – Одесса, 1844.
    
50. 
    Новороссийский календарь на 1849 г. – Одесса, 1848.
    
51. 
    Отчет Бахмутской уездной земской управы за 1914 г. – Бахмут, 1915.
    
52. 
    Отчет о денежных оборотах городских касс (издание хозяйственного департамента МВД). - СПб., 1892.
    
53. 
    Обзор Екатеринославской губернии за 1891 г. (приложение к Всеподданнейшему отчету Екатеринославского губернатора). – Екатеринослав, 1892.
    
54. 
    Обзор Народного Образования в Екатеринославской губернии за 1913-14 учебный год со списком школ к 1-му января 1914 года. Екатеринослав, 1916.
    
55. 
    Оглоблин А.П. Архив Бахмутских и Торских соляных заводов. Архивное дело, № 9-10. – Харьков, 1929.
    
56. 
    Описание атласа Новороссийской губернии. – СПб., 1799.
    
57. 
    Очерки истории немцев и меннонитов юга Украины (конец XVIII – первая половина ХІХ в.) / Под ред. Бобылевой С.И. – Днепропетровск, 1999.
    
58. 
    Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1861год. – Екатеринослав, 1862.
    
59. 
    Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год - Екатеринослав, 1865.
    
60. 
    Памятная книжка Екатеринославской губернии за 1875 год. - Екатеринослав, 1876.
    
61. 
    Памятная книжка Екатеринославской губернии за 1889 год. - Екатеринослав, 1890.
    
62. 
    Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1901 год. - Екатеринослав, 1902.
    
63. 
    Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1903 год. - Екатеринослав, 1904.
    
64. 
    Панфьорова М.А., Пірко В.О. Зміни в територіально-адміністративному поділі Донеччини з кінця XVI -- до середини ХІХ ст. // Нові сторінки з історії Донбасу.- 1997.- Кн. 5.
    
65. 
    Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Т. 13. Екатеринославская губерния. - СПб, 1904.
    
66. 
    Пирко В.А. Заселение степной Украины в XVI-XVIII столетиях. – Донецк, 1998.
    
67. 
    Полидович Ю.Б. Немецкие колонии на территории современной Донецкой области // Літопис Донбасу. – Донецьк, 2006. - №16. С. 91-115.
    
68. 
    Полторак В.М. Взаємини запорозького та донського козацтва періоду Нової Січі (1734-1775 рр.): політико-правовий і соціально-економічний аспекти // Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.і.н. – Одеса, 2007.
    
69. 
    Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1999.
    
70. 
    Попов Н. Военные поселения сербов в Австрии и России // Вестник Европы. - т. VI. – 1870.
    
71. 
    Посунько О.М. Історія Нової Сербії та Слов’яносербії. – Запороіжжя, 1998.
    
72. 
    Проскурников Г.Н. Из истории колонизации Слободской Украины. Об основании сторожевых городов в ХVП веке. – СПБ, 1903.
    
73. 
    РДІА, ф. 821, оп. 133, спр. 509.
    
74. 
    Ригельман А.И. Летописное повествование о Малой России. - М., 1848.
    
75. 
    Сборник статистических сведений по Екатеринославской губернии. Т. 2. Бахмутский уезд. - Екатеринослав, 1886.
    
76. 
    Сборник Харьковского Историко-филологического общества. Т. 5. - Харьков, 1893.
    
77. 
    Свод данных о фабрично-заводской промышленности в России за 1890 г. (издание департамента торговли и мануфактур МФ). - СПб., 1892.
    
78. 
    Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края. Ч. 1-2. – Одесса, 1836.
    
79. 
    Скальковский А. Опыт статистического описания Новороссийского края. Т.1-2. – Одесса, 1850-53.
    
80. 
    Список населенных мест по сведениям 1859 года. Екатеринославская губерния. Таганрогское градоначальство. Центральный статкомитет МВД. – СПБ, 1863.
    
81. 
    Список населенных мест Бахмутского уезда. Екатеринославское губернское земство. - Екатеринослав, 1902.
    
82. 
    Справочная книга Екатеринославской епархии. – Екатеринослав, 1913.
    
83. 
    Статистическое описание городов и посадов Российской империи. - СПБ, 1825.
    
84. 
    Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи, Великого Княжества Финляндского и Царства Польского, составленные статистическим отделением Совета MBД. СПб, 1842.
    
85. 
    Станиславский С. К истории колонизации евреев в Новороссии (по архивным документам) // Сборник статей Екатеринославского научного общества по изучению края. - Екатеринослав, 1905.
    
86. 
    Степкин В.П., Герцель В.И. Полная история Донецка. - Донецк, 2008.
    
87. 
    Там, где было Дикое поле. Очерки истории донецкого края. - Донецк, 2001.
    
88. 
    Татаринов С.И. Бахмутские казаки. – Артемовск, 2005.
    
89. 
    Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Нариси історії самоврядування в Бахмуті і повіті у XVIII – на початку ХХ ст. – Артемівськ, 2008.
    
90. 
    Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Православ’я Бахмутського краю – погляд крізь століття. – Артемівськ, 2009.
    
91. 
    Філас В.М. Матеріали до історії Південної України на сторінках „Журнала Министерства государственньїх имуществ» (1844-1846) // Південна України XVIII-XIX століття. - 2003. - № 7 - С. 306-312.
    
92. 
    Феодосий (Макаревский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. - Екатеринослав, 1880.
    
93. 
    Филарет Историко-статистическое описание Харьковской епархии, кн. V, Харьков, 1858 г.
    
94. 
    Фомин Н. История горной и горнозаводской промышленности. – Харьков, 1915.
    
95. 
    Фомин П. Церковные древности Харьковского края. Каталог ХІІ Археологичексого Съезда в Харькове. – Харьков, 1916.
    
96. 
    Хоба Ю. По стопам цыган кочевых // Донбасс. – 2001. - №38.
    
97. 
    Шабельский П. Историческое описание реки Северного Донца близ Святых гор // Записки Одесского Общества истории и древностей. - Одесса 1846.
    

1. 
   Карта Бахмутського повіту (1914 р.)
   
2. 
   Карта Слов’яносербії
   
3. 
   Генерал-лейтенант Микола Іванович Депрерадович
   
4. 
   Генерал-майор Єгор Іванович Шевич
   
5. 
   Голландські власники соляної копальні «Петро Великий» (світлина поч ХХ ст.)
   
6. 
   Жорж Фірнемон з родиною
   
7. 
   Солеварний завод А. Скараманги (листівка поч. ХХ ст.)
   
8. 
   Заводи Е. Фарке-К.М.Папазоглу (листівка поч. ХХ ст.)
   
9. 
   Заводи В.В. Штерцера (листівка поч. ХХ ст.)
   
10. 
    Джон Юз (фото кінця ХІХ ст.)
    
11. 
    Вид Бахмуту (єврейська листівка поч. ХХ ст.)
    
12. 
    Родина німців-колоністів Феттерів (колонія Феттера, біля Часів Яра. Фото поч. ХХ ст.)
    
13. 
    Герб Шевічів
    
14. 
    Герб Штеричів
    
15. 
    Фото з праці В.О.Бабенка.