«Португальська Республіка»

З НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОЇ

ПРАКТИКИ З ЕОМ

на тему:

Виконав:

Давиденко Наталія Андріївна

Київ 2012

ПЛАН

Розділ 1. Загальна характеристика гео- та демо- графічних систем країни

а) територія, природні умови 3

б) демографічні характеристики 6

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи країни

а) загальні показники економічного розвитку 9

б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури 12

Розділ 3. Загальна характеристика відносин України із заданою країною

а) зовнішньоекономічні відносини 14

б) дипломатичні відносини 16

Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи країни

а) державний устрій 20

б) політичні партії 21

Розділ 5. Загальна характеристика правової системи країни

а) історичні етапи розвитку системи права 23

б) цивільне та суміжні з ним галузі права 25

в) кримінальне право та процес 27

Розділ 6. Загальна характеристика судової системи країни

а) Судова система. Органи контролю 29

Висновок 32

Список використаної літератури 34

Розділ 1. Загальна характеристика географічних та демографічних систем країни

а) територія, природні умови

Португалія – офіційна назва Португальська Республіка (Republica Portuguesa) розташована на південному заході Європи, на Піренейському півострові; включає Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Назва країни походить від найменування римського поселення Портус Калі (Portus Cale) в гирлі р. Дору. Португалія – найзахідніша держава Європи. На півночі та сході межує лише з Іспанією – 1232 км. На заході і півдні омивається Атлантичним океаном, берегова лінія складає832 км. Найвища точка – гора Серра-де-Ештрела (1993 м).

Острови Мадейра та Азорські – автономні регіони країни. Відстаньвід континентальної частини країни до Азорських островів – 1500 км., до Мадейри – 650 км. Залежна заморська територія – Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернена Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.

Географічне положення відіграє надзвичайно велике значення в країнознавстві. Від нього певною мірою залежить спосіб життя і навіть характер народу. Географічне положення Португалії можна вважати периферійним відносно країн Європи. Країна має вихід до Атлантичного океану значною своєю частиною. Вихід держави до океану формує комплекс додаткових туристичних ресурсів, які можна використовувати в національному туристичному виробництві (морські ландшафти, кліматичні курорти). При цьому протяжна берегова лінія з великою кількістю бухт і заток надає країні перспективи як напрямку пляжного туризму. Вихід території країни до океану – найважливіша ознака її економіко-географічного положення. Міжконтинентальним морським шляхом країна з’єднана з Атлантичним узбережжям Європи (Лісабон, Лондон, Гавр), що становить основу її економічного та туристичного розвитку.

Варто зазначити, що територія Португалії є витягнута з півночі на південь, тобто має меридіальне спрямування. Це дає переваги країні з огляду туристичної привабливості, оскільки чіткіше виражена зміна ландшафтів з півночі на південь та клімату. Протяжність з півночі на південь – 563 км, з заходу на схід – 201 км. Сухопутний кордон з Іспанією збільшує пропускну спроможність національної туристичної індустрії, надаючи більший можливостей для розвитку прикордонної торгівлі та туризму.

Португалія знаходиться на одному з сухопутних коридорів Європи, який бере початок у столиці країні Лісабоні. В межах сухопутних транспортних коридорів переважно і розвивається сучасний пізнавальний, діловий та інші види міського туризму, оскільки розташовані в їхніх межах населені пункти не тільки є транспортно доступними, у них також сконцентрований основний культурний, економічний, науковий ресурс країни.

Португалія знаходиться в західній частині Піренейського півострова, а також займає два архіпелаги в Атлантичному океані. Площа країни складає 92135 км2, половина якої - це сільськогосподарські угіддя, а 32% - ліси. Північна частина країни характеризується гористою місцевістю, де знаходяться гірські хребти, зокрема: Серра де Герез (1544 м над рівнем моря), Серра де Марао (1415 м над рівнем моря), Серра де Ногвейра (1318 м над рівнем моря), однак на півдні переважають рівнини та височини. Португалія займає приблизно 15% усього Піренейського півострова. Узбережжя країни є піщане або скелясте. Велику частину території країни займають гори, які є продовженням іспанських Месет.

На території Португалії чітко виділяються долини річок Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо). У верхніх течіях вони вузькі і глибоко врізані, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскі низовини. По цих річках проходять природні межі п'яти з шести географічних областей країни. Водночас кордон між Португалією і Іспанією майже ніде не пов'язана з природними рубежами.

Рельєф провінцій Мінью на заході і Траз-уш-монтіш і Алту-Дору на сході, розташованих на північ від річки Дору, перетнутий, гірський. Провінція Бейра, що тягнеться від річки Дору до верхньої ділянки річки Тежу, за винятком прибережної рівнини, теж зайнята горами. У її центральній частині знаходиться вища точка Португалії - гора Ештрела (1993 м над у.м.). Родючі рівнини в низовинах річки Тежу (провінція Рібатежу) і в прибережній зоні на північ і південь від столиці країни Лісабона відносяться до провінції Ештремадура. На схід і півдню від неї тягнеться провінція Алентежу, з м'яким горбистим рельєфом, а всю південну частину Португалії займають рівнини провінції Алгарві, за природними умовами схожі з середземноморською зоною Північної Африки.

Грунти Португалії в основному піщані кислі, такі, що сформувалися переважно на вулканічних породах. Виняток становлять родючі суглинні грунти алювіальної рівнини в низовинах річки Тежу. На території Португалії виділяють декілька сейсмічно активних зон, найбільші з них знаходяться в Алгарві, Мінью і поблизу Лісабона.

Країною протікають великі ріки півострова: Дору, Тахо, Гвадіана, які беруть свій початок у сусідній Іспанії. Грунти в Португалії піщані, сформовані, здебільшого на вулканічних породах, за винятком грунтів в долині ріки Тахо. Тваринний світ Португалії репрезентують різні ссавці (вовки, кабани, рисі) та птахи, часто можна зустріти також ящірок та хамелеонів.

Португалія розташована в субтропічному поясі. На півночі країни знаходиться плоскогір'я Месета. Переважають висоти 1000-1200 м, найбільша 1991 м (в хребті Серра-да-Ештрела). На заході гори круто обриваються до приморської рівнини. Південніше річки Тежу розташована Португальська низовина, на сході облямована плато з округлими кряжами висотою 600-1000 м. На крайньому півдні розташовані низькогір'я Серра-да-Алгарві (висота до 902 м), південні схили яких круто обриваються до прибережної низовини. Ріки - Тежу (Тахо), Дору (Дуеро), Гвадіана. Судноплавні тільки дві перші в нижній течії на відстані 200 км від гирла. Долини рік Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо) у верхніх течіях вузькі і глибоко розрізані, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскі низовини. Клімат країни м'який, зумовлений впливом Атлантичного океану.

Клімат в Португалії цілком залежить від впливу Атлантики. Близькість океану утримує температуру нижче, ніж на тих же широтах в Середземномор'ї. Погода тут є мінливішою, випадає більше опадів. Клімат міняється із зміною рельєфу - від півночі на південь і від сходу до заходу. Охолоджуючий вплив здійснює холодна Канарська течія, що проходить з півночі на південь уздовж західного побережжя країни. У прибережних районах літо на 5-7°С холодніше, а зима на 1-2°С тепліша, ніж в Південній Італії або Греції. Середня липнева температура повітря на рівнинах змінюється від 19°С на півночі до 25°С на півдні, в горах літо прохолодніше на 2-3°С. Зима тепла, м'яка, з середніми січневими температурами на рівнинах 8-11°С, а в горах до 3-5°С.

Невеликою є амплітуда зміни протягом року і температури океанічних вод - від 3-15°С взимку до 17-18°С влітку. Купальний сезон на західному узбережжі триває всього три місяці. Вода більше прогрівається біля південного узбережжя, де і зосереджена основна маса курортних міст.

Основна частина опадів припадає на холодну пору року. У горах на півночі майже всюди випадає більше 1000 мм опадів на рік. Найбільша їх кількість спостерігається на схилах Серра-да-Ештрела, вершина якої в листопаді-травні покрита снігом. На рівнинах Центральної і Південної Португалії річна сума опадів складає 400-800 мм, а уздовж південного узбережжя місцями знижується до 300 мм. Найпосушливі місяці - липень і серпень.

На території країни можна виділити декілька кліматичних районів: північно-західний з рясними дощами, м'якою зимою і коротким літом; північно-східний з тривалішою, холоднішою, сніжною зимою і жарким літом, і південний з дефіцитом опадів, тривалою спекою, посушливим літом і м'якою зимою. Щорічно у всіх районах Португалії може випадати сніг, але стійкий сніжний покрив не утворюється.

Найхолоднішим місяцем є січень. Його середня температура змінюється від +3 на північному сході країни до +11,9 на півдні. При цьому характерні температури для ночі і дня складають +0,5 і +8 для північних районів і +8 і +16 для найпівденніших.

Середньомісячна температура найжаркіших місяців, липня і серпня, змінюється в напрямі з півночі на південь від +19 до +23,4. У ці місяці денна температура у всіх районах перевищує +24 градуса, досягаючи на півдні +28,8. Вночі стовпчик термометра опускається до +10 на півночі і до +16..18 на півдні.

Португалія - країна з найбільшою в Європі кількістю сонячних днів. У південних районів кількість сонячного годинника в рік досягає 3000.

Купальний сезон на західному узбережжі триває всього три місяці, але і в цей період купання на любителя - температура води становить близько +18. Вода більше прогрівається біля південного узбережжя (до +21), де і зосереджена основна кількість курортів.

Мадейра в перекладі з португальської означає "ліс". І хоча ліси за останнє століття значно порідшали, мешканці острова засадили вакантні місця садами і квітниками. Клімат на острові вологий океанічний і разом з тим субтропічний. Береги омиваються теплим Гольфстрімом і обдуваються мокрими пасатами. На півдні Мадейри майже завжди сухо, бо там високі гори. Температура повітря становить: в січні +17- +19 °С, а в серпні +22 - +26 °С Вода протягом усього року тепла: від 16-18°С взимку до 20-22 °С влітку. На Мадейрі ростуть рослини небачених розмірів. Лавр досягає тридцяти метрів і це є справжнім дивом для будь-якого відвідувача. Стовбур деревовидної папороті сягає 25 см. у діаметрі. Список живих раритетів очолює славнозвісна драцена та драконове дерево, здатне прожити кілька тисяч років.

Невід'ємною частиною унікального ландшафту Алгарве є національний парк Ріа-Формоза, який знаходиться під патронатом ЮНЕСКО. У ньому можна побачити фламінго, що ширяє над водою, та незвичайної краси рослини.

б) демографічні характеристики

Народонаселення — термін, який складається з двох слів-понять, що є близькими за змістом, але не тотожними: народ і населення, їх можна назвати компонентами народонаселення аналогічно компонентам природи. Характеристика населення включає елементи і явища, які дають уявлення про жителів країни. Кожний з елементів характеризується низкою показників.

Основним демографічним показником є чисельність населення, тобто загальна кількість людей, які проживають на даній території. На території Португалії проживає 10,6 млн осіб (2006 рік), щільність населення 111,8 осіб/км2.

Населення, звичайно, постійно змінюється кількісно і якісно. Це пояснюється різним характером його відтворення. Природний приріст у країні становить 0,18% (2002 рік). Рівень народжуваності (на 1000 осіб) – 12. Рівень смертності (на 1000 осіб) – 10. Середня тривалість життя в 2000 році складала – 75,7; серед чоловіків – 72,24; серед жінок – 79,49.

Вікова структура населення: 1-14 років – 16,9%, 15-64 років – 67,3%, 65 років та більше – 15,8%. Від вікового складу населення певною мірою залежить соціально-політичний клімат країни. Молодь з погляду демографії — найважливіша частина всього населення. Від неї залежить демографічна та часто й соціальнополітична ситуація в країні, соціальний клімат, міграційна рухливість та

низка інших процесів. Роки молодості — це пора формування особистості, рішучих змін і досягнень, що певною мірою визначають подальше життя. Тому в молодості людям властиво легше сприймати зміни, нововведення, а у випадку виникнення нестандартних ситуацій вони легше адаптуються до незвичних норм поводження і форм спілкування, особливо з туристами.

Населення Португалії в національному відношенні виключно одно рідне: 99,1% – португальці (комбінація кількох етнічних елементів, в основному іберійців, римлян і вестготів), бразилійці (0,1%), англійці (0,1%), іспанці (0,1%), американці (0,1%). Віросповідання: католики (94,5%), протестанти (0,6%), євреї (0,1%), мусульмани (0,1%), невіруючі (3,8%).

Португальці – доброзичливі, відкриті, меланхолійні і неквапливі. Неквапливість – це національна рису португальців, ніщо і ніхто в світі не змусить їх зробити щось швидко. Португалія – це найспокійніший і найбезпечніший куточок Європи.

Офіційна мова – португальська, також вживається іспанська та англійська. Португальська мова, яка бути схожим від латині є рідною мовою не лише для жителів Португалії, але й для 200 мільйонів людей різних країн світу. Громадяни Бразилії (близько 170 мільйонів осіб) користуються особливим різновидом португальської мови. У Мозамбіку, Анголі, Гвінеї - Бісау та деяких інших африканських державах португальська також є державною мовою.

Переважна більшість населення – католики. Після повалення монархії у 1910 році церква була відділена від держави, однак її вплив на всі сфери життєдіяльності залишився дуже великим, навіть політикам доводитися з нею рахуватися.

Частка неписьменних становить 12,6%. В історії країни були сприятливі для розвитку освіти періоди, тому перший університет заснований ще у 1288 р. у Лісабоні. Та століття монархії, політична нестабільність останніх століть, війни та військово-тоталітарні режими зумовили низьку середню освіченість старших осіб з сучасного населення. На початок 90-х років 58% працюючих мали освіту 4 і менше класів і лише 3,2% вищу.

Тому керівництво Португальської Республіки розглядає розвиток освіти як один з пріоритетів. Обов’язкова 9-річна освіта поділяється на три періоди (4+2+3), розпочинаючись з віку 6 років. Цьому передує досить розвинене дошкільне виховання для віку 3-5 років. На заключній стадії учні складають випускні екзамени за основну школу і отримують відповідний атестат.

Погане навчання і провал на іспитах приводять до отримання довідки про відвідування основної школи. Після основної освіти йдуть 3 класи середньої школи, яка має потоки загального і професійного навчання.

Субота входить у розклад, тому навчальний рік у Португалії складає 197 днів. Наприкінці складаються іспити за середню школу для отримання атестата про повну середню 12-річну освіту (certificato de fin de estudos secundariosа). Вища освіта побудована на університетах і політехнічних інститутах, які називаються «вищими школами» (Escolas Suoeriores). Перші присуджують дипломи трьох рівнів, другі лише двох.

Три чверті всіх виробничих потужностей Португалії зосереджені в двох промислових районах: Лісабон-Сетубал на півдні і Порто-брага-авейру на півночі країни. У районі Лісабон-Сетубаль діють підприємства нафтопереробної, хімічної, сталеливарної, автомобілебудівної, електронної,

целюлозно-паперової, харчової промисловості, з виробництва будматеріалів. На півночі переважає легка промисловість: Порто виробляє текстиль, взуття, меблі, вино, Авейру – целюлозно-паперові вироби і вироби з дерева, Брага – одяг, електроніку, споживчі товари. Третя промислова область розташована за 140 км. на південь від Лісабона в місті-порту Синіше – тут зосереджені паливні електростанції.

Після вступу країни в ЄС ситуація в національній промисловості змінилася. Державі належать підприємства гірничовидобувної і важкої індустрії, приватному капіталу – підприємства легкої промисловості, філіали транснаціональних корпорацій – підприємства з високим рівнем нових технологій: електроніка, автомобілебудування, фармацевтична промисловість.

Третина Португалії вкрита лісами. Більшість лісів – пробкові, евкаліптові і соснові дерева. Ціни на деревину такого типу на світових ринках дуже високі. Уряд заохочує розвиток лісового господарства в тихих районах країни, де через бідність грунтів ведення рослинництва неможливе або малоприбуткове.

Довга берегова лінія Португалії і багатство рибних ресурсів біля прибережних вод сприяли розвитку рибальства. Біля берегів країни здійснюється вилов сардин, анчоусів, тунця, а в Північній Атлантиці – тріски. Головні риболовецькі міста – Матозіньюш, Сетубал, Портіман. Але навіть при такому значному розвитку рибного промислу, країна змушена імпортувати рибу з Ісландії (в’ялена риба), Норвегії (сушена тріска) і Росії (сардини).

Промисловість Португалії значною мірою залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів. Вугілля, виробництво якого збільшилося з середини 1980-х років, йде на електростанції. Третину електроенергії, яка виробляється в Португалії, отримують на гідроелектростанціях.

Ведеться комерційний видобуток вольфраму, олова, хрому, причому вольфрам у значних обсягах експортується. Вугілля, що видобувається в Монкорво, постачається на сталеливарний завод. Видобуток міді здійснюється в Невес-корво. Сільське господарство Португалії за показниками відстає від аналогічних секторів країн ЄС. Існує кілька причин: низький рівень інвестицій, слабка механізація ферм, обмежене застосування родючих земель.

Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, рис, картопля, виноград, маслини, томати.

Португалія – провідний експортер вин і томатної пасти. Доходи, отримані від продажу цих продуктів на світових ринках, відшкодовують вартість імпортованого м’яса і пшениці.

На півночі країни переважають невеликі ферми, дуже різноманітні і віддалені одна від одної, тому не йдеться про об’єднання земель і розподіл ресурсів. На півдні розширена система латифундій (великих землеволодінь). Тут розвиток агропромислового комплексу гальмувався екстенсивним типом господарювання: через великі площі, зайняті під зернові і виноград власники не були зацікавлені в інвестуванні коштів і технологій.

Зовнішня торгівля

Склад експорту: одяг і продовольство, машини, продукція хімічної і целюлозно-паперової промисловості, шкіряні вироби.

Географія експорту: країни ЄС - 81% (Німеччина - 20%, Іспанія - 15%, Франція - 14%, Великобританія - 12%, Нідерланди - 5%, Бельгія-Люксембург - 5%, Італія - 4%), США - 5%.

Склад імпорту: машини і транспорт, нафтопродукти, продукція хімічної промисловості, текстиль, продовольство.

Географія імпорту: країни ЄС - 76% (Іспанія - 24%, Німеччина - 15%, Франція - 11%, Італія - 8%, Великобританія - 7%, Нідерланди - 5%), США - 3%, Японія - 2%.

  Економіка Португалії( 2010 р.)

З початку 2010 року міжнародні експерти розглядають Португалію як можливого кандидата на повторення так званого «грецького сценарію», внаслідок досить негативних показників стану державних фінансів. Зокрема, дефіцит державного бюджету у 2009 р. сягнув 9,4 % ВВП, а державний борг (в сумі 128 млрд. євро) – 76,6 % ВВП. На цьому фоні негативний вплив на розвиток економічної активності мала дефляція (в розмірі 0,9%) та високий рівень безробіття ( 9,8%), що призвело до падіння ВВП на 2,6 % (до 168 млрд. євро).

Соціально-економічна ситуація почала набирати політичної гостроти після того, як 4 лютого 2010 року в найбільших містах Португалії відбувся загальнонаціональний страйк працівників державного сектору з вимогою підвищення заробітної плати. Досягнення в квітні-травні ц.р. політичного компромісу стосовно програми дій уряду в галузі економіки дещо знизило гостроту політичної ситуації в країні. Проте, зміни, що відбулися в літній період, зрештою, не сприяли подальший стабілізації.

За вісім місяців поточного року в країні збанкрутілі 3530 компаній, що на 51% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кожного дня в середньому 310 осіб втрачали роботу, а рівень безробіття в серпні сягнув 10,8%. Продовжувалося також погіршення загальної фінансової ситуації. За даними Банку Португалії, протягом першої половини поточного року пересічні португальці не змогли вчасно повернути банківські кредити на суму в 4,1 млрд. євро. Ще 5,5 млрд. євро (4,7% усіх кредитів) не повернули корпоративні позичальники.

На цьому тлі уряд країни прийняв рішення повернутися до запровадження жорстких заходів економії державних коштів. Політичне протистояння між правлячою Соціалістичною партією та основною опозиційною силою Соціал-демократичною партією настільки загострилося, що Прем’єр-міністр Португалії Ж.Сократеш публічно заявив про готовність піти у відставку в разі, якщо урядовий проект закону про Державний бюджет на 2011 рік не буде прийнято парламентом.

Проект Закону про державний бюджет 2011 року став своєрідним «каменем зіткнення» основних політичних сил країни в Асамблеї Республіки і хоча документ був остаточно ухвалений всередині листопада, палка дискусія навколо його статей дала привід навіть Президенту республіки визнати, що країна знаходиться на грані політичної кризи.

Втім, реальний розвиток економіки Португалії наступного року значною мірою залежатиме від того, чи зможе уряд скоротити бюджетний дефіцит і впоратися з обслуговуванням державного зовнішнього боргу. Наразі, міністр фінансів Португалії заявив, що уряд не планує звертатися за фінансовою допомогою ЄС або інших міжнародних організацій . Однак, він визнав «небезпеку фінансової інфекції», з чого фінансові аналітики зробили висновок: «Португалія не хоче просити допомогу, але не виключає її необхідність». Такий песимізм ґрунтується на тому, що бюджетний дефіцит Португалії продовжує зростати (за 9 місяців - на 2,3 % у порівняні з аналогічним періодом минулого року), в той час, як, в Іспанії він знизився на 40%, а в Греції – на 30%. Крім того, Португалія має найгірший стан поточного платіжного балансу серед країн єврозони: він перевищує позначку у 12 відсотків, в той час, як середній показник для цієї групи країн складає всього 1 відсоток.

Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в прогнозах щодо розвитку соціально-економічної ситуації в Португалії на наступний рік менш оптимістичні, у порівняні з урядовими експертами: якщо уряд розраховує на помірковане економічне зростання на рівні 0,2 %, то експерти ОЕСР передбачають падіння ВВП на 0,2 %. Прогноз Міжнародного валютного фонду (МВФ) також вказує на те, що наступного року в економіці Португалії відбуватиметься стагнація. При цьому, за оцінками міжнародних експертів, безробіття в країні продовжить зростати до 10,9% (МВФ) або, навіть, до 11,4 % (ОЕСР), в той час, як при розрахунку положень бюджету на 2011 рік уряд керувався показником 10,8 %. Це - достатньо високий показник, якщо врахувати, що для 16 країн єврозони середній рівень безробіття прогнозується на рівні 9, 6 %, а в цілому для країн ОЕСР – 8,1 %. Що стосується інфляції, то її рівень в 2011 році експерти МВФ оцінюють на рівні 1,2%.