Міністерство екології та природних ресурсів україни департамент геодезії, картографії та кадастру

2.2.2. На відміну від іспанської, каталанська абетка має додаткову літеру ç і не має літери ñ.

2) Знак ˙˙ ( трема) над u та i ( ü, ï ) вказує, що u в сполученнях güe, güi, qüe, qüi вимовляється, а також те, що в усіх інших випадках руйнується дифтонг.

3) Апостроф вживається при скороченій формі артиклів, прийменників та стягненій формі артикля з прийменником.

1) наявність буквосполучень l.l, ny, tg, tj, tx, tz, літери ç;

2) наявність ll (s), ch (s) або двох та більше інших приголосних в кінці слова;

3) артиклі l’, els, les, ets, sa, s’, ses;

4) наявність апострофа.

У сумнівних випадках треба звертатися до словника.

№ з/п	Літера або буквоспо-лучення	Передача україн- ською мовою	Позиція в слові	Приклади	Примітки
1	2	3	4	5	6
1.	с	не пере­дається	після n в кінці слова	Blanc – Блан	В усіх інших ви­падках передаєть­ся як іспанське с
2.	ç	с		Sant Llorenç – Сан-Льоренс Marçal – Марсаль
3.	ch ch	к не пере­дається	в кінці слова після n	Lluch – Льюк Serchs – Серкс Montblanch – Монблан	Зустрічається тіль­ки в кінці слова або перед кінце- вою s
4.	d	не пере­дається	після l та n та в одно­му з ними складі	Grimoald – Ґрімоаль Hildebrand – Ільдебран	В інших випадках передається як іс- панське d
5.	g g	ж ґ	перед е, і у всіх інших випад­ках, крім сполучень ig, tg	Gerona – Жерона Son Ginard – Сон-Жінард Galatzó – Ґаладзо
6.	ig	ч	в середині та в кінці слова після a, е, о, u	Puigreig – Пучреч	У всіх інших ви­пад­ках є двома незалежними літе­рами, з яких кож­на має своє фоне­тичне значення: Cálig – Каліґ
7.	іх	ш	в середині слова між голосними та в кінці слова після a, е, о, u	Foixá – Фоша Biniaraix – Біньяраш	В усіх інших ви­падках є двома незалежними літерами, з яких кожна має своє фонетичне зна­чен­ня: Binixquet – Бінішкет
1	2	3	4	5	6
8.	j	дж ж	на початку слова у всіх інших випа­д­ках, крім сполучення tj	Sant Joan – Сан-Джоан Penjats – Пенжатс	Про передачу спо­лучення tj див.п.15
9.	l.l	лл		Apol.loni – Аполлоні
10.	ny	нь		Firinya – Фірінья Morunys – Моруньс	Наступні голосні а, е, u пере­дають­ся йотованими голос­ними я, є, ю
11.	p	не пере­дається	після m в кінці слова і в сполученні mp + приголосна	Camp – Кам Temps – Темс
12.	ss	c		Fresser – Фрезер
13.	t	не пере­дається	після l та n в одному з ними складі	Sallent – Сальєн Montseny – Монсень Queralt – Кераль	Але: Montalt – Монталь. В інших випадках передається як іспанське t
14.	tg	дж		Sitges – Сіджес
15.	tj	дж		Salitja – Саліджа	Якщо літери t i j відносяться до різ­них морфем, вони не утворюють бук­восполучень: Mon­tjuich – Мон­жуік
16.	tx	ч		Mappatxi – Маппачі Costitx – Кості
17.	tz	дз		Matzoc – Мазок
18.	х	кс ш	між голосними та в кінці слова після голосної, крім і в усіх інших випадках	Axovall – Аксоваль Quixasl – Кіксасль Xarranca – Шарранка Binixquet – Бінішкет Altabix – Альтабіш	Про передачу спо­лучень іх та tx див. пп.7 та 16

Апостроф в українській передачі зберігається:

L’horta – Л’Орта

S’Enclusa – С’Енклуса

Ca’n Oriach – Ка’н-Оріак

Vilanova d’Espoуа – Віланова-д’Еспоя

2.3.1. На відміну від іспанської в ґалісійській абетці відсутні букви Jj, Kk, Yy.

Правила читання майже повністю збігаються з правилами читання іспанської мови, за одним винят­ком: буква х означає звук ш і передається через “ш” у всіх положеннях:

Monte de Enxameado – г. Еншамеадо

Monte Xaciña – г. Шасінья

Guiximal – Ґішімаль

Alto do Xeixo – г. Шейшо

2.4. Баскська мова

2.4.1. В алфавіті баскської мови на відміну від іспанського немає літер Cc, Ch ch, Qq, Vv, Yy і є літери-диграфи Ts ts,Tx tx, Tz tz.

Діакритичні знаки: ´ над літерою r ( ŕ ) та ^- над l, d, t ( l^ˉ , d^ˉ , t^ˉ ) означають відповідно звуки рр, ль, дь, ть. М’яке “т” [ть] іноді передається через tt. Звуки “рр” та “ль” часто передаються іспанськими літерами rr та ll. М’якість “д” і “т” ( дь, ть) не передається.
2.4.2. Таблиця передачі українською мовою літер і буквосполучень баскської мови:
У таблиці наведено лише ті літери, правила читання яких відрізняються від іспанських. Всі інші бук­ви передаються так, як і відповідні літери іспанського алфавіту. В сумнівних випадках слід додержуватися пра­вил читання іспанської мови.

№ з/п	Літера або букво-сполу-чення	Пере-дача україн-ською мовою	Позиція в слові	Приклади	Примітки
1.	f	п ф		Fagoaga – Паґоаґа Pagoaga	У разі наявності орфогра­фіч­ного варіанта: Р У разі відсутності орфо­гра­фіч­ного варіанта: Р
2.	g	ґ	у всіх положеннях	Alkulegi – Алькулеґі Cigoitia – Сіґойтія	Під впливом орфографії іспанської мови сполучення ge, gi майже всюди замі­нені на gue, gui
3.	ts	c		Albiatsu – Альб’ясу	Під впливом орфографії іспанської мови часто замінюється літерою s
4.	tx	ч		Juantxunea –Хуанчунеа Txindoki – Чіндокі	Під впливом іспанської мо­ви часто замінюється літе­рою ch
5.	tz	с		Altzutza – Альсуса	Під впливом іспанської мови часто замінюється літерою z
6.	ü	ю			Буква зустрічається лише в сулетинському діалекті (Франція)
7.	х х	ш с	між голосними, між приголосним та голосним перед приголос­ни­ми	Astolagoxearroa – Астола­ґо­шеарроа Ronxea – Роншеа Axpe – Аспе

2.5. Особливості передачі індіанських назв
Латинської Америки
2.5.1. При передачі індіанських назв у країнах Латинської Америки слід враховувати особливості вживан­ня деяких іспанських літер та буквосполучень:

№ з/п	Літера або букво- ­сполу-чення	Передача українсь- кою мо- вою	Позиція в слові	На якій території (мовна належність назви)	Приклади
1.	dz	ц		Центральна Америка: Юкатан та прилеглі терито- рії (мови сім’ї майя-кіче)	Dzilam – Цілам
2.	h	x не пере-дається		Центральна Америка: Юкатан та прилеглі території (мови сім’ї майя-кіче) На всіх інших територіях	Tecoh – Текох Nohpat – Нохпат Hool – Хооль
3.	sh	ш		Повсюди в Південній Америці	Ancash – Анкаш Shoshuenco – Шошу­ен­ко
4.	tz	ц		Мексика, Центральна Амери­ка (мови сімей науатль та майя-кіче)	Coatzintla – Коацінт­ла Oxcutzcab – Ошкуц­каб
5.	х	х с ш	на початку слова та між голосними передача при- голосними у всіх положеннях	Мексика (мови сім’ї науатль), Перу, Болівія, Еквадор (мови сім’ї кечуа) Всюди, крім Центральної Америки (мови сім’ї майя-кіче) Центральна Америка (мови сім’ї майя-кіче)	Xicotentatl – Хікотен­татль México – Мехіко Oxapampa – Охапам­па Huixtla –Уістла Ixhuatlán – Ісуатлан Temax – Темаш Uxmal – Ушмаль Chixulub – Чішулуб Xcan – Шкан
6.	w	y		Всюди в Латинській Америці	Wawina – Уауіна Waspuc – Уаспук