Книга депутата місцевої ради Ідіть до людей

Мелітополь – 2005

Керівник проекту:

Павло Тімофєєв
Комп’ютерна верстка, дизайн обкладинки:

Юлія Тімофєєва

ГЛАВА 1

СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВрЯДУВАННЯ

В УКРАЇНІ

Сучасна система місцевого

самоврядування в Україні

Виокремлюють два види децентралізації:

• 
  адміністративну (бюрократичну);
  
• 
  демократичну.
  

Система місцевого самоврядування є важливим складником територіальної організації влади будь-якої демократичної за своїм розвитком країни. Сама ж система місцевого самоврядування як така в Україні де-факто, ще не склалася, оскільки механізм місцевої влади ще не працює в самоврядному режимі, остаточно не сформована територіальна організація влади, не створено фінансово-економічного підгрунтя. Однак елементи цієї системи присутні та продовжують розвиватись за умов:

• 
  наявних політичних традицій та історичного досвіду;
  
• 
  фінансово-економічної кризи;
  
• 
  особливостей політично-правового розвитку держави, нестабільного конституційного та законодавчого регулювання;
  
• 
  подолання психологічних стереотипів патерналістського мислення.
  

• 
  перебудову або руйнацію партійно-олігархічного керівництва;
  
• 
  законодавчого наближення до сучасних форм організації влади, декларованого проголошення суверенітету, запровадження принципів політичної демократії;
  
• 
  державотворення, розбудова державного механізму в умовах проголошення й утвердження незалежності України;
  
• 
  дезорганізація влади й управління, як наслідок політичного протистояння, політичної та економічної кризи у суспільстві.
  

Адміністративно-територіальний устрій України представлений у таблиці.

• 
  територіальна громада;
  
• 
  сільська, селищна, міська рада;
  
• 
  сільський, селищний, міський голова;
  
• 
  виконавчі органи сільської, селищної, міської рад;
  
• 
  районні (в місті) ради, які створюються у містах із районним поділом за рішенням територіальної громади або міської ради;
  
• 
  районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
  
• 
  органи самоорганізації населення.
  

Під цим визначенням законодавець розуміє:

• 
  по-перше, жителів, об’єднаних постійним місцем проживання;
  
• 
  по-друге, територіальну основу місцевого самоврядування – село, селище та місто.
  

У пункті 1 ст. 6 зазначеного закону чітко закріплено принципове положення про статус територіальної громади. Зокрема, зазначається, що територіальна громада села, селища, міста є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень.

Територіальна громада наділена конкретною правосуб’єктністю, а саме:

• 
  правом формування відповідних органів;
  
• 
  правом проведення місцевих референдумів;
  
• 
  правом управління місцевими бюджетами та комунальною власністю тощо.
  

З врахуванням особливостей адміністративно-територіального устрою нашої держави система представницьких органів місцевого самоврядування складається з двох рівнів:

• 
  сільські, селищні, міські ради (надалі - місцеві ради);
  
• 
  районні та обласні ради.
  

• 
  це – виборні органи, що складаються з депутатів, обраних безпосередньо територіально громадою;
  
• 
  акумулюють інтереси територіальних громад і володіють правом представляти їх;
  
• 
  мають виняткове право приймати рішення від імені територіальної громади.
  

Відповідно до п.2 ст. 5 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” у містах із районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради, які, у свою чергу, формують виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Органами самоорганізації населення є:

• 
  будинкові, вуличні, квартальні комітети;
  
• 
  комітети мікрорайонів;
  
• 
  комітети районів у містах;
  
• 
  сільські, селищні комітети.
  

До виконавчих органів належать виконавчий комітет ради, а також відділи, управління та інші виконавчі органи, які можуть створюватися сільською, селищною, міською, районною у місті радою у межах затверджених нею структури та штатів, з метою здійснення повноважень, що належать до компетенції рад (ст. 54).

Ще одним елементом системи місцевого самоврядування є сільський, селищний, міський голова, який відповідно до ст.12 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні” є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Посадова особа органів місцевого самоврядування — особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій та отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

• 
  Отже, це не всі працівники органів місцевого самоврядування, а лише керівники місцевого самоврядування (або посадові особи територіальної громади: сільські, селищні, міські голови);
  
• 
  керівники органів місцевого самоврядування (голови районних, районних у містах, обласних рад, керівники відділів, управлінь, інших виконавчих органів місцевого самоврядування, відповідних підрозділів цих органів);
  
• 
  відповідальні працівники органів місцевого самоврядування, які займають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.