Наказ №105 Про затвердження Інструкції про організацію вартової служби у Збройних Силах України з метою визначення єдиного порядку організації вартової служби у Збройних Силах України наказу ю

МІНІСТРА ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Про затвердження Інструкції

про організацію вартової служби

у Збройних Силах України

1. Затвердити та ввести в дію з 1 квітня 2000 року Інструкцію про організацію вартової служби у Збройних Силах України.

2. Заступникам Міністра оборони України, командувачам військами оперативних командувань, начальникам управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, начальнику залізничних військ - начальнику управління залізничних військ, командувачам корпусів, командирам з'єднань, військових частин, начальникам військово-навчальних закладів, установ, організацій і підприємств Міністерства оборони України організувати вивчення Інструкції та забезпечити виконання її вимог у повсякденній діяльності командирів (начальників) і штабів усіх рівнів.

3. Заступнику Міністра оборони України – Командувачу Військово-Повітряними Силами України, заступнику Міністра оборони України – Командувачу Сил Протиповітряної оборони України та заступнику Міністра оборони України – Командувачу Військово – Морськими Силами України до 1 вересня 2000 року розробити відповідні інструкції з урахуванням особливостей організації вартової служби у підпорядкованих силах.

4. Наказ Міністра оборони України від 22 червня 1993 року № 048 та абзац 2 пункту 1 наказу Міністра оборони України від 18 грудня 1997 року № 035 вважати такими, що втратили чинність.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Генерального штабу Збройних Сил України - першого заступника Міністра оборони України.

6. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Міністр оборони України

генерал армії України О.І.КУЗЬМУК

ІНСТРУКЦІЯ

про організацію вартової служби у Збройних Силах України
1. Загальні положення.
1.1. Ця Інструкція визначає порядок діяльності органів управлінь, командирів (начальників) і штабів щодо організації вартової служби і має забезпечити єдність принципів та методів їх роботи стосовно виконання покладених на вартову службу завдань.

1.2. Вартова служба організується з метою охорони та оборони військових об’єктів, Бойових Прапорів та осіб, що тримають на гауптвахті (у дисциплінарній частині) на підставі вимог військових статутів ЗС України, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України та цієї Інструкції.

Охорона військових об’єктів здійснюється військовими вартами, вартами ВОХОР, патрульним нарядом, сторожовою охороною.

Військові варти споряджаються від військових частин із числа військовослужбовців, їх службова діяльність визначається положеннями частини 2 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Порядок організації і особливості несення служби воєнізованою охороною визначаються наказом Міністра оборони України від 27 травня 1993 року № 115.

Порядок організації і особливості несення служби сторожовою охороною визначаються наказом Міністра оборони України від 27 грудня 1993 року № 303.

1.3. Вартова служба у військовій частині організовується на підставі рішення командира військової частини, яке включає:

• 
  наказ про організацію служби військ і бойового навчання. У наказі стосовно питань організації вартової служби повинно бути визначено:
  
• 
  склад варт, їхнє озброєння і порядок відпочинку;
  
• 
  час, місце і порядок проведення занять з теоретичної та практичної підготовки варт, керівники занять і начальники служб, які залучаються до їх проведення;
  
• 
  порядок підготовки варт по охороні і супроводу військових вантажів, конвоювання (супроводження) засуджених військовослужбовців (за потребою);
  
• 
  необхідна кількість зброї та запас бойових патронів для несення вартової служби і виконання завдань щодо посилення охорони об’єктів варт;
  
• 
  черговий підрозділ, порядок його виклику та озброєння;
  
• 
  час і місце проведення медичного огляду особового складу варт;
  
• 
  порядок та періодичність проведення практичних тренувань щодо спільних дій варти та чергового підрозділу (підрозділу посилення охорони);
  
• 
  порядок забезпечення особового складу варт додатковим харчуванням;
  
• 
  час і місце підбиття підсумків несення служби у варті;
  
• 
  військовослужбовці, які допущені до несення служби начальниками варт, помічниками начальників варт та чатовими по охороні найбільш важливих постів (у додатках);
  

• 
  комісія щодо вивчення та допуску військовослужбовців до несення вартової служби (у додатках);
  
• 
  відповідальні за підтримання у належному стані об’єктів навчально-матеріальної бази вартової служби.
  
• 
  розклад варт, відомість гарнізонного (добового) наряду;
  
• 
  табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції начальникам варт, графіки перевірки варт посадовими особами.
  

2. Організація вивчення, добору та підготовки особового складу варт.

Призначені комісії повинні всебічно вивчити ділові, моральні та психологічні якості, фізичний та сімейний стан кожного військовослужбовця, провести поглиблене медичне обстеження особового складу. Перевірити засвоєння ним вимог військових статутів Збройних Сил України, особливих обов'язків згідно з табелям постів і відповідних інструкцій, положень законів України про відповідальність за порушення правил несення вартової служби, викрадання зброї, боєприпасів і військового майна, знання матеріальної частини штатної зброї, результати виконання практичних стрільб, здачі заліків з фізичної підготовки.

У випадку переведення військовослужбовців з інших військових частин, їхній допуск до несення вартової служби здійснюється у тому ж порядку, не раніше місячного терміну з дня прибуття до військової частини.

Особовий склад, який залучається до несення вартової служби зі зброєю, повинен узгоджуватись з підрозділом військової контррозвідки Служби безпеки України.

2.4. Не менш двох разів на рік з усіма військовослужбовцями, які призначаються начальниками варт, проводяться планові практичні заняття, приймаються заліки зі знання обов'язків. Їхнє обстеження лікарями-психологами проводиться не рідше двох разів у рік.

Молоді офіцери і прапорщики (мічмани) та ті, хто переведені з інших військових частин, призначаються начальниками варт тільки після їх адаптації у військовому колективі та відповідної підготовки. Призначення їх помічниками начальника варти з метою стажування не допускається.
2.5. Практичні стрільби зі штатної зброї організовуються і проводяться:

• 
  з військовослужбовцями, які залучаються до несення вартової служби, - не менш як один раз у місяць;
  
• 
  із стрільцями воєнізованої охорони - не менш як два рази у півріччя у години занять згідно з програмою підготовки особового складу воєнізованої охорони.
  

2.6. На всіх військовослужбовців строкової служби, які залучаються до несення вартової служби, у штабах батальйонів (дивізіонів) або у командирів окремих рот (батарей) військової частини заводяться особові справи, у яких повинні бути:

• 
  дві фотографії військовослужбовця (розміром 9х12см);
  
• 
  автобіографія військовослужбовця;
  
• 
  довідка про склад сім'ї з адресами і телефонами усіх близьких родичів, а також інших родичів, які мешкають поблизу місця проходження служби військовослужбовцем;
  
• 
  характеристики з останнього місця служби, навчання (роботи) до призову до Збройних Сил України;
  

• 
  характеристики, які надані командиром підрозділу за підсумками кожного періоду;
  
• 
  медична характеристика з висновком медичної комісії про стан здоров'я військовослужбовця і допуск його до несення вартової служби;
  
• 
  дані з районних військових комісаріатів щодо знаходження військовослужбовця на обліку у районних відділах (управліннях) управління (Головного управління) внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, наркологічних диспансерах, психіатра і невропатолога за місцем його мешкання перед призовом до Збройних Сил України. Районні військові комісари повинні забезпечити передачу зазначених матеріалів разом з відповідними документами призовника при направленні у війська (сили). Командири військових частин зобов’язані передавати ці документи разом з військовослужбовцем у випадку переведення його до нового місця служби;
  
• 
  листи з відповідями батьків військовослужбовця на запити щодо особливостей його характеру ;
  
• 
  листи індивідуальних співбесід та висновки щодо індивідуальних соціально-психологічних якостей військовослужбовця на підставі проведених анкетувань, тестувань і спостережень;
  
• 
  аркуш з особистим підписом про доведення вимог статей Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за військові злочини, наказів про засудження військовослужбовців за скоєння злочинів та заходів безпеки.
  

2.7. Підготовка варт організовується та проводиться у три етапи.

2.7.2. Напередодні дня заступання військовослужбовців у наряд у години, які визначені розпорядком дня військової частини, з особовим складом у класі для підготовки варт (додаток 1 до Інструкції) проводяться теоретичні заняття з вивчення положень військових статутів, особливих обов'язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки при поводженні з нею. На електрифікованих макетах об'єктів, що охороняються, відпрацьовуються порядок взаємодії між чатовим і резервною групою варти, а також особовим складом варти та черговим підрозділом (підрозділом посилення варти) при виникненні екстремальних ситуацій, нападі на варту, об'єкти, що охороняються.

Теоретичні заняття проводяться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту, командиром (начальником штабу) батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), а з вартою, призначеною від військової частини, – одним із заступників командира військової частини.

2.7.3. Практичні заняття з особовим складом варти проводяться у день заступання в наряд у вартовому (додаток 1 до Інструкції) містечку військової частини (військової комендатури). На заняттях відпрацьовуються порядок дій чатових на посту, застосування ними зброї, відбиття нападу на вартове приміщення, об'єкти, що охороняються, та зміну, яка прямує на пости та з постів; порядок зміни чатових, приймання та здавання поста; прийоми рукопашного бою; дії та порядок застосування засобів пожежогасіння; порядок заряджання та розряджання зброї, вивчення її матеріальної частини та заходів безпеки при поводженні з нею, інші питання, що враховують особливості практичного несення служби.

Практичні заняття проводяться під особистим керівництвом командира окремої роти військової частини, від якої призначено варту, командира (начальника штабу) батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), начальника (заступника начальника) штабу військової частини, якщо варту призначено від військової частини, із залученням командирів рот (батарей), від яких призначено особовий склад.

До проведення цих занять залучаються офіцери служби ракетно-артилерійського озброєння та начальники фізичної підготовки і спорту (інструктори з рукопашного бою) та служби пожежної безпеки (командир пожежного підрозділу), яким мають бути розроблені і затверджені функціональні обов'язки.

Під час проведення розводу варт особовий склад внутрішньої варти повинен особисто інструктувати один із заступників командира військової частини, а гарнізонної варти – військовий комендант гарнізону або його заступник.

Підведення підсумків несення служби з особовим складом варти, яка змінилася, проводиться особисто командиром підрозділу, від якого вона призначалася, після здачі зброї та боєприпасів і повернення військовослужбовців у казарму у години, що визначені розпорядком дня військової частини.

2.8. Медичний огляд особового складу варти проводиться у медичному пункті військової частини у день заступання в наряд у години, які визначені розпорядком дня. Під час огляду визначається стан здоров'я та здійснюється тілесний огляд кожного військовослужбовця, а при необхідності – перевіряється пульс і артеріальний тиск. Повторне опитування особового складу варти щодо його стану здоров’я здійснюється черговим лікарем (фельдшером) військової частини під час проведення розводу варт.
3. Організація методичної підготовки.

3.1. Показні та інструкторсько-методичні заняття з питань організації вартової служби проводяться під керівництвом:

заступників Міністра оборони України, командувачів військами оперативних командувань, начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, начальника залізничних військ-начальника управління залізничних військ у підпорядкованих військах (силах) з командувачами корпусів, командирами з'єднань, військових частин безпосереднього підпорядкування, та їх заступниками, генералами, і офіцерами підпорядкованих управлінь, які залучаються до організації вартової служби та перевірок варт, – один раз у рік;

командувачів корпусів, командирів морських районів, начальників вищих військово-навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів з командирами зєднань, військових частин, начальниками факультетів та їх заступниками, генералами і офіцерами підпорядкованого штабу – один раз у навчальний період;

командирів з'єднань, начальників гарнізонів (для гарнізонних варт) з командирами військових частин, батальйонів (дивізіонів), підрозділів безпосереднього підпорядкування, їх заступниками та офіцерами підпорядкованого штабу – два рази у навчальний період;

командирів військових частин, начальників факультетів військово-навчальних закладів з офіцерами управління, командирами підрозділів, їх заступниками, офіцерами, прапорщиками, сержантами, (старшинами), солдатами (матросами) військової служби за контрактом, які залучаються до несення служби у вартах та її підготовки, а також начальниками підрозділів воєнізованої охорони, начальниками варт воєнізованої охорони, їх помічниками та розвідними – один раз у два місяці.

Проведення показних та інструкторсько-методичних занять з питань організації вартової служби здійснюється як правило на базі відстаючих військових частин (підрозділів).
4. Морально-психологічне та матеріальне забезпечення вартової служби.

4.1. Заступники командувачів корпусів, командирів з'єднань, військових частин, підрозділів, начальників гарнізонів з виховної роботи повинні:

організовувати та особисто проводити виховну роботу, правове виховання особового складу, спрямовані на якісне виконання завдань вартової служби, з урахуванням етапів та періодів службової діяльності військовослужбовців, спираючись на добові ритми їх психічної активності, фізичну та морально-психологічну готовність. Знати морально-психологічний стан особового складу, який залучається до несення служби;

планувати, організовувати і контролювати проведення у вартах заходів морально-психологічного супроводу несення вартової служби та культурно-виховної роботи. Аналіз стану морально-психологічного забезпечення вартової служби у полках, бригадах проводити щомісячно, військово-навчальних закладах, дивізіях, корпусах - щоквартально;

напередодні дня заступання в наряд проводити обов'язкове тестування особового складу варт. За його результатами робити остаточний висновок щодо допуску кожного військовослужбовця до несення служби у варті;

запровадити систему морального та матеріального заохочення військовослужбовців, які відмінно несуть вартову службу. Щомісячно узагальнювати та пропагувати досвід кращих командирів військових частин, підрозділів, військовослужбовців при організації і несенні вартової служби. Забезпечити його наочне висвітлення у вартових приміщеннях, періодичній пресі підрозділів;

виховувати в особового складу варт витримку, винахідливість, пильність, відчуття військового товариства і взаємовиручку;

забезпечити рівномірність розподілу нарядів, урочистість у проведенні військових ритуалів з метою виховання у військовослужбовців високих морально-бойових якостей;

організувати та проводити роз'яснення особовому складу варт вимог законів України про відповідальність за порушення правил несення вартової служби;

створити у вартових приміщеннях затишок та обстановку, які б сприяли морально-психологічному і фізичному розвантаженню особового складу, забезпечити варти сучасними технічними засобами виховної роботи, своєчасне отримання ними свіжих газет і журналів.
4.2. Заступники командирів з'єднань, військових частин, начальників військово-навчальних закладів, установ, гарнізонів з тилу повинні:

один раз у півріччя організовувати проведення косметичних ремонтів кожного вартового приміщення. До планування і здійснення робіт залучати квартирно-експлуатаційні частини районів (гарнізонів);

забезпечити вартові приміщення кращими меблями, посудом, справним постовим одягом відповідних розмірів, необхідним інвентарем (електроплитами або газовими плитами, електрочайниками або самоварами, електрообігрівачами промислового виробництва, та інше). Постійно слідкувати за їх правильним використанням і справністю.

організувати у вартовому приміщенні щоденну заміну наволок, передбачити просушування одягу та взуття особового складу варти у неопалювальний період. Вартові приміщення, які обладнано автономною системою опалення, забезпечити необхідною кількістю палива на весь опалювальний період.

Щоденно забезпечувати пальним транспортні засоби варт і транспорт, що використовується посадовими особами для перевірки несення служби вартами. Здійснювати контроль за його правильним використанням.
5. Огляди-конкурси і змагання.
5.1. Огляди-конкурси на кращу організацію і стан вартової служби (у тому числі і варт воєнізованої охорони) проводяться комісіями із складанням актів за їх результатами та з виданням організаційних і підсумкових наказів під керівництвом:

заступників Міністра оборони України, командувачів військами оперативних командувань у підпорядкованих військах (силах) – один раз у три роки;

начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, начальника залізничних військ-начальника управління залізничних військ, командувачів корпусів, морських районів – один раз у два роки;

командирів з'єднань, начальників вищих військово-навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, гарнізонів – щорічно.

Для заохочення кращих підрозділів, військових частин і з'єднань з питань організації вартової служби встановлюються перехідні призи, передбачається нагородження переможців та призерів цінними подарунками.

5.2. Один раз у навчальний період організовується проведення змагань у військових частинах і військово-навчальних закладах на кращий підрозділ з несення вартової служби. При проведенні змагань оцінюються знання військовослужбовцями вимог військових статутів Збройних Сил України, обов'язків згідно з табелями постів та інструкцій варти, матеріальної частини стрілецької зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, виконання ними практичних стрільб, прийомів рукопашного бою, вміння діяти у позаштатних ситуаціях. Змагання плануються і проводяться у ході занять з бойової підготовки, під час спортивно-масової та культурно-виховної роботи. Оцінка практичного виконання обов'язків визначається за результатами перевірки несення служби у вартах.

командирами рот (батарей) та їх заступниками – кожна варта, яка призначена від роти (батареї), не менш двох разів на добу, з них один раз вночі;

командирами батальйонів (дивізіонів), начальниками факультетів військово-навчальних закладів та їх заступниками – кожна варта, яка призначена від батальйону (дивізіону), факультету, не менш двох разів на добу, з них один раз вночі;

командирами військових частин, з'єднань, начальниками військово-навчальних закладів та їх заступниками – кожна підпорядкована варта, не менш одного разу на тиждень;

начальниками гарнізонів і посадовими особами гарнізону – кожна підпорядкована варта, не менш одного разу на місяць;

керівним складом видів Збройних Сил України і оперативних командувань, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, начальником залізничних військ - начальником управління залізничних військ, командувачами корпусів, командирами морських районів та їх заступниками - під час роботи у підпорядкованих з'єднаннях і військових частинах.

Перевірка варт здійснюється відповідно до вимог статті 189 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, про що робиться відповідний запис до постової відомості.

Командувачі, командири (начальники) усіх рівнів та їх штаби до корпусу включно повинні здійснювати щоденний контроль за перевіркою кожної підпорядкованої варти та один раз на тиждень здійснювати контроль особистих перевірок варт підлеглими, командирами (начальниками) та їх заступниками.

Вартове приміщення може бути розташоване як окремо, так і розміщуватися спільно у інших службових будівлях.

Території, що прилягають до вартових приміщень, які розташовані поза межами військових містечок, огороджуються зовнішньою і внутрішньою огорожею висотою не менш як 2 метри, встановлюються додаткові інженерні загородження. Межу, за яку заборонено наближатися до зазначених територій, позначають добре помітними вдень і вночі покажчиками (додаток 2 до Інструкції). У нічний час підступи до посту біля вартового приміщення освітлюються. Пост обладнується необхідною кількістю окопів, засобами зв'язку та сигналізації для негайного виклику резервної групи варти.

Вартові приміщення повинні бути забезпечені бронежилетами та касками на весь особовий склад варти, які зберігаються у спеціально обладнаних шафах.

Доповіді чатових начальнику варти про хід несення служби здійснювати кожні 15-20 хвилин. Начальнику варти час отримання доповідей записувати до відомості контролю і щогодини доповідати про стан справ у варті черговому військової частини (варт).
7.3. Об'єкт охорони (об'єкт, що охороняється) - це ділянка місцевості з розташованими на ній будівлями, спорудами, майданчиками для відкритого зберігання військової та іншої техніки, боєприпасів і майна; будівлі та споруди, які стоять окремо, приміщення в цих будівлях і спорудах, що знаходяться під охороною варти.

Охорона складів, сховищ зі стрілецькою зброєю та боєприпасами які знаходяться на території парків, у зонах продовольчих, майнових та інших складів матеріальних засобів повинна здійснюватись окремим постом.

Чатові, які охороняють склади ракетно-артилерійського озброєння, повинні постійно нести службу у бронежилетах і касках, чатові, які охороняють інші об'єкти, – за рішенням командирів з'єднань, військових частин, начальників гарнізонів.

Об'єкт охорони обладнується спостережними вишками, постовими грибками, огорожею, інженерними загородженнями, технічними засобами охорони, засобами зв'язку і сигналізації, контрольно-слідовою смугою, дорогою охорони (стежкою наряду), вогневими спорудами, окопами, захисними стінками, освітленням.
7.3.1. Спостережні вишки і постові грибки призначені для забезпечення несення вартової служби. Спостережні вишки встановлюються уздовж периметра у межах прямої видимості, на відстані не більш 600м одна від одної. Відстань між постовими грибками не більше 200 м.
7.3.2. Огорожа - це будівельна конструкція, яка встановлюється з метою визначення території об'єкта, що охороняється і призначена для запобігання проникнення на об'єкт ( обмеження доступу до нього).

Огорожа може бути зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня огорожа виконується у вигляді:

дерев'яної огорожі;

залізобетонної огорожі;

цегельної огорожі;

секцій із металевих прутів, або колючого дроту на стовпах. Відстань між прутами та нитками не більш 15 см;

металевої сітки на стовпах.

Внутрішня огорожа виконується з колючого дроту або металевої сітки, установленої на стовпах.

Висота зовнішньої та внутрішньої огорож повинна бути не менше 2,0 м.
7.3.3. Інженерні загородження - це споруди і конструкції, що встановлюються на місцевості з метою максимально затруднити проникнення порушника на об'єкт, що охороняється. До інженерних загороджень відносяться малопомітні перешкоди, додаткові огородження з колючого дроту, металеві грати, бетонні перемички, дротові спіралі, металеві їжаки, рови і т.п. Інженерні загородження встановлюються в місцях найбільш ймовірного порушення та найбільш небезпечних підступах до поста, об'єкта, що охороняється.
7.3.4. Технічні засоби охорони - це вид військової техніки, що призначений для підвищення надійності охорони об’єкта, виявлення порушника та недопущення несанкціонованого доступу до об’єкта охорони.
7.3.5. Контрольно-слідова смуга призначена для своєчасного виявлення порушника, визначення його вірогідного місцезнаходження та можливого напрямку дій. Вона обладнується уздовж дороги охорони (стежки наряду) і влаштовується шляхом розпушення грунту на глибину 0,2 м або посипанням привізного грунту на кам'янистий (болотистий) грунт, позначенням її меж на пісчаному грунті і сніговому покритті. Ширина контрольно-слідової смуги повинна бути не менш ніж 3,0 м.

Для пропускання поталих вод через контрольно-слідову смугу передбачаються дренажні або водопропускні устрої (труби, колектори). Отвори водопропускних устроїв діаметром 250 мм і більш повинні закриватися з обох боків металевими гратами.

Дорога охорони обладнується при довжині периметра об’єкта, що охороняється, більш ніж 3,0 км.

Стежка наряду облаштовується при довжині периметра об’єкта охорони до 3,0 км. Ширина стежки наряду повинна бути не менше 0,75 м.

За умови розташування вартового приміщення на території об'єкта охорони, дорога охорона (стежка наряду) облаштовується уздовж внутрішнього огородження на відстані не більш 10,0 м від нього.

При розташуванні вартового приміщення поза територією об'єкта охорони, дорога охорони (стежка наряду) облаштовується ззовні зовнішньої огорожі.

Тип покриття дороги охорони (стежки наряду) вибирається виходячи з умов можливості її експлуатації в будь-який час року.

7.3.7. Засоби зв'язку і сигналізації призначені для забезпечення несення вартової служби, своєчасного виклику чатовим резервної групи варти, контролю за несенням служби чатовими на посту, обслуговування технічних засобів охорони.

Начальник варти повинен мати прямий зв'язок з кожним постом, циркулярний зв'язок із усіма постами та прямий зв'язок із черговим військової частини (варт, об'єкта).

Апаратура прямого зв'язку встановлюється у кімнаті начальника варти. Кінцева апаратура встановлюється на спостережних вишках, постових грибках, стовпах уздовж дороги охорони (стежки наряду) а також може встановлюватись на захисних стінках або в окопах.

Встановлена табелем постів періодичність доповідей чатових через засоби зв’язку про хід несення служби не повинна перевищувати 15-20 хвилин. Начальник варти час отримання доповідей записує до відомості контролю і щогодини доповідати черговому військової частини (варт об’єкта) про стан справ у варті. У випадку виходу з ладу апаратури прямого зв’язку між начальником варти і чатовими або між начальником варти і черговим військової частини (варт об’єкта), зазначені посадові особи вживають негайних заходів для організації зв’язку по дублюючим (резервним) засобам зв’язку.

З цією метою у начальника варти, на усіх постах і у чергового військової частини (варт) встановлюються засоби резервного (дублюючого) зв’язку, для чого використовуються малогабаритні радіостанції. При цьому радіостанція, встановлена у чергового військової частини (варт), повинна бути постійно ввімкнутою і перебувати у режимі чергового прийому.

Для екстреного виклику резервної групи варти до місця порушення уздовж дороги охорони (стежки наряду) повинні бути встановлені кнопки тривожної сигналізації. Відстань між кнопками не більше 200 м. Сигнал від цих кнопок повинен надходити начальнику варти.

Освітлення повинне забезпечувати:

необхідне освітлення об'єкта охорони (об’єкта, що охороняється);

роздільне або одночасне вмикання ділянок освітлення;

вмикання ділянок освітлення вручну або автоматично при спрацьовуванні технічних засобів охорони;

керування освітленням із вартового приміщення;

автоматичне і ручне переключення джерел живлення;

надійність, безпеку і зручність обслуговування.

Світильники освітлення встановлюються на стовпах зовнішнього огородження або на окремо стоячих опорах. Висота розміщення світильників на огорожі - не нижче 4,5 м від землі, на окремо стоячих опорах - не нижче 6,5 м.

Світло від світильників не повинно потрапляти на дорогу охорони ( стежку наряду), спостережні вишки, постові грибки та маршрути руху чатових. Освітлення уздовж периметра об'єкта охорони, повинно бути не менше 0,5 лк.

Вогнева споруда розташовується на території об'єкта, що охороняється. Місце розташування вогневої споруди повинно забезпечувати візуальну видимість ділянки підходу до об'єкта, можливість ведення вогню зі стрілецької зброї у бік нападу і забезпечувати сектор обстрілу уздовж периметра. Кількість вогневих споруд вибирається виходячи із забезпечення обстрілу усіх ділянок периметра з перекриттям секторів обстрілу. Вогнева споруда повинна мати прямий зв'язок із начальником варти.

Окопи на постах обладнуються уздовж маршруту руху чатового на відстані не більш 100 м., між ними обладнуються захисні стінки.
7.3.10. Перевірка об'єктів вартової служби щодо відповідності їх діючим вимогам повинна здійснюватись щорічно у вересні – жовтні місяці спеціально призначеними комісіями. За результатами роботи складаються акти та відпрацьовуються плани заходів стосовно дообладнання (ремонту) перевірених об'єктів та усунення виявлених на них недоліків.
8. Організація посилення охорони об’єктів варти.
8.1. Порядок посилення охорони об’єктів варт визначається планом, який розробляє начальник штабу військової частини (військовий комендант гарнізону) і затверджує командир військової частини (начальник гарнізону).
У плані посилення охорони об’єктів варт повинні бути:

схема військового містечка (місцевості) із зазначенням об’єктів, що охороняються, постів варти та постів посилення, межі цих постів і заборонених зон, секторів стрільби, огороджень, маршрутів прямування змін і підрозділу посилення охорони, місця розташування спостережних вишок, окопів, захисних стінок, технічних засобів охорони, засобів зв’язку, сигналізації та пожежогасіння, постів вартових собак;

розрахунок сил і засобів підрозділу посилення охорони та бойовий розрахунок варти.

До плану додається пояснювальна записка, у якій вказується:

замисел застосування підрозділу посилення охорони із визначенням посадових осіб, які відповідають за виконання заходів плану та їхні обов’язки;

завдання підрозділу посилення охорони та порядок його виконання, з урахуванням дій підрозділів військової частини за планом бойової та мобілізаційної готовності;

порядок організації управління, зв'язку та взаємодії між особовим складом варти і черговим підрозділом ( підрозділом посилення охорони).
8.2. Для забезпечення зв’язку між начальником варти і черговим підрозділом (підрозділом посилення охорони) у чергового військової частини (варт) повинна бути радіостанція із встановленою заздалегідь частотою зв’язку.

Бронежилети та каски на особовий склад чергових підрозділів (підрозділів посилення варт) зберігаються у шафах у чергового військової частини або в кімнаті для зберігання зброї одного з підрозділів військової частини.

Готовність чергових підрозділів (підрозділів посилення охорони) до виконання поставлених завдань повинна перевірятися один раз на добу черговим військової частини (варт) за розпорядженням і у присутності одного із заступників командира військової частини (військового коменданта гарнізону або його заступника).

Начальник управління служби військ і режиму

Генерального штабу Збройних Сил України

полковник У.Ю.УРАЗОВ

Додаток 1

до наказу Міністра оборони України

№ 15

Вимоги

електрифікований макет об'єктів, що охороняються, із зображенням ділянки місцевості, на якій вони розташовані з пультом керування ним;

дошка, указка, крейда;

картини або плакати із зображенням прикладів пильного несення служби чатовими, правила зміни чатових, приймання і здавання поста, обов'язками посадових осіб варти;

витяги із Кримінального кодексу України про відповідальність за порушення статутних правил несення вартової служби;

плакати з текстом Військової присяги і Положення про Бойовий Прапор військової частини;

військові статути Збройних Сил України або витяги з них (за кількістю осіб, що навчаються);

стенди з узагальненням передового досвіду військовослужбовців, які досягли позитивних результатів при несенні вартової служби;

папки з інструкціями для особового складу варти;

стенд із зразками документів (постові відомості, зразки допусків, перепусток, разового посвідчення, зліпки з печаток тощо);

папки з табелями постів на кожний пост (для усього особового складу варти);

стенди з будови штатної зброї, та заходами безпеки при поводжені з нею;

журнал обліку проведення занять з особовим складом.

2. У вартовому містечку мати наступні навчальні місця:

навчальне місце № 1 – порядок , заряджання і розряджання зброї, тренування у дотриманні заходів безпеки при поводженні нею;

навчальне місце № 2 – порядок приймання і здавання поста, зміна чатового;

навчальне місце № 3 – порядок дій чатового в різних умовах обстановки, дії чатового, озброєного багнетом;

навчальне місце № 4 – дії чатового під час гасіння пожежі, застосування засобів пожежогасіння;

навчальне місце № 5 – відпрацювання прийомів рукопашного бою;

навчальне місце № 6 – дії особового складу варти з відбиття нападу на вартове приміщення, об'єкт, що охороняється, зміну вартових.

Додатково можуть обладнуватися наступні навчальні місця:

дії чатового на посту біля Бойового Прапора;

дії чатового (контролера) на посту з контрольно-перепускними функціями;

дії чатового і вивідного (конвойного) з охорони, супроводження (конвоювання) заарештованих військовослужбовців;

охорона військових вантажів вартами під час перевезення.

Додаток 2

до наказу Міністра оборони України

N 105
ОФОРМЛЕННЯ ПОКАЖЧИКІВ

МЕЖА ПОСТА

№3

Проїзд (прохід)

заборонено

(закрито)

а)

б)

15мм

Об'їзд (обхід)

праворуч (ліворуч)

в)

заборонено (закрито)

500мм

Всі покажчики фарбуються в жовтий колір, напис чорний, кайма по краю червоного кольору. Встановлюються на стійки з корисною висотою 1,5м, які фарбуються смугами шириною 15 см чорною і білою фарбою. Покажчик (д) встановлюється за 25-30 метрів до межі поста.

2. На навчальних місцях вартового містечка


Навчальне місце №3

Порядок заряджання та розряджання зброї

Показчики фарбуються в жовтий колір, напис чорний, кайма по краю блакитного кольору. Встановлюються на стійки, які фарбуються сірою фарбою.