Організація дослідження. Дослідження здійснювалось за багатоступеневою вибіркою, до якої увійшли 254 особи – молодь віком від 17 до 30 років, представники двох культур (Україна – 196, Китай –58): студенти вищих навчальних закладів III-го та IV-го рівнів акредитації, підприємці, працівники державних та приватних установ, it-спеціалісти, волонтери, тимчасово безробітні. Більшість респондентів були жителями мегаполісів.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що
виявлено та систематизовано трансформації поглядів на феномен смерті відповідно до різних типів свідомості (міфологічної, філософської, релігійної, художньої, наукової, духовної) людини у різні історичні періоди: від міфологізованого трактування смерті як злиття, переходу, переродження до філософського розуміння смерті як пізнання невідомості, від релігійних концептів смерті як вибору, воскресіння до художніх трактувань скінченності як ніщо, як фону цінності життя та можливості самоздійснення особистості, від наукових об’єктивацій смерті як закономірності, норми, кінця до онтологізації та гуманізації смерті у концептах розвитку, ресурсу, духовності;
обґрунтовано розгляд страху смерті як способу організації життєвого досвіду через трактування його як емоційного механізму, що впливає на здатність адаптуватися до середовища, змінюючи мотиваційну сферу;
побудовано теоретичну модель організації життєвого досвіду в ситуації зіткнення зі смертю з такими структурними елементами: соціально-культурний вимір танатичного досвіду, особистісно-індивідуальний вимір життєвого досвіду, ситуація зіткнення зі смертю, концептуалізація смерті, переживання страху смерті та поведінкова стратегія;
визначено інтегральні характеристики та емпіричні вияви страху смерті як способу організації життєвого досвіду за такими критеріальними блоками: ситуація зіткнення зі смертю, когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти та наслідки;
запропоновано типологію моделей страху смерті як способу організації життєвого досвіду: «Захист», «Зміщення центру» та «Локалізація»;
виявлено кроскультурні відмінності переживання танатологічного досвіду за такими критеріями: когнітивні репрезентації, легалізація смерті в культурі, міра наближення-дистанціювання, стратегії взаємодії, характер емоційного переживання.
Достарыңызбен бөлісу: |