Адаптована клінічна настанова з належної практики ведення гемодіалізу ду «Інститут нефрології намн україни»
жүктеу/скачать 0.75 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- ДУ «Інститут нефрології НАМН України» АДАПТОВАНА КЛІНІЧНА НАСТАНОВА З НАЛЕЖНОЇ ПРАКТИКИ ВЕДЕННЯ ГЕМОДІАЛІЗУ 2011 УДК
- ЗА МЕТОДИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ЕКСПЕРТИЗИ
- ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У НАСТАНОВІ
- Визначення функції нирок, показання та протипоказання до гемодіалізу, початок діалізу.
- Профілактика тромбоутворення. Лікування серцево-судинних захворювань у пацієнтів, які лікуються
- Діагностика та корекція порушень фофорно-кальцієвого обміну. Корекція недостатності харчування.
- РІВЕНЬ ДОКАЗОВОСТІ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ Рівень доказовості
- ШКАЛА ГРАДАЦІЙ СИЛИ НАСТАНОВ Градація
- ТАБЛИЦЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВІДБОРУ ДАНИХ Бази даних
- European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (Part 1), 2002 (оновлено 2006 ). European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (Part 2)
- , 2006. Water q uality for haemodialysis
- КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ
- European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (200 7 р.), які
- Розділи «
- за відсутності оновлення
- Коментар робочої групи до рекомендації І.1.3
ДУ «Інститут нефрології НАМН України» АДАПТОВАНА КЛІНІЧНА НАСТАНОВА З НАЛЕЖНОЇ ПРАКТИКИ ВЕДЕННЯ ГЕМОДІАЛІЗУ 
ДУ «Інститут нефрології НАМН України» АДАПТОВАНА КЛІНІЧНА НАСТАНОВА З НАЛЕЖНОЇ ПРАКТИКИ ВЕДЕННЯ ГЕМОДІАЛІЗУ 2011 УДК: Рекомендовано до друку: Українською Асоціацією Нефрологів та Вченою Радою ДУ «Інститут нефрології НАМН України», протокол № від Основною метою створення цієї настанови було надати практикуючому лікарю-нефрологу стислу узагальнену інформацію щодо кращого світового досвіду з питань гемодіалізу. Дотримання міжнародної методології у підготовці даного видання гарантує його достовірність та можливість застосування у повсякденній практиці. Проте, за визначенням, будь-яка клінічна настанова починає старіти з моменту її опублікування, оскільки оновлення наукових даних може знижувати якість та практичну цінність поданої інформації. Враховуючи цей факт та реалії нашої країни, автори усвідомлюють складність дотримання всіх рекомендацій. Разом з цим важливо розуміти, що рішення відносно кожного конкретного пацієнта, особливо у разі нестандартної клінічної ситуації має прийматися індивідуально, з урахуванням викладених рекомендацій, але на підставі локального протоколу / протоколів, досвіду лікаря/лікарів та інтересів у хворого.
ДАТА НАСТУПНОГО ПЕРЕГЛЯДУ 2013РІК ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У НАСТАНОВІ: АГ – артеріальна гіпертензія АКШ – аорто-коронарне шунтування АТ – артеріальний тиск БВА – білковий еквівалент виведення азоту БЕН – білково-енергетична недостатність ГД – гемодіаліз Д – діаліз ГІМ – гострий інфаркт міокарда
ЗПС – захворювання периферичних судин ЗКС – захворювання клапанів серця ІАПФ – інгібітори ангіотензин перетворюючого ферменту ІВТ – індекс ваги тіла
КНТ – коефіцієнт насичення трансферину КШ – коронарне шунтування
ЛШ – лівий шлуночок МА – миготлива аритмія МО – міжнародні одиниці МРА - магнітно-резонансна ангіографія ОБДТ – очищені білкові деривати туберкуліну ОГК - органи грудної клітки ПД – перитонеальний діаліз ПРС - порушення ритму серця ПТГ – паратиреоїдний гормон САТ – середній артеріальний тиск СГО – Суб’єктивна глобальна оцінка ст – стадія стБВА – стандартизований білковий еквівалент виділення азоту ТТ – тромболітична терапія УЧТ – ультра чистий діалізат ХСН - хронічна серцева недостатність ХХН – хронічна хвороба нирок СРБ – С-реактивний білок ССЗ – серцево-судинні захворювання
ЦВК –центральний венозний катетер ЧСС – частота серцевих скорочень ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації DEXA – рентгенівська абсорбційна денсинометрія EKR – еквівалент ниркового кліренсу сечовини eKt/V – доза діалізу INR – міжнародне нормалізоване співвідношення МІА – порушення харчування, запалення та атеросклероз ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………………………….. 8
діалізу ……..…………………………………………………………………13 II. Адекватність гемодіалізу………………………………………………….. 20 III. Біосумісність………………………………………………………………..25 IV. Чистота діалізних розчинів………………………………………………..28 V. Хронічний інтермітуючий гемодіаліз та попередження тромбоутворення в екстракорпоральній системі………………………..…………………….32 VI. Інфекція, асоційована з гемодіалізом……………………………………. 35 VII. Серцево-судинна патологія та фактори ризику………………………….45 VIII. Порушення ліпідного обміну…………………………………………….61 IX. Порушення фосфорно-кальцієвого обміну………………………………..66 X. Лікування анемії……………………………………………………………. 70 XI. Протромботичні та протизапальні фактори………………………………79 XII. Судинний доступ…………………………………………………………..81 XIII. Корекція недостатності харчування……………………………………..89 XIV. Відбір і підготовка кандидатів для трансплантації нирки…………….98 Додатки…………………………………………………………………………104 ВСТУП Хронічна хвороба нирок (ХХН) є глобальною соціально-економічною проблемою, оскільки 5-10% населення світу мають ознаки цієї хвороби. Особливої актуальності ця проблема набуває з огляду на стабільне (до 7 % щорічно) збільшення кількості хворих на термінальну стадію хвороби – ХХН V ст., яка потребує лікування методами ниркової замісної терапії (НЗТ). Темпи збільшення кількості таких пацієнтів перевищують темпи приросту населення у всьому світі майже у п’ять разів. За прогнозами фахівців кожні 10 років кількість хворих, які будуть потребувати лікування методами НЗТ, буде подвоюватись. За даними національного реєстру хворих на ХХН, станом на 01.01.2010 року, в Україні зареєстровано 401 980 хворих на ХХН I-V стадій. Лікування діалізом протягом 2009 року отримувало 4 044 пацієнтів (3 492 – лікувались гемодіалізом (ГД), 634 – перитонеальним діалізом (ПД)) і лише 756 хворих вперше розпочали лікування ГД, що становить тільки 15% від потреби. Разом з цим щороку з’являється до 5000 нових пацієнтів, для збереження життя яких необхідно застосовувати НЗТ. Гемодіаліз зберігає життя хворим та запобігає формуванню ускладнень, забезпечуючи прийнятну його якість. Незважаючи на значний прогрес, досягнутий останніми роками в технології діалізу, він все ще потребує подальшого вдосконалення та розробки конкретних програм, які сприяли б підвищенню його реабілітуючого потенціалу. За останні 3-5 років створені клінічні настанови з конкретних складових ХХН, однак рекомендацій, заснованих на доказах, щодо лікування гемодіалізом значно менше. Робочою групою був проведений аналіз даних систем PubMed, Medline, CINAHL, NGC, AHRQ, NICE, the Cochrane Library, WebMD за 2000-2010 роки. За результатами пошуку інформаційних матеріалів було відібрано клінічні настанови, які висвітлюють наступні ключові питання (таблиця узагальнення відбору даних): D
Словарь - Открыть словарную статью
гемодіалізу, початок діалізу.
гемодіалізом.
Категорії доказовості класифікували згідно Oxford Centre for Evidence-based Medicine Grades of Recommendation (2001). РІВЕНЬ ДОКАЗОВОСТІ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
ШКАЛА ГРАДАЦІЙ СИЛИ НАСТАНОВ
ТАБЛИЦЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВІДБОРУ ДАНИХ
КОМЕНТАРІ РОБОЧОЇ ГРУПИ: Адаптовані клінічні настанови створені з метою інформаційної підтримки лікарів щодо кращої медичної практики з проблеми гемодіалізу і провідну роль в цьому буде відігравати Українська Асоціація нефрологів. Адаптація здійснена відповідно до методичних підходів, прийнятих у більшості країн світу за настановами SIGN 50 A guideline developer’s handbook. NHS Quality Improvement Scotland. Revised edition, January 2008 та гармонізованою з нею Уніфікованою методикою створення клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини, затвердженою наказами МОЗ України і НАМН України від 19.02.2009 № 102/18 та від 03.11.2009 № 798/25. Крім інформаційної функції, адаптовані клінічні настанови слугують основою (як джерело доказових даних) для подальшої розробки медичного стандарту та уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги в системі охорони здоров’я України. За прототип цих настанов взято оновлені клінічні рекомендації European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (2007 р.), які створено експертною групою з гемодіалізу:
Розділи «Лікування анемії» і «Серцево-судинна патологія та фактори ризику» ґрунтуються на даних K/DOQI Сlinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations (2006). KDIGO Guideline for Chronic Kidney Disease -Mineral and Bone Disorder (CKD-MBD) (2009) є основою розділу «Порушення фосфорно-кальцієвого обміну» Розділ «Діагностика та корекція недостатності харчування» створений на основі EBPG Guideline on Nutrition (2007) та, за відсутності оновлення, K/DOQI clinical practice guidelines for nutrition in chronic renal failure (2000).
Функція нирок не повинна оцінюватись тільки шляхом вимірювання сечовини та креатиніну крові. Формула Кокрофта і Гаулта або графіки зворотних значень креатиніну не повинні використовуватись при визначенні ШКФ менше 30 мл/хв або для визначення необхідності діалізу. (Рівень доказовості: A) Рекомендація І.1.2 Для зменшення непорозуміння при спілкуванні з лікарями загальної практики та забезпечення вчасного скерування пацієнтів з нирковою недостатністю функція нирок має виражатися у вигляді еквівалента ШКФ (мл/хв./1,73м²). (Рівень доказовості : C) Слід уникати діалізних термінів, таких як Kt/V та тижневий кліренс креатиніну. (Рівень доказовості : C) Рекомендація І.1.3 ШКФ повинна бути оцінена тільки за допомогою методів, що підходять для пацієнтів із вираженою нирковою недостатністю. Методом вибору є визначення ШКФ за кліренсом сечовини та креатиніну. Останній краще обраховувати із добової сечі та співвідносити до площі поверхні тіла (1,73 м²). (Рівень доказовості : C) Інші варіанти визначення ШКФ: -MDRD формула -Методики з індикатором (іоксенолом, іоталаматом, ЕДТА, інуліном) -Кліренс креатиніну після перорального прийому циметидину.
жүктеу/скачать 0.75 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
