АКРЕДИТИВ (лат. ассгесІШуиз — довірчий) — грошовий документ, що видається банком на ім'я фізичної особи, яка має вклад або вносить кошти з цією метою. Гроші за А. можна отримувати у будь-якій установі даного банку на всій території України по пред'явленню А., паспорта та контрольного листа до А. Одній особі можуть бути видані кілька А. Юридичним особам і на пред'явника А. не видається.
АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ - державні записи фактів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, зміни імені, по батькові, прізвища. Згідно з чинним законодавством органи реєстрації актів громадянського стану видають відповідне свідоцтво про зроблений запис.
АКТИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ - юридична форма здійснення повноважень органів державної влади. Форма А. о. д. в. (закон, постанова, інструкція, указ, наказ та ін.), порядок їх видання і набуття чинності залежать від належності органу, що видає акт, до тієї чи іншої гілки влади та від його компетенції і встановлюються законом або іншим нормативним актом. А. о. д. в. можуть бути нормативними (містять загальнообов'язкове правило поведінки, адресовані невизначено-му колу суб'єктів і розраховані на багаторазове застосування, напр. закон про громадянство, правила прийому до навчальних закладів тощо) і правозастосовчими (спрямовані на врегулювання конкретних відносин, індивідуально визначеним учасникам яких адресовані та розраховані на одноразове застосування, напр, указ про прийняття конкретної особи до громадянства, наказ про зарахування конкретної особи до навчального закладу тощо). Нормативні А. о. д. в. за юридичною силою поділяються на закони (приймаються законодавчим органом і мають вищу юридичну силу) та підзакон ні акти (приймаються іншими органами державної влади і не можуть суперечити законам). Правозастосовчі А. о. д. в. завжди є підзаконними актами.
Ат'їВ (лат. асііуш — дієвий) — 1) частина бухгал-
ого балансу, що відбиває в коштах усі цінності, які
кхзть підприємству, організації (кошти, боргові вимо-
інших установ); 2) перевищення грошових доходів
г;<і!\ видах балансів; 3) будь-яка власність юридичної
-: і особи.
АКТИВНЕ ВИБОРЧЕ ПРАВО - право обирати до
них державних органів та органів місцевого
урядування. В. Україні А. в. п. мають усі громадяни,
■осягли 18 років, крім тих, яких визнано судом
:.-;;п\'и.
КТЙВНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ - фінансові операції,
-омогою яких банки розміщують вільні грошові ко-
: метою отримання прибутку. До них належать: кре-
п операції, купівля цінних паперів, лізингові та фак-
жнгові операції.
АКЦЕПТ (лат. ассерШз — прийнятий) — 1) згода укла-уі^овір відповідно до пропозиції (оферти) другої сто-': 2) в міжнародному праві — одностороння заява про взаність умовами договору; 3) прийняття платником расатом) за переказним векселем (траттою) обов'язку пгги за векселем у разі настання зазначеного в ньо-т строку; 4) згода банку гарантувати сплату суми, зазна-г-о: в переказному векселі. АКЦИЗНИЙ ЗБІР — непрямий податок на високорен-гяьні та монопольні товари, що діє в Україні. Об'єкта-тгиаткування А. з. є обороти з реалізації вироблених пані підакцизних товарів (продукції), визначених заві, а також митна вартість імпортованих (ввезених, ресланих) на митну територію України товарів (про-її). А. з. входить до ціни підакцизних товарів і фак-шо сплачується споживачем.
.АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО - товариство, статут-і капітал якого поділений на певне число акцій одна-м номінальної вартості. А. т. самостійно відповідає за '-:;; зобов'язаннями і несе ризик збитків, пов'язаних з = н:стю товариства, у межах вартості акцій, що йому _~г>:2ть. А. т. може створюватися юридичними і фізични-і особами на підставі укладеного між засновниками устаючого договору. Особи, що створюють А. т., несуть
— 17 —
АКЦІЯ
АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ
солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації А. т. Обмеження щодо участі у створенні А. т. встановлюються законом. А. т. може бути закритим, і тоді його акції розповсюджуються тільки серед засновників. Це товариство не може проводити відкриту підписку на акції, а акціонери не можуть без рішення загальних зборів продати свої акції. А. т. відкритого типу проводить відкриту підписку на акції, а його акціонери вільно розпоряджаються своїми акціями. Питання про створення, функціонування й ліквідацію А. т. регламентуються Законом України "Про господарські товариства".
АКЦІЯ (лат. асііо — рух, дія) — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує участь власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним і дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду й частини майна в разі ліквідації товариства. А. можуть бути іменними, на пред'явника, привілейованими та простими. В іменних А. ім'я володільця зазначено на А. й занесено до книги акціонерного товариства. В А. на пред'явника їхнім володільцем є пред'явник. Привілейовані А. дають власникам переважне право на одержання дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації, але не дають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом. А. прості не дають права на одержання дивідендів, але надають можливість брати участь в управлінні організацією-емітентом.
АЛІБІ (лат. аІіЬі — в іншому місці) — встановлений доказами факт знаходження обвинуваченого (підозрюваного) поза місцем скоєння злочину у момент чи період, який вважається часом злочину. Перевірка А. необхідна незалежно від того, чи заявив про це обвинувачений (підозрюваний), чи про це стало відомо з інших джерел. А. не має юридичного значення, якщо характер злочину не передбачає присутності виконавця у певний час і в певному місці.
АЛІМЕНТИ (лат. аіітепішп — годування, утримання) — утримання, яке у визначених законом випадках надається одним членом сім'ї іншому, якщо останній не має власних
е=е== 18 =—
та для існування. Згідно зі шлюбно-сімейним законо-
■ктвом А. є, з одного боку, правом, а з другого — обов'яз-
Так, право на отримання А. мають: неповнолітні діти,
пітні непрацездатні особи, які не мають власного
:те.:2 заробітку. Кримінальним законодавством України
гезозчена відповідальність за злісне ухилення від сплати
мовлених рішенням суду А. на утримання непо-
гткіх або непрацездатних дітей та непрацездатних
їм пін
.АЛОНЖ (фр. а!1оп§е — надставка) — прикріплений до ця додатковий аркуш паперу, на якому здійснюють--;?едавшіьні написи, якщо вони не вміщуються на ••ігстному боці векселя. АЛЬПАРІ (від італ. аі рагі, букв. — порівну) — відпоять біржового або ринкового курсу цінних паперів всьому номіналові. АМНІСТІЯ (від гр. атпехііа — забування, прощення) — ■-:г або часткове звільнення від кримінальної відповідаль-:: 2.5о кримінального покарання певної категорії осіб, :;і\ у вчиненні злочинів. А. оголошується: в Україні — тзвною Радою, в інших країнах зазвичай верховними і=-:ами влади або, рідше, головою виконавчої влади. Акт -ч правило, стосується персонально невизначеного ко-:с:б. Він може повністю звільняти від покарання, нювати покарання більш м'яким, скорочувати строк
ГІННЯ.
АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ (гр. апа1о§іа — відповідність,
::-:іеть) — застосування до суспільних відносин, які
їгегульовані правом, але потребують і можуть бути
- врегульовані, законом або іншим нормативним ак-
'. ноти регулюються подібні відносини. А. з. є засо-
Бнрішення конкретних справ за наявності прогалини
•::чодавстві, проте вона не може застосовуватись, ко-
йдеться про притягнення до кримінальної або
штративної відповідальності. Українська правова до-
::-:а стверджує необхідність абсолютно вичерпного пе-
у гючинів та адміністративних проступків. У кожно-
ипадку застосування А. з. конкретне рішення завжди
швідуальним і не має обов'язкової сили для подібних
оаїків, хоча може бути орієнтиром для вирішення ана-
гїчних справ у майбутньому.
АНАЛОГІЯ ПРАВД
АРЕШТ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ
АНАЛОГІЯ ПРАВА — застосування до суспільних відносин, що підлягають врегулюванню, загальних засад і принципів правового регулювання відповідної галузі права або правового інституту, коли щодо конкретних відносин немає ні прямої правової норми, ні схожої, яка б регулювала подібні відносини. Застосування А. п. має обмеження такого ж роду, як і під час застосування аналогії закону. Нормативним дозволом для застосування у певних випадках А. п. є проголошений Конституцією України принцип верховенства права.
АПАРТЕЇД (афр. арагтпеісі — розділення, роздільне існування) — система расової дискримінації та приниження (сегрегації) за ознаками расової належності. Політика А. спрямовується на те, щоб поставити одну групу населення в залежність від іншої групи відмінної раси. Найбільшого поширення А. набув у ПАР до початку 90-х років. Практика А. засуджена світовим співтовариством у багатьох рішеннях Генеральної Асамблеї ООН, Організації африканської єдності. Міжнародна Конвенція і 973 р. про припинення злочину А. і покарання за нього визначає А. як злочин проти людства. За цією Конвенцією покаранню підлягають особи не тільки за самі акти А., а й за підбурювання до здійснення А., заохочення та самий замисел на скоєння актів А.
АПАТРИДИ (від гр. араігіз і ароііз — позбавлені батьківщини, позбавлені вітчизни) — особи без громадянства, тобто ті, що не мають громадянства будь-якої держави. Апатридизм (тобто безгромадянство) найчастіше виникає внаслідок розбіжностей у законодавстві різних країн про громадянство, спричинюється втратою громадянства на підставах закону або позбавлення громадянства. Правове становище А. визначається законодавством країни їхнього перебування (за деякими винятками), прирівнюється до правового становища громадян цієї країни, але А. не користуються повною мірою політичними та іншими правами й дипломатичним захистом будь-якої країни. На зменшення кількості А. і надання їм змоги користуватися основними правами і свободами спрямовані Конвенція про статус біженців (1951), Конвенція про статус апатридів (1954), Конвенція про громадянство заміжньої жінки (прийнята Генеральною Асамблеєю
ООН 1957 р.) і Конвенція про скорочення безгромадян-ства (1961). В Україні правовий статус А. визначається Законами України "Про громадянство України" (1991) та "Про правовий статус іноземців" (1994).
АПЕЛЯЦІЯ (лат. арреііаііоп — звернення) — одна з форм оскарження судового рішення, що не набрало законної сили, у кримінальній, цивільній або господарській справі. Справа розглядається по суті судом апеляційної інстанції у межах, викладених в доводах скарги. Термін А. має такі значення: звернення до вищестоящого суду з метою перегляду рішення нижчестоящого суду, який розглядав справу; скарга в вищестоящий суд про скасування або зміну рішень нижчестоящого суду. В апеляційному засіданні провадиться повторне дослідження доказів: при цьому або затверджується раніше винесене рішення, або вносяться часткові зміни, або виноситься нове рішення у справі.
АРБІТР (третейський суддя) (лат. агЬіІег) — посередник у господарських спорах та спорах цивільно-правового характеру, не заінтересований у конфлікті між сторонами. А. обирається за взаємною згодою сторін, що спорять, або є посадовою особою, що діє відповідно до арбітражного законодавства.
АРБІТРАЖ (третейський суд) (фр. агЬіїга§е) — спосіб розв'язання господарських і цивільно-правових спорів, що полягає в переданні спору на розгляд обраному (призначеному) сторонами третейському суду.
АРЕШТ (лат. агге$Шт — судова постанова) — 1) запобіжний захід у кримінальному процесі, який полягає у взятті під варту (затриманні обвинуваченого й достав-ленні до місця попереднього ув'язнення). Як правило, А. супроводжується окремим заходом процесуального примусу — особистим обшуком; 2) у кримінальному праві — міра покарання, що полягає у триманні засудженого в умовах ізоляції на строк від одного до шести місяців; 3) А. на вклади, цінності, інше майно обвинуваченого чи підозрюваного для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації.
АРЕШТ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ - тимчасове припинення будь-яких операцій на рахунку без згоди на
21
лгещтмАлнА
АФЕКТ
не клієнта і без розірвання договору банківського рахунку'. Операції на рахунках можуть бути тимчасово припинені рішеннями податкових, судових, правоохоронних органів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
АРЕШТ МАЙНА — накладення заборони на право розпоряджатися вкладами, цінностями та іншим майном до визначення його подальшої долі. А. м. застосовується державним виконавцем для реального виконання судових рішень як захід у забезпеченні позову, слідчим для забезпечення цивільного позову, заявленого у кримінальній справі, та у випадках можливої конфіскації майна судом, а також органами державної виконавчої служби щодо неплатників до подання до суду заяви про стягнення недоплати.
АСОРТИМЕНТ (фр. а$$огтітепІ — набір, комплект, від аззопіг — добирати, сортувати) — добір товарів за різними видами, призначенням (цукерки, риба, сир тощо).
АУДИТ (англ. аиші, від лат. аисііїш — слухання, слух) — перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, їх повноти й відповідності чинному законодавству та встаноатеним нормативам. Здійснюється незалежними особами (аудиторами) або аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.
АУКЦІОН (лат. аисііо — зростання) — продаж з публічних торгів товару або майна покупцеві, який пропонує за них найвищу ціну.
АФЕКТ (лат. аЯесШз — душевне хвилювання, пристрасть) — сильне хвилювання, що раптово виникає внаслідок значущого для особи психічного подразнення, стрімко розвивається і призводить до звуження свідомості, послаблення контролю за своїми діями, переходу значною мірою від розумового керування ними до інстинктивного. Існує два види А.: фізіологічний і патологічний. Фізіологічний А., хоча і впливає на психіку зазначеним чином, та все ж не позбавляє людину можливості контролювати свої дії і відповідати за них.
Тому скоєння у такому стані суспільно небезпечних дій не звільняє від кримінальної відповідальності, хоча за певних умов значно її пом'якшує. Патологічний А. призводить до глибокого потьмарення свідомості та автоматичних безцільних дій. Якщо судовопсихіатрична експертиза встановить факт цього виду А., то особа визнається неосудною (див. Неосудність).
БАНДИТИЗМ (італ. Ьапда — злочинне угруповання) — злочинне діяння, що належить до групи злочинів проти громадської безпеки. Б. є тяжким злочином, який посягає на основи громадської безпеки й полягає в: організації озброєної банди; участі в такій банді; участі у вчинюваному нею нападі. Під бандою слід розуміти формування, яке є: стійким; озброєним; організованим з метою вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб. Відповідальність за Б. настає вже за саме утворення банди незалежно від того, чи здійснила вона хоча б один напад. Факт участі в банді також утворює склад закінченого злочину незалежно від того, брав член банди участь у нападах чи ні.
БАНК (фр. Ьапяие, від італ. Ьапсо — лава, конторка) — юридична особа, яка має виняткове право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
БАНКІВСЬКА АСОЦІАЦІЯ - громадська неко-мерційна організація, членами якої є комерційні банки. Створюється з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій шодо банківської діяльності. Б. а. є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність бан-===== 24 ======
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
•_:з — членів асоціації. Б. а. не має права на банківську -и підприємницьку діяльність і не може отримувати "гнбутку.
БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ - доручення банку-гаранта -:а користь кредитора в забезпеченні повної та своєчасної .плати боржником належної суми. Банк видає гарантії за дорученням і за рахунок клієнтів, а також за рахунок Занків-кореспондентів. Б. г. широко застосовуються в сучасній міжнародній комерційній та банківській практиці.
БАНКІВСЬКА ПбЗИКА — кошти, які надаються банками юридичним і фізичним особам на засадах зворотності, строковості, відплатності й забезпеченості. Порядок надання Б. п. встановлюється нормами банківського законодавства й оформлюється угодою між банком і позичальником.
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА — сукупність різних видів банків, банківських інститутів, що діють у межах єдиного загальнодержавного фінансово-кредитного механізму на чолі з центральним банком держави. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2000) Б. с. України складається з Національного банку України та інших (комерційних) банків, що створені і діють на території України.
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ - інформація про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. Б. т. охороняється законом, і банки зобов'язані забезпечити збереження Б. т. Порядок розкриття Б. т. визначається законодавством.
БАНКІВСЬКЕ ПРАВО — система правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків, їх взаємовідносини з клієнтами, а також порядок здійснення банківських операцій.
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ — операції банків з метою залучення коштів та їх вкладення в позички, цінні папери й послуги, випуску в обіг і вилучення з нього грошей, здійснення розрахунків, фінансування і кредитування вкладень тощо.
БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ
БЕЗПОСЕРЕДНІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів і які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
БАНКНОТИ (англ. Ьапк-поіе — кредитний білет) — різновид грошових знаків, які випускаються в обіг банками. В Україні перебувають в обігу Б., випущені Національним банком України вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 і 200 гривень, які є законними засобами платежу.
БАНКОМАТ — електронний термінальний пристрій, з'єднаний з банківським комп'ютером і призначений для одержання клієнтом готівки зі свого рахунку. Доступ до користування Б. забезпечується виданою банком спеціальною платіжною карткою.
БАНКРУТСТВО — визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Див. також Фіктивне банкрутство.
БАРТЕР (англ. Ьагіег — товарообмінна угода) — безва-лютний, але оцінений і збалансований обмін товарами, оформлений єдиною угодою. Основна причина застосування бартерних угод — невистачання платіжних засобів, нестійкість валюти.
БАТЬКІВСТВО — в сімейному праві факт походження дитини від певного чоловіка. Б. юридично засвідчується в органах РАГСу записом про народження. Якщо дитина народилася від осіб, що перебувають у шлюбі, а також протягом 10 місяців після розлучення, визнання шлюбу недійсним чи з моменту смерті чоловіка матері дитини, батьком дитини визнається чоловік (колишній чоловік) матері, якщо не доведено інше. Б. особи, що не перебуває в шлюбі з матір'ю дитини, встановлюється поданням до органів РАГСу спільної заяви батька й матері дитини. Якщо така заява не подається, Б. встановлюється в судовому порядку на основі заяви одного з батьків, опікуна дитини чи особи, на утриманні якої перебуває дитина, чи на основі заяви самої дитини, що досягла повноліття.
БЕЗВІСНА ВІДСУТНІСТЬ - встановлений у судовому порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання в разі невідомості про його місцеперебування. За заявою заінтересованих осіб суд визнає Б. в. громадянина через один рік з дня одержання в місці його постійного проживання останніх відомостей про його місцеперебування. В разі визнання громадянина Б. в. над його майном установлюється опіка. У разі появи громадянина, що був визнаний Б. в., суд за його заявою спростовує рішення й відновлює такому громадянинові майнові права.
БЕЗПІДСТАВНЕ ПРИДБАННЯ АБО ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА — у цивільному праві підстава для визнання недійсним придбання або збереження майна однією особою за рахунок іншої без встановленого законом або угодою права (напр., помилкове одержання грошей за поштовим переказом однофамільцем дійсного одержувача). Таке майно підлягає незаперечному поверненню в натурі або повертається його вартість на момент придбання. Особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона мала або повинна була мати з цього майна відтоді, коли дізналася або повинна була дізнатися про безпідставність одержання майна. Водночас ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно з того моменту, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
БЕЗПОСЕРЕДНІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ - одна із загальних умов судового розгляду цивільної та кримінальної справи, яка полягає в тому, що суд чи суддя в процесі розгляду будь-якої кримінальної або цивільної справи повинні особисто й безпосередньо дослідити в судовому засіданні всі зібрані у справі докази шляхом допиту підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів і в разі необхідності їх допитати, оглянути місце події і речові докази, оглянути та оголосити протоколи слідчих дій та інші документи. У цивільному процесі, на відміну від кримінального, допускається виняток з Б. с. р., напр. неявка однієї зі сторін в судове засідання не є безумовною перешкодою для вирішення справи по суті.
Достарыңызбен бөлісу: |