Тема. В. Барка. Роман «Жовтий князь» один із найпомітніших творів української прози ХХ століття



Дата06.07.2016
өлшемі73.19 Kb.
#181886




Предмет. Українська література

Дата проведення:

Група:

Відділення:

Тема. В.Барка. Роман «Жовтий князь» – один із найпомітніших творів української прози ХХ століття

Мета: ознайомити студентів з одним із найвідоміших письменників-емігрантів, його життєвими випробуваннями та творчими здобутками, з’ясувати життєву основу роману «Жовтий князь», простежити, як на прикладі персонажів роману відтворено дійсність українського села під час Голодомору 1932 – 1933 років; формувати вміння здійснювати цілісний ідейно-художній аналіз епічного твору, формулювати власні висновки, виходячи зі змісту, підтверджувати свої думки цитатами з твору, аналізувати художні образи; виховувати моральні якості, плекати почуття патріотизму, шану до невинних жертв відповідальність за долю свого народу.

Наукова проблема заняття: формування вміння здійснювати ідейно-художній аналіз твору шляхом поєднання авторського задуму і особистого сприймання твору.

Тип заняття: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Василя Барки, тексти роману «Жовтий князь», фільм В.Бунчука «Голод 33-го», знятий за романом В.Барки «Жовтий князь», інтерактивна дошка, порівняльні таблиці.

Література:

Основна: 1. Барка В. Поезія. Повість «Жовтий князь». – К.: Наук. думка, 2005. – 304 с.

2. Українська література. Підручник для 11 кл./ За ред. Семенка Г.Ф. – К.: Освіта, 2005. – С. 338 – 347.

3. Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 кл. загально освіт. навч. зал. – Част. ІІ./ Упоряд. Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, А.Б.Гуляк. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2006. – С. 134 – 162.

Додаткова: 1. Українська література. Підручник./ За ред. Мовчан Р.В. – К.: Ірпінь, 2000.

2. Мовчан Р. Український лірник на американській землі // Дивослово. – 1998. - № 7.

3. Овсієнко Н. Чорна сповідь моєї вітчизни // Дивослово - № 7. – С.9 – 13.

4. Літературознавчий словник-довідник. — К.: Академія, 1997. — 358с.



Епіграф до заняття: Зовсім не в тому річ,

що гине мільйон людей,

а у тому, що мільйон разів

гине одна людина.

Л.Гінзбург

«Нотатки блокадної людини»



Хід заняття

І Організація навчальної діяльності

ІІ Повідомлення теми, мети та завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності

(Слайд 2,3)

ІІІ Актуалізація опорних знань

  1. Усне фронтальне опитування (Коротка характеристика доби) (Слайд 4,5)

  2. Психологічна характеристика (Робота з портретом: з’ясувати риси характеру, соціальне положення письменника) (Слайд 6)

План роботи над портретом

  1. Вираз обличчя. (Задумливий, очі печальні, а губи готові до посмішки)

  2. Риси характеру. (Доброта, покірливість, мандрівник)

  3. Соціальне положення. (незаможний)

  4. Символи. (Шапка – бідність, борода (доглянута!) – інтелігентність)

ІV Сприймання й засвоєння нового матеріалу

1. Підготовка до сприймання роману

Перегляд уривка з документального фільму (Слайд 7)

2. Розповідь-вступ з елементами бесіди

ХХ століття обернулось для українського народу низкою страшних катастроф. Як відтворити їх у слові? На це здатні тільки ті митці, які по-справжньому відчувають трагізм світу. Саме таким майстром був Василь Барка, який не тільки осягнув трагізм подій, а й зумів побачити і передати силу і незнищенність людського духу. Опинившись за межами Радянської імперії, відчув потребу і обов'язок перед винищеними голодомором співвітчизниками розповісти нащадкам про влаштований сталінщиною геноцид.


  • Що ви знаєте про голод на Україні?

  • Коли, ким і з якою метою він був організований? (Слайд 8)

3. Виступ студента (Життєва основа. твору) (Слайд 9, 10)

У романі відтворено реальні події голодомору 1933 року. В.Барка бачив голод на власні очі, багато чув про нього від інших.

У 1933 році він їздив до брата на Полтавщину і був вражений страшною трагедією селян. На Кубані, де жив тоді письменник з сім’єю, був тоді голод. Поневіряючись в Нью-Йорку, він деякий час вів напівголодне існування, і, пишучи роман, навмисно голодував, щоб розкрити правдиво відчуття людини, реалістично відтворити страхітливу хроніку людських страждань.

Певною фактологічною основою твору стали спогади (десь на 20 сторінок) одного земляка, який описав долю близької йому родини і залишив цей опис письменникові для використання на його розсуд.

Уперше окремою книгою роман надрукували в Нью-Йорку 1963 р., в перекладі – 1968 р.

Цей роман був високо поцінований не лише українською діаспорою. У 1967 році французький часопис «Ле монд» назвав його «найкращим твором у повоєнній Європі на одну з найважливіших тем», а «Ля нувель ревю франсез» запропонував перекласти твір французькою мовою і висунути автора «Жовтого князя» на Нобелівську премію. Роман був перекладений у видавництві «Галлі мор» 1981 року, але до Нобелівської премії не дійшло.

Тільки 1991 р. з цим твором зміг ознайомитися український читач.

До речі, за романом В.Барки «Жовтий князь» було знято фільм «Голод 33-го», сценарій якого написали Лесь Танюк і Сергій Дяченко.

4. Бесіда


  • Як могло статися, що твір про жахливі події на Україні був видрукований за кордоном, а в українській радянській літературі таких творів нема?

  • Чому, на вашу думку, твір так довго не друкувався на Україні?

  • Хто з письменників ще звертався до цієї теми?

5 Робота над твором

5.1 Прийом «Думка-речення» (Тема, проблематика твору)

Сформулюйте одним реченням, про що роман «Жовтий князь».

Темою роману стало реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору, передача внутрішнього стану людини, яка гине фізично. (Слайд 11)

5.2 Постановка проблеми дослідження (Слайд 12)

У змісті роману — три плани: 1) реалістичне зображення нещастя в сім'ї селянина; всього страдницького побуту в холодній хаті; розпачливих пошуків хліба в мандрах, через які відкривається похмуре видовище масової загибелі; 2) психологічні нариси; опис незвичайних перемін у душевному світі родини, яка вимирає: байдужі до всього, крім їстівного, жертви голодомору все ж зберігають людські почування, в найглибинніших закутках серця залишаються більш людяними, ніж їхні губителі-носії масової смерті; 3) метафізичний, духовний вимір; висвітлення декотрих явищ з іншої, вищої сфери, передусім через церковне життя, а також явищ зі світу темних могутностей, незамиримо ворожих людській природі. Символічне уявлення про них розкривається через образ Жовтого князя на картині незнаного майстра. Так пояснив свій задум автор у передмові до твору.

У центрі уваги письменника стоять проблеми ментальності української нації, християнські основи її моралі; родинне виховання і взаємини батьків і дітей; духовності, гуманізму і життя на рубежі смерті добра і зла; людини і режиму; спадкоємності поколінь.

5.2 Словникова робота (З’ясування жанрових особливостей твору)

(Слайд 13)

За жанром роман можна назвати романом-хронікою. Що таке хроніка? Які ознаки хроніки присутні в творі?



Хроніка – розповідь про життя Мирона Катранника, його матері, дружини та трьох дітей від осені 1032 до жнив 1933 року.

Мартиролог – збірник оповідей про мучеників і святих; перелік жертв переслідування, гоніння, а також перенесених ними страждань.

Чому твір називають мартирологом? На це питання ми дамо відповідь розглянувши твір і з’ясуємо, яка з думок правильна, чи вони, можливо, обидві мають право на існування.

5.3. Робота над образами твору

5.3.1 Групування персонажів (Слайд 14)



  • На які групи поділяються персонажі? (В романі є дві полярні групи героїв: «хліботруди»і «хліботруси», а між ними — «хлібокуси», «хлібопроси». Усі вони — люди однієї епохи, одного часу, соціального й національного середовища, класу, майже однаково сильні вірою у свій ідеал.)

5.3.2 Пояснення слів (Неологізми письменника)

  • Хто належить до кожної з груп?

  • Хто з героїв твору виступає основним носієм авторського задуму?

  • Як змальовано в романі Мирона Катранника і Григорія Отроходіна? Підтвердіть цитатами з тексту. (Слайд 15)

  • Якими є їхні життєві програми? (Заповнення порівняльних таблиць).

  • Які національні риси втілює в собі Мирон Катранник? Доведіть, посилаючись на текст твору. Опишіть взаємини між членами сім'ї Мирона Катранника. На яких морально-етичних підвалинах вони базуються?

  • Чому не зображено родини Остроходіна?

  • Яку роль виконують другорядні персонажі?

5.4 Робота над символами

5.4.1 Робота з назвою (Слайд 16)



  • Як ви розумієте назву твору?

  • В чому її символічність?

5.4.2 Опрацювання інших символів

  • Які ще символи зустрічаються у романі?

  • Чи можна назвати символами «нові» назви місяців? (Слайд 17)

(Вересень – розбоєнь, жовтень – худень, листопад – пухлень, грудень – трупень, січень – могилень, лютий людоїдень, березень – пустирень, квітень – чумень).

  • Що символізують ці назви?

  • Чи підтверджують вони другу версію визначення жанру – роман-мартиролог?

5.4.3 Опрацювання центрального символу (Використовується ланцюжок відеофрагментів і паралельно записується ланцюжок висновків) (Слайд 19 - 24)

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУХОВНІСТЬ

ДЛЯ НАЩАДКІВ

РОЗГРОМ РЯТУВАННЯ ЛЮДИНА

ЦЕРКВИ СВЯТИНЬ

ВИКОРИСТАННЯ ВИРОДЖЕННЯ

У ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСАХ

ІСТОТА


  • Яка ідея роману? В чому полягає його духовно-естетичне значення?

(Ідея твору полягає в утвердженні думки про незнищенність українського народу, добра і гуманізму як основи його ментальності.) (Слайд 25)

V Узагальнення матеріалу

1. Бесіда-повторення (Прокоментуйте три тематичні плани роману) (Слайд 26)

2. Робота над епіграфом (Слайд 27)

VІ Підсумки заняття

Прийом «Думка-речення» (Ідея твору)

Сформулюйте тепер одним реченням, про що роман «Жовтий князь».



Прийом «Криголам» (Слайд 28)

VІІ Домашнє завдання (Слайд 29)

Напишіть твір на одну із тем:

«Віра у незнищенність українського народу в романі В.Барки «Жовтий князь»

«Символізм у романі В.Барки «Жовтий князь»




Olga_Slivyuk


Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет