7. ЛІКУВАННЯ ПСОРІАТИЧНОГО АРТРИТУ
7.1. ЛІКУВАННЯ ПСОРІАТИЧНОГО АРТРИТУ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ВТОРИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Псоріатичний артрит (ПсА) може бути болючим і виснажливим захворюванням і може викликати прогресуюче ураження суглобів. Дані з недавніх досліджень ПсА свідчать, що ефективна терапія не тільки зменшує біль в суглобах і набряки, але може також зменшити прогресування ураження суглобів (див. розділ 4.1.3), вказуючи, що бажане своєчасне направлення пацієнтів з підозрою на ПсА на спеціалізоване обстеження. Лікування може включати нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), хворобо-модифікуючі антиревматичні засоби (DMARDs) і внутрішньосуглобові ін'єкції стероїдів, залежно від схеми лікування і тяжкості артриту.
Як тільки був встановлений діагноз, лікування повинно бути розпочате негайно. Чіткий план лікування повинен бути обговорений та узгоджений з пацієнтом. Повинна бути надана вичерпна інформація, як діяти при рецидиві, що робити у випадку побічних ефектів лікарських засобів або при відсутності відповіді на терапію. Повинна бути прописана інформація про стан пацієнта і призначену лікарську терапію (див. розділ 8).
7.2. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Існують обмежені клінічні докази, які стосуються організації лікування та догляду за пацієнтом з ПсА. Один описовий аудит клініки по догляду за хворими виявив, що час до першого призначення був коротший, ніж призначення у звичайних пацієнтів з ревматоїдними захворюваннями.163 Клініка по догляду вторинної ланки медичної допомоги може запропонувати пацієнтам більш швидкий лікувальний процес – від діагностики до лікування.
|
3
|
D
|
Для псоріатичного артриту має бути розглянутий алгоритм клініки по догляду за хворими для встановлення черговості у діагностиці і наданні допомоги
|
()
|
Пацієнти повинні мати доступ до відповідної багатопрофільної медичної допомоги, в тому числі:
■ гігієни праці;
■ фізіотерапії;
■ лікування захворювань стоп;
■ психологічної допомоги;
■ консультацій та догляду фахівців з ревматології.
|
()
|
Дерматологічні та ревматологічні відділення повинні працювати в тісній співпраці, з метою забезпечити ефективне лікування хворих з тяжкими захворюваннями суглобів і шкіри.
|
()
|
У пацієнтів з псоріазом і псоріатичним артритом перевага надається засобам монотерапії, які діють як на захворювання шкіри, так і суглобів, у порівнянні з кількома видами терапії.
|
Treatment recommendations for psoriatic arthritis for the Group for Research and Assessment of Psoriasis and Psoriatic Arthritis (GRAPPA)
Коментар робочої групи: Міжнародна група експертів з дослідження та оцінки псоріазу та ПсА (Group for Research and Assessment of Psoriasis and Psoriatic Arthritis - GRAPPA) розробила засновані на доказах рекомендації, в яких кожен підхід до терапії класифікований відповідно до характеристик захворювання та залучених органів. В таблиці 17 узагальнені підходи до терапії ПсА в залежності від ступеню його активності. В рекомендаціях GRAPPA додатково розглядаються підходи до лікування в залежності від різних клінічних варіантів перебігу ПсА: периферійний артрит, артрит, що супроводжується псоріатичним ураженням шкіри та нігтів, спондиліт, ентезит та дактиліт (Рис. 4).
Таблиця 17
Підходи GRAPPA до терапії в залежності від ступеню активності псоріатичного артриту
Ступінь активності
|
Загальна сума балів за CPDAI
|
Лікуванняa
|
Легкий
|
< 5b
|
Симптоматична терапія, НПЗЗ
|
Середній
|
5-6c
|
+ DMARD
|
Тяжкий
|
> 6
|
+ інгібітори ФНП
|
a – відсутність клінічної відповіді потребує призначення наступного виду лікування, яке рекомендоване для більш високого ступеню активності захворювання;
b – може розглядатися як середній ступінь активності, якщо окремі показники мають оцінку 3 бали;
c – може розглядатися як важкий ступінь активності, якщо при оцінці за CPDAI два окремих показники мають оцінку 3 бали.
Скорочення: НПЗЗ – нестероїдні протизапальні засоби. DMARD – хворобо-модифікуючі протиревматичні засоби.
Коментар робочої групи: Слід зазначити, що відповідно до рекомендацій EULAR, деякі пацієнти, які раніше не приймали протиревматичні препарати, що модифікують захворювання, можуть потребувати призначення інгібіторів ФНП в якості лікування першої лінії, а саме пацієнти, які мають протипокази до DMARD, пацієнти з поганими прогностичними факторами в поєднанні з тяжким ураженням шкіри або тяжкими позасуглобовими проявами, і з професійною потребою до швидкого покращення. Показниками поганого прогнозу є:
• кількість уражених суглобів ≥ 5,
• підвищення гострофазових показників,
• попереднє лікування ГКС,
• прогресуюче радіографічне пошкодження суглобів,
• втрата функції та зниження якості життя.
У пацієнтів з активним (BASDAI ≥ 4) переважно аксіальним ураженням та недостатньою відповіддю на НПЗП, рекомендується призначення інгібітори ФНП без попереднього лікування DMARD.
Рис. 4. Рекомендації експертів GRAPPA щодо лікування псоріатичного артриту в залежності від різних клінічних варіантів
1 – внутрішньосуглобові інєкціії стероїдів.
2 – DMARD хворобо-модифікуючі протиревматичні препарати: CsA – циклоспорин; LEF – лефлуномід; МТХ – метотрексат; SSZ – сульфасалазин.
3 – ФТ – фізіотерапія.
SIGN 121: Diagnosis and management of psoriasis and psoriatic arthritis in adults
7.3. ФАРМАКОТЕРАПІЯ
7.3.1. НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ (НПЗП)
В одному систематичному огляді оцінювали використання НПЗП у пацієнтів з ПсА.164 У трьох клінічних дослідженнях порівняння був визначений план порівняння ЛЗ - індометацин відносно азапропазону, ацеметацину та диклофенаку. У вказані три випробування були включені у загальній складності 109 пацієнтів.
Всі три дослідження не показали ніяких істотних статистичних відмінностей між препаратами у результатах лікування. Не було виявлено опублікованих результатів випробувань селективних інгібіторів циклооксигенази-2.
|
1+
|
У зв'язку з ризиком виникнення потенційної кардіотоксичності НПЗП, Британський національний формуляр (БНФ) рекомендує застосовувати «найнижчу ефективну дозу НПЗП або селективного інгібітору циклооксигенази-2, ЛЗ слід призначати протягом короткого періоду, щоб контролювати симптоми, а також наявність потреби в тривалому лікуванні слід періодично переглядати».13
С
|
НПЗП рекомендується призначати на короткий термін з метою полегшення симптомів у пацієнтів з псоріатичним артритом, за відсутності протипоказань.
|
7.3.2. КОРТИКОСТЕРОЇДИ
По результатам систематичного огляду не знайдено жодних належних доказів на підтримку використання системних або внутрішньосуглобових кортикостероїдів при периферичному ПсА.164 Внутрішньосуглобові кортикостероїди широко застосовуються в клінічній практиці для лікування резистентного до терапії синовіту в окремому суглобі.
|
1+
|
()
|
Рекомендується використання внутрішньосуглобових кортикостероїдів для лікування резистентних до терапії синовитів окремого суглоба, особливо для моно- або олігоартритів, або для попередньої терапії при очікуванні початку курсу системної терапії
|
Коментар робочої групи: До застосування системних стероїдів слід відноситись з великою обережністю, так як вони можуть спровокувати спалахи висипань, в літературі наявні дані про спалахи псоріазу у пацієнтів з ПсА, які приймали ГКС. Робоча група не рекомендує застосування системних кортикостероїдів у лікуванні псоріазу, лише як виключення у разі неможливості застосування інших засобів системної терапії (метотрексат, лефлуномід, засоби біологічної терапії).
7.3.3. ПРОТИРЕВМАТИЧНІ ХВОРОБО-МОДИФІКУЮЧІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
Були ідентифіковані кілька систематичних оглядів належної якості, що стосуються хворобо-модифікуючої терапії при ПсА.164-168 Ці огляди стосуються в основному тих самих досліджень. Хоча більшість з цих систематичних оглядів були належної якості, багато з досліджень, які були зафіксовані, були більш низької якості, і це відображено в типі рекомендацій, які дані для окремих препаратів. Хоча багато хворобо-модифікуючих протиревматичних лікарських засобів (DMARD) в загальній практиці клінічного застосування для терапії ПсА не мають належних опублікованих доказових даних, де-факто вони широко використовуються в клініці.
Відсутні систематичні огляди належної якості по даним клінічних досліджень ентезитів чи аксіальних захворювань, тому не дається ніяких практичних рекомендацій. Всі рекомендації, що стосуються окремих лікарських засобів, відносяться до периферичних ПсА.
ЛЕФЛУНОМІД
Подвійне сліпе клінічне дослідження лефлуноміду 20 мг добу при ПсА (n = 190) виявили статистично значущу відмінність в числі пацієнтів, які досягли відповіді на лікування (поліпшення ACR 20) (лефлуномід 36 % проти плацебо 20 %, р = 0,0138) та показника досягнення відповіді по PsARC (58,9 % проти 29,7 %, р < 0,0001). Частка пацієнтів, які отримували супутню терапію кортикостеороїдами, була вище в групі лікування, ніж у групі плацебо (15 % проти 9 %). Вибуття через токсичність було також вищим у групі лікування (10/98 проти 2/92).169
|
1++
|
А
|
Лефлуномід рекомендується для лікування активного периферичного псоріатичного артриту.
|
СУЛЬФАСАЛАЗИН
Сім систематичних оглядів клінічних досліджень забезпечують слабку доказову базу ефективності сульфасалазину при ПсА. Був зареєстрований слабо позитивний (але не статистично значущий) вплив на загальний показник оцінки суглоба; позитивний, але статистично значущий тільки в одному випробуванні, вплив на швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) і практично відсутній вплив на індекс набряку суглоба. Були зареєстровані статистично значущі позитивні ефекти для пацієнта і зафіксовані показники по шкалі Глобальної оцінки активності захворювання лікарем. У єдиному дослідженні, в якому був відповідний звіт, повідомляли про показники ACR 20 і 50 - відповіді на сульфасалазин статистично значимо перевершували плацебо.164, 166, 167
|
1++
|
Показники вибуття з випробувань за недостатньої ефективності або проявів токсичності, досить високі, а особливо у випадках, коли був зареєстрований вельми незначний ступінь ефективності (порівняно з анти-ФНП, лефлуномідом і препаратами солей золота), хоча не була зареєстрована серйозна печінкова або гематологічна токсичність.167
|
1++
|
С
|
Сульфасалазин може розглядатися як засіб альтернативної терапії при лікуванні периферичного псоріатичного артриту.
|
Коментар робочої групи: В Україні препарати сульфасалазину не мають зареєстрованих показань до лікування псоріатичного артриту.
МЕТОТРЕКСАТ
Незважаючи на широке застосування в клінічній практиці, наявна незначна група доказів на підтримку використання метотрексату при ПсА. У клінічних дослідженнях (n = 37), які були визначені як високоякісні для систематичного огляду, застосування метотрексату у дозі 7,5 мг на тиждень практично не мало ніякого впливу на показники хворобливості або набряку суглобів за 12 тижнів, але мало статистично значимий вплив на глобальну оцінку лікарем і пацієнтом.166
|
1++
|
У клінічних випробуваннях (n = 72) метотрексату плюс циклоспорин проти метотрексат в поєднанні з плацебо у пацієнтів, що реагують на терапію одним метотрексатом, відзначалося поліпшення в обох групах без істотних відмінностей для визначення первинного чи вторинного результату.170 Пацієнти, включені у дослідження, повинні були мати активне захворювання, незважаючи на мінімальний термін лікування до трьох місяців метотрексатом. Той факт, що в обох групах мало місце покращення в такій же мірі, може відображати поточну вигоду від метотрексату.
|
1-
|
С
|
Метотрексат може розглядатися як препарат для лікування псоріатичного артриту.
|
Національне агентство з безпеки пацієнтів (NPSA) розробило рекомендації, що стосуються безпечного призначення та моніторингу метотрексату.171
ЦИКЛОСПОРИН
У РКВ (n = 72) метотрексату плюс циклоспорин проти метотрексату плюс плацебо показана еквівалентність двох препаратів з точки зору ефективності без додаткової вигоди для артриту від застосування комбінованої терапії, але комбінована терапія продемонструвала більш високу токсичність.170
|
1-
|
D
|
Для звичайної терапії в лікуванні псоріатичного артриту не рекомендується додавання циклоспорину до метотрексату.
|
Було визначено два дослідження циклоспорину при ПсА. Обидва були недостатньої якості. У відкритому дослідженні порівняли циклоспорину до 3 г/добу (n = 36) у порівнянні з сульфасалазину до 3 г/добу (n = 32) у порівнянні з «симптоматичним лікуванням» із застосуванням НПЗП з додаванням (або без) преднізолону (N = 31) у період 24 тижні у пацієнтів з ПсА. Зменшення болю (візуальна оцінка) по аналоговій шкалі було значно вищим у групі циклоспорину (р < 0,05). Не було зареєстровано ніяких істотних відмінностей між групами для чисел, які досягли ACR 20 (44 % проти 44 % проти 36 %), ACR 50 (25 % проти 13 % проти 3 %) або ACR 70 (14 % проти 0 % проти 0 %).172 У РКВ порівнювали циклоспорин 3 мг/кг/день з ескалацію до максимум 5 мг/кг/день (N = 17) проти метотрексату 7,5 мг/тиждень (ескалація до максимум 15 мг на тиждень) (N = 18) у пацієнтів з ПсА. Результати не показали ніяких істотних відмінностей між групами, хіба що тільки група з метотрексатом продемонструвала зниження ШОЕ (р < 0,01).173
|
1-
|
Існує недостатньо доказів, щоб підтримати практичні рекомендації. По питанням використання циклоспорину для лікування важкого шкірного псоріазу, - див. розділ 6.3.3.1.
( )
|
Пацієнти не повинні чекати на провал терапії циклоспорином, перш ніж мати право на біологічну терапію псоріатичного артриту.
|
СОЛІ ЗОЛОТА (ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВО) ТА ПЕРОРАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ ЗОЛОТА
У невеликому плацебо-контрольованому дослідженні солей золота (внутрішньом’язово) (в.м.), визначеному для оцінки за допомогою систематичних оглядів, був зареєстрований статистично значимий вплив на інтегральний рахунок оцінки хворобливості для суглобів по шкалі, але даний лікарський засіб практично не впливає на показники ШОЕ чи болю. У невеликих контрольованих дослідженнях (18 пацієнтів у групі лікування, 36 - плацебо) не було виявлено відмінностей у рентгенографічних дослідженнях прогресії захворювання протягом 24 тижнів. У наступному невеликому дослідженні препаратів золота (внутрішньом’язово) (в порівнянні з пероральним препаратом золота та в порівнянні з плацебо), показники за рівнем вибуття через прояви токсичності були дуже високі в групі препарату золота в.м. (33 %). Переважно мали місце шкірні висипання і реакції слизових оболонок.164,167
|
1++
|
Систематичні огляди належної якості виявили одне плацебо-контрольоване дослідження перорального препарату золота по 3 мг/добу (група препарату золота - 93 пацієнта, 95 - плацебо); через три місяці дозування підвищували до 4,5 мг/добу. Показники припинення лікування у точці часу «шість місяців» через відсутність ефективності та прояви токсичності були подібні в обох групах, що свідчить про незначну ефективність і низьку токсичність препарату. У дослідженні не було виявлено статистично значимого впливу на показники набряку суглобів або на ESR.164,167
|
1++
|
В
|
Використання внутрішньом’язових або пероральних препаратів золота в лікуванні псоріатичного артриту не рекомендується за наявності варіантів менш токсичного лікування.
|
ІНШІ ЗАСОБИ ГРУПИ DMARD
Систематичний огляд належної якості дозволив виявити тільки одне дослідження (n = 12) азатіоприну при лікуванні ПсА.164 Існує недостатньо доказів, щоб підтримати вказану рекомендацію.
Не було виявлено досліджень д-пеніциламіну в лікуванні ПсА, тому ніяких рекомендацій не надається.
ВИБІР ЗАСОБУ ГРУПИ DMARD
Не були визначені дослідження, що направлені на оцінку порівняльної ефективності лефлуноміду, метотрексату і сульфасалазину. Не було виявлено досліджень, метою яких було б встановлення оптимального секвенування DMARD
( )
|
При виборі DMARD і послідовності дозування DMARD слід враховувати:
■ переваги пацієнта;
■ тяжкість захворювань суглобів;
■ тяжкість захворювання шкіри;
■ супутні захворювання;
■ ризик побічних реакцій.
|
7.3.4. ТЕРАПІЯ БІОЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ
Адалімумаб (по 40 мг кожні два тижні) ефективний у лікуванні пацієнтів з помірним та важким периферичним ПсА (> 3 хворобливих і опухлих суглобів) через 12 і 24 тижні терапії. Існує значна різниця в кількісних показниках досягнутого покращення ACR 20 (39 – 58 % проти 14 – 16 %), 50 (25 % проти 2 %) і 70 (14 % проти 0 %) порівняно з плацебо на 12-му тижні. Поліпшення підтримується на термін 24 тижні.74
|
1++
|
Відкрите розширене дослідження показало, що поліпшення при застосуванні адалімумабу підтримувалося на рівні 48 тижнів, і що наявне скорочення рентгенологічно-підтвердженого прогресування захворювання порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (середня зміна модифікованої загальної
шкали Sharp 1 проти -0,2, р < 0,001). Найбільш частими побічними ефектами були інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт і реакції в місці ін'єкції.174
|
1+
|
Етанерцепт ефективний у лікуванні від помірного до тяжкого периферичного ПсА (> 3 хворобливих і припухлі суглоби) після 12 тижнів терапії у 65 % пацієнтів, які досягли ACR 20, та 45 % при досягненні ACR 50 і 12 % - при досягненні ACR 70. У дослідженнях відповідь на лікування ПсА (як покращення PsARC) була досягнута у 85 % хворих. У відкритому розширеному дослідженні поліпшення при застосуванні етанерцепту підтримувалася на відповідному рівні на 24-му тижні і неконтрольовані оцінки віддалених результатів показали, що поліпшення може підтримуватися до 50 тижнів. Супутнє застосування метотрексату і етанерцепту не показало будь-якої додаткової короткострокової вигоди. В цих дослідженнях найбільш поширеним побічним ефектом Етанерцепту були реакції в місці ін'єкції. Етанерцепт може знизити швидкість радіологічної прогресії захворювання, хоча ці дані були проаналізовані протягом 24 тижнів, що є меншою тривалістю, ніж та, яка зазвичай рекомендована для аналізу рентгенографічного прогресування захворювання.168
|
1++
|
Достарыңызбен бөлісу: |