Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет57/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58

Найбільш повно питання екологічної безпеки передбачені в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» стосовно: екологічного законодавства, основних принципів, об'єктів охорони та екологічних програм; екологіч­них прав і обов'язків громадян; повноважень органів законо­давчої влади та місцевого самоврядування, органів управління, органів екологічного контролю та нагляду; надзвичайних еко­логічних ситуацій; відповідальності за порушення норм еколо­гічного законодавства. Цим законом встановлено, що визначен­ня складу екологічних правопорушень та злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відпо­відальності за їх вчинення встановлюються відповідно Кодек­сом України про адміністративні правопорушення та Кримі­нальним кодексом України.

Чинне кримінальне законодавство містить ряд норм, спря­мованих на охорону природи від злочинних посягань, зокрема охорона водних ресурсів, атмосферного повітря передбачені ст.ст. 241-243 КК України. Вказані злочини відрізняються спе­цифікою, яку необхідно враховувати під час аналізу їх кримі­налістичної характеристики.

До особливостей основних елементів криміналістичної ха­рактеристики згаданої групи злочинів відносяться:

« злочинні дії службових осіб, які безпосередньо відповіда­ють за експлуатацію очисних споруд або виконують іншу роботу, пов'язану з транспортуванням відходів, що утворю­ють комплекси - сліди в широкому та вузькому розумінні;

  • наслідки вказаних дій відображуються в розпорядженнях про зміну роботи очисних споруд, у передорученні робо­ти з питань обслуговування агрегатів некомпетентними працівниками тощо. їх виявлення та аналіз дають мож­ливість з'ясувати безпосередні причини порушення еко­логічних правил;

  • наслідки забруднення (зміна хімічних, фізичних, біологі­чних властивостей води та атмосферного повітря) утво­рюють сліди забруднення, пов'язані з порушенням еколо­гічного балансу, захворюваннями, тощо;

  • приховування зацікавленими особами фактів порушення згаданих правил і їх наслідків призводить до утворення слідів, що маскують злочини;

  • утворені в своєрідному середовищі (водному, повітряно­му) згадані сліди набувають властивостей стійкості, здібностей переміщуватися та розповсюджуватися.

§2. Початковий етап розслідування

У ході вирішення питання щодо порушення кримінальної справи необхідно з'ясувати, чи мав місце факт забруднення водойми чи повітря, яким спричинена або могла бути спричи­нена шкода здоров'ю людей, сільскогосподарському виробниц­тву або рибним запасам. Висновок про це можна зробити на підставі відомостей про кількість викинутої речовини, її ВИД, результати лабораторного аналізу води, дані щодо розміру заб­рудненої території, про кількість риби, що загинула, тощо.

До порушення кримінальної справи слідчий проводить не­обхідні перевірочні заходи, в результаті яких йому необхідно одержати такі документи:

  • акт про порушення правил охорони і користування вод­ними ресурсами з додатками різних схем (ріки, водойо- ми, руху отру< мої води тощо);

  • розрахунок збитків, спричинених сировинним запасам ріки (водойми), .їлору пігіїоі ігріпорп,

  • ДОВІДКИ про КІЛЬКИ III ИИНС М'ІШХ ІІІ/ІЧО.ЦМ ПІП.МИУІОІ рі'ІО вини, рибогосподарське значении иоіоіїми ниції

  • акти аналізу проб стічних вод і грушу

  • лабораторні аналізи взятих проб ноіиіря, ироїн щш спеціалістами слнігарно-епідеміо.лопчпої плин

У разі необхідності слідчий проводить оптування окрг мих громадян та службових осіб, відбирає від них пояспсп ня з метою визначення підстав для порушення кримінальної справи. За відсутності ознак складу екологічних злочинів ви рішується питання про притягнення винних до адміністра­тивної відповідальності.

В ході розслідування необхідно з'ясувати обставини, загаль­на система яких конкретизується ознаками злочину, описани­ми в диспозиції відповідних статей Кримінального кодексу України, а також криміналістичною характеристикою даних злочинів. Стосовно розслідування екологічних злочинів таки­ми обставинами є:

  • у чому конкретно проявилось забруднення водоймищ чи повітря;

  • коли і який водний об'єкт, територія піддалися забрудненню;

  • площа і межі забрудненої ділянки;

  • що слугувало причиною викиду неочищених стічних вод, відходів у водойму або шкідливих відходів промислово­го виробництва в атмосферу;

  • яке правило про охорону рибних запасів, поверхневих вод від забруднення стічними водами або атмосферного повітря порушено;

  • які наслідки настали в результаті цих порушень, яка ма­теріальна шкода;

  • наявність причинного зв'язку між порушенням правил охорони навколишнього середовища і шкідливими на­слідками;

  • чи містить дане порушення ознаки складу злочину чи це проступок, який тягне за собою застосування заходів ад­міністративної відповідальності;

  • де, на якій території знаходилось безпосереднє джерело забруднення;

  • хто винен у злочинному забрудненні водойми чи повітря;

  • які причини та умови спонукали винного скоїти злочин, його мета і мотиви;

  • причини та умови, що сприяли вчиненню злочину.

На підставі викладеного можна виділити декілька найбільш типових ситуацій.

Якщо кримінальну справу порушено негайно після одер­жання повідомлення від окремих громадян, представників гро­мадськості, підприємств, організацій, установ, джерело забруд­нення відоме і сліди збережені, слідчий повинен негайно організувати огляд місця події, зафіксувати і вилучити матері­альні сліди злочину, виявити і допитати свідків, що бачили факт забруднення водойми чи викиду в атмосферу.

З'являється завдання - процесуальним шляхом закріпити відомості щодо підприємства забруднювача. З'ясовуються питан­ня: галузева належність, профіль роботи і спрямованість підприє­мства; що собою являє ділянка діяльності, з якою пов'язане заб­руднення; характерна особливість забруднюючої речовини; в чому і з боку кого проявились порушення правил, їх зміст.

На підставі одержаних відомостей висуваються версії щодо конкретної ділянки роботи, з якою пов'язане забруд­нення; про механізм забруднення; про порушників і мотиви злочинного забруднення; про величину і характер спричи­неної шкоди; про рівень ефективності виконання природоохо­ронного закої юдавс гва.

З цією метою проводиться огляд підприємства-забруднюва- ча, допит очевидців події і працівників підприємства, виїмка та вивчення бухгалтерських документів, технологічної докумен­тації, що відображає діяльність підприємства, призначаються судові експертизи.

Якщо вихідна інформація така сама, що і в першому випад­ку, але справа порушена через деякий час після події за фак­том злочинного забруднення водойми або повітря, механізм забруднення невідомий, сліди збережені частково, підприєм- ство-забрудшовач не встановлено, слідчий зобов'язаний зібра­ти відомості про можливі підприємства-забрудшовачі, які вики­дають промислові відпрацьовані води у водойми чи відходи промислового виробництва в атмосферу. Доцільно ознайоми­тись з характером роботи цих підприємств, їх очисними спо­рудами, вивчити, систематизувати, а в разі необхідності і вилу­чити технічну документацію, призначити необхідні експертизи. Завдання розслідування в даному випадку - встановити дже­рело забруднення, його належність і винних осіб.

З урахуванням даної ситуації можуть розроблятися і пере­вірятися такі версії:

  • про можливі підприємства-забрудшовачі;

  • за видами роботи, з якою пов'язано забруднення;

  • за характером і природою забруднювача;

  • за колом осіб, винних у злочинному викиді, та ролі кож­ного у вчиненому злочині;

  • про безпосередню технологічну причину викиду шкідли­вих речовин;

  • про час порушення правил.

З метою перевірки цих версій проводяться такі заходи: вив­чаються повідомлення про факти аварійного викиду забрудне­них стічних вод підприємствами; в ході обстеження підприємств вилучаються зразки для наступного призначення експертиз і порівняння вилучених зразків з речовії нами-заб­руднювачами, вилученими з місця події; під час допиту оче- зо* 459 виднів з'ясовуються особливості забруднення, характер їх роз­повсюдження, в який бік віяв вітер тощо; досліджуються мате­ріали, що є в органах санітарно-епідемічної станції; признача­ються необхідні експертизи; проводяться допити.

Під час перевірки версії про винну особу злочинного заб­руднення необхідно впевнитись в тому, що в той час, коли були допущені порушення правил, дана особа виконувала обов'яз­ки, пов'язані з експлуатацією очисної споруди, зберіганням чи знищенням шкідливих речовин. У даному випадку слідчий зобов'язаний виявити обставини, що сприяли скоєнню зло­чинів, і вжити заходів щодо їх усунення.

§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій



Огляд місця події. Особливості огляду місця події даної ка­тегорії справ обумовлені необхідністю огляду великої кількості об'єктів, широтою земельних і водних ділянок забрудненої те­риторії, що підлягає огляду, незвичайними умовами, в яких у ряді випадків проводиться огляд (на воді, під землею, під во­дою), неспівпадінням місця виявлення шкідливих наслідків і місця викиду неочищених стічних вод (відходів промислового виробництва - під час забруднення повітря) внаслідок дії при­родних умов (течія реки, дощ, напрям і сила вітру), токсичні­стю відходів виробництва, що викликали захворювання людей, загибель риби, рослинності.

В деяких випадках забруднюючі речовини (особливо під час викидів в атмосферу відходів виробництва, газів, пари) розпов­сюджуються па десятки кілометрів. Об'єктом огляду в цих ви­падках повинна бути вся площа забруднення, де можуть бути виявлені безпосереднє джерело забруднення, сліди забруднен­ня та інші речові докази.

Завданнями огляду є: вияснення і фіксація загальної обста­новки та особливостей місця забруднення; виявлення, фікса­ція і вилучення слідів забруднення, тварин і риби, що загину­ли, зіпсованої сільськогосподарської продукції, документів, біологічних об'єктів; відшукання джерела забруднення, визна­чення ступеня забрудненості території (водної ділянки).

Об'єктами огляду можуть бути: водойми, ділянки річок, озер, ставків, каналів тощо; земельні ділянки, сільскогоспо- дарські поля, каналізаційні мережі, очисні споруди; спеціальні транспортні засоби (цистерни, контейнери тощо); плаваючі за­соби (кораблі, нафтоналивні баржі); виробничі, допоміжні те­риторії підприємств, цехів, котелень; сільскогосподарська про­дукція; риба; тварини; територія, на якій проявились негативні наслідки викидів в атмосферу.

Успішному проведенню огляду сприяє застосування сучас­них науково-технічних засобів (кінозйомка, відеозанис) і спец­іальних приладів (газоаналізатори, батометри).

Огляд документів, як правило, є початковою слідчою дією. Він особливо ефективний у тих випадках, коли слідчий аналізує інформацію, що міститься не в одному, а в комплексі документів.

Документацію, що піддягає огляду, можна розділити на групи:

    1. книги обліку рідких промислових відходів, документи про приймання цих відходів на смітник;

    2. проектна документація, акти приймання та інші докуме- ти на очисні, фільтруючі споруди;

    3. оперативні журнали чергових інженерів, хіміків, інших службових осіб теплових електростанцій, паротурбінних цехів, котелень тощо;

    4. накази, інструкції і розпорядження щодо експлуатації енергетичних і каналізаційних об'єктів, в тому числі дозвіл на спуск стічних вод;


      Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет