ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
322
величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у
просторі. Стаття ж 126 цього проекту говорить про «
напруженість
праці». Це характеристика трудового процесу, що відображає
навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів,
емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують
напруженість праці,
належать інтелектуальні, сенсорні, емоційні
навантаження, ступінь монотонності навантажень, режими праці тощо.
Фахівці з організації праці зазначають, що особлива увага повинна
приділятися створенню найбільш раціональних умов праці, тобто такої
виробничої обстановки, в якій працівнику гарантовано безпечне ведення
робіт, від нього не вимагається надмірного фізичного і нервового
напруження, а шкідливий вплив виробничого середовища на його
організм усунуто. Згідно з ч. 1 ст. 85
КЗпП України норми праці
встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня
техніки, технології, організації виробництва і праці. Проекти організації
праці та відповідні до них норми повинні обиратися з урахуванням
комплексу технічних, економічних, психофізіологічних і соціальних
факторів. Сутність процесу обґрунтування норми праці складає вибір
оптимального значення норми та характеристик, які визначають трудові
та технологічні процеси. Вибір найкращого
для даних умов варіанту
норми праці здійснюється на основі
критерію оптимальності з
урахуванням системи обмежень. Критерій оптимальності – це показник,
який у результаті вирішення конкретного завдання оптимізації набуває
екстремальне (найбільше або найменше) значення. Система обмежень
визначає ту сферу допустимих значень норм праці, в межах якої
дотримується їх відповідність особливостям і масштабам продукції, що
випускається, параметрам предметів і засобів праці,
які застосовуються,
психофізіологічним
особливостям
працівників
та
соціальним
характеристикам трудового процесу»(Б.М. Генкін).
Обґрунтованість
норм
праці
безпосередньо
пов’язана
з
напруженістю праці. «Тлумачний словник української мови» роз’яснює
значення термінів, пов’язаних із цим аспектом проблеми. «Напруження»
– стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого-
небудь. «Напружувати» означає «докладаючи зусиль, посилювати
діяльність, ступінь вияву чого-небудь». Безумовно, цілком зрозуміло, що
роботодавець намагається досягти максимальної напруженості в роботі
працівників, залучаючи їх мінімальну кількість, а працівники прагнуть
понизити планку напруженості роботи до мінімуму та залучити до її
виконання якомога більшу кількість учасників виробничого процесу.
Проте неважко спрогнозувати й реакцію
працівників на посилення
напруженості праці.
Достарыңызбен бөлісу: