одні загинули, інших вороги взяли в полон, повели до суду і потім стратили в Сігетській тюрмі. Та купи золота пани так і не знайшли. Щоправда, в селі знали, куди зникла кобила. Але від крити печеру не наважувався ніхто — опришки її заворожи ли. З тих пір гора зветься Кобилою, а село — Кобилецькою Поляною. - 121 -
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат ЛЕГЕНДА ПРО КОЗАКА ЩЕРБІЯ
У збірнику «Легенди Карпат» знаходимо таку напрочуд цікаву легенду про козака Щербія. То було ще за давніх часів. Татарські орди часто на падали на Буковину. Ростуть квіти, радіють люди, молодь весілля справляє, а тут раптом налетять бузувіри та й усе надбане людом пограбують і спустошать. Стане земля пусткою. Навіть оплакати того лиха нікому, бо того за катували, того вже в ланцюгах женуть на муки в неволю. Було то справжнє лихоліття. Панам ще нічого, сховаються у фортецях, мають собі оборону і захист. А от простим людям не було життя. Так ото й того разу найзапекліший хан кримської орди рушив на Буковину. Ішов він через українські степи, і за його ордами лишалась мертва земля, наче після пожежі або сарани. Все замовкало, завмирало. Дійшов хан і до буковинських лісів, палив і руйнував міста і селища. Вно чі далеко червоніли заграви пожеж: села палають, степи й ліси у вогні. І прийшов той хан з ордою аж до самого Путивля, а він ще тоді невеличким сільцем був. Мало було там оборон ців. Лише один полк козаків на чолі з полковником Щер- бієм. Небагато було вояків, але яка то була в них сила духу велика!
