Навчальний посібник з латинської мови для студентів філософського факультету



бет1/16
Дата28.06.2016
өлшемі2.28 Mb.
#164302
түріНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

навчальний посібник

з латинської мови

для студентів філософського факультету

Луганськ 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

навчальний посібник

з латинської мови

для студентів філософського факультету
ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

іноземних мов

протокол № 6 від 07.06.10


Луганськ 2010

УДК 811.124(076)
Навчальний посібник з латинської мови для студентів філософського факультету / Укл.: Курєнкова Г.М. - Луганськ: вид-во СНУ ім.В.Даля, 2010. – 115 с.

Навчальний посібник призначений для вивчення курсу латинської мови студентами філософського факультету. Зміст посібника розрахований на студентів не лише денної, але також заочної та дистанційної форм навчання.

Посібник складається із теоретичної та практичної частин, списка крилатих латинських висловів та латинсько-українського словника.

Отже, студентам пропонується робота над теоретичним матеріалом та вправи по закріпленню нової лексики й граматики, крилатих висловів, вправи на переклад з української мови на латину та зворотній переклад. Практична частина містить тексти та крилаті вислови філософського та релігієзнавчого напрямків, також джерела католицької латини.


Укладач: Г.М.Курєнкова


Відп. за випуск В.Е.Краснопольський, доц., к.п.н.
Рецензент О.Є.Крсек, доц., к.п.н.

ВСТУП
Латинська мова продовжує бути тою класичною дисципліною, яка є необхідною для багатьох спеціальностей гуманітарного профілю. Особливого значення це набуває у вишах класичного профілю.

Актуальність вивчення дисципліни досить яскраво аргументує не лише той факт, що латинська мова є базою для нових європейських мов, але й те, що латинська мова і зараз живе у відомих кожній освіченій людині крилатих висловах, у величезному лексичному потенціалі різних сфер науки; не лише у історичних та міфологічних текстах, але й у самій історії, літературі та культурі.

Навчальний посібник складається з тем, які охоплюють основні граматичні розділи курсу латинської мови та спрямовані на засвоєння фонетичного, лексичного й граматичного матеріалу.

Окремого значення надається роботі по словотворенню, що є актуальним для вивчення філософських, релігієзнавчих, психологічних та інших термінів та сприяє закріпленню знань лексики у практиці сучасних мов.

Сумлінне виконання студентами запропонованих вправ допоможе їм вільно орієнтуватися у безмежному просторі наукової та культурної термінології, навчить їх грамотно використовувати цей потенціал як в розмовній, так і в письмовій мові.



I.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ТЕМА 1: ФОНЕТИКА.

1. Вступ. Періоди розвитку латинської мови.

2. Алфавіт. Голосні, дифтонги та диграфи.

3. Приголосні.

4. Латинські та грецькі буквосполучення.

5. Правило наголосу.

6. Правила довготи та короткості складів.

7. Вправи.


1. ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

І

АРХАЇЧНИЙ ІІІ-ІІ ст. д.н.е. :

Епічні поети: Невій, Енній ; комедіографи: Плавт, Теренцій; письменники: Катон, Варрон



ІІ

КЛАСИЧНИЙ або ЗОЛОТИЙ І ст.д.н.е. – І ст. н. е.

Поети: Вергілій, Горацій, Овідій, Катулл, Лукрецій

Письменники та оратори: Цезар, Цицерон, Пліній

ІІІ



ПІСЛЯКЛАСИЧНИЙ або СРІБНИЙ І-ІІ ст.н.е.

Поети- сатирики: Ювенал, Марціал

Письменники: Таціт, Сенека, Апулей, Авл Гелій



ІV

ПІЗНЯ ЛАТИНА ІІ-V ст..н.е.

Письменник Амміан Марцелін

Християнські автори: Ієронім (Біблія Вульгата), Августин


СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛАТИНА VI- XIV ст..

У країнах Європи як мова дипломатії, судочинства, католицької церкви, школи
ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ XIV- XVI ст..

Письменники: Т.Мор, Т.Кампанелла, Е.Ротердамський, Д.Бруно

XVII- XVIIIст.

Філософи та вчені: Р.Декарт, Б.Спіноза, І.Ньютон, Г.Лейбніц, К.Лінней






2.Алфавіт. Голосні, дифтонги та диграфи.

ЛАТИНСЬКИЙ АЛФАВІТ

Латинський алфавіт склався на основі грецького, але був перейнятий через етрусків. Він складається із 24 літер – 6 голосних та 18 приголосних.


Позначення

Назва

Вимова




Позначення

Назва

Вимова

A a

a

( a )




N n

en

(n)

B b

be

( b )




O o

o

(o)

C c

ce

( k, ts)




P p

pe

(p)

D d

de

( d)




Q q

ku

(k)

E e

e

( e)




R r

er

(r)

F f

ef

( f )




S s

es

(s)

G g

ge

( ge )




T t

te

(t)

H h

ha

( h)




U u

u

(u)

I i (J j)

i

( i, й )




V v

ve

(v)

K k

ka

(k)




X x

ix

(ks)

L l

el

(l)




Y y

ypsilon

(i)

M m

em

(m)




Z z

zeta

(z)


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет