Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника



бет1/2
Дата06.07.2016
өлшемі0.86 Mb.
#181350
  1   2




Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

На правах рукопису




СКОМОРОВСЬКА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 371.64:37.01.32(477.8) «1919/1939»



ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ БІБЛІОТЕК

З УЧНІВСЬКОЮ МОЛОДДЮ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

(1919-1939 рр.)

Спеціальність 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки



Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник

Завгородня Тетяна Костянтинівна,

доктор педагогічних наук,

професор

Івано-Франківськ – 2009

ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………………………

4

Розділ 1. Робота бібліотек з учнівською молоддю в Західній Україні міжвоєнної доби як історико-педагогічна проблема………...

11


1.1. Історіографія проблеми…………………………………………………

11

1.2. Соціокультурні передумови розвитку бібліотечного руху

на західноукраїнських землях 20 – 30-х рр. ХХ ст. ……….…….........


31


1.3. Стан шкільної бібліотечної справи в Західній Україні

1919 – 1939 рр. …………………………………………………………..


54


1.4. Нормативно-правова база роботи бібліотек з учнівською молоддю на західноукраїнських землях у досліджуваний період……………

76


Висновки до розділу 1……….………………………………………………

97


Розділ 2. Формування особистості учнів у теорії та практиці освітньо-виховної діяльності бібліотек на західноукраїнських землях 20-х – 30-х рр. ХХ ст. ………...………………………………….

100


2.1. Західноукраїнські педагоги про організацію та зміст роботи бібліотек зі школярами в досліджуваний період.……………………..

100


2.2. Використання книги та залучення до читання учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів…..............

119


2.3. Формування особистості учнів бібліотекарем у позакласній діяльності шкільних бібліотек регіону (1919 – 1939 рр.).…..………..

138


2.4. Організація бібліотечної роботи з учнівською молоддю товариством «Просвіта», УПТ «Рідна школа» та молодіжною організацією «Пласт» в Західній Україні міжвоєнної доби …………

157


Висновки до розділу 2 ………………………………………………………

169

Висновки …………………………………………………………………….

172

Додатки ………………………………………………………………………

176

Список використаних джерел та літератури……………………...…….

242

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Інтегрування України до європейського освітнього простору зумовлює потребу підготовки кваліфікованих і конкурентноспроможних фахівців, готових не лише сприймати та опрацьовувати інформацію, а й самостійно опановувати необхідними знаннями. В основу інформаційної, освітньої та щоденної діяльності людини покладене читання, що забезпечує розвиток мислення, фантазії, аналітичних і творчих здібностей особистості. Зниження зацікавленості читанням здебільшого у сучасних школярів, несформованість їх читацьких навичок зазвичай призводять до утруднень у навчанні, відсутності прийомів логічного мислення, критичного оцінювання інформації, до збайдужіння та бездуховної поведінки у молодіжному середовищі, поширення антиморальних учинків. Отож пріоритетним завданням сучасної школи вважаємо діяльність, спрямовану на формування в учнів читацьких умінь. Вироблена ще у дитинстві потреба у пізнанні та читанні надалі стає основою самоосвіти, тобто реалізації важливого завдання української освіти – навчання упродовж усього життя.

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства ухвалено чимало законодавчих, нормативно-правових актів із трактуванням бібліотечної справи та доступності інформації як одного із пріоритетів державної політики в галузі освіти. Проблеми організації роботи бібліотек різних типів відображено у законах України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (1995, 2000), положенні про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу (1999), наказах МОН України «Про організацію та проведення щорічної Всеукраїнської акції «Живи, книго!» (2002), «Про Всеукраїнський огляд бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів» (2002) тощо.

Ефективність утілення освітньо-виховного впливу бібліотек на читачів передбачає дотримання сучасних соціокультурних вимог з урахуванням педагогічних надбань минувшини. Отже вартісним залишається ретроспективний аналіз творчого досвіду успадкованих сучасниками прогресивних педагогічних ідей щодо організації роботи бібліотек з учнівською молоддю задля їхнього використання у сьогоденні.

Актуальними в педагогічній та бібліотечній царині вважаємо розвідки західноукраїнських освітніх і громадських діячів міжвоєнної доби, в яких обґрунтовано дидактико-методичні й виховні засади функціонування шкільних книгозбірень (А. Алиськевич, В. Бень, М. Таранько, Я. Татомир, І. Ющишин); запропоновано методичні рекомендації щодо організації дитячого читання (Я. Біленький, І. Білоус, З. Вільшанецький, І. Калинович, А. Княжинський, С. Маґаляс, К. Малицька, О. Маркуш, М. Мегела, П. Миговк, І. Петрів, М. Ріпецький, М. Семчишин, Р. Шкляр); проаналізовано методики тихого та голосного читання (А. Волошин, Я. Кузьмів, Д. Сас, Р. Шкляр); розроблено поради для бібліотечних працівників, розкрито основні напрями їх діяльності з читачами (В. Бень, М. Галущинський, І. Крип’якевич, М. Ріпецький); охарактеризовано роботу бібліотек культурно-освітніх товариств західноукраїнських земель (С. Біляк, І. Власовський, А. Волошин, М. Галущинський, М. Дужий, І. Калинович, М. Коць). Значущим є доробок і східноукраїнських діячів та емігрантів, які друкували свої твори у західноукраїнській пресі й поширювали європейські досягнення бібліотечної справи (Л. Биковський, Н. Дорошенко, А. Животко, П. Зленко, З. Кузеля, С. Сірополко, С. Русова).

Важливим підґрунтям дослідження стали сучасні праці про суспільно-політичне життя Буковини, Галичини, Волині та Закарпаття, а також вплив інтелігенції на культурний поступ української нації (М. Вегеш, В. Доброчинська, Н. Коростіль, І. Ліхтей, Л. Марківська, І. Піддубний); історичний досвід розвитку освіти (Г. Білавич, Д. Герцюк, В. Гомоннай, Т. Завгородня, І. Курляк, З. Нагачевська, О. Пенішкевич, В. Росул, Н. Рудницька, В. Стинська, Б. Ступарик, Л. Тимчук, М. Чепіль та ін.); бібліотечний напрям діяльності культурно-освітніх та молодіжних товариств в краї міжвоєнної доби (І. Андрухів, С. Добржанський, М. Зніщенко, І. Зуляк, Н. Кунанець, С. Пономаренко, Б. Савчук, П. Хмельовський). У працях історико-бібліотекознавчого змісту розкрито передумови становлення й розвитку українських бібліотек різних типів у ХІХ-ХХ ст.: дитячих публічних (М. Зніщенко), ліцейських (В. Мозгова), педагогічних (П. Рогова), наукових (Н. Кунанець). Дотичними до проблеми дослідження є напрацювання Т. Ківшар і Г. Корнєєвої, в яких представлено історичний контекст функціонування вітчизняних видавництв та способи поширення книги в Україні першої третини ХХ ст.

У ряді досліджень розкрито інформаційну, розвивальну та освітньо-виховну діяльність шкільних та дитячих бібліотек у сучасних умовах (Н. Бачинська, А. Малько, О. Матвійчук, С. Шуляк); вплив книги як провідного засобу виховання у міжвоєнну добу на теренах західноукраїнського регіону (Р. Зозуляк, Л. Проців, Л. Стахів); ставлення педагогів краю та українського зарубіжжя до проблем читання і роботи бібліотек (О. Бенца, О. Джус, І. Зайченко, Ю. Калічак, Р. Кіра, М. Кляп, В. Ковальчук, А. Марушкевич, В. Росул, І. Стражнікова та ін.). Отож вивчення й переосмислення історичного досвіду минулих років є актуальним для реалізації освітньо-виховного впливу на школярів у сьогоденні.

Водночас поза увагою науковців залишилися проблеми організації бібліотечної роботи з українською молоддю на західноукраїнських землях у міжвоєнний період, що зумовило вибір теми наукового пошуку – «Педагогічні засади роботи бібліотек з учнівською молоддю в Західній Україні (1919-1939 рр.)».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою дослідницької проблеми кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника «Історико-педагогічні проблеми навчання і виховання в системі безперервної освіти в Україні та зарубіжжі» (номер державної реєстрації 0108U009122). Тему дисертації затверджено Вченою радою Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (протокол № 4 від 28 листопада 2006 р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 26 грудня 2006 р.).

Мета дослідження – виокремити педагогічні засади бібліотечної роботи з учнівською молоддю на західноукраїнських землях 1919-1939 років задля їх творчого використання у сучасній освітньо-виховній діяльності.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:



  • виявити соціокультурні передумови розвитку бібліотечного руху на західноукраїнських землях у досліджуваний період;

  • проаналізувати нормативно-правове забезпечення роботи бібліотек 1919-1939 років;

  • розкрити зміст, методи і форми роботи бібліотек регіону з учнівською молоддю Західної України впродовж 20-30-х рр. ХХ ст.;

  • охарактеризувати вимоги до бібліотекарів краю міжвоєнної доби;

  • виокремити перспективні ідеї роботи бібліотек з українською молоддю краю (1919-1939) доцільні для творчого використання у сучасних умовах.

Об’єкт дослідження – теорія і практика освітньо-виховної діяльності бібліотек на західноукраїнських землях.

Предмет дослідження – робота бібліотек з учнівською молоддю в Західній Україні (1919-1939 рр.).

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять філософські положення про закони й категорії наукового пізнання, єдність теорії з практикою, доцільність творчого використання спадщини минулого, ґрунтовні праці сучасних дослідників та вітчизняних педагогів міжвоєнного періоду. Науковий пошук, теоретико-методологічний аналіз здійснено на основі принципів науковості, об’єктивності, історичного детермінізму, системності. Основні положення дисертаційної роботи враховують концептуальні підходи до розкриття впливу й значення бібліотек в історико-педагогічному процесі.

Методи дослідження: пошуково-бібліографічний (аналіз, синтез, систематизація й класифікація архівних документів, науково-педагогічної літератури, законодавчих актів України); порівняльно-аналітичний (порівняльний та історико-педагогічний аналіз архівних матеріалів і періодичної преси); теоретичного узагальнення (формулювання висновків та визначення можливостей творчого використання історичного досвіду організації бібліотечної роботи з учнівською молоддю в сучасних умовах).

Джерельну базу дослідження складають: документи й матеріали фондів Центрального державного історичного архіву у м. Львові (№ 179, № 206, № 348, № 389); Державного архіву Волинської області у м. Луцьку (ДАВО) (№ 38, № 70, № 73, № 389); Державного архіву Закарпатської області, Берегівський підрозділ (№ 72); Державного архіву Івано-Франківської області (ДАІФО) (№ 270, № 272, № 378); Державного архіву Тернопільської області (№ 194, № 294, № 348); Державного архіву Чернівецької області (ДАЧО) (№ 15, № 38, № 43, № 118, № 213, № 320); Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (м. Київ); Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (м. Львів); Івано-Франківської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка; бібліотеки та музею освіти Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника; бібліотек Львівського, Ужгородського та Чернівецького національних університетів; періодичні видання («Життя і знання», «Народня Просвіта», «Подкарпатска Русъ», «Пчôлка», «Час», «Шлях виховання й навчання» та ін.).

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1919-1939 років. Нижня межа дисертації зумовлена закінченням першої світової війни та переходом західноукраїнських земель під владу Польщі, Румунії і Чехословаччини, верхня збігається з початком другої світової війни.

Територіальні межі дослідження охоплюють Західну Україну – географічний регіон, до складу якого в міжвоєнний період входили Східна Галичина, Західна Волинь у складі Польщі; Північна Буковина – у складі Румунії та Закарпаття – у складі Чехословаччини.

Наукова новизна й теоретична значущість дисертації полягають в тому, що вперше здійснено комплексне цілісне дослідження педагогічних засад роботи бібліотек з учнівською молоддю на західноукраїнських землях 1919-1939 років; охарактеризовано передумови розвитку бібліотечного руху регіону міжвоєнної доби; проаналізовано нормативно-правовий супровід діяльності бібліотек досліджуваного періоду; конкретизовано зміст, методи і форми роботи бібліотек з учнівською молоддю задля підвищення її загальноосвітнього рівня; розкрито вимоги до бібліотечних працівників 20-30-х рр. ХХ ст. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи (ДАВО, ф.38, оп.1, спр.260, 270; ф.70, оп.1, спр.236, 277; ДАІФО, ф.270, оп.1, спр.385, 429, 430, 486; ДАЧО, ф.15, оп.1, спр.17483, ф.43, оп.1, спр.5515, 8011, ф.213, оп.1, спр.1129, 2673, оп.3, спр.589).

Практичне значення роботи. Основні результати дослідження відображено у змісті спецкурсу «Освітньо-виховний потенціал бібліотечної роботи з учнівською молоддю в педагогічній теорії і практиці Західної України: ретроспективний аспект» для студентів педагогічних спеціальностей та включено у зміст курсів «Історія педагогіки», «Педагогіка», «Методика виховної роботи», які впроваджено у навчальний процес Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (довідка № 01-08/285 від 16.03.09), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди (довідка № 216 від 19.03.09), Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди (довідка № 07-448 від 12.03.09), Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (акт № 17-14/673 від 17.03.09) та на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників у Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01/81 від 23.02.09). Матеріали, основні положення, висновки дисертації можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих та середніх педагогічних навчальних закладів, у наукових дослідженнях з педагогіки та бібліотекознавства, а також для написання підручників і посібників.

Апробація результатів дисертації здійснювалася у доповідях на міжнародних: «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2007), «Розвиток освітньо-виховного простору в Карпатах в умовах глобалізації: стан, проблеми, перспективи» (Івано-Франківськ, 2008), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (Львів, 2008), «Національна інтелігенція в історії та культурі України» (Вінниця, 2008), «Проблема якості виховання і навчання у системі безперервної освіти» (Івано-Франківськ, 2008); всеукраїнських: «В. О. Сухомлинський і сучасність: до 90-річчя з дня народження В. О. Сухомлинського» (Одеса, 2008); регіональних: «Товариство «Рідна школа»: історія і сучасність» (Радехів, 2007); закордонних: «Професійно-педагогічна культура: проблеми, пошуки, вирішення» (Бєлгород, 2007) науково-практичних конференціях, а також на щорічних звітних наукових конференціях кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (2006-2009).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднено у 15 одноосібних публікаціях, із них – 9 у фахових науково-педагогічних виданнях, затверджених ВАК України; 2 – у закордонних наукових журналах.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 8 додатків, списку використаних джерел (426 найменувань, із них 9 – іноземною мовою та 68 – архівних документів). Загальний обсяг дослідження складає 280 сторінок, із яких 175 – основного тексту.
ВИСНОВКИ
Результати здійсненого історико-педагогічного дослідження дають підстави для наступних висновків:

1. Соціокультурними передумовами розвитку бібліотечного руху на західноукраїнських землях 1919-1939 років були: включення західноукраїнських земель до Польщі, Румунії та Чехословаччини, що призвело до проведення ними стосовно українського населення політики денаціоналізації; зменшення у регіоні українських шкіл, що змусило українських дітей здобувати освіту в навчальних закладах з нерідною мовою навчання; відсутність належних умов для функціонування українських книговидавництв обумовлювало високу вартість книг і фактично їх недоступність для широкого загалу; незалучення дітей та дорослих до навчання сприяло поширенню анальфабетизму серед українського населення краю, що значною мірою обумовлювало низький попит на україномовні видання; внаслідок недостатньої кількості рідномовних підручників, наукової та художньої літератури українські школярі послуговувалися творами, написаними чужою мовою; важка економічна ситуація у регіоні призвела до безробіття та еміграції українського населення. За таких умов посилилася втрата українцями національної самоідентичності та загострилася потреба збереження в їх свідомості розуміння себе як окремої нації. В зв’язку з цим українські прогресивні кола зініціювали розгорнення на теренах західноукраїнських земель культурно-просвітницького руху. Основна увага приділялася створенню бібліотек – освітніх осередків, де українські діти отримували вільний доступ до рідномовної літератури, яка забезпечувала їх духовне, моральне, патріотичне зростання; приймали участь у діяльності різних гуртків, секцій, що давали їм додаткову можливість для набуття навичок самоосвіти. Активна діяльність українських товариств «Просвіта», «Рідна школа» та молодіжної організації «Пласт» значно вплинула на розширення бібліотечної мережі в краї та забезпечення її рідномовною літературою.

2. Основою діяльності бібліотек на західноукраїнських землях 20-30-х рр. ХХ ст. було нормативно-правове забезпечення Польщі, Чехословаччини і Румунії. Законодавчий супровід бібліотечної справи у Підкарпатській Русі став одним із чинників стрімкого розвитку книгозбірень краю. Тут провідне місце посідає закон «Объ общинныхъ библіотекахъ» (1919) та розпорядження шкільного відділу цивільної управи Підкарпатської Русі, в якому йшлося про організаційні засади діяльності окружних учительських бібліотек, учнівських та помічних книгозбірень (1926).

Бібліотечна політика на теренах Галичини та Волині передбачала пропаганду польської книги, культури, традицій, тобто бібліотеки виступали одним із засобів полонізації українського населення. Попри те, що із чотирьох проектів польського бібліотечного закону жоден не було ухвалено, низку запропонованих документів спрямовували на стимулювання читацької активності учнів.

Школи та бібліотеки Буковини, що входила до складу Румунії, пануюча влада використовувала для румунізації української та інших національних меншин. Нормативно-правове забезпечення в бібліотечній сфері передбачало створення широкої мережі бібліотек, що популяризували населенню румунські цінності. Відповідно чільну увагу відводили організації румунських книгозбірень у школах сільської місцевості.

3. Зміст діяльності бібліотек з учнівською молоддю в Західній Україні міжвоєнної доби передбачав гармонійне поєднання патріотичних, морально-релігійних, гуманістичних та естетичних ідей. Вони забезпечували виховання різнобічно розвиненої, національно свідомої, креативної особистості. Неодмінною умовою ефективності такої роботи було орієнтування на народні звичаї та обряди, які передавалися від покоління до покоління і забезпечували консолідацію української нації упродовж багатьох століть.

Бібліотечну роботу з учнівською молоддю регіону досліджуваного періоду забезпечувало використання таких методів: словесні (лекції, доповіді, бесіди), наочні (виставки, ілюстрації, плакати, спостереження за роботою бібліотекаря), практичні (праця дітей у бібліотеці). Особливою варіативністю відзначалися форми роботи з читачами у книгозбірнях. Найпопулярнішими були масові форми, які передбачали проведення свят (книги, матері, до дня народження українських письменників та поетів), концертів, лекцій, відчитів, викладів. Їхню організацію супроводжували підготовкою тематичних книжкових виставок і плакатів із переліком книг. Групові форми були представлені годиною праці в шкільній бібліотеці та різноманітними гуртками й секціями – самоосвітніми, науковими, прихильників книги. На відміну від години праці (вчителі або бібліотекарі організовували для всього класу читання і аналіз різножанрової літератури, періодичних видань) у гуртках об’єднувалися найактивніші читачі. Вони допомагали бібліотекареві у видачі книг, веденні каталогів, організації урочистих заходів. Індивідуальну роботу з учнями реалізовували у бесідах за змістом прочитаного твору, що дозволяло виявити їхні літературні зацікавлення, труднощі під час читання, рівень засвоєння і розуміння прочитаного. Необхідною умовою піднесення читацької активності учнів було проведення пропаганди читання через повідомлення про надходження нової літератури до бібліотеки, поширення відгуків на твори, організацію виставок книг тощо.

4. Ефективність роботи з учнівською молоддю в бібліотеках на західноукраїнських землях міжвоєнної доби значною мірою зумовлювалася професійними вміннями працівника шкільної книгозбірні. Педагоги регіону (В. Бень, М. Галущинський, І. Крип’якевич, М. Ріпецький) сформулювали вимоги до особистості бібліотекаря, який повинен володіти професійними вміннями, знаннями в галузі дитячої психології; регулярно займатися самопідготовкою, самоосвітою; добре знати книжковий фонд книгозбірні, стежити за новими надходженнями та публікаціями; вміти передбачити вплив певної книги на свідомість читача тощо. Діяльність шкільного бібліотекаря охоплювала дидактично-методичну (навчання учнів рідної мови, культури мовлення, правильному читанню, розвиток умінь аналізувати твори) і виховну (формування загальнолюдських, національних, громадянських цінностей шляхом читання творів з наступним обговоренням) роботу з учнями, яка передбачала комплексний вплив на особистість вихованця.



5. Здійснене дослідження дозволяє виокремити перспективні ідеї бібліотечної роботи з українською молоддю краю (1919-1939), доцільні для творчого використання у сучасних умовах:

  • урахування у роботі зі школярами регіональних особливостей;

  • здійснення пропаганди серед учнів бібліотечно-бібліографічних знань шляхом організації у школах класних бібліотек;

  • активізація роботи дитячих бібліотечних гуртків;

  • посилення співробітництва бібліотек з культурно-освітніми товариствами, музеями, центрами дитячої творчості тощо;

  • утвердження національної спрямованості роботи бібліотек, що полягає у вихованні патріотизму, громадянської свідомості та ініціативності.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок вважаємо: діяльність церковних книгозбірень зі школярами на західноукраїнських землях 20-30-ті рр. ХХ ст., робота бібліотек з дітьми та учнівською молоддю в інших регіонах України; підготовка вчителів до здійснення бібліотечної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів; шляхи популяризації бібліотечно-бібліографічних знань серед дітей та молоді; співпраця українських бібліотечних, громадських, молодіжних товариств у сучасних умовах.

Каталог: dfiles
dfiles -> Репертуар кинотеатра «Октябрь» на январь 2013 года
dfiles -> Информация об участниках районного соревнования, достигших высоких показателей на уборке урожая по Березинскому району на 14 августа 2015 года
dfiles -> Сухие строительные смеси
dfiles -> Первое упоминание о Кореличах и Мире в летописях относится к 1395 году. В то время они входили в состав Великого Княжества Литовского, позднее Речи Посполитой
dfiles -> Постановление 10 января 2005 г. №25/1/19


Достарыңызбен бөлісу:
  1   2




©dereksiz.org 2022
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет