АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ поч. ХХІ ст

Мовознавство початку ХХІ ст. характеризується антропоцентричною спрямованістю наукових праць на дослідження мовних фактів у тісному зв’язку з етнічною свідомістю, матеріальною та духовною культурою народу, когнітивними структурами мислення та пізнання довкілля. А тому невипадковою є посилена увага учених до дослідження когнітивної системи людини, ролі та призначення мови в цьому процесі. Одним із когнітивних феноменів називають мовну картину світу (далі – МКС), фрагментами якої є численні запозичення як результат контактування носіїв різних мов В. Карасик, Ю. Караулов, В. Красних, О. Кубрякова, Т. Нікітіна, Л. Попко, І. Рябцева, Б. Серебренніков, Е. Сепір, В. Сімонок, В. Телія тощо. Особливе місце у формуванні української та російської МКС посідають англоамериканські запозичення, які відтворюють нові фрагменти реальної дійсності і в цьому аспекті становлять значний науковий інтерес. Необхідність вивчення запозичень в антропоцентричному аспекті зумовлюється загальною тенденцією сучасної лнгвоконтактології до аналізу англоамериканізмів у різних МКС загалом та у близькоспоріднених мовах зокрема, носії яких перебувають у найбільш тісних контактах. Такий науковий погляд на проблему англо-американських запозичень є перспективним, оскільки розглядає запозичення як органічну складову словника мови-реципієнта.

– дати визначення мовної та концептуальної картин світу;

– окреслити місце запозичень в українській і російські МКС;

– виявити у двох МКС фрагменти, найбільш сприятливі для процесу запозичення.

Матеріалом дослідження слугувала суцільна вибірка запозичень зі словників іншомовних слів української та російської мов (по 788 слів у кожній мові).

Основою дослідження є когнітивне розуміння зв’язку та взаємодії явищ світу, витлумачення мови як складної знакової системи, для якої характерна взаємодія мови і мислення, мови й позамовної дійсності.

Когнітивний підхід до вивчення мови на сьогодні стає надзвичайно популярним і перспективним у сучасному мовознавстві, оскільки мова виконує не стільки комунікативну функцію, скільки пізнавальну, і це відкриває невидимі горизонти у пізнанні об’єктивного світу засобами тієї чи іншої мови [22, c. 80]. Для людини як носія будь-якої мови реальний світ існує, за О. Серебренніковим, у вигляді: 1) самої реальності; 2) першої сигнальної системи (рівень чуттєвого сприйняття дійсності); 3) другої сигнальної (вербальної) системи дійсності − мови [20, c. 113]. При цьому об’єктивний світ існує незалежно від людини, і зрозуміло, що її прагнення до пізнання себе і того, що навколо, є природним [3, c. 280]. Однак через свою індивідуальність і суб’єктивність кожна людина сприймає і відображає світ по-своєму, формуючи власну і неповторну картину світу.

На думку багатьох лінгвістів, картина світу – це впорядкована сукупність знань, що сформувалася в суспільній, груповій чи індивідуальній свідомості [19, c. 324; 6, c. 67; 14, c. 89; 16, c. 176]. Це частинка навколишнього світу, яка відкрилась людині чи певному етносу у процесі життєдіяльності й практичного досвіду та безпосередній взаємодії і яка зафіксована засобами тієї чи іншої мови на певному етапі розвитку. Звідси випливає той факт, що мовна картина світу не збігається з когнітивною. Остання є значно ширшою, бо людині не все відомо, і не все нею зафіксовано і названо, а лише те, що має комунікативну значимість [4, c. 113]. Цей погляд актуалізує проблему співвідношення когнітивних і мовних структур [14, c. 155].

Когнітивна картина світу зафіксована в мові у вигляді концептів, які, у свою чергу, утворюють концептосферу народу, тобто концептуальну картину світу (далі – ККС), тимчасом поняття МКС базується на вивченні комплексу уявлень про світ, під якими розуміють людину та її середовище у їх взаємодії [7, c. 147].

У концептуальній картині світу міститься інформація, закріплена в поняттях, а в МКС − знання, виражені у словах та словосполученнях конкретних мов. За межами ККС залишаються периферійні зони, які несуть додаткову інформацію про світ [15, c. 119].

Інформація ККС і тих фрагментів МКС, що збігаються при накладанні обох картин і не залежать від того, якою мовою вона виражена, формує поняттєві поля. Інформація, яка перебуває на периферійних ділянках, поза межами ККС, варіюється від мови до мови [3, c. 135]. Поняттєві поля становлять лексичну безліч, що включає всі слова з якимось певним понятійним компонентом.

За основу береться положення про те, що носієм інформації про концепти у свідомості носіїв мови є семантика мовної одиниці [14; 15]. Значення підлягає опису у вигляді дефініцій, які розкривають основний зміст концепту, представленому мовним знаком [3, c. 316]. Концепт − це оперативна одиниці нашої свідомості, яка займає найвище місце абстракції [14, c. 85].

Елементами МКС є значення слів, а одиницями ККС – поняття. МКС більш рухлива й диференційована і безпосередньо відбиває ті зміни, які відбуваються в довкіллі. При цьому для МКС властиві прогалини, зумовлені її фрагментарністю. Вони особливо помітні при зіставленні мов[17, c. 65]. Саме при зіставленні широких семантичних зон, які співвідносяться з фрагментами мовної картини світу, виявляються лакуни, що заповнюються запозиченими словами [21, c. 58].

Запозичення та вербалізовані за їхньою допомогою концепти відтворюють нові знання суспільства, особливо у час найбільш інтенсивного розвитку науки й техніки, високих технологій, перетворень у політичному, суспільно-економічному та культурному житті [21, c. 38]. Відображення як база мисленнєвих процесів принципово однакове у всіх людей незалежно від того, носіями якої мови вони є, однак мовне вираження наслідків цих процесів у різних мовах різне [23, c. 108].

Поява запозичень у мові викликана комплексною дією як мовних, так і позамовних чинників. Позамовна детермінованість полягає у збагаченні словникового складу і відображає необхідність позначати нові актуальні концепти певного часового періоду.

При характеристиці місця запозичених слів в українській і російській МКС була використана модель Р. Халліга і В. Вартбурга [23, c. 98], що знайшла своє відображення у працях багатьох дослідників, зокрема Ю. Каpаулова, Ж. Соколовської [10; 19], але для дослідження МКС пропонується детальніша система поділу. Відповідно до цих класифікацій, визначено місце запозичень у кожній частині мовного універсуму: “Всесвіт”, “Людина”, “Соціальні інститути”, “Людина і Всесвіт”.

Конкретні фрагменти мовної картини світу відзначаються різною динамікою і здатністю запозичувати іншомовні елементи. У статті розглянуто декілька комплексів загальної концептуальної системи української і російської мов початку ХХІ століття, які найбільше поповнились запозиченнями.

До частини “Всесвіт” належать такі групи: “Небо”, “Земля’, “Вода”, “Тваринний світ”, що, у свою чергу, поділяються на підгрупи, де запозичені слова – це переважно спеціалізована термінологічна лексика, що виконує номінативну функцію і відома представникам різних галузей. Наприклад, морські терміни (укр. балкер, блокшив, ватервейс, віндроуер; рос. балкер, блокшив, ватервейс, виндроуэр), географічні (укр. бедленд; рос. бедленд), фізичні (укр. бозон; рос. бозон), біологічні (укр. аутбридинг, баніян, бекрос; рос. аутбридинг, баньян, бекросс), геологічні (укр. бенч, богхед, дайка; рос. бенч, богхед, дайка) тощо.

У групі “Тваринний світ” запозичення поділяються на такі, що увійшли до ядра української і російської МКС (укр. алігатор, горила, кенгуру; рос. аллигатор, горилла, кенгуру), та ті, що залишаються на периферії та сприймаються як екзотизми (укр. блювал, буфало; рос. блювал, буффало). До цієї групи також належить певна кількість назв порід тварин, зокрема собак (укр. басет, бульдог, чау-чау; рос. бассет, бульдог, чау-чау), що є загальновживаними, та свиней, що етимологічно походять від назв місця їхнього розведення (укр. беркшири, гемпшири, йоркшири; рос. беркширы, гемпширы, йоркширы) і відомі лише спеціалістам.

Кількість запозичень частини “Всесвіт” складає близько 20% досліджуваного матеріалу.

Другий фрагмент МКС “Людинa” поділяється на такі підгрупи: “Людина як фізичний феномен”, “Людина як суспільний феномен”.

Перша група охоплює значення, що характеризують людину в загальних рисах і вказують на її стать (укр. бой, герлфренд, джентльмен, леді, місіс, містер; рос. бой, герлфренд, джентльмен, леди, миссис, мистер), а також назви при звертанні (укр. сер, рос. сэр). Усі ці слова в українській і російській мовах локально марковані, виконують номінативно-уточнювальну функцію, що вказує на їх приналежність до англійської мови. Вони містяться на периферії української та російської МКС як назви-екзотизми.

Запозичення у групі “Людина як суспільний феномен” становлять найбільшу частину корпусу іншомовних слів. Це зумовлюється, по-перше, мобільністю цієї сфери, на відміну від природного довкілля, а по-друге, саме в соціальній і культурній сферах відбувається активне контактування суспільств, відповідно, і взаємодія ККС і МКС. До цієї групи належать назви титулів (укр. баронет, лорд, ленд-лорд; рос. баронет, лорд, ленд-лорд), представників політичних партій (укр. вігі, лейборист; рос. виги, лейборист), що відображають іншомовну реальність; релігійних, наукових, культурних течій (укр. адвентист, агностик, бегарди, мормон; рос. адвентист, агностик, бегард, мормон), які увійшли до української і російської мов як поняття певних галузей знання, а також загальновживані назви осіб за сферою діяльності: а) суспільної (укр. бітник, скаут; рос. битник, скаут), б) економічної (укр. актуарій, брокер, дилер, дистриб’ютор, менеджер; рос. актуарий, брокер, дилер, дистрибьютор, менеджер), в) сільськогосподарської (укр. фермер; рос. фермер), г) творчої (укр. клоун; рос. клоун), д) військової (укр. рейнджер, снайпер, хайджекер; рос. рейнджер, снайпер, хайджекер), спортивної (укр. боксер, бодібілдер, рефері; рос. боксер, бодибилдер, рефери), політичної (укр. спічрайтер, спікер; рос спичрайтер, спикер), кримінальної (укр. гангстер, кілер; рос. гангстер, киллер), шоу-бізнесу (укр. продюсер, іміджмейкер; рос. продюсер, іміджмейкер), інформаційних технологій (укр. хакер; рос. хакер) тощо.

Фрагмент “Людина” в українській і російській МКС найбільше поповнюється запозиченнями (40%).

У групі “Соціальні інститути” велику кількість запозичених слів становлять ті, що характеризують різні сфери суспільної діяльності людини: економіка (укр. авераж, вальвація, лізинг, тендер, шедула; рос. авераж, вальвация, лизинг, тендер, шедула), політика (укр. брифінг, праймеріз; рос. брифинг, праймериз), культура (укр. бугі-вугі, мюзікл, шоу; рос. буги-вуги, мюзикл, шоу), спорт (укр. айсінг, багі, карт, таймспаринг, сет; рос. айсинг, багги, таймспарринг, сет), інформаційні технології (укр. алгол, монітор, пейджер; рос. алгол, монитор, пейджер), сфера реклами (укр. пабліситі, реклама, слоган; рос. паблисити, реклама, слоган), сільське господарство (укр. блек-рот; рос. блек-рот). До цієї групи відносимо також назви предметів одягу людини (укр. бікіні, джинси, топ; рос. бикини, джинсы, топ) та їжі (укр. кетчуп, лівер, пудинг, ростбіф, чіпси; рос. кетчуп, ливер, пудинг, ростбиф, чипсы), які стали загальновживаними в українському та російському суспільствах, а також напоїв (укр. джин, пунш, ром; рос. джин, пунш, ром), що зберігають іншомовну маркованість.

Фрагмент “Соціальні інститути” в українській і російській МКС (30% запозичених слів).

Фрагмент “Людина і Всесвіт” охоплює 2 групи: “A priori” та “Наука і техніка”.

У розділі “Людина” розглядалися слова, що випливають безпосередньо з відношень між людиною й довкіллям, де вона активний учасник творення світу й себе, а до першої групи “A priori” розділу “Людина і Всесвіт” належать назви явищ, що існують незалежно від втручання людини.

Термін “А priori” у філософії позначає “знання”, що передує досвіду й не залежить від нього. У працях, присвячених питанням мовної картини світу, цей термін уживається для позначення не певного типу знань, а мовних наслідків знання про явища, які не залежать від людини [21, c. 86]. Цю групу охоплюють абстрактні поняття, на відміну від групи “Всесвіт”.

У зазначеній частині виокремлено декілька підгруп: 1) буття (укр. проспериті; рос. просперити), якість і стан (укр. комфорт; рос. комфорт), система мір (укр. акр, барель, бел, галон, гільберт; рос. акр, баррель, бел, галлон, гильберт), грошові одиниці (укр. бальбоа, гінея, дайм, ейре; рос. бальбоа, гинея, дайм, эйре). У цю частину МКС проникають такі іншомовні елементи, які належать переважно до сфери наукового спілкування.

Другу частину фрагмента “Наука і техніка” формують назви наукових понять, які пізнаються через досвід. Оскільки наукова діяльність має інтернаціональний характер, то в МКС вона виражена міжнародними термінами, наприклад, електронна техніка (укр. радар, ростер; рос. радар, ростер), телекомунікації (укр. асемблер, роутер, ресівер; рос. ассемблер, роутер, ресивер), технічні пристрої (укр. батенс, бустер, вапор, дефростер; рос. батенс, бустер, вапор, дефростер). Це слова, що виражають наукові поняття і належать до ядра української та російської МКС.

Фрагмент “Людина і Всесвіт” і української, і російської МКС поповнюється запозиченнями, як показує дослідження, на 10 %.

Найактивніше нова лексика з’являється в секторах, концепти яких характеризують людину та її спосіб життя. Це свідчить про те, що людина осмислює своє місце в суспільстві, особливо у сфері, пов’язаній зі світом економіки та новітніх технологій.

Запозичення несуть нові знання, завдяки яким носії мов-реципієнтів переосмислюють та розширюють уявлення про світ.

В українській і російській мовах початку ХХІ століття наявність значної кількості англоамериканських запозичень зумовлена, перш за все, когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на відображення навколишнього середовища, та необхідністю найменувати нові об’єкти й явища. Акти запозичення становлять систему концептуальних категорій, що поступово потрапляють у людську свідомість у процесі активної взаємодії зі світом. На кожному рівні категоризації міститься необхідна інформація, яку людина усвідомлює. Головними категоріями-носіями нових знань та набутого досвіду є економіка, комп’ютерні технології, бізнес та культура, що свідчить про вагомість цих сфер діяльності в житті людини. В усіх секторах наявна базова когнітивна категорія – Людина, яка на мовному рівні представлена найбільш численними запозиченнями у частині “Назви осіб за родом діяльності”.

В українській і російській МКС існують зони, найбільш сприятливі до іншомовних елементів і більш консервативні, куди запозичення проникають меншою мірою. Головну роль при цьому відіграє фактор соціальної адаптації запозичень.

Англоамериканські запозичення розрізняються за місцем у структурі української й російської МКС. Залежно від місця у цій системі, можна говорити про абсолютне збагачення, якщо вони входять до ядра, і відносне, якщо вони виникають як тимчасове явище на периферії МКС. В українській і російській МКС англоамериканські запозичення посідають важливе місце як засіб вираження універсальних понять і знаходяться в усіх полях мовного універсуму. Менше запозичень знаходиться у сферах, пов’язаних із природою, що зумовлено наявністю питомих найменувань, найбільше – у сфері взаємодії людини із соціумом, що пояснюється багатоманітністю суспільного життя.

В українській і російській мовах англоамериканські запозичення на позначення людей за різним видом діяльності складають найбільше слів, оскільки когнітивна діяльність людини має егоцентричний характер.

Перспективи подальших розвідок із зазначеної проблеми пов’язані із зіставленням англоамериканських запозичень в інших фрагментах української і російської МКС для визначення процесів їх адаптації у двох лінгвокультурах.

ЛІТЕРАТУРА

2. Брагина А. А. Лексика языка и культура страны : изучение лексики в лингвострановедческом aспекте : [монография] / Алла Алексеевна Брагина. − М. : Рус. яз., 1986. − 152 с.

3. Булыгина Т. В. Языковая концептуализация мира : (на материале русской грамматики) / Т. В. Булыгина, А. Д. Шмелев. − М. : Шк. “Языки рус. культуры”, 1997. − 574 с.

4. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов : [монография] / Анна Вежбицкая. − М. : Языки славянской культуры, 2001. − 288 с.

5. Виноградова Т. Ю. Национальный образ мира и идентификация личности / Т. Ю. Виноградова // Ученые записки Казан. гос. ун-та. − Казань, 1998. – Т. 135. − С. 157−162.

6. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт : становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. − 2000. − № 1. − С. 64−72.

7. Жаботинская С. А. Теория номинации : когнитивный ракурс / С. А. Жаботинская // Вестник Московского лингвистического университета. Лексика в разных типах дискурса. – М. : МГЛУ, 2003. – Вып. 478. – С. 145−164.

8. Иванова С. Ю. К вопросу о взаимодействии культур. Этнические проблемы современности / С. Ю. Иванова // Проблемы культуры межнационального общения и межкультурной коммуникации. – Ставрополь : Ставропольский госуд. ун-т, 2000. – Вып. 6. − С. 103−112.

9. Карасик В. И. Культурные доминанты в языке / В. И. Карасик // Личность. Концепты. Дискурс. – Волгоград : Перемена, 2003. – С. 165–205.

10. Караулов Ю. П. Русский язык и языковая личность / Юрий Николаевич Караулов. – М. : КомКнига, 2006. – 254 с.

11. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / Виктория Владимировна Красных. – М. : Прогресс, 2002. – 328 с.

12. Корнилов О. А. Языковые картины мира как отражения национальных менталитетов : автореф. дис. … доктора культурол. наук : спец. 24.00.04 “Прикладная культурология” / О. А. Корнилов. – М., 2000. − 45 с.

13. Крысин Л. П. Толковый словарь иноязычных слов / Леонид Петрович Крысин. – М. : Эксмо, 2007. – 944 с.

14. Кубрякова Е. С. Язык и знания : [монография] / Елена Самойловна Кубрякова. – М. : Просвещение, 2002. – 236 с.

15. Новикова Т. Б. Заимствование культурных концептов / Т. Б. Новикова // Язык и личность : [сб. науч. тр.] / [под. ред. Н. А. Красавского]. – Вологоград : Колледж, 2001. – С. 118–121.

16. Попко Л. П. Неологизация в языке как трансляция культурно-лингвистической национальной ментальности : [монография] / Людмила Петровна Попко. – К. : ГАРККиИ, 2007. – 360 с.

17. Роль человеческого фактора в языке : язык и картина мира / Б. А. Серебренников, Е. С. Кубрякова, В. И. Постовалова. − М. : Наука, 1988. − 215 с.

18. Рябцева И. Г. Политический дискурс как средство изучения языковой картины мира / И. Г. Рябцева // Язык. Дискурс. Текст : [материалы ІІІ Междунар. науч. конф.]. – Ростов-н/Д. : Изд-во ЮФУ, 2007. – С. 58−61.

19. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологи / Эдуард Сепир ; [пер. с англ. и ред. А. Е. Кибрика]. – М. : Прогресс Универс, 1993. – 656 с.

20. Серебренников Б. А. Роль человеческого фоктора в языке. Язык и мышление : [монография] / Борис Александрович Серебреников. – М. : Либроком, 2009. – 247 с.

21. Сімонок В. П. Мовна картина світу. Взаємодія мов : [монографія] / Валентина Петрівна Сімонок. – Харків : Основа, 1998. – 169 с.

22. Соколовская Ж. П. Проблемы системного описания лексической семантики / Жанна Павловна Соколовская. – Симферополь : Крымское учебно-педагогическое госуд. изд-во, 2000. – 144 с.

23. Сучасний словник іншомовних слів / [укл. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. – К. : Довіра, 2006. – 789 с.

24. Телия В. Н. Русская фразеология : семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / Вероника Николаевна Телия. − М. : Шк. “Языки рус. культуры”, 1996. − 286 с.

25. Урысон Е. В. Языковая картина мира и лексические заимствования : (лексемы ОКРУГ и РАЙОН) // Е. В. Урысон // Вопр. языкознания. − 1999. − № 6. − С. 79−82.

26. Hallig R. Begriffssystem als Grundlage fur Lexikographie / R. Hallig, W. Wartburg. – Berlin, 1963. – 289 p.